Skip to main content

ГЛАВА ДЕСЯТА

KAPITOLA DESÁTÁ

Господь Крішна вирушає до Двараки

Odjezd Pána Kṛṣṇy do Dvāraky

ВІРШ 1:
Шаунака Муні спитав: Як царював разом зі своїми братами найпобожніший серед побожних, Махараджа Юдгіштгіра, коли були вбиті всі, хто хотів загарбати його законну спадщину? Я певний, що він не міг вільно й безтурботно втішатися царством.
Sloka 1:
Śaunaka Muni se zeptal: Jak vládl největší ze všech zbožných lidí, Mahārāja Yudhiṣṭhira, za pomoci svých bratrů svým poddaným, poté, co pobil nepřátele, kteří se chtěli zmocnit jeho právoplatného dědictví? Jistě se neradoval z království s nezatíženou myslí.
ВІРШ 2:
Сута Ґосвамі сказав: повернувши Махараджі Юдгіштгірі його царство і не давши загинути роду Куру, який майже геть зникнув в полум’ї власного гніву, що спалахнув, наче пожежа в бамбукових хащах, Господь Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа, що підтримує цілий світ, був задоволений.
Sloka 2:
Sūta Gosvāmī řekl: Pán Śrī Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství a udržovatel světa, byl potěšen, když dosadil Mahārāje Yudhiṣṭhira zpátky do jeho království a obnovil kuruovskou dynastii, která byla vyčerpaná bambusovým požárem hněvu.
ВІРШ 3:
Просвітлений словами Бгішмадеви й непохибного Господа Шрі Крішни, Махараджа Юдгіштгіра, всі сумніви якого розвіялися, став діяти згідно із засадами досконалого знання. Так він царював над землею і морями, а молодші брати йому допомагали.
Sloka 3:
Mahārāja Yudhiṣṭhira, osvícený slovy Bhīṣmadeva a neomylného Pána Śrī Kṛṣṇy, se zbavil všech pochybností a začal jednat podle dokonalého poznání. Tak vládl zemi a mořím, a jeho mladší bratři stáli při něm.
ВІРШ 4:
За правління Махараджі Юдгіштгіри хмари проливали саме стільки дощу, скільки потрібно було людям, а земля щедро постачала усіх всім потрібним. Корови, щасливі, мали такі повні вим’я, що пасовища завжди були зрошені їхнім молоком.
Sloka 4:
Za vlády Mahārāje Yudhiṣṭhira dávaly mraky všechnu vláhu, kterou lidé potřebovali, a zem v hojnosti plodila všechny lidské životní nezbytnosti. Krávy měly tak tučná vemena a byly tak šťastné, že svlažovaly pastviny mlékem.
ВІРШ 5:
Річки, океани, пагорби й гори, ліси, трави й цілющі рослини сплачували цареві рясну данину будь-якої пори року.
Sloka 5:
Řeky, oceány, kopce, hory, lesy, rostliny a léčivé byliny platily králi hojně svoji daň v každém období.
ВІРШ 6:
Цар не мав жодного ворога, і тому живих істот не турбували ні муки розуму, ні хвороби, ані надмірна спека чи холод.
Sloka 6:
Jelikož král neměl nepřátel, živé bytosti nikdy neznepokojovala psychická muka, nemoci ani nadměrné teplo či zima.
ВІРШ 7:
Шрі Харі, Господь Шрі Крішна, лишився у Хастінапурі на кілька місяців, щоб розрадити родичів і задоволити сестру [Субгадру].
Sloka 7:
Śrī Hari, Pán Śrī Kṛṣṇa, pobyl v Hastināpuru několik měsíců, aby uklidnil Své příbuzné a potěšil Svou sestru (Subhadru).
ВІРШ 8:
За якийсь час Господь спитався в Махараджі Юдгіштгіри дозволу їхати і, отримавши дозвіл, шанобливо вклонився цареві до стіп, а той обійняв Господа. Далі підійшли всі інші    —    хто обійняти Господа, а хто вклонитись Йому, після чого Він зійшов на Свою колісницю.
