Texts 4-5
ВІРШІ 4-5
Texto
Текст
raver dīpam ivādṛtāḥ
ātmārāmaṁ pūrṇa-kāmaṁ
nija-lābhena nityadā
равер діпам іва̄др̣та̄х̣
а̄тма̄ра̄мам̇ пӯрн̣а-ка̄мам̇
ніджа-ла̄бгена нітйада̄
harṣa-gadgadayā girā
pitaraṁ sarva-suhṛdam
avitāram ivārbhakāḥ
харша-ґадґадайа̄ ґіра̄
питарам̇ сарва-сухр̣дам
авіта̄рам іва̄рбгака̄х̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
tatra — después; upanīta — habiendo ofrecido; balayaḥ — obsequios; raveḥ — hacia el sol; dīpam — lámpara; iva — como; ādṛtāḥ — siendo evaluado; ātma-ārāmam — al autosuficiente; pūrṇa-kāmam — plenamente satisfecho; nija-lābhena — por Sus propias potencias; nitya-dā — aquel que provee incesantemente; prīti — afecto; utphulla-mukhāḥ — caras alegres; procuḥ — dijeron; harṣa — contentos; gadgadayā — extáticos; girā — conversaciones; pitaram — al padre; sarva — todos; suhṛdam — amigos; avitāram — el tutor; iva — como; arbhakāḥ — pupilos.
татра—тоді; упаніта—піднісши; балайах̣—дари; равех̣— сонцю; діпам — лампаду; іва — наче; а̄др̣та̄х̣ — вшанований; а̄тма-а̄ра̄мам — самодостатньому; пӯрн̣а-ка̄мам — цілковито задоволеному ; ніджа-ла̄бгена — Своїми енерґіями ; нітйа- да̄—той, хто безперервно постачає; пріті — прихильність; утпгулла-мукга̄х̣—радісні обличчя; прочух̣—говорили; харша — радісно; ґадґадайа̄ — екстатичною; ґіра̄ — мовою; пітарам — батькові ; сарва — всі ; сухр̣дам — друзі ; авіта̄рам — опікунові; іва — наче; арбгака̄х̣ — підопічні діти.
Traducción
Переклад
Los ciudadanos llegaron ante el Señor con sus respectivos obsequios, y se los ofrecieron al plenamente satisfecho y autosuficiente, quien, incesantemente y mediante Su propia potencia, les provee de todo a los demás. Esos obsequios eran como ofrecerle una lámpara al sol. Aun así, para recibir al Señor los ciudadanos comenzaron a hablar con un lenguaje extático, tal como los pupilos le dan la bienvenida a su tutor y padre.
Жителі міста вийшли стрінути Господа кожен зі своїми дарами. Вони підносили їх тому, хто Сам є цілковито вдоволений та самодостатній і Своєю енерґією безнастанно забезпечує всім усіх істот. Вітати тими дарами Господа було все одно що пропонувати світильник сонцеві. Однак жителі в екстазі вітали Господа радісною мовою, як діти вітають свого опікуна і батька.
Significado
Коментар
Al supremo Señor Kṛṣṇa se le describe aquí como ātmārāma. Él es autosuficiente, y no tiene ninguna necesidad de buscar felicidad en nada que esté más allá de Sí Mismo. Él es autosuficiente, porque Su propia existencia trascendental es bienaventuranza total. Él existe eternamente; Él es omnisciente y plenamente bienaventurado. Por lo tanto, no necesita de ningún obsequio, por valioso que este sea. Pero, no obstante, como es el bienqueriente de absolutamente todos, acepta todo lo que se le ofrezca como servicio devocional puro. A Él no le hacen falta esas cosas, pues las cosas en sí se generan de Su energía. Aquí se hace la comparación de que hacerle obsequios al Señor es algo así como ofrecerle una lámpara al dios del sol cuando se lo adora. Cualquier cosa ígnea e iluminadora no es más que una emanación de la energía del sol, y, sin embargo, para adorar al dios del sol es necesario ofrecerle una lámpara. En la adoración del sol hay una clase de exigencia que el adorador hace, pero en el caso del servicio devocional que se le presta al Señor no tienen cabida exigencias de ninguna de las partes. Todo es señal del amor y afecto puros que hay entre el Señor y el devoto.
У цьому вірші про Верховного Господа Крішну сказано, що Він — а̄тма̄ра̄ма. Крішна самодостатній, а отже Йому не потрібно шукати щастя десь поза Самим Собою. Він самодостатній, бо саме Його трансцендентне буття є всеохопне блаженство. Він існує вічно; Він знає все і завжди перебуває в повному блаженстві, а тому Йому не потрібні ніякі, хай і найкоштовніші, підношення. Проте, бажаючи добра всім і кожному, Він приймає від будь- кого будь-що, якщо підношення зроблене з почуттям чистої відданости. Це не означає, що Йому бракує тих речей: вони самі утворені з Його енерґії. У вірші наведено таке порівняння: підносити Господеві щось все одно, що пропонувати богові Сонця світильник. Будь-який вогонь і будь-яке світло — це поширення енерґії Сонця, однак ритуал поклоніння богові Сонця вимагає піднести йому світильник. Той, хто поклоняється Сонцю, завжди просить чогось у нього, натомість у відданому служінні Господеві немає мови ні за які вимоги з боку відданого чи за якийсь примус з боку Господа. Вся ця діяльність є виявом прив’язаности й чистої любови між Господом і відданим.
El Señor es el Padre Supremo de todos los seres vivientes, y, por lo tanto, aquellos que están conscientes de esta relación vital que se tiene con Dios, pueden hacerle al padre exigencias filiales, y al Padre le agrada satisfacer las exigencias de esos hijos obedientes, sin regatear. El Señor es como el árbol de los deseos, y todo el mundo puede obtener todo de Él, por Su misericordia sin causa. No obstante, como Padre Supremo que es, el Señor no le provee a un devoto puro de algo que se considere un obstáculo en el desempeño del servicio devocional. Aquellos que están dedicados al servicio devocional del Señor pueden elevarse a la posición de servicio devocional puro, por el atractivo trascendental del Señor.
Господь є верховний отець всіх живих істот, тому ті, хто свідомі свого незбутнього життєвого зв’язку з Богом, можуть на правах сина звертатися до батька з різними проханнями, і батько радо буде задовольняти вимоги слухняних дітей. Господь — наче дерево бажань, і з Його безпричинної ласки будь-хто може отримати від Нього все, що завгодно. Однак, бувши верховний батько, Господь не дає чистому відданому того, що може стати на заваді його відданому служінню. Завдяки трансцендентній привабливості Господа ті, хто взявся до відданого служіння Йому, мають змогу піднестися на рівень бездомісного відданого служіння.