Skip to main content

ГЛАВА ПЕТА

ГЛАВА П’ЯТА

На̄рада дава на Вя̄садева наставления върху Шрӣмад Бха̄гаватам

Нарада повчає В’ясадеву про «Шрімад-Бгаґаватам»

ТЕКСТ 1:
Сӯта Госва̄мӣ каза: Мъдрецът сред полубоговете (На̄рада) седна удобно и без да крие усмивката си, се обърна към Ведавя̄са, който е р̣ш̣и сред бра̄хман̣ите.
ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: Отак мудрець серед богів [Нарада], зручно всівшись, з усмішкою на обличчі звернувся до ріші між брахманами [Ведав’яси].
ТЕКСТ 2:
Обръщайки се към Вя̄садева, сина на Пара̄шара, На̄рада го попита: Доволен ли си, като се отъждествяваш с тялото и с ума си все едно те са обектите на себепознанието?
ВІРШ 2:
Звертаючись до В’ясадеви, сина Парашари, Нарада спитав: Чи дістав ти задоволення, ототожнюючи себе з тілом та розумом як об’єктами самопізнання?
ТЕКСТ 3:
Ти изследва всичко и познанията ти са съвършени. Няма съмнение, че си съставил велико и прекрасно произведение – „Маха̄бха̄рата“, – в което подробно са обяснени всички ведически правила.
ВІРШ 3:
Твій пошук охоплював усе і ти досконало завершив свої розвідки. Немає сумніву, «Махабгарата», яку ти склав,    —     величний, прекрасний твір, справжня скарбниця ведичних знань, що подані у взаємозв’язку і докладно роз’яснені.
ТЕКСТ 4:
Ти подробно описа безличностния Брахман и знанието, което идва от него. След всичко това защо трябва да униваш, скъпи мой прабху, и да мислиш, че не си завършил делото си?
ВІРШ 4:
Ти докладно описав те, що стосується безособистісного Брахмана, і подав знання, яке постає з його усвідомлення. Чому ж, незважаючи на все це, мій любий пане, ти сумуєш і гадаєш, що не завершив свої труди?
ТЕКСТ 5:
Шрӣ Вя̄садева каза: Всичко, което каза за мен, е съвършено правилно. Но въпреки това аз не намирам покой. Искам да те попитам коя е основната причина за неудовлетворението ми – ти притежаваш безкрайно знание, понеже си потомък на самородения (Брахма̄, който няма материални баща и майка).
ВІРШ 5:
Шрі В’ясадева сказав: Все, що ти сказав про мене, цілком справедливе. Але я, попри все, не знаю спокою. Тому прохаю, з’ясуй мені корінну причину моєї невдоволености, адже ти, нащадок самородженого [Брахми, що не мав земних батька й матері], посідаєш безмежне знання.
ТЕКСТ 6:
Господарю мой! За теб са открити всички тайни, защото ти обожаваш създателя и унищожителя на материалния свят, поддръжника на духовния свят – изначалната Божествена Личност, която е отвъд трите проявления на материалната природа.
ВІРШ 6:
Мій пане! Тобі відкриті всі тайни, які тільки існують, бо ти поклоняєшся тому, хто створює і знищує матеріальний світ і хто підтримує світ духовний,    —    відначальному Богові-Особі, що трансцендентний до трьох якостей матеріальної природи.
ТЕКСТ 7:
О, добродетелни, подобно слънцето ти можеш да пътуваш навсякъде из трите свята и като въздуха – да проникваш в сърцето на всеки. В това ти си равен на всепроникващата Свръхдуша. Моля те, открий ми какво не ми достига, макар че съм изцяло потопен в трансцендентното, като следвам всички строги предписания и спазвам всички обети.
ВІРШ 7:
О праведний, ти, наче сонце, подорожуєш трьома світами, і, наче повітря, що проникає в усе, можеш увійти в глибини серця кожного. В цьому ти достоту як всепронизуюча Наддуша. Будь ласка, вкажи мені недоробок, якого я припустився, хоча, цілковито зосереджений на трансцендентному, додержував усіх приписів та обітниць.
ТЕКСТ 8:
Шрӣ На̄рада каза: Всъщност ти не си възпял възвишената, съвършено чиста слава на Божествената Личност. Философията, която не удовлетворява трансценденталните сетива на Бога, е безполезна.
ВІРШ 8:
Шрі Нарада сказав: Ти майже нічого не зробив, щоб поширити піднесену і найчистішу славу Бога-Особи. Але філософія, яка не тішить трансцендентних чуттів Господа, нічого не варта.
