ВІРШ 6
VERSO 6
Текст
Texto
даіва-бгӯта̄тма-хетавах̣
аджа̄та-ш́атра̄в абгаван
джантӯна̄м̇ ра̄джн̃і кархічіт
daiva-bhūtātma-hetavaḥ
ajāta-śatrāv abhavan
jantūnāṁ rājñi karhicit
Послівний переклад
Sinônimos
на — ніколи; а̄дгайах̣ — турботи; вйа̄дгайах̣ — хвороби; клеш́а̄х̣ — страждання, які спричиняє надмірна спека чи холод; даіва-бгӯта-а̄тма — причина яких є тіло, надприродні сили та інші живі істоти; хетавах̣ — з причини; аджа̄та-ш́атрау — з тим, хто не має ворогів; абгаван — приходили; джантӯна̄м — живих істот; ра̄джн̃і — при цареві; кархічіт — будь-коли.
na — nunca; ādhayaḥ — ansiedades; vyādhayaḥ — doenças; kleśāḥ — incômodo causado por calor e frio excessivos; daiva‑bhūta‑ātma — tudo devido ao corpo, a poderes sobrenaturais e a outros seres vivos; hetavaḥ — devido à causa de; ajāta‑śatrau — àquele que não tem inimigos; abhavan — acontecia; jantūnām — dos seres vivos; rājñi — ao rei; karhicit — em tempo algum.
Переклад
Tradução
Цар не мав жодного ворога, і тому живих істот не турбували ні муки розуму, ні хвороби, ані надмірна спека чи холод.
Pelo fato de o rei não ter inimigos, os seres vivos não eram perturbados em tempo algum por agonias mentais, doenças ou calor e frio excessivos.
Коментар
Comentário
Не чинити насильство над людьми і водночас бути ворогом бідних тварин і вбивати їх можуть тільки послідовники філософії Сатани. Нині людина — ворог тварин, і тому нещасні створіння завжди сповнені страху. Людське суспільство мусить якось відпокутувати страждання нещасних тварин, і тому напруга у світі не зникає: тривають «холодні» та «гарячі» війни, воюють між собою народи, громади й окремі особистості. За правління Махараджі Юдгіштгіри люди не розмежовувалися на нації, дарма що його царство складалося з окремих держав, що корилися імператорові. Такі держави об’єднував в імперію верховний правитель, цар з належною підготовкою, яким і був Юдгіштгіра, і цар дбав, щоб ніхто з його підданих не знав страху, хвороб, а також надмірної спеки чи холоду. Жителі не лише процвітали, а й були здорові фізично, їх не турбували ні надприродні сили, ні ворожі живі істоти, ані розумові чи тілесні проблеми. В Бенґалії є таке прислів’я: поганий цар — погана і держава, погана дружина — погана і родина. Сказане можна докласти й тут. Цар був побожний, корився Господу і мудрецям, в нього не було ворогів. Він був визнаний представник Господа, а отже перебував під Його захистом, і тому всі громадяни під царською рукою були, так би мовити, під безпосереднім захистом Самого Господа та Його представників. Людина непобожна і не вповноважена від Господа нездатна зробити щасливими людей, що ввірені її опіці. Між людиною й Богом, людиною й природою існує цілковита гармонія, і приклад царя Юдгіштгіри доводить, що коли людина свідомо діє заодно з Богом і заодно з природою, у світі панують мир, щастя й процвітання. Натомість бажання визискувати інших, яке й рухає людиною нині, породжує самі нещастя.
SIGNIFICADO—Ser não‑violento com os seres humanos e ser matador ou inimigo dos pobres animais é uma filosofia de Satanás. Nesta era, há hostilidade contra os pobres animais, e, devido a isso, as pobres criaturas estão sempre ansiosas. A reação dos pobres animais recai sobre a sociedade humana, daí sempre haver tensão de guerras frias e quentes entre os homens, individual, coletiva ou nacionalmente. Na época de Mahārāja Yudhiṣṭhira, não havia nações diferentes, embora houvesse diversos estados subordinados. O mundo inteiro era unido, e o líder supremo, sendo um rei treinado como Yudhiṣṭhira, mantinha todos os habitantes livres de ansiedade, doenças e calor ou frio excessivos. Eles eram não apenas prósperos economicamente, mas também tinham saúde física e não eram conturbados por nenhum poder sobrenatural, por inimizades de outros seres vivos e por perturbações de agonias corpóreas e mentais. Há um provérbio em bengali segundo o qual um rei ruim arruína o reinado, e uma dona de casa ruim arruína a família. Essa verdade também é aplicável neste caso. Visto que o rei era piedoso e obediente ao Senhor e aos sábios, visto que ele não era inimigo de ninguém e visto que ele era um agente reconhecido do Senhor e, portanto, protegido por Ele, todos os cidadãos sob a proteção do rei eram, por assim dizer, diretamente protegidos pelo Senhor e Seus agentes autorizados. A menos que a pessoa seja piedosa e reconhecida pelo Senhor, ela não pode tornar felizes as outras que estão sob seus cuidados. Há plena cooperação entre o homem e Deus e entre o homem e a natureza, e essa cooperação consciente entre o homem e Deus e o homem e a natureza, que foi exemplificada pelo rei Yudhiṣṭhira, pode trazer felicidade, paz e prosperidade ao mundo. A atitude de uns explorarem os outros, costumeira nos dias atuais, trará apenas miséria.