ВІРШ 18
ТЕКСТ 18
Текст
Текст
на лабгйате йад бграмата̄м упарй адгах̣
тал лабгйате дух̣кгавад анйатах̣ сукгам̇
ка̄лена сарватра ґабхіра-рам̇хаса̄
на лабхяте яд бхрамата̄м упарй адхах̣
тал лабхяте дух̣кхавад анятах̣ сукхам̇
ка̄лена сарватра габхӣра-рам̇хаса̄
Послівний переклад
Дума по дума
тасйа — для того; ева — тільки; хетох̣ — причини; прайатета — повинен докладати зусиль; ковідах̣ — по-філософському налаштований; на — не; лабгйате — досяжне; йат — якого; бграмата̄м — блукаючи; упарі адгах̣ — з верхівки до самого дна; тат — те; лабгйате — можна здобути; дух̣кгават — наче нещастя; анйатах̣ — як наслідок попередньої діяльности; сукгам — чуттєва втіха; ка̄лена — з плином часу; сарватра — усюди; ґабгіра — тонкий; рам̇хаса̄ — розвиток.
тася – с тази цел; ева – само; хетох̣ – причина; праятета – трябва да полагат усилия; ковидах̣ – този, който е склонен към философия; на – не; лабхяте – не се постига; ят – каквото; бхрамата̄м – странстване; упари адхах̣ – от горе до долу; тат – това; лабхяте – може да се постигне; дух̣кхават – като страданията; анятах̣ – вследствие от миналите дейности; сукхам – сетивно наслаждение; ка̄лена – с течение на времето; сарватра – навсякъде; габхӣра – недоловим; рам̇хаса̄ – напредък.
Переклад
Превод
Справді розумні і схильні до філософії люди мають докладати зусиль на досягнення лише тієї цілі, якої не здобути, навіть пройшовши від найвищої планети [Брахмалоки] аж до найнижчої [Патали]. Що ж до щастя, яке постає з чуттєвої насолоди, воно з часом приходить само собою, так само як з часом приходять нещастя, хоча й непрохані.
Хората, които наистина са мъдри и склонни към философия, трябва да се стремят единствено към тази цел, която не може да бъде постигната никъде в тази вселена, дори ако я пребродим цялата от най-висшата планета (Брахмалока) чак до най-низшата (Па̄та̄ла). Що се отнася до щастието, което носят сетивните наслаждения, когато му дойде времето, то идва само, както идват и страданията, макар че не ги желаем.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Кожен, хоч би де він жив, всілякими способами старається зажити якнайбільше чуттєвої насолоди. Дехто присвячує життя комерції чи промисловості, економічному розвиткові чи політичній боротьбі; інші діють задля того, щоб насолоджуватись в наступному житті плодами своєї діяльности, — стати щасливими, піднявшись на вищі планети. Сказано, що насельники Місяця завдяки напою сома - раса здобувають здатність до більшої чуттєвої насолоди, а той, хто виконує доброчинну діяльність, може піднятися на Пітрілоку. Отже, програм, як здобути чуттєву насолоду, є багато і різних, розрахованих на це життя чи на те, що буде після смерти. Дехто намагається дістатися Місяця чи інших планет механічними засобами, а не як належить — через доброчесну діяльність. Але цього ніколи не буде. За законом Всевишнього різні місця призначені для живих істот різного рівня і відповідають діяльності, яку вони виконували. Тільки доброчесна діяльність, яку приписують виконувати писання, забезпечує народження в добрій родині, статки, чудову освіту й вроду. Можна побачити, що навіть у цьому житті добрі вчинки дають людині можливість отримати чудову освіту чи багатство. Так само і в наступному житті — бажаного можна досягти тільки добрими вчинками. Інакше дві особи, народжені в одному місці в один і той самий час, не посідали б різне становище. Отже, це становище визначає їхня минула діяльність. Проте матеріальне становище, хоч яке воно є, завжди тимчасове. Хоч би де ми перебували — чи на найвищій планеті, Брахмалоці, чи на найнижчій, Паталі, — наше становище може перемінитися залежно від наших учинків. Людину філософського складу такі нетривалі становища приваблювати не повинні. Свої зусилля їй слід скеровувати на те, щоб