ТЕКСТ 9:
Велики мъдрецо, макар че подробно си описал четирите принципа, като се започне с религиозните обреди, ти не си описал величието на Ва̄судева, Върховната Личност.
ВІРШ 9:
Ти, великий мудрецю, дуже розлого описав чотири основи діяльности, починаючи з релігійних обрядів, проте не змалював величі Верховної Особи, Ва̄судеви.
ТЕКСТ 10:
Словата, които не описват величието на Бога, който и сам може да освети атмосферата на цялата вселена, святите личности смятат за място за поклонение на гарги. Съвършените личности пребивават в трансценденталната обител и затова не намират в тях никакво удоволствие.
ВІРШ 10:
Твори, які не змальовують діянь Господа    —    а тільки Він на силі очистити цілий всесвіт    —    на думку святих людей не відрізняються від місця, куди злітаються круки. Ті, хто сягнув цілковитої досконалости, живуть у трансцендентній обителі і тому ніколи не шукають насолоди в такому місці.
ТЕКСТ 11:
А литературата, която описва трансценденталното величие на името, славата, формите и забавленията на безкрайния Върховен Бог, е съвсем различна. Трансценденталните ѝ слова са предназначени да предизвикат коренен обрат в неблагочестивия живот на заблудената човешка цивилизация. Чистите хора, които са напълно честни и искрени, слушат, пеят и приемат тези трансцендентални произведения дори когато те са съставени несъвършено.
ВІРШ 11:
Не такі є писання, що у різні способи описують трансцендентну велич імені, слави, форм, розваг тощо безмежного Верховного Господа. Ці твори складені з трансцендентних слів і призначені зробити переворот у безбожному житті заблукалої цивілізації. Навіть якщо такі трансцендентні писання недосконалі за формою, чисті і щиросерді люди визнають їх, слухають і рецитують.
ТЕКСТ 12:
Дори да е освободено от всичко материално, учението за себепознанието не е съвършено, ако не излага схващането за Непогрешимия (Бог). Тогава какъв е смисълът от плодоносните дейности, които са преходни по природа и болезнени от началото до края, ако те не се използват в предано служене на Бога?
ВІРШ 12:
Знання, яке дає самоусвідомлення, навіть якщо воно цілковито вільне від матерії, не вабить, якщо в ньому немає поняття про Нехибимого [Бога]. Дарма й згадувати за діяльність задля плодів, що, коли не використовувана на віддане служіння Господеві, від самого початку приносить страждання і є минуща з природи.
ТЕКСТ 13:
О, Вя̄садева, ти имаш съвършено зрение. Доброто ти име е безупречно. Ти си твърд в обетите си и винаги си честен. Затова в името на освобождението на обикновените хора от материалното робство можеш да мислиш в транс за забавленията на Бога.
ВІРШ 13:
О В’ясадево! Твоє бачення цілковито довершене, слава твоя бездоганна. Ти твердий в обітницях і не хибиш проти правди. А тому ти можеш у стані трансу думати про Господні ігри, щоб дати людству цілковиту свободу від матеріального рабства.
ТЕКСТ 14:
Всичко, което желаеш да опишеш като отделено от Бога, с различните си форми, имена и следствия само възбужда ума, както вятърът си играе с лодката без пристан.
ВІРШ 14:
Якщо ти бажаєш описати щось, в чому не видно зв’язку з Господом, це просто стане основою нових різноманітних форм, імен та наслідків і збуджуватиме розум, як вітер розгойдує безпритульного човна.
ТЕКСТ 15:
У хората по природа е заложена склонността към наслаждение, а ти я поощряваш в името на религията. Това наистина е много осъдително и неразумно. Водени от наставленията ти, те ще се занимават с подобни дейности, криейки се зад религията, и съвсем скоро ще пренебрегнат всички забрани.
ВІРШ 15:
Люди з самої своєї природи схильні насолоджуватися, а ти ще й заохотив їх до цього в ім’я релігії. Це воїстину варто осуду і вкрай нерозважливо. Керуючись твоїми настановами, вони називатимуть таку діяльність релігією, а за заборони навряд чи й пам’ятатимуть.
ТЕКСТ 16:
Върховният Бог е безкраен. Само способните личности, които са изоставили дейностите за постигане на материално щастие, заслужават да разберат знанието за духовните ценности. Затова о, добродетелни, ти трябва да опишеш трансценденталните дейности на Върховния Бог и с това да покажеш на хората, които заради материалните си привързаности са попаднали в лошо положение, пътя към духовното познание.