Sloka 8:
Poté, když Pán zažádal o svolení k odjezdu, a král Mu ho dal, Pán Kṛṣṇa vzdal úctu Mahārājovi Yudhiṣṭhirovi poklonou u jeho nohou a král Ho objal. Objali Ho také další a složili Mu své poklony, a tak Pán nasedl na Svůj vůz.
ВІРШІ 9-10:
Субгадра, Драупаді, Кунті, Уттара, Ґандгарі, Дгрітараштра , Юютсу , Кріпачар ’ я , Накула , Сахадева , Бгімасена , Дгаум’я і Сат’яваті мало не знепритомніли, бо думка про розлуку з Господом Крішною була для них нестерпна.
Sloka 9-10:
Subhadrā, Draupadī, Kuntī, Uttarā, Gāndhārī, Dhṛtarāṣṭra, Yuyutsu, Kṛpācārya, Nakula, Sahadeva, Bhīmasena, Dhaumya a Satyavatī tehdy téměř omdleli, neboť odloučení od Pána Kṛṣṇy nemohli snést.
ВІРШІ 11-12:
Розумна людина, яка усвідомила Господа у товаристві чистих відданих і звільнилася від несприятливого спілкування з матеріалістами, вже не може жити не слухаючи оповідей про славетні діяння Господа, навіть якщо вона чула про них хоча б один раз. Тож як було терпіти розлуку з Господом Пандавам, що так довго спілкувалися з Ним, бачили Його віч-на-віч, торкалися Його, розмовляли з Ним, разом спали, сиділи й обідали?
Sloka 11-12:
Inteligentní člověk, který pochopil Nejvyššího Pána ve společnosti čistých oddaných a oprostil se od špatné materialistické společnosti, se nikdy nevyhýbá naslouchání o slávě Pána, byť o ní slyšel jen jedinkrát. Jak tedy mohli Pāṇḍuovci snášet odloučení od Něho, když se důvěrně stýkali s Jeho osobou, vídali se s Ním tváří v tvář, dotýkali se Ho a spali, sedali a obědvali s Ním?
ВІРШ 13:
Їхні серця розтанули на вогні прив’язаности до Господа. Вони, не зморгуючи, дивилися на Нього і від збентеження не могли знайти собі місця.
Sloka 13:
Jejich srdce měkla v nádobě Jeho přitažlivosti. Hleděli na Něho bez mrkání víčky a zmateně přecházeli sem a tam.
ВІРШ 14:
Родички дуже переживали за Крішну, і від того в їхніх очах стояли сльози. Вони, повиходивши з палацу, лише насилу стримували їх, та й то через те, що боялись, що сльози під час від’їзду накличуть нещастя.
Sloka 14:
Příbuzné ženy vyšly z paláce s očima plnýma slz úzkosti o Kṛṣṇu. S velkým přemáháním tyto slzy zadržovaly, neboť se obávaly, že by v době odjezdu mohly přivodit nějaké neštěstí.
ВІРШ 15:
На від’їзд Господа з хастінапурського палацу били в різні барабани    —    мріданґи, дголи, наґри, дгундгурі й дундубгі    —    і грали на віни, ґомукги, бгері та різноманітні флейти. Інструменти звучали всі разом, уславлюючи Господа.
Sloka 15:
Když Pán opouštěl hastināpurský palác, na Jeho počest zněly mṛdaṅgy, dholy, nagry, dhundhurī, dundubhi a ostatní druhy bubnů a také různé druhy fléten, vīṇy, gomukhy a bherī.
ВІРШ 16:
Жінки царського роду Куру дуже любили Господа і, сильно прагнувши Його бачити, посходили на дах палацу і звідти, лагідно і сором’язливо усміхаючись, осипали Господа квітами.
Sloka 16:
S láskyplnou touhou vidět Pána vystoupily ženy královského rodu Kuruovců na střechu paláce a s úsměvy plnými náklonnosti a studu zasypávaly Pána květinami.
