Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.10.21
Текст
йа ека а̄сід авіш́еша а̄тмані
аґре ґун̣ебхго джаґад-а̄тманіш́варе
німіліта̄тман ніш́і супта-ш́актішу
Послівний переклад
сах̣ — Він (Крішна); ваі — як я пам’ятаю; кіла — безперечно; айам — ось ; пурушах̣ — Бог - Особа ; пура̄танах̣ — відначальний; йах̣ — хто; еках̣ — єдиний; а̄сіт — існував; авіш́ешах̣ — не проявлений у матерії; а̄тмані — Сам; аґре — до творення; ґун̣ебгйах̣—ґун природи; джаґат-а̄тмані—в Наддушу; іш́варе—Верховного Господа; німіліта—занурюється; а̄тман— жива істота; ніш́і супта — що вночі бездіяльні; ш́актішу — енерґії.
Переклад
Вони казали: Ось Він, Господь, відначальний Бог-Особа, що прийшов таким, яким ми Його пам’ятаємо. Лише Він існував ще перед тим, як проявилось творіння ґун природи, і це в Нього, Верховного Господа, входять, наче засинають уночі, всі живі істоти, а їхня енерґія тимчасово припиняє діяти.
Коментар
Існує два типи знищення проявленого космосу . Наприкінці кожного періоду з 4 320 000 000 сонячних років , коли Б р а х м а , володар окремого всесвіту , кладеться спати , настає знищення першого типу . А в кінці Б р а х м и н о г о життя , тобто через сто його років , а це 8 640 000 000 х 30 х 12 х 100 сонячних років за нашим ліком, знищується увесь всесвіт. В обох випадках матеріальна енерґія (махат-таттва) вкупі з межовою енерґією (джіва-таттвою) входять у тіло Верховного Господа. Жива істота перебуває там у стані сну до наступного творення матеріального світу. Так виникає, існує та гине космічне проявлення.
Матеріальне творення відбувається завдяки взаємодії трьох ґун матеріальної природи, що їх приводить до руху Господь, і тому у вірші вказано, що Господь існував до того, як були приведені в дію ґуни матеріальної природи. В шруті-мантрі сказано, що до творення існував тільки Вішну, Верховний Господь. Ні Брахми, ні Шіви, ні когось іншого з півбогів не було. «Вішну» в даному випадку означає Маха- Вішну, що лежить на водах Причинового океану. Просто з Його віддиху постають зародки всіх усесвітів, що далі ступенево розвиваються і стають велетенських розмірів утворами з безліччю планет у кожному. Зародки всесвітів розвиваються у велетенські тіла, так само як насінини баньяну розвиваються у велетенські баньяни.
Маха-Вішну є повна частка Господа Шрі Крішни. Про Господа Крішну у «Брахма-самхіті» сказано:
«Я в шанобі схиляюсь перед відначальним Богом-Особою, Ґовіндою, що Його повною часткою є Маха-Вішну. Всі Брахми, володарі всесвітів, живуть лише протягом Його віддиху, після того як з пор Його трансцендентного тіла народилися всесвіти» («Брахма-самхіта» 5.58).
Отож Ґовінда, Господь Крішна, є причиною і Маха-Вішну теж. Жінки, що згадували про цю ведичну істину, почули про це певно що з авторитетних джерел. Точне знання про трансцендентне можна здобути тільки з авторитетних джерел — іншого способу не існує.
Коли минає сто років Брахми, живі істоти самі собою входять у тіло Маха-Вішну, але це не означає, що вони втрачають свою індивідуальність. Їхня індивідуальність зберігається, і щойно верховною волею Господа настає час нового творення, всі бездіяльні живі істоти, що спали, знов мають змогу діяти у різноманітних сферах відповідно до своєї діяльности в попередніх життях. Це називають суптоттгіта-нйа̄йа — «пробудитись зі сну і виконувати далі свої обов’язки». Коли людина спить, вона забуває, хто вона, який її обов’язок і все, що складає її життя в стані пильнування. Прокинувшись, вона проте одразу згадує, що має робити, і знов береться до своїх обов’язків. Так само живі істоти лишаються в тілі Маха-Вішну після знищення всесвіту, але щойно настає час нового творення, вони піднімаються зі сну і беруться до того, чого не встигли завершити. Те саме каже і «Бгаґавад-ґіта» (8.18–20).
Господь існував до того, як була приведена в дію творча енерґія. Він не є утвором матеріальної енерґії. Тіло Господа цілковито духовне, і ніякої різниці між Його тілом і Ним Самим немає. До творення Господь перебував у Своїй обителі, абсолютній і єдиній.