ГЛАВА ВОСЬМА

ГЛАВА ВОСЬМАЯ

З’явлення Брахми з Ґарбгодакашаї Вішну

Появление Брахмы из Гарбходакашайи Вишну

1:: Великий мудрець Майтрея Муні сказав Відурі: Нащадки царської династії Пуру — достойні слуги чистих відданих, тому що всі вони віддані Богові-Особі. Ти теж народився в цьому роді, і завдяки твоїм старанням трансцендентні розваги Господа щомиті набувають нової краси.

ТЕКСТ 1:: Обращаясь к Видуре, великий мудрец Майтрея Муни сказал: Потомки царя Пуру достойны служить чистым преданным, так как все они являются преданными Личности Бога. Ты тоже принадлежишь к этому роду, и замечательно то, что благодаря тебе трансцендентные игры Господа все время наполняются новым содержанием.

2:: Отже, дозволь мені почати оповідати «Бгаґавата Пурану». Її повідав великим мудрецям Сам Бог-Особа, піклуючись про людей, які задля мізерних насолод надягають на себе пута жорстоких страждань.

ТЕКСТ 2:: Позволь же мне приступить к изложению «Бхагавата-пураны», которую Сам Господь, Верховная Личность Бога, поведал великим мудрецам, заботясь о благе тех, кто ради крох чувственных удовольствий обрек себя на жестокие страдания.

3:: Колись Санат-кумара на чолі хлопчиків-святих та інших великих мудреців звернувся в пошуках істинного знання до Господа Санкаршани, що перебуває на дні всесвіту, і так само, як і ти, запитав про Ва̄судеву, Всевишнього.

ТЕКСТ 3:: Некогда Санат-кумар, предводитель мальчиков-святых, которого сопровождали другие великие мудрецы, желая узнать истину о Ва̄судеве, Всевышнем, задал те же самые вопросы Господу Санкаршане, пребывающему на дне вселенной.

4:: Господь Санкаршана тоді медитував на Свого Верховного Господа, кого мудрі іменують Господом Ва̄судевою, але, бажаючи великим вченим мудрецям добра і духовного розвитку, Він напіврозплющив Свої лотосові очі й заговорив до них.

ТЕКСТ 4:: В то время Господь Санкаршана был погружен в размышления о Своем Верховном Господе, которого мудрецы величают Господом Ва̄судевой, однако, желая помочь великим мудрецам достичь совершенства, Он приоткрыл Свои лотосоподобные глаза и заговорил.

5:: Мудреці спустилися з вищих планет у нижню частину всесвіту водами Ґанґи, і тому волосся на їхній головах було мокрим. Мудреці доторкнулися до лотосових стіп Господа, яким поклоняються різноманітними підношеннями дочки зміїного царя, прагнучи знайти собі хороших чоловіків.

ТЕКСТ 5:: Мудрецы спустились с высших планет на дно вселенной по водам Ганги, и потому волосы у них на голове были влажными. Они дотронулись до лотосных стоп Господа, которым поклоняются и приносят жертвы дочери царя змей, желающие найти себе хорошего мужа.

6:: Обізнані з трансцендентними розвагами Господа, четверо Кумар на чолі з Санат-кумарою прославили Господа вишуканими мелодійними віршами, сповненими щирої любові. Господь Санкаршана підняв тисячі своїх каптурів, і навколо розлилося сяйво іскристих самоцвітів на Його головах.

ТЕКСТ 6:: Наслышанные о трансцендентных играх Господа, четверо Кумаров, во главе с Санат-кумаром, в возвышенных стихах, проникнутых любовью и искренностью, стали восхвалять Господа. Слушая их, Господь Санкаршана поднял тысячи Своих капюшонов, и каменья, сверкавшие на Его головах, озарили все вокруг чудесным сиянием.

7:: Тоді Господь Санкаршана став викладати великому мудрецю Санат-кумарі, що тоді вже склав обітницю зреченості, суть «Шрімад-Бгаґаватам». Згодом Санат-кумара, відповідаючи на поставлені йому запитання, переповів «Шрімад-Бгаґаватам» Санкг’яяні Муні, так само, як почув його від Санкаршани.