увійти до вічного життя в блаженстві й знанні, що з нього вона ніколи не змушена буде повертатися ні на цю, ні на жодну іншу планету сповненого страждань матеріального світу. Страждання й змішане щастя — це дві характерні ознаки матеріального життя, вони приходять і на Брахмалоці, і на інших локах також. Вони супроводжують і життя півбога, і життя пса чи кнура. Страждання й змішане щастя в різних живих істот різняться тільки своєю глибиною та якістю, але немає такої істоти, що була б вільна від мук народження, смерти, старости й хвороб. І так само кожному доля визначає певну міру щастя. Істоті не під силу самими власними зусиллями побільшити чи поменшити міру свого щастя чи страждання. Навіть досягнувши чогось, ми однак можемо втратити це. Тому не слід гаяти часу на такі ненадійні речі. Всі зусилля мають бути скеровані на одне: подолати шлях додому, до Бога. Кожний повинен зробити це місією свого життя.
Всеки човек с всички сили се опитва да получи колкото е възможно повече сетивно наслаждение. Някои се занимават с търговия, други работят в промишлеността, трети се трудят в името на икономическото развитие, четвърти се стремят към политическо превъзходство и т.н., а някои извършват плодоносни дейности, за да могат в следващия си живот да достигнат райските планети и да бъдат щастливи. Знае се, че благодарение на напитката сома-раса обитателите на Луната притежават способността да изпитват по-голямо сетивно наслаждение, а Питр̣лока може да бъде достигната чрез благотворителни дейности. Има най-различни начини за удовлетворяване на сетивата в този и в следващия живот. Някои се опитват да стигнат до луната и до други планети с механични средства, защото не искат да извършват благочестиви дейности. Но това е невъзможно, защото според законите на Бога различните места са предназначени за различни категории живи същества в зависимост от миналите им дейности. Както се казва в писанията, само чрез благочестиви дейности човек може да се роди в добро семейство, да бъде богат, добре образован и да има красива външност. Виждаме, че дори в този живот добрите дела помагат на човек да получи добро образование или да спечели много пари. По същия начин само благочестивите дейности могат да осигурят на човек желаното за следващия му живот положение. Иначе двама души, родени по едно и също време и на едно и също място, нямаше да заемат различни положения. Тези положения са резултат от миналите им дейности. Но всяка позиция в материалния свят е временна. Където и да се намира човек – на най-висшата планета, Брахмалока, или на най-низшата, Па̄та̄ла, – положението му ще се промени в зависимост от дейностите му. Хората, които са склонни към философия, не трябва да се изкушават от такива мимолетни достижения, а трябва да се опитат да достигнат вечния живот на блаженство и знание, от който няма да се наложи да се връщат обратно на някоя планета в нещастния материален свят. Страданията и смесеното щастие са двете присъщи черти на материалния живот; те съществуват както на Брахмалока, така и на останалите локи. Живите същества ги получават както в тела на полубогове, така и в тела на кучета и на свине. Нещастията и смесеното щастие, които изпитват живите същества, се различават по степен и по качество, но никой не може да избегне страданията на раждането, смъртта, старостта и болестите. Точно както на всеки е предопределено и някакво щастие. Никой не може да получи повече или по-малко от предопределеното му щастие и страдания, каквито и усилия да полага. Дори и да го получи, той отново ще го изгуби. Затова не си заслужава човек да си пилее времето с тези преходни неща; той трябва да се стреми единствено към едно – да се върне обратно при Бога. Това трябва да бъде основната цел в живота на всеки.