ВІРШ 17:
У той час Арджуна, великий воїн, той, що подолав сон, найближчий друг найукоханішого Верховного Господа, взяв розшитий мереживом і перлами парасоль з держалном із самоцвітів.
Sloka 17:
Arjuna, velký válečník a přemožitel spánku, který byl důvěrným přítelem milovaného Svrchovaného Pána, tehdy zdvihl slunečník, jehož rukojeť byla z drahokamů a který byl přikrášlený krajkami a perlami.
ВІРШ 18:
Уддгава і Сат’які почали обмахувати Господа розкішними віялами, і Господь, повелитель Мадгу, сидячи на розсипаних пелюстках квітів, наказав рушати в дорогу.
Sloka 18:
Uddhava a Sātyaki začali Pána ovívat ozdobenými vějíři a Pán jako vládce Madhua, usazený na poházených květech, jim cestou velel.
ВІРШ 19:
Повсюди лунали благословення Крішні, і ті благословення водночас відповідали і не відповідали Його становищу, адже стосувалися до Абсолюту, що нині грав роль людини.
Sloka 19:
Tu a tam se ozývalo, že požehnání udílená Kṛṣṇovi nejsou ani vhodná, ani nevhodná, protože všechna patřila Absolutnímu, který nyní hrál roli lidské bytosti.
ВІРШ 20:
Поринувши в думки про трансцендентні якості Господа, що Його оспівують у вишуканих віршах, жінки на дахах будинків Хастінапури стали говорити про Нього, і ті розмови були привабливіші за гімни з Вед.
Sloka 20:
Ženy na střechách všech hastināpurských domů, pohroužené do myšlenek na transcendentální vlastnosti Pána, Jehož opěvují vybrané básně, o Něm začaly hovořit. Jejich rozpravy byly přitažlivější nežli védské hymny.
ВІРШ 21:
Вони казали: Ось Він, Господь, відначальний Бог-Особа, що прийшов таким, яким ми Його пам’ятаємо. Лише Він існував ще перед тим, як проявилось творіння ґун природи, і це в Нього, Верховного Господа, входять, наче засинають уночі, всі живі істоти, а їхня енерґія тимчасово припиняє діяти.
Sloka 21:
Říkaly: Tady je, původní Osobnost Božství, přesně tak, jak si Ho pamatujeme. Jen On existoval před projeveným stvořením kvalit přírody a jelikož je Nejvyšším Pánem, jen do Něho vstoupí všechny živé bytosti, jako když v noci spí, a jejich energie je na čas neprojevená.
ВІРШ 22:
Коли Бог-Особа бажає знову наділити живі істоти, Свої невід’ємні частки, іменами й формами, Він віддає їх під владу матеріальної природи і вкладає в неї Свою енерґію для нового творення.
Sloka 22:
Pán Śrī Kṛṣṇa, Osobnost Božství, si přál dát živým bytostem, které jsou Jeho částmi, znovu jména a podoby, a proto je svěřil do rukou hmotné přírody. Jeho vlastní silou dostává hmotná příroda znovu moc tvořit.
ВІРШ 23:
Це той самий Верховний Бог-Особа, що Його трансцендентну форму бачать великі віддані, які завдяки непохитному відданому служінню і цілковитому пануванню над собою і своїми чуттями змогли повністю звільнитися від матеріальної свідомости. Тільки так можна очистити своє існування.
Sloka 23:
Zde je týž Śrī Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství, s Jehož transcendentální podobou se setkávají velcí oddaní, kteří se stálou oddanou službou a plnou vládou nad životem a smysly zcela zbavili hmotného vědomí. Jedině tak lze očistit svoji existenci.
ВІРШ 24:
Любі подруги, це той самий Бог-Особа, чиї принадні й таємничі розваги змальовують Його великі віддані у потаємних частинах ведичних писань. Він єдиний, хто творить, підтримує і знищує матеріальний світ, а проте на Нього це ніяк не впливає.