ТЕКСТ 7:: Затем Господь Санкаршана изложил суть «Шримад-Бхагаватам» великому мудрецу Санат-кумару, который к тому времени уже дал обет отречения от мира. В свою очередь Санат-кумар пересказал «Шримад-Бхагаватам», услышанный им от Санкаршаны, отвечая на вопросы Санкхьяяны Муни.

8:: Великий мудрець Санкг’яяна очолював усіх трансценденталістів. Коли він описував Господню славу, переповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам», його слухали мій духовний вчитель, Парашара, а також Бріхаспаті.

ТЕКСТ 8:: Великий мудрец Санкхьяяна был главой всех трансценденталистов. Брихаспати и моему духовному учителю, Парашаре, посчастливилось услышать, как он описывал величие Господа, запечатленное в «Шримад-Бхагаватам».

9:: Цей великий мудрець Парашара, про якого я згадав, за порадою великого мудреця Пуласт’ї, розповів цю найголовнішу з Пуран [«Шрімад-Бгаґаватам»] мені. Я також перекажу її тобі, любий синку, як я її почув, тому що ти мій вірний і щирий послідовник.

ТЕКСТ 9:: Великий мудрец Парашара, упомянутый выше, по совету великого мудреца Пуластьи поведал лучшую из Пуран [«Бхагаватам»] мне, а теперь, сын мой, я расскажу то, что услышал от Парашары тебе, ибо ты во всем следуешь мне с верой и преданностью.

10:: Коли всі три світи були занурені у воду, у всесвіті існував один тільки Ґарбгодакашаї Вішну, що лежав на Своєму ложі — велетенському змії Ананті. Він неначе дрімав, занурений у Свою внутрішню енерґію і вільний від впливу зовнішньої енерґії, але Його очі були привідкриті.

ТЕКСТ 10:: Когда все три мира были покрыты водой, не существовало никого, кроме Гарбходакашайи Вишну, который покоился на Своем ложе — великом змее Ананте. Он как будто дремал, погруженный в Свою внутреннюю энергию, а Его внешняя энергия пребывала в бездействии. При этом глаза Господа оставались слегка приоткрытыми.

11:: Як у дровах криється енерґія вогню, так Господь спочивав у водах всесвітньої заглади, зануривши в Себе всі живі істоти в їхніх тонких тілах. Господь лежав у самодіючій енерґії, яку називають калою.

ТЕКСТ 11:: Подобно энергии огня, скрытой в дровах, Господь лежал, покрытый водами потопа, и в Нем покоились все живые существа, находившиеся тогда в тонких телах. Он лежал, погруженный в самопроявляющуюся энергию, которую называют калой.

12:: Господь лежав у Своїй внутрішній енерґії протягом тисячі циклів із чотирьох юґ. Його зовнішня енерґія влаштувала так, що здавалось, ніби Він спить у водах творіння. Коли живі істоти під впливом енерґії кала-шакті стали знову проявлятися, щоб продовжувати ланцюг своїх кармічних дій, Він побачив, що Його трансцендентне тіло набуло синього відтінку.

ТЕКСТ 12:: Господь лежал так в течение четырех тысяч юг, покоясь в Своей внутренней энергии, и по Его внешней энергии казалось, будто Он спит, погруженный в воды потопа. Когда живые существа, побуждаемые ка̄ла-ш́акти, стали появляться на свет, чтобы продолжить свою кармическую деятельность, Он увидел, что Его трансцендентное тело приобрело синеватый оттенок.

13:: Тонка форма творіння, на якій зосередилась Господня увага, була приведена в дію матеріальною ґуною страсті і вирвалася з Господнього черева назовні.

ТЕКСТ 13:: Материальная гуна страсти привела в движение тонкую форму творения, к которой было приковано внимание Господа, и заставила ее выйти из Его чрева.

14:: Вирвавшись назовні з черева Особи Вішну, в якому вона зародилася, сукупність корисливої діяльності живих істот набула обрисів лотосового пуп’янку. Корячись Його верховній волі, ця квітка, наче сонце, залила все своїм сяйвом і висушила широкий океан всесвітнього потопу.

