МАНТРА ТРИНАДЦЯТА
Mantra třináctá
Текст
Verš
анйад а̄хур асамбгава̄т
іті ш́уш́рума дгı̄ра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вічачакшіре
anyad āhur asambhavāt
iti śuśruma dhīrāṇāṁ
ye nas tad vicacakṣire
Послівний переклад
Synonyma
анйат—відмінний; ева—неодмінно; а̄хух̣—сказано; самбгава̄т—поклонінням Верховному Господеві, причині всіх причин; анйат—інший; а̄хух̣—сказано; асамбгава̄т—поклонінням тому, що не є вищим; іті—таким чином; ш́уш́рума—я чув про це; дгı̄ра̄н̣а̄м̇—від нічим не стурбованих авторитетів; йе—хто; нах̣—нам; тат—ці теми; вічачакшіре—досконало пояснили.
anyat — jiný; eva — jistě; āhuḥ — je řečeno; sambhavāt — uctíváním Nejvyššího Pána, příčiny všech příčin; anyat — jiný; āhuḥ — je řečeno; asambhavāt — uctíváním toho, kdo není Nejvyšší; iti — takto; śuśruma — slyšel jsem to; dhīrāṇām — od vyrovnaných autorit; ye — kdo; naḥ — nám; tat — o tomto námětu; vicacakṣire — dokonale vysvětlili.
Переклад
Překlad
Сказано, що поклоніння верховній причині всіх причин приносить одні плоди, але зовсім інші плоди дає поклоніння тому, що не є верховним. Все це було почуто від нічим не стурбованих авторитетів, які чітко з’ясували це.
Je řečeno, že výsledek dosažený uctíváním nejvyšší příčiny všech příčin je jiný než výsledek dosažený uctíváním toho, co není nejvyšší. To vše bylo vyslechnuto od vyrovnaných autorit, které to jasně vysvětlily.
Коментар
Význam
У цій мантрі схвалюється система навчання, котру засновано на слуханні від нестурбованих авторитетів. Доки людина не почує слова справжнього а̄ча̄рйі, непідвладного тривогам і турботам мінливого матеріального світу, їй недоступні ключі від трансцендентального знання. Справжній духовний вчитель, який також почув ш́руті-мантри, тобто ведичне знання, від свого вчителя, непохитно врівноваженого а̄ча̄рйі, ніколи не стане пропонувати учневі свої вигадки або викладати те, про що не згадується у ведичній літературі. В Бгаґавад-ґı̄ті (9.25) з’ясовується, що ті, хто поклоняються пı̄там, предкам, досягають планет пращурів. Подібним же чином брутальні матеріалісти, які планують залишитись у цьому світі, потраплять до нього знову, але віддані Господа не поклоняються нікому, окрім Господа Кр̣шн̣и, верховної причини всіх причин і таким шляхом досягають Кр̣шн̣и в Його вічній обителі в духовному світі.
Ш́рı̄ Īш́опанішад знову засвідчує тут, що різні способи поклоніння приносять різні плоди. Поклоняючись Верховному Господеві, ми, безумовно, досягнемо Його в Його вічній обителі, а поклоняючись таким напівбогам, як, скажімо, напівбогові Сонця або Місяця, ми зможемо досягти, без сумніву, їхньої відповідної планети. А якщо ми захочемо надалі залишатись на цій жалюгідній планеті, з усіма нашими «плановими» комісіями та паліативними політичними програмами «латання дірок» — будь ласка, це також можливо.