ВІРШ 16:
Верховний Господь безмежний. Зрозуміти Його і пізнати духовні цінності гідний тільки справжній мудрець, котрий не дбає за власне матеріальне щастя. Тому, о достойний, ти повинен показати людям, які, прив’язані до матеріального, перебувають в гіршому становищі, способи трансцендентного усвідомлення, описавши трансцендентні діяння Верховного Господа.
ТЕКСТ 17:
Този, който е изоставил материалните си занимания заради преданото служене на Бога, понякога може да падне, ако не е още достатъчно зрял, но дори в този неуспех за него няма нищо страшно. А човекът, който не се занимава с предано служене, даже и да изпълнява всичките си предписани задължения, пак няма да постигне нищо.
ВІРШ 17:
Той, хто, покинувши матеріальну діяльність, взявся віддано служити Господу, може впасти, поки не досяг зрілости, однак немає небезпеки, що він не прийде успіху. Невідданий натомість, хай навіть повністю заглиблений у свої фахові обов’язки, не досягає нічого.
ТЕКСТ 18:
Хората, които наистина са мъдри и склонни към философия, трябва да се стремят единствено към тази цел, която не може да бъде постигната никъде в тази вселена, дори ако я пребродим цялата от най-висшата планета (Брахмалока) чак до най-низшата (Па̄та̄ла). Що се отнася до щастието, което носят сетивните наслаждения, когато му дойде времето, то идва само, както идват и страданията, макар че не ги желаем.
ВІРШ 18:
Справді розумні і схильні до філософії люди мають докладати зусиль на досягнення лише тієї цілі, якої не здобути, навіть пройшовши від найвищої планети [Брахмалоки] аж до найнижчої [Патали]. Що ж до щастя, яке постає з чуттєвої насолоди, воно з часом приходить само собою, так само як з часом приходять нещастя, хоча й непрохані.
ТЕКСТ 19:
Скъпи Вя̄са, дори ако предан на Бог Кр̣ш̣н̣а падне по някакъв начин, сигурно е, че той не живее в материалния свят като останалите хора (тези, които извършват плодоносни дейности и пр.), защото човек, който е усетил насладата на лотосовите нозе на Бога, не може да прави нищо друго, освен отново и отново да си припомня този екстаз.
ВІРШ 19:
Любий В’ясо, навіть якщо відданий Господа Крішни інколи падає, він певно ніколи не повертається до життя, яке ведуть у матеріальному світі інші [ті, хто діє заради насолоди плодами абощо], бо той, хто раз звідав нектару лотосових стіп Господа, весь час мимоволі повертається до згадки за цей екстаз.
ТЕКСТ 20:
Самият Върховен Бог, Божествената Личност, е този космос, но в същото време Той остава настрани от него. Той е единственият източник на космическото проявление, Той го поддържа и след разрушението то потъва в него. Ти добре знаеш всичко това, аз го изложих само накратко.
ВІРШ 20:
Верховний Господь, Бог-Особа, Сам є цей космос, і водночас Він поза космосом. Це з Нього єдиного космічне проявлення виходить, на Ньому спочиває і по загладі входить назад у Нього. Ти добре знаєш усе це, я ж просто стисло виклав це знання.
ТЕКСТ 21:
О, добродетелни, ти притежаваш съвършено зрение. Ти можеш да узнаеш Свръхдушата, Божествената Личност, защото си пълна част на Бога. Макар че си нероден, ти си се появил на земята за благото на всички хора. Моля те, опиши колкото е възможно по-ярко трансценденталните забавления на Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Върховната Божествена Личност.
ВІРШ 21:
О достойний, твоє бачення досконале. Тобі під силу осягнути Наддушу, Бога-Особу, адже ти є повна частка Господа. Нерожденний, ти з’явився на Землі задля добра всіх людей. То зроби ласку, дай якнайяскравіший опис трансцендентних ігор Верховного Бога-Особи Шрі Крішни.
ТЕКСТ 22:
Учените кръгове са стигнали до извода, че крайната цел на процеса на познанието, който се състои от отречения, изучаване на Ведите, жертвоприношения, пеене на химни и благотворителност, намира висшия си израз в трансценденталните описания на Бога, възпяван в подбрани стихове.
ВІРШ 22:
Однозначний висновок вчених кіл такий: бездоганна мета розвитку знання, що складається з аскез, вивчення Вед, жертвопринесень, співу гімнів та доброчинности,    —    це трансцендентні описи Господа, що Його оспівують найвишуканішими віршами.