Sloka 24:
Ó drahé přítelkyně, zde je týž Pán, Osobnost Božství, Jehož přitažlivé a důvěrné zábavy popsali Jeho velcí oddaní v důvěrných pasážích védské literatury. Pouze On tvoří, udržuje a ničí hmotný svět a zároveň zůstává neovlivněný.
ВІРШ 25:
Коли царі й правителі опускаються у нижчі ґуни природи і живуть наче тварини, Господь сходить у Своєму трансцендентному тілі і проявляє Свою вищу силу, Дійсну Істину. Він дарує особливу ласку Своїм вірним і здійснює надзвичайні подвиги, згідно з потребою являючи Свої різноманітні трансцендентні форми в різні часи й епохи.
Sloka 25:
Kdykoliv žijí králové a vládci jako zvířata v nejnižších kvalitách existence, Pán ve Své transcendentální podobě projevuje Svoji svrchovanou moc, Pozitivní Pravdu, prokazuje zvláštní milost věřícím, vykonává úžasné skutky a vyjevuje různé transcendentální podoby podle potřeby různých období a věků.
ВІРШ 26:
Який славетний рід Яду, що в ньому з’явився найвищий володар всіх живих істот і чоловік богині процвітання! А яка доброчесна земля Матгури, що нею Він ступав у дитинстві!
Sloka 26:
Ó jak slavná je dynastie krále Yadua a jak ctnostná je mathurská zem, na níž se svrchovaný vůdce všech živých bytostí a manžel bohyně štěstí narodil a po níž se toulal ve Svém dětství!
ВІРШ 27:
Ця Дварака, що своєю славою затьмарила райські планети і піднесла велич Землі,    —    справжнє чудо. Жителі Двараки завжди бачать Крішну, душу всіх живих істот, в Його ласкавому образі. Він милостиво поглядає на них і обдаровує їх лагідною усмішкою.
Sloka 27:
Je nepochybně podivuhodné, že Dvārakā překonala slávu nebeských planet a zvětšila proslulost Země. Obyvatelé Dvāraky stále vidí Kṛṣṇu, duši všech živých bytostí, v Jeho láskyplné podobě. Hledí na ně a žehná jim Svými sladkými úsměvy.
ВІРШ 28:
Любі подруги, лише подумайте про тих, кого Він узяв за дружин! Яких то обітниць вони мали дотримуватись, які омовіння робити, які вогняні жертвопринесення виконувати і як бездоганно поклонятися Господеві всесвіту, щоб тепер мати змогу повсякчас насолоджуватися нектаром Його вуст [у поцілунку]. Дівчата Враджабгумі часто непритомніли, просто мріючи про таку ласку.
Sloka 28:
Ó přítelkyně, jen pomyslete na Jeho ženy, které přijal za manželky. Kolik musely složit slibů, provést očistných koupelí a ohňových obětí a jak dokonale musely uctívat Pána vesmíru, aby nyní mohly neustále vychutnávat nektar z Jeho rtů (polibky). Dívky z Vrajabhūmi často omdlévaly v pouhém očekávání takové přízně.
ВІРШ 29:
Дружини Крішни мають дітей Прад’юмну, Самбу, Амбу та інших. Деяких жінок, як-от Рукміні, Сат’ябгаму і Джамбаваті, Він забрав силою під час їхніх сваямвар, перемігши багатьох могутніх царів з Шішупалою на чолі. Інших дружин Він забрав силою в Бгаумасури, вбивши його разом з тисячами його слуг. Хвала, хвала усім цим жінкам.
Sloka 29:
Pradyumna, Sāmba, Amba atd. jsou synové těchto žen. Rukmiṇī, Satyabhāmu, Jāmbavatī a další ženy Pán silou odvedl z jejich obřadů svayaṁvara, když předtím porazil mnoho mocných králů v čele s Śiśupālem. A jiné ženy unesl rovněž silou, poté, co zabil Bhaumāsuru a tisíce jeho pomocníků. Všechny tyto ženy jsou slavné.