Tato mantra potvrzuje systém založený na poslechu vyrovnaných autorit. Člověk nemůže mít pravý klíč k transcendentálnímu poznání, jestliže nevyslechne pravého áčárju, který není nikdy zneklidněn proměnami hmotného světa. Pravý duchovní mistr, který také vyslechl šruti-mantry, neboli védské poznání od svého vyrovnaného áčárji, si nikdy nevymýšlí ani nevykládá nic, co není zapsáno ve védských spisech. V Bhagavad-gítě (9.25) je jasně řečeno, že ti, kdo uctívají předky (pitā), se dostanou na planety předků, hrubí materialisté, kteří plánují, jak by tu mohli zůstat, setrvají v hmotném světě a lidé, kteří jsou oddáni Pánu a neuctívají nikoho jiného než Šrí Kršnu, nejvyšší příčinu všech příčin, se dostanou k Němu do Jeho sídla v duchovním světě. Také Šrí Íšópanišad potvrzuje, že různá uctívání vedou k různým výsledkům. Jestliže uctíváme Nejvyššího Pána, dostaneme se zcela určitě k Němu, do Jeho věčného sídla, a jestliže uctíváme polobohy, například boha Slunce a boha Měsíce, dostaneme se nepochybně na jejich planety. A jestliže chceme i nadále zůstat na této mizerné planetě s jejími plánovacími komisemi a náhražkovými politickými zřízeními, můžeme tak samozřejmě učinit.
В жодному автентичному священному писанні не сказано, що, роблячи все, що завгодно, і поклоняючись кому завгодно, можна досягнути однієї й тієї ж мети. Подібні недолугі теорії є просто вигадками доморослих «вчителів», які не мають ніякого зв’язку з парампарою, істинною системою учнівської послідовності. Справжній духовний вчитель ніколи не скаже, що всі шляхи ведуть до одної й тої ж самої мети, якої будь-хто може досягти, дотримуючись свого власного способу поклоніння, вшановуючи або напівбогів, або Верховного Господа або кого-небудь іще. Кожному зрозуміло, що, сівши на потяг у Бомбеї, він дістанеться до того місця призначення, на яке вказано у квиткові. Придбавши квитка до Калькутти, ви потрапите в Калькутту, а не в якесь інше місце. І все ж таки сучасні так звані «вчителі» запевняють, що будь-який квиток допровадить нас до вищої мети. Подібні світські угодницькі теорії особливо приваблюють обмежених, самовдоволених створінь, які вигадують власні методи духовного поступу. Однак ведичні писання не підтримують все це. Доки ми не сприймемо знання від справжнього духовного вчителя, який перебуває в лінії визнаної учнівської послідовності, ми не здатні побачити справжній стан речей. В Бгаґавад-ґı̄ті (4.2) сказано:
V žádných autentických spisech nestojí, že člověk nakonec dosáhne téhož cíle, ať uctívá kohokoliv a dělá cokoliv. Takovéto pošetilé teorie hlásají samozvaní učitelé, kteří nemají spojení s paramparou, pravým systémem učednické posloupnosti. Pravý duchovní mistr nikdy nebude tvrdit, že člověk, který uctívá polobohy, dospěje k témuž cíli jako ten, kdo uctívá Nejvyššího Pána. Normální člověk snadno pochopí, že člověk, který nastoupil v Bombaji na vlak, dojede jen tam, kam si zakoupil jízdenku. Kdo si koupil jízdenku do Kalkaty, dojede do Kalkaty. Takzvaní učitelé však dnes tvrdí, že všechny duchovní jízdenky přivedou člověka k nejvyššímu cíli. Takové světské a kompromisní nabídky přilákají mnoho pošetilých stvoření, která se nafukují nad svými smyšlenými metodami duchovní realizace. Pokyny Véd to však neschvalují. Jestliže člověk nepřijal poznání od pravého duchovního mistra, článku autorizované učednické posloupnosti, nemůže rozumět věcem tak, jak skutečně jsou. Kršna říká Ardžunovi v Bhagavad-gítě:
імам̇ ра̄джаршайо відух̣
са ка̄ленеха махата̄
йоґо нашт̣ах̣ парантапа
imaṁ rājarṣayo viduḥ
sa kāleneha mahatā
yogo naṣṭaḥ parantapa
«Таким шляхом, о підкорювачу ворогів, великі царі пізнавали ці принципи йоґи [що викладені в Бгаґавад-ґı̄ті]. Але систему парампари було перервано і тому зараз ці засади здаються втраченими».