ТЕКСТ 14:: Выйдя из чрева Господа, совокупная форма кармической деятельности живых существ приняла очертания бутона лотоса, порожденного Личностью Вишну. Повинуясь Его высшей воле, этот лотос, подобно солнцу, озарил все вокруг ярким светом и осушил безбрежные воды потопа.

15:: Господь Вішну особисто увійшов у цей всесвітній лотос як Наддуша. Після того, як цей лотос наповнився всіма ґунами матеріальної природи, на світ з’явилось уособлення ведичної мудрості, відоме нам як самоявлений Брахма.

ТЕКСТ 15:: Господь Вишну в образе Сверхдуши Сам вошел во вселенский лотос и вложил в него все гуны материальной природы. После этого в лотосе родился тот, кто олицетворяет собой ведическую мудрость и кого мы называем саморожденным.

16:: Народившись із лотоса, Брахма, хоча й сидів на самій його вершині, нічого не побачив навколо себе. Тому він спробував обійти весь космічний простір. Коли він, рухаючи очима, роздивлявся на всі боки, в нього з’явилося чотири голови, по одній на кожну сторону світу.

ТЕКСТ 16:: Родившийся из цветка лотоса Брахма не видел окружающий его мир, хотя и сидел на самом венчике цветка, поэтому он обошел все космическое пространство, вращая глазами во всех направлениях. Так у него появились четыре головы, которые соответствуют четырем сторонам света.

17:: Господь Брахма, сидячи на тому лотосі, ніяк не міг збагнути належним чином, ні що таке творіння, ні що таке лотос і ні хто такий він сам. Наприкінці епохи під подихом вітрів всесвітнього спустошення завирували хвилі і став гойдатися кругами лотос.

ТЕКСТ 17:: Восседающий на лотосе Господь Брахма так и не смог до конца постичь ни творение, ни лотос, ни себя самого. В конце юги задул ветер опустошения, вздымая огромные круговые волны и раскачивая лотос.

18:: Не маючи знання, Господь Брахма розмірковував: Хто я такий, що сиджу на цьому лотосі? Звідки виріс цей лотос? Адже повинно бути ще щось внизу, під водою, звідки виріс лотос.

ТЕКСТ 18:: Пребывая в неведении, Господь Брахма размышлял: Кто я, восседающий на этом лотосе? Откуда он растет? Там, внизу, обязательно должно быть нечто такое, откуда вырос этот лотос, и оно, судя по всему, находится под водой.

19:: З тими думками Господь Брахма, рухаючись каналом у стеблі лотоса, заглибився під воду. Але навіть після того, як він увійшов у це стебло і став наближатись до пупа Вішну, він не зміг знайти кореня.

ТЕКСТ 19:: Размышляя над этим, Господь Брахма по каналу в стебле лотоса спустился под воду. Однако, даже войдя в стебель лотоса и приблизившись к пупку Вишну, он так и не смог обнаружить корень лотоса.

20:: О Відуро, за цими пошуками причини свого існування Брахма досягнув межі часу, який являє собою вічне колесо в руках Господа Вішну і який породжує в розумі живої істоти такі страхи, як, наприклад, страх смерті.

ТЕКСТ 20:: О Видура, в поисках причины своего появления на свет Брахма достиг того предела, за которым обрывалась его жизнь. Этот предел определяет колесо вечности в руках Вишну, порождающее в умах живых существ страх, одним из проявлений которого является страх смерти.

21:: Так і не знайшовши того, що він шукав, він облишив свої зусилля і повернувся на вершину лотоса. Опанувавши своє дихання і відвернувши розум від усіх матеріальних об’єктів, він зосередив його на Верховному Господі.

ТЕКСТ 21:: Так и не сумев достичь желанной цели, он прекратил свои поиски и вернулся на цветок лотоса. Там, управляя дыханием и отрешившись от всего материального, он сосредоточил свой ум на Верховном Господе.

22:: Коли минуло сто років Брахми і коли його медитація стала досконалою, він розвинув потрібне розуміння і завдяки тому побачив у своєму серці Всевишнього, що Його не міг побачити раніше навіть ціною найбільших зусиль.