ВІРШ 30:
Ці жінки не були якісь обдаровані особистости і в очах інших виглядали падшими, але вони увінчали своє благословенне життя славою. Їхній чоловік, лотосоокий Бог-Особа, ніколи не покидав їх удома насамоті. Він завжди підносив їм цінні дарунки і так повсякчас догоджав їм.
Sloka 30:
Všechny tyto ženy blahořečily svým životům, třebaže ztratily společenskou totožnost i čistotu. Jejich manžel, Osobnost Božství s lotosovýma očima, je nenechával nikdy doma o samotě. Vždy těšil jejich srdce hodnotnými dary.
ВІРШ 31:
Так вітали Господа жінки столиці Хастінапури, розмовляючи між собою, а Господь, усміхаючись, приймав їхні чудові вітання. Наостанку скинувши на них ласкавим оком, Він покинув місто.
Sloka 31:
Když ženy z hlavního města Hastināpuru těmito slovy zdravily Pána, Pán s úsměvem přijal jejich vlídné pozdravy, obdařil je milostí Svého pohledu a pak se vydal na cestu.
ВІРШ 32:
Махараджа Юдгіштгіра, хоча й не був ні для кого ворогом, послав бойові з’єднання чотирьох різновидів [кінноту, слонів, колісниці й піхоту] обороняти дорогою Господа Крішну, ворога асурів [демонів]. Махараджа Юдгіштгіра зробив це, остерігаючись нападу, а також з великої любови до Господа.
Sloka 32:
Mahārāja Yudhiṣṭhira, i když nebyl ničí nepřítel, nechal doprovázet Pána Kṛṣṇu, nepřítele asurů (démonů), čtyřmi obrannými jednotkami (koní, slonů, vozů a vojska). Mahārāja tak učinil kvůli nepřátelům a také z lásky k Pánu.
ВІРШ 33:
З великої любови до Господа Крішни Пандави, що належали до династії Куру, провели Його на чималу відстань. Їх переповнювали думки про майбутню розлуку. Однак зрештою Господь переконав їх повернутися додому, а Сам зі Своїми укоханими супутниками попрямував до Двараки.
Sloka 33:
Pāṇḍuovci, příslušníci kuruovské dynastie, doprovázeli z hluboké lásky Pána Kṛṣṇu hodný kus cesty, a nakonec se s Ním rozloučili. Byli zdrceni pomyšlením na budoucí odloučení, ale Pán je přesvědčil, aby se vrátili domů, a Sám pokračoval se Svými drahými společníky směrem k Dvārace.
ВІРШІ 34-35:
О Шаунако, Господь їхав далі через Куруджанґалу, Панчалу, Шурасену, землю на березі Ямуни, Брахмаварту, Курукшетру, Матс’ю, провінцію Сарасвату, країну пустель і землі, де майже немає води. Перетнувши ті провінції, Він поступово досяг провінцій Саувіри і Абгіри і, їдучи далі на захід, нарешті дістався Двараки.
Sloka 34-35:
Ó Śaunako, Pán pak projížděl krajem Kurujāṅgala, Pāñcālā, Śūrasenā, zemí na břehu řeky Yamuny, Brahmāvartou, Kurukṣetrou, Matsjou, Sārasvatou, pouští a zemí s nedostatkem vody. Když projel tyto kraje, dostal se k provincii Sauvīra a Ābhīra, a nakonec dále na západ až do Dvāraky.
ВІРШ 36:
Скрізь, де проїжджав Господь, Його вітали, виконували ритуал поклоніння і підносили різноманітні дари. Коли западав вечір, Господь зупинявся і виконував вечірні обряди. Він щодня робив це одразу після заходу сонця.
Sloka 36:
Obyvatelé těchto provincií Pána na Jeho cestě vítali, uctívali a dávali Mu různé dary. Každý večer se Pán vždy zastavil, aby pravidelně po západu slunce vykonal večerní rituály.