“Takto byla tato nejvyšší věda přijata posloupností duchovních mistrů a takto ji přijali svatí králové. Během času však byla posloupnost přerušena, a proto se zdá, že je původní věda ztracena.” (Bg. 4.2)
До часу появи Господа Кр̣шн̣и на Землі, принципи бгакті-йоґи, встановлені Бгаґавад-ґı̄тою, було спотворено. Тому Господь мав відновити систему учнівської послідовності, розпочавши її з Арджуни, Свого найближчого друга та відданого. Господь відкриває Арджуні істину (Б.-ґ. 4.3), що той може зрозуміти вчення Ґı̄ти лише завдяки тому, що є Його відданим і другом. Іншими словами, той, хто не є відданим чи другом Господа, не зможе зрозуміти Бгаґавад-ґı̄ти. Це означає також, що зрозуміти її зможе лише той, хто слідує шляхом Арджуни.
V době, kdy byl Kršna na Zemi, byly zásady bhakti-jógy stanovené v Bhagavad-gítě překrouceny, a proto musel Pán znovu ustanovit systém učedníků v čele s Ardžunou, nejdůvěrnějším přítelem a oddaným Pána. Pán Ardžunovi jasně řekl (Bg. 4.3), že zásady Bhagavad-gíty jsou mu srozumitelné proto, že je Jeho přítelem a oddaným. Jinými slovy, nikdo kromě oddaného a přítele Pána není schopen rozumět Gítě. To znamená, že Bhagavad-gítě může porozumět jen ten, kdo jde ve stopách Ardžuny.
На сучасний момент є чимало тлумачів цієї видатної бесіди, дуже далеких від розуміння того, що ж насправді відбулося між Кр̣шн̣ою та Арджуною. Вони інтерпретують вірші Бгаґавад-ґı̄ти як їм заманеться і, прикриваючись авторитетом Ґı̄ти, видають за істину всіляку нісенітницю. Подібні тлумачі не вірять ні в Кр̣шн̣у, ні в Його вічну обитель. Чи можуть тоді вони роз’яснити Бгаґавад-ґı̄ту?
V současné době tento vznešený dialog vykládá mnoho lidí, kteří ve skutečnosti o Ardžunovi a Kršnovi nic nevědí. Interpretují verše Bhagavad-gíty podle svého a ve jménu písma hlásají různé nesmysly. Tito vykladači nevěří v Kršnu ani v Jeho věčné sídlo. Jak potom mohou vykládat Bhagavad-gítu?
В Ґı̄ті (7.20) пояснено, що лише недалекі люди поклоняються напівбогам. Кр̣шн̣а зрештою радить облишити всі інші шляхи й способи поклоніння і остаточно віддатись саме Йому. Лише той, хто очистився від усіх гріховних наслідків, може мати таку непохитну віру в Верховного Господа. Всі інші, з їхніми нікчемними способами поклоніння, продовжуватимуть тинятися манівцями матеріального світу, все більше й більше віддаляючись од правдивого шляху, внаслідок оманного враження, що всі дороги ведуть до одної мети.
Gítá (7.20) jasně říká, že polobohy uctívají pouze ti, kteří ztratili rozum. Kršna nakonec radí (Bg. 18.66), aby člověk zanechal všech ostatních cest a způsobů uctívání a plně se odevzdal jen Jemu. Neochvějnou víru v Nejvyššího Pána mohou mít jen ti, kteří jsou očištěni od všech hříšných reakcí. Ostatní zůstanou se svými bezcennými metodami uctívání na hmotné úrovni a mylný dojem, že všechny cesty vedou ke stejnému cíli, je svede s cesty pravé.