ТЕКСТ 22:: Когда по прошествии ста лет его медитация достигла цели, Брахма обрел необходимое знание и увидел в своем сердце Всевышнего, которого до этого ему никак не удавалось увидеть, несмотря на все его усилия.

23:: Брахма побачив на водах велетенське біле лотосове ложе — тіло Шеша-наґи, на якому самотньо спочивав Бог-Особа. Все навколо заливало сяйво від самоцвітів на каптурах Шеша-наґи, розсіюючи темряву цієї частини всесвіту.

ТЕКСТ 23:: Брахма увидел на воде огромное белоснежное ложе, напоминавшее лотос, — тело Шеша-наги, на котором в одиночестве возлежал Господь, Личность Бога. Все вокруг было озарено светом, исходившим от драгоценных камней на капюшоне Шеша-наги, сияние которых рассеивало царившую в этой области тьму.

24:: Сяйво трансцендентного тіла Господа затьмарювало красу коралової гори. Коралова гора, вбрана в шати призахіднього неба, вражає своєю красою, але жовті шати Господа перевершували цю красу. Шолом Господа, всипаний самоцвітами, міг осоромити золотий пік на вершині коралової гори. Водоспади, трави й квіти прикрашають гору, наче ґірлянди, але навіть цей чарівний краєвид зблякнув би перед дивовижним видовищем самоцвітів, перлин та листків туласі, що оздоблювали руки й ноги велетенського тіла Господа.

ТЕКСТ 24:: Великолепие трансцендентного тела Господа затмевало красоту коралловой горы. По вечерам коралловая гора облачается в чудесный наряд, сотканный из закатного неба. Однако красота этого наряда померкла перед великолепием желтых одежд Господа. Коралловую гору венчает золотой пик, но усыпанный самоцветами шлем на голове Господа затмевал даже его блеск. Тело горы украшено гирляндами водопадов, трав и цветов, но и их красота поблекла перед великолепием гигантского тела Господа, Его рук и ног, убранных драгоценными каменьями, жемчугами, листьями туласи и гирляндами из цветов.

25:: Його трансцендентне тіло, безмежне за своєю довжиною і шириною, заповнювало всі три планетні системи — вищу, середню і нижчу. Тіло Господа сяяло своїми незрівнянними шатами і розмаїттям добірних оздоб.

ТЕКСТ 25:: Необъятное трансцендентное тело Господа занимало пространство трех планетных систем — высшей, средней и низшей. Убранный драгоценными украшениями, Господь был облачен в великолепные одежды, излучавшие чудесное сияние и исполненные трансцендентного многообразия.

26:: Піднісши трохи Свої стопи вгору, Господь явив їх Брахмі. Його лотосові стопи — це джерело всіх благословень, які дарує вільне від матеріальної скверни віддане служіння. Ці благословення сходять на тих, хто поклоняється йому з чистою відданістю. Його подібні до місяців нігті на руках і стопах сяяли трансцендентними променями, що скидалися на квіткові пелюстки.

ТЕКСТ 26:: Господь слегка приподнял Свои лотосные стопы, показывая их Брахме. Лотосные стопы Господа — источник всех благ, которые приносит преданное служение, свободное от материальной скверны. Господь дарует эти блага тем, кто поклоняется Ему с чистой преданностью. Трансцендентное сияние, исходившее от луноподобных ногтей на пальцах Его рук и ног, напоминало лепестки только что распустившегося цветка.

27:: Своїм прекрасним усміхом Господь приймає служіння відданих і знищує всі їхні страждання. На прикрашеному сережками Господньому обличчі, з його чудовим точеним носом і бровами, вигравав відблиск променів, які йшли від Його вуст, і воно зачаровувало погляд.

ТЕКСТ 27:: Он с благодарностью принял служение Своих преданных и чарующей улыбкой развеял все их печали. Украшенный серьгами лик Господа был озарен сиянием, исходившим от Его уст, а линии бровей и носа были безупречны; все это делало Его лицо неотразимо прекрасным.

28:: Любий Відуро, стан Господа оповивала жовта тканина, що скидалася кольором на шафрановий пилок квітів кадамби, а також оздобний пояс. Груди Господа прикрашав знак шріватса і безцінне намисто.

ТЕКСТ 28:: Дорогой Видура, талия Господа была задрапирована желтой тканью, по цвету напоминавшей шафрановую пыльцу цветка кадамбы, и перехвачена расшитым драгоценными камнями поясом. Грудь Его украшал знак шриватса и ожерелье, которому не было цены.

29:: Як сандалове дерево вкривають запашні квіти і гілки, так Господнє тіло вкривали коштовні самоцвіти і перли. Господь — це дерево, яке не має опори поза самим собою, владика всіх інших істот у всесвіті. Як сандалове дерево вкривають змії, так тіло Господа вкривали каптурі Ананти.

ТЕКСТ 29:: Подобно сандаловому дереву, ветви которого усыпаны благоухающими цветами, Господь был украшен жемчугами и самоцветами. Он был деревом, которое само питает себя, Владыкой всех существ во вселенной. И, подобно тому как ветви сандалового дерева обвивает множество змей, тело Господа покрывали капюшоны Ананты.

30:: Здіймаючись, немов велетенська гора, Господь служить за оселю для всіх рухомих і нерухомих живих істот. Господь друг також і змій, тому що ГосподьАнанта — Його друг. Серед тисяч каптурів Ананта-наґи, увінчаних золотими шоломами, Господь був подібний до гори з тисячами золотих вершин. І так само, як гори іноді бувають всипані самоцвітами, так Його трансцендентне тіло було коштовними всипане самоцвітами. Як гори іноді опускаються в води океану, так і Господь іноді ховається під водами всесвітнього потопу.

ТЕКСТ 30:: Возвышающийся подобно огромной горе, Господь служит прибежищем для всех движущихся и неподвижных живых существ. Он — друг змей, ибо Его близким другом является Господь Ананта. Господь, над которым вздымались тысячи голов Ананта-наги, увенчанных золотыми шлемами, был подобен горе с тысячами золотых пиков. Как горы порою усыпаны драгоценными камнями, так и Его трансцендентное тело с головы до ног было усыпано драгоценностями, и как горы иногда погружаются в морскую пучину, так и Господь время от времени скрывается в водах потопа.

31:: Побачивши подібного до гори Господа, Брахма прийшов до висновку, що це Харі, Бог-Особа. Він побачив, що прекрасна ґірлянда на Господніх грудях прославляє Господа солодкозвучними гімнами, сповненими ведичної мудрості. Господа захищав бойовий диск Сударшана, і навіть Сонце, Місяць, повітря і вогонь не могли наблизитись до Нього.

ТЕКСТ 31:: Глядя на Господа, возвышавшегося, как гора, Брахма понял, что Он — Хари, Личность Бога. Он услышал, как неописуемо прекрасная гирлянда на груди Господа славит Его сладкозвучными гимнами, исполненными ведической мудрости. Его защищал боевой диск Сударшана, и ни солнце, ни луна, ни воздух, ни огонь не могли даже приблизиться к Нему.

32:: Побачивши Верховного Господа, Господь Брахма, вершитель долі всесвіту, оглянув одночасно все творіння. Господь Брахма побачив озеро в пупі Господа Вішну, лотосову квітку, а також води потопу, сухе повітря і небо. Його очам відкрилося все.

ТЕКСТ 32:: Увидев Господа, вершитель судеб вселенной Господь Брахма окинул взглядом все творение. Его взору открылось озеро во впадине пупка на животе Господа Вишну, лотос, растущий из него, а также воды потопа, иссушающий воздух и небеса. Все это предстало у него перед глазами.

33:: Загорівшись ґуною страсті, Брахма відчув бажання творити. Побачивши п’ять причин світобудови, які показав йому Бог-Особа, і зосередивши розум на процесі творення, він став підносити шанобливі молитви до Господа.

ТЕКСТ 33:: [При виде этого] Господь Брахма, побуждаемый гуной страсти, загорелся желанием творить. Увидев пять причин творения, на которые ему указал Господь, Верховная Личность Бога, он начал с благоговением возносить Господу молитвы, сосредоточив ум на процессе творения.