ТЕКСТ 23:
О, мъдрецо, в предишния милениум аз се бях родил като син на една слугиня, която прислужваше на бра̄хман̣ите, последователи на принципите на „Веда̄нта“. Докато в течение на четирите месеца на дъждовния сезон те живееха заедно, аз също им прислужвах.
ВІРШ 23:
О Муні, минулої епохи я народився сином однієї служанки, вона слугувала брахманам, послідовникам засад веданти. Вони зупинились у нашому домі на чотири місяці дощового сезону, і я мав змогу слугувати їм.
ТЕКСТ 24:
Макар че тези последователи на „Веда̄нта“ по природа бяха безпристрастни, те ме благословиха с безпричинната си милост. Аз умеех да се владея и не бях привързан към игрите, макар че бях още момче. Освен това бях послушен и не говорех повече, отколкото трябва.
ВІРШ 24:
Ці послідовники веданти, хоча й безсторонні з природи, благословили мене своєю безпричинною милістю. Я ж вмів владати собою і, дарма що був мале хлоп’я, не чув ніякої прив’язаности до дитячих забав. До того ж я був чемний і не говорив зайвого.
ТЕКСТ 25:
Само веднъж изядох с тяхно позволение остатъците от храната им и това веднага ме освободи от всички грехове. Благодарение на това сърцето ми се пречисти и започна да ме привлича истинската природа на трансценденталистите.
ВІРШ 25:
Тільки раз з їхнього дозволу я скуштував залишки їхньої їжі, і це звільнило мене від усіх гріхів. Завдяки тому моє серце очистилось, і мене стала приваблювати сама природа трансценденталістів.
ТЕКСТ 26:
О, Вя̄садева, по милостта на тези велики веда̄нтисти при срещите си с тях аз можех да слушам разказите им за привлекателните дейности на Бог Кр̣ш̣н̣а. Аз слушах внимателно и с всеки път желанието ми да слушам повествованията за Божествената Личност нарастваше все повече и повече.
ВІРШ 26:
О В’ясадево, ласкою цих великих ведантистів я мав їхнє товариство і міг слухати, як вони описують привабливі дії Господа Крішни . Я слухав їх з пильною увагою і дедалі сильніше починав відчувати смак до слухання про Бога-Особу.
ТЕКСТ 27:
О, велики мъдрецо, щом почувствах това влечение към Божествената Личност, аз започнах да слушам с неотслабващо внимание. Колкото повече се развиваше това влечение, толкова по-дълбоко аз осъзнавах, че само от невежество съм обръщал внимание на грубите и на фините обвивки, защото и Богът, и аз сме трансцендентални.
ВІРШ 27:
О великий мудрецю, коли в мені пробудився той смак, я став слухати про Господа з неослабною увагою. І чим далі посилювався мій потяг слухати, тим глибше я усвідомлював, що тільки через власне невігластво ототожнював себе з грубою та тонкою оболонками,    —    адже і Господь, і я трансцендентні.
ТЕКСТ 28:
Така в продължение на две годишни времена – дъждовния сезон и есента – аз слушах мъдреците, тези велики души, които постоянно възпяваха чистата слава на Бог Хари. И когато у мен бликна изворът на преданото служене, обвивките на проявленията на страстта и невежеството се стопиха.
ВІРШ 28:
Отак впродовж двох пір року    —    дощового сезону та осені    —    мені пощастило слухати цих мудреців, великі душі, що безнастанно оспівували бездоганну славу Господа Харі. І коли в мені почало бити джерело відданого служіння, покриття ґун страсти і невігластва спали з мене.
ТЕКСТ 29:
Аз бях много привързан към тези мъдреци. Държах се смирено, служех им и това унищожи всичките ми грехове. В сърцето ми имаше силна вяра в тях. Бях обуздал сетивата си и с тяло и ум строго следвах указанията им.
ВІРШ 29:
Я дуже прив’язався до мудреців. Я держав себе смиренно, і служіння їм знищило всі мої гріхи. В моєму серці поселилась тверда віра в них. Приборкавши власні чуття, я тілом і розумом неухильно виконував їхні настанови.
ТЕКСТ 30:
Преди да си заминат, тези бхакти-веда̄нти, които са толкова милостиви към нещастните души, ми откриха най-поверителното знание, на което учи самата Божествена Личност.
ВІРШ 30:
Перед тим, як піти, ті бгакті-веданти, надзвичайно ласкаві до нещасних душ, повідали мені найсокровенніше знання, якого вчить Сам Бог-Особа.