В цій мантрі дуже важливим є слово самбгава̄т, що означає «шляхом поклоніння верховній причині». Господь Кр̣шн̣а є первинним Богом-Особою, і все суще походить з Нього. В Бгаґавад-ґı̄ті (10.8)
V této mantře má velkou závažnost slovo sambhavāt, uctívání nejvyšší příčiny. Šrí Kršna je původní Osobnost Božství a vše, co existuje, vyšlo z Něho. V Bhagavad-gítě (10.8) Pán vysvětluje:
маттах̣ сарвам̇ правартате
іті матва̄ бгаджанте ма̄м̇
будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣
mattaḥ sarvaṁ pravartate
iti matvā bhajante māṁ
budhā bhāva-samanvitāḥ
Господь розкриває, що Він — творець усього, включно з Брахмою, Вішн̣у та Ш́івою. Ці три головні божества матеріального світу створив Господь, і тому Він є творцем усього, що лише існує в матеріальному й духовному світах.
„Jsem původem všech světů — jak hmoty, tak duchovní existence. Vše pochází ze Mě. Moudří, kteří to dobře vědí, Mi prokazují oddanou službu a uctívají Mě celým svým srdcem."
В Атгарва Веді знову ж таки підтверджується, що Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а є тим, хто існував до сотворіння Брахми і хто просвітлив Брахму ведичним знанням. «Верховна Особа, Бог, зволів сотворити живих істот і На̄ра̄йан̣а створив їх. Від На̄ра̄йан̣и народився Брахма̄. На̄ра̄йан̣а сотворив усіх праджа̄паті. На̄ра̄йан̣а сотворив Індру. На̄ра̄йан̣а сотворив вісім Васу. На̄ра̄йан̣а сотворив одинадцять Рудр. На̄ра̄йан̣а сотворив дванадцять А̄дітй». На̄ра̄йан̣а є повновладною експансією Господа Кр̣шн̣и, і тому На̄ра̄йан̣а й Кр̣шн̣а є одним і тим же.
Далі також є вірш, де стверджується, що Верховний Господь є сином Девакı̄. Народження Ш́рı̄ Кр̣шн̣и від Васудеви та Девакı̄ і Його тотожність з На̄ра̄йан̣ою визнає і підтверджує навіть Ш́рı̄пада Ш́ан̇кара̄ча̄рйа, хоча Ш́ан̇кара і не належав до культу ваішн̣ав, тобто персоналістів. Атгарва Веда стверджує також: «З самого початку, коли не було ні Брахми, ні Ш́іви, ні вогню, ні зірок, ні Сонця, ані Місяця — існував лише На̄ра̄йан̣а. Однак Господь не залишається самотнім, Він творить все, що лише забажає».
В Мокша-дгармі сказано: «Я створив праджа̄паті й Рудр. Вони позбавлені досконалого знання про Мене, тому що їх покриває Моя ілюзорна енерґія».
Про це також йдеться і в Вара̄ха Пура̄н̣і: «На̄ра̄йан̣а є Верховним Богом-Особою і з Нього походить чотириголовий Брахма̄, а також Рудра, який згодом став усезнаючим».
