VERSO 21
ВІРШ 21
Texto
Текст
ya eka āsīd aviśeṣa ātmani
agre guṇebhyo jagad-ātmanīśvare
nimīlitātman niśi supta-śaktiṣu
йа ека а̄сід авіш́еша а̄тмані
аґре ґун̣ебхго джаґад-а̄тманіш́варе
німіліта̄тман ніш́і супта-ш́актішу
Sinônimos
Послівний переклад
aḥ — Ele (Kṛṣṇa); vai — como me lembro; kila — claramente; ayam — esta; puruṣaḥ — Personalidade de Deus; purātanaḥ — a original; yaḥ — quem; ekaḥ — somente um; āsīt — existia; aviśeṣaḥ — materialmente imanifesta; ātmani — próprio eu; agre — antes da criação; guṇebhyaḥ — dos modos da natureza; jagat-ātmani — à Superalma; īśvare — ao Senhor Supremo; nimīlita — imersas em; ātman — a entidade viva; niśi supta — inativa à noite; śaktiṣu — das energias.
сах̣ — Він (Крішна); ваі — як я пам’ятаю; кіла — безперечно; айам — ось ; пурушах̣ — Бог - Особа ; пура̄танах̣ — відначальний; йах̣ — хто; еках̣ — єдиний; а̄сіт — існував; авіш́ешах̣ — не проявлений у матерії; а̄тмані — Сам; аґре — до творення; ґун̣ебгйах̣—ґун природи; джаґат-а̄тмані—в Наддушу; іш́варе—Верховного Господа; німіліта—занурюється; а̄тман— жива істота; ніш́і супта — що вночі бездіяльні; ш́актішу — енерґії.
Tradução
Переклад
Disseram elas: Aqui está Ele, a original Personalidade de Deus de quem nos lembramos claramente. Era Ele apenas quem existia antes da criação manifesta dos modos da natureza, e é nEle apenas, porque Ele é o Senhor Supremo, que todos os seres vivos imergem, como se dormissem à noite, ao ser suspensa sua energia.
Вони казали: Ось Він, Господь, відначальний Бог-Особа, що прийшов таким, яким ми Його пам’ятаємо. Лише Він існував ще перед тим, як проявилось творіння ґун природи, і це в Нього, Верховного Господа, входять, наче засинають уночі, всі живі істоти, а їхня енерґія тимчасово припиняє діяти.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—Há dois tipos de dissolução do cosmo manifesto. Ao final de cada 4.320.000.000 de anos solares, quando Brahmā, o senhor de um universo particular, dorme, há uma aniquilação. E, ao final da vida do senhor Brahmā, que ocorre ao final de cem anos de idade de Brahmā – em nosso cálculo, ao final de 8.640.000.000 x 30 x 12 x 100 anos solares –, há uma aniquilação completa de todo o universo, e, em ambos os períodos, tanto a energia material chamada de mahat-tattva quanto a energia marginal chamada de jīva-tattva imergem na pessoa do Senhor Supremo. Os seres vivos permanecem adormecidos dentro do corpo do Senhor até que haja outra criação do mundo material, e esse é o processo da criação, manutenção e aniquilação da manifestação material.
Існує два типи знищення проявленого космосу . Наприкінці кожного періоду з 4 320 000 000 сонячних років , коли Б р а х м а , володар окремого всесвіту , кладеться спати , настає знищення першого типу . А в кінці Б р а х м и н о г о життя , тобто через сто його років , а це 8 640 000 000 х 30 х 12 х 100 сонячних років за нашим ліком, знищується увесь всесвіт. В обох випадках матеріальна енерґія (махат-таттва) вкупі з межовою енерґією (джіва-таттвою) входять у тіло Верховного Господа. Жива істота перебуває там у стані сну до наступного творення матеріального світу. Так виникає, існує та гине космічне проявлення.
A criação material efetua-se pela interação dos três modos da natureza material, postos em ação pelo Senhor, e, devido a isso, aqui se diz que o Senhor existia antes que os modos da natureza material fossem postos em movimento. No śruti-mantra, declara-se que somente Viṣṇu, o Senhor Supremo, existia antes da criação, e que não havia Brahmā, Śiva ou demais semideuses. Viṣṇu significa o Mahā-Viṣṇu, que está deitado no Oceano Causal. Unicamente por Sua respiração, todos os universos são gerados sob a forma de sementes e se desenvolvem, gradualmente, em formas gigantescas, com inumeráveis planetas dentro de todo e cada um dos universos. As sementes dos universos se desenvolvem em formas gigantescas, assim como sementes de uma figueira-de-bengala se desenvolvem em inúmeras árvores desse gênero.
Матеріальне творення відбувається завдяки взаємодії трьох ґун матеріальної природи, що їх приводить до руху Господь, і тому у вірші вказано, що Господь існував до того, як були приведені в дію ґуни матеріальної природи. В шруті-мантрі сказано, що до творення існував тільки Вішну, Верховний Господь. Ні Брахми, ні Шіви, ні когось іншого з півбогів не було. «Вішну» в даному випадку означає Маха- Вішну, що лежить на водах Причинового океану. Просто з Його віддиху постають зародки всіх усесвітів, що далі ступенево розвиваються і стають велетенських розмірів утворами з безліччю планет у кожному. Зародки всесвітів розвиваються у велетенські тіла, так само як насінини баньяну розвиваються у велетенські баньяни.
Esse Mahā-Viṣṇu é a porção plenária do Senhor Śrī Kṛṣṇa, que é mencionado na Brahma-saṁhitā (5.58) da seguinte maneira:
Маха-Вішну є повна частка Господа Шрі Крішни. Про Господа Крішну у «Брахма-самхіті» сказано:
“Ofereço minhas respeitosas reverências à original Personalidade de Deus, Govinda, cuja porção plenária é o Mahā-Viṣṇu. Todos os Brahmās, os líderes dos universos, vivem apenas durante o período de Sua exalação, depois que os universos são gerados dos poros de Seu corpo transcendental.”
«Я в шанобі схиляюсь перед відначальним Богом-Особою, Ґовіндою, що Його повною часткою є Маха-Вішну. Всі Брахми, володарі всесвітів, живуть лише протягом Його віддиху, після того як з пор Його трансцендентного тіла народилися всесвіти» («Брахма-самхіта» 5.58).
Assim, Govinda, ou o Senhor Kṛṣṇa, também é a causa do Mahā-Viṣṇu. As senhoras que conversavam sobre essa verdade védica deviam tê-la ouvido de fontes autorizadas. Uma fonte autorizada é o único meio de saber definitivamente sobre o tema transcendental. Não existe alternativa.
Отож Ґовінда, Господь Крішна, є причиною і Маха-Вішну теж. Жінки, що згадували про цю ведичну істину, почули про це певно що з авторитетних джерел. Точне знання про трансцендентне можна здобути тільки з авторитетних джерел — іншого способу не існує.
A imersão dos seres vivos no corpo de Mahā-Viṣṇu acontece automaticamente ao final de cem anos de Brahmā. Contudo, isso não significa que o ser vivo individual perca sua identidade. A identidade permanece, e, tão logo haja outra criação, pela vontade suprema do Senhor, todos os seres vivos adormecidos e inativos são novamente soltos para começar suas atividades em continuação às diferentes esferas passadas de vida. Isso se chama suptotthita-nyāya, ou despertar do sono e novamente se ocupar no respectivo dever contínuo. Quando um homem está adormecido à noite, ele se esquece de si mesmo, do que é, de qual é o seu dever e de tudo em seu estado desperto. Porém, logo que desperta do sono, ele se recorda de tudo que tem a fazer e, desse modo, ocupa-se mais uma vez em suas atividades prescritas. Os seres vivos também permanecem imersos no corpo de Mahā-Viṣṇu durante o período da aniquilação, mas, tão logo há outra criação, surgem para retomar seu trabalho inacabado. Também se confirma isso na Bhagavad-gītā (8.18-20).
Коли минає сто років Брахми, живі істоти самі собою входять у тіло Маха-Вішну, але це не означає, що вони втрачають свою індивідуальність. Їхня індивідуальність зберігається, і щойно верховною волею Господа настає час нового творення, всі бездіяльні живі істоти, що спали, знов мають змогу діяти у різноманітних сферах відповідно до своєї діяльности в попередніх життях. Це називають суптоттгіта-нйа̄йа — «пробудитись зі сну і виконувати далі свої обов’язки». Коли людина спить, вона забуває, хто вона, який її обов’язок і все, що складає її життя в стані пильнування. Прокинувшись, вона проте одразу згадує, що має робити, і знов береться до своїх обов’язків. Так само живі істоти лишаються в тілі Маха-Вішну після знищення всесвіту, але щойно настає час нового творення, вони піднімаються зі сну і беруться до того, чого не встигли завершити. Те саме каже і «Бгаґавад-ґіта» (8.18–20).
O Senhor existia antes que a energia criativa fosse posta em ação. O Senhor não é um produto da energia material. Seu corpo é completamente espiritual, e não há diferença entre Seu corpo e Ele mesmo. Antes da criação, o Senhor permanecia em Sua morada, que é una e absoluta.
Господь існував до того, як була приведена в дію творча енерґія. Він не є утвором матеріальної енерґії. Тіло Господа цілковито духовне, і ніякої різниці між Його тілом і Ним Самим немає. До творення Господь перебував у Своїй обителі, абсолютній і єдиній.