ТЕКСТ 31:
С помощта на това поверително знание ясно можах да разбера как действа енергията на Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а – създателя, поддръжника и разрушителя на всичко съществуващо. Когато знае това, човек може да се върне при него и лично да го види.
ВІРШ 31:
Через це сокровенне знання я осягнув, як діє енерґія Господа Шрі Крішни, творця, опори та руйнівника всього сущого. Той, хто зрозумів це, дістає змогу повернутися до Нього й навіч Його побачити.
ТЕКСТ 32:
О, бра̄хман̣е Вя̄садева, учените хора са стигнали до извода, че най-доброто средство, което лекува всички тревоги и страдания, е човек да посвети всичките си дейности на служене на Върховния Бог, Божествената Личност (Шрӣ Кр̣ш̣н̣а).
ВІРШ 32:
О брахмано В’ясадево, вчені мужі прийшли висновку: найліпший засіб, щоб зцілитись від усіх тривог та бід,    —    це присвятити всю свою діяльність на служіння Верховному Господеві, Богові-Особі [Шрі Крішні].
ТЕКСТ 33:
О, добра душа, нима това, което е причинило болестта, не я лекува, ако се употреби като лекарство?
ВІРШ 33:
О добра душе, чи не виліковує від хвороби те саме, що хворобу спричинило, якщо застосувати це як ліки?
ТЕКСТ 34:
Когато по този начин човек посвети всичките си дейности на служене на Бога, същите дейности, които по-рано са били причина за вечно робство, сега изкореняват дървото на дейността.
ВІРШ 34:
Так, коли всю свою діяльність людина присвячує на служіння Господеві, ті самі дії, які колись були причиною тривалого рабства, тепер стають сокирою, що стинає дерево діяльности.
ТЕКСТ 35:
Всички дейности на човека в този му живот, които съдействат на мисията на Бога, се наричат бхакти йога, или трансцендентално любовно служене на Бога, а това, което се нарича знание, става съпътстващ фактор.
ВІРШ 35:
Усяку діяльність у цьому житті, яку виконують, щоб здійснити місію Господа, називають бгакті-йоґа, або трансцендентне любовне служіння Господеві, а те, що зветься знанням, стає супутнім чинником.
ТЕКСТ 36:
Докато изпълнява задълженията си в съответствие с указанията на Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Върховната Божествена Личност, човек постоянно помни него, имената му и качествата му.
ВІРШ 36:
Людина, що виконує свої обов’язки за вказівками Шрі Крішни, Верховного Бога-Особи, повсякчас пам’ятає Його, Його імена та якості.
ТЕКСТ 37:
Нека възпяваме величието на Ва̄судева и на пълните му експанзии: Прадюмна, Анируддха и Сан̇карш̣ан̣а.
ВІРШ 37:
Піднесімо ж усі разом хвалу Ва̄судеві та Його повним поширенням    —    Прад’юмні, Аніруддзі та Санкаршані.
ТЕКСТ 38:
И така, истинско зрение има този, който обожава трансценденталното звуково изображение на Виш̣н̣у, Върховната Божествена Личност, който няма материална форма.
ВІРШ 38:
Отже, поправді зрячим є той, хто поклоняється представленому як трансцендентний звук Верховному Богові-Особі, Вішну, що не має матеріальної форми.
ТЕКСТ 39:
О, бра̄хман̣е, така Върховният Бог Кр̣ш̣н̣а ме дари отначало с трансценденталното знание за Бога, което се съдържа в поверителните раздели на Ведите, след това с духовно богатство и накрая с лично любовно служене на него.
ВІРШ 39:
О брахмано, так Верховний Господь Крішна дарував мені насамперед трансцендентне знання про Господа, яке викладають найпотаємніші частини Вед, тоді духовні щедроти і накінець    —    любовне служіння Йому у близьких стосунках.
ТЕКСТ 40:
Затова те моля да опишеш дейностите на всемогъщия Бог, за които си научил благодарение на задълбоченото познаване на Ведите – това ще удовлетвори желанието на великите учени мъже и в същото време ще облекчи страданията на обикновените хора, които постоянно са мъчени от материални нещастия. Всъщност няма друг начин човек да се избави от тези страдания.
ВІРШ 40:
Тож ласкаво опиши діяння всемогутнього Господа, про які ти дізнався, глибоко вивчивши Веди, бо то водночас задовольнить прагнення великих вчених мужів і погамує страждання людського загалу, що безнастанно зазнає мук матеріальних злигоднів. Іншого шляху позбутися цих нещасть немає.