Here is a correct description of the Supreme Lord, given by the Lord Himself. The words sarvasya prabhavaḥ indicate that Kṛṣṇa is the creator of everyone, including Brahmā, Viṣṇu and Śiva. Protože tato tři přední božstva hmotného světa jsou stvořena Pánem, je Pán stvořitelem všeho, co existuje v hmotných i duchovních světech. Rovněž v Atharva Védě stojí, že ten, kdo existoval před stvořením Brahmy a kdo osvítil Brahmu védským poznáním, je Šrí Kršna. “Nejvyšší Pán si přál stvořit živé bytosti, a tak je Nárájana všechny stvořil. Z Nárájany se narodil Brahmá. Nárájana stvořil všechny pradžápaty. Nárájana stvořil Indru. Nárájana stvořil osm Vasuů. Nárájana stvořil jedenáct Rudrů. Nárájana stvořil dvanáct Áditjů.” Protože Nárájana je plnou manifestací Šrí Kršny, jsou Nárájana a Kršna totožní. Existují také pozdější záznamy, které udávají, že Nejvyšší Pán je synem Dévakí. Dětství Šrí Kršny s Dévakí a Vasudévou a Jeho totožnost s Nárájanou uznával a potvrdil i Šrípáda Šankaráčárja, třebaže Šankara nenáleží k vaišnavskému neboli osobnímu kultu. V Atharva Védě stojí: “Na počátku byl pouze Nárájana. V té době neexistoval ani Brahmá, ani Šiva, ani oheň, ani voda, ani hvězdy, ani Slunce, ani Měsíc. Pán nezůstává osamocen, nýbrž tvoří podle svých přání.” Mókša-dharma uvádí: “Stvořil jsem pradžápaty a Rudry. Nemají o Mně plné poznání, neboť jsou pokryti Mou iluzorní energií.” Ve Varáha Puráně se též uvádí: “Nárájana je Nejvyšší Osobnost Božství a z Něho se zjevil čtyřhlavý Brahmá a stejně tak Rudra, který se později stal vševědoucím.”
Отже, вся ведична література свідчить, що На̄ра̄йан̣а, тобто Кр̣шн̣а, є причина всіх причин. В Брахма-сам̇гіті сказано, що Верховний Господь — це Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, Ґовінда, який є відрадою всіх живих істот й первинною причиною всіх причин. Поправді розумні люди довідуються про цю істину із свідчень великих мудреців та з Вед і тому вони рішуче поклоняються Господу Ш́рı̄ Кр̣шн̣і як всеосяжному сущому.
Veškeré védské písemnictví potvrzuje, že Nárájana neboli Kršna je příčinou všech příčin. V Brahma-sanhitě stojí, že Nejvyšší Pán je Šrí Kršna, Góvinda, nejvyšší radost všech bytostí a prvotní příčina všech příčin. Skutečně učený člověk to ví ze svědectví, jež vydali velcí mudrci a védské spisy, a proto se rozhodne pro uctívání Šrí Kršny, který vše zahrnuje.
Людину, яка рішуче поклоняється лише Кр̣шн̣і, називають будгою, тим, хто знає правду. Така переконаність встановлюється, коли людина з вірою та любов’ю слухає трансцендентне послання від а̄ча̄рйі, який цілковито володіє собою. Той, хто не має віри й любові до Господа Кр̣шн̣и, не може переконатися в такій простій істині. В Бгаґавад-ґı̄ті (9.11) невіруючих описано як мӯдг — віслюків, тобто надзвичайно нерозумних особистостей. Там сказано, що мӯдга зневажає Бога-Особу, бо не отримав досконалого знання від вмиротвореного а̄ча̄рйі. А той, кого закручує вир матеріальної енерґії, не має кваліфікації на те, щоб стати а̄ча̄рйею.
Osoby, které uctívají jedině Kršnu, se nazývají buddha neboli skutečně učení. K tomuto přesvědčení člověk dojde, když si s důvěrou a láskou vyslechne transcendentální poselství od vyrovnaného áčárji. Kdo nevěří v Kršnu a nechová k Němu lásku, nemůže dojít k této jednoduché pravdě. Lidi bez víry popisuje Bhagavad-gítá jako múdhy (Bg. 9.11). Je řečeno, že múdhové se posmívají Osobnosti Božství, neboť nezískali plné poznání od vyrovnaných áčárjů. Ten, koho znepokojuje vír materiální energie, není způsobilý stát se áčárjou.
Перед тим, як вислухати Бгаґавад-ґı̄ту, Арджуна був стурбований матеріальною веремією, причиною якої була його прихильність до сім’ї, громади та суспільства. Через це Арджуна хотів стати таким собі благодійником, що уникає насильства. Однак, отримавши ведичне знання Бгаґавад-ґı̄ти від Верховної Особи, він став будгою, змінив свій умонастрій і почав вшановувати Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣у, який вