ВІРШ 19
ТЕКСТ 19
Текст
Текст
мукунда-севй анйавад ан̇ґа сам̇ср̣тім
смаран мукунда̄н̇ґгрй-упаґӯханам̇ пунар
віха̄тум іччхен на раса-ґрахо джанах̣
мукунда-севй анявад ан̇га сам̇ср̣тим
смаран мукунда̄н̇гхрй-упагӯханам̇ пунар
виха̄тум иччхен на раса-грахо джанах̣
Послівний переклад
Дума по дума
на — ніколи; ваі — певно; джанах̣ — особа; джа̄ту — будь- коли; катган̃чана — котримось чином; а̄враджет — не вдається до; мукунда-севі — відданий Господа; анйават — як інші; ан̇ґа — о дорогий ; сам̇ср̣тім — матеріальне існування ; смаран — пам’ятаючи; мукунда-ан̇ґгрі — лотосові стопи Господа; упаґӯханам — обіймаючи; пунах̣ — знову; віха̄тум — бажаючи залишити; іччгет — бажання; на — ніколи; раса- ґрахах̣ — той, хто звідав солодкого смаку; джанах̣ — особа.
на – никога; ваи – несъмнено; джанах̣ – човек; джа̄ту – все едно кога; катхан̃чана – по някакъв начин; а̄враджет – не преминава; мукунда-севӣ – преданият на Бога; аняват – като останалите; ан̇га – о, скъпи мой; сам̇ср̣тим – материално битие; смаран – помнене; мукунда-ан̇гхри – лотосовите нозе на Бога; упагӯханам – прегръщане; пунах̣ – отново; виха̄тум – желаейки да изостави; иччхет – желание; на – никога; раса-грахах̣ – този, който е усетил насладата; джанах̣ – човек.
Переклад
Превод
Любий В’ясо, навіть якщо відданий Господа Крішни інколи падає, він певно ніколи не повертається до життя, яке ведуть у матеріальному світі інші [ті, хто діє заради насолоди плодами абощо], бо той, хто раз звідав нектару лотосових стіп Господа, весь час мимоволі повертається до згадки за цей екстаз.
Скъпи Вя̄са, дори ако предан на Бог Кр̣ш̣н̣а падне по някакъв начин, сигурно е, че той не живее в материалния свят като останалите хора (тези, които извършват плодоносни дейности и пр.), защото човек, който е усетил насладата на лотосовите нозе на Бога, не може да прави нищо друго, освен отново и отново да си припомня този екстаз.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Відданий Господа сам собою втрачає цікавість до принад матеріального існування, тому що він раса- ґраха, тобто той, хто вже звідав солодощів лотосових стіп Господа Крішни. Безперечно, є доволі випадків, коли віддані Господа падали через несприятливе спілкування, наче хтось занурений в діяльність задля насолоди плодами люди і завжди через те схильний до деґрадації. Але навіть коли відданий падає, його ніколи не слід рівняти до падшого кармі. Кармі страждає через наслідки своєї кармічної діяльности, натомість відданого карає Сам Господь, в такий спосіб його виховуючи. Страждання сироти й страждання улюбленого царського сина — не одне й те саме. Сирота насправді нещасний, бо всім до нього байдуже, але улюблений син заможної людини, навіть якщо він позірно не в ліпшому, проти сироти, становищі, завжди під пильним оком могутнього батька. Буває, потрапивши до поганого товариства, відданий Господа починає наслідувати тих, хто діє задля насолоди плодами своєї діяльности. Ті, хто діє заради плодів, хочуть панувати над матеріальним світом, і так само відданий-початківець нерозумно прагне мати винагороду за віддане служіння у формі певної матеріальної могутности. Таким нерозумним відданим Господь Сам іноді посилає труднощі: зі Своєї особливої милости Він може забрати всі матеріальні статки відданого. Тоді від несвідомого відданого відвертаються всі друзі й родичі, і він з милости Господа стямлюється, повертаючись до відданого служіння.
Един предан съвсем спонтанно загубва интерес към прелестите на материалното битие, защото е раса-граха, вкусил е сладостта на лотосовите нозе на Бог Кр̣ш̣н̣а. Безусловно има много примери за това, как предани на Бога са падали поради неблагоприятно общуване, подобно на вършителите на плодоносни дейности, които винаги са склонни към деградация. Но дори и на падналия предан не трябва да гледаме като на деградирал кармӣ. Кармӣте страдат от последиците на собствените си плодоносни дейности, докато преданите изтърпяват наказания, които им налага лично Богът, за да ги поправи. Страданията на сирачето и страданията на любимото царско дете не са едни и същи. Сирачето е наистина нещастно, защото за него няма кой да се грижи, но любимият син на богатия човек винаги се намира под опеката на влиятелния си баща, макар понякога положението му да прилича на положението на сирачето. Понякога под влияние на лошата среда преданите на Бога започват да подражават на хората, заети с плодоносни дейности. Тези хора искат да господстват над материалния свят. Така и начинаещият предан глупаво се опитва да получи някакво материално влияние в замяна на преданото служене, което отдава. Понякога Богът сам поставя тези глупави и заблудени предани в затруднено положение. В знак на особено благоволение към тях Той може да им отнеме всички материални притежания, тогава всичките им приятели и роднини изоставят тези предани и по милостта на Бога те отново идват на себе си и се обръщат към преданото служене.
В «Бгаґавад-ґіті» ще сказано, що впалі віддані дістають нагоду з’явитися на світ у сім’ї достойного брахмани чи заможного комерсанта. Такому відданому поталанило менше, аніж тому, кого Господь покарав, поставивши у, здавалося б, безвихідне становище. Віддані, які з Господньої волі стали безпорадні, щасливіші проти тих, що народжуються в добрих родинах. Впалим відданим, які народжуються в хороших сім’ях, не так пощастило, бо вони можуть забути лотосові стопи Господа. Відданий, який потрапляє в безнадійне становище, має більше щастя, бо, усвідомлюючи свою цілковиту безпорадність, швидко повертається до лотосових стіп Господа.
В Бхагавад-гӣта̄ се казва, че такива паднали предани получават възможност да се родят в семейство на достойни бра̄хман̣и или на богати търговци. Но преданият, който се оказва в такова положение, не е толкова щастлив, колкото този, който е наказан от Бога и е поставен от него в положение на привидна безпомощност. Този предан, който по волята на Бога е станал напълно безпомощен, е по-щастлив от този, който се ражда в добро семейство. Падналите предани, които след това се раждат в богати и високопоставени семейства, могат да забравят лотосовите нозе на Бога. Този, който е изоставен от всички, е по-щастлив, защото осъзнавайки пълната си безпомощност, бързо се връща при лотосовите нозе на Бога.
Чисте віддане служіння дарує таку духовну насолоду, що матеріальна втіха сама по собі припиняє цікавити відданого. Це є ознака досконалости у відданому служінні. Чистий відданий повсякчас пам’ятає лотосові стопи Господа Шрі Крішни, і навіть багатства всіх трьох світів не на силі змусити його хоча б на мить забути Господа.
Чистото предано служене носи такава духовна наслада, че преданите бързо загубват всякакво влечение към материалните удоволствия. Това е признакът за постигнато съвършенство в преданото служене. Чистият предан постоянно мисли за лотосовите нозе на Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а и дори богатствата на всичките три свята не са в състояние да го накарат да забрави Бога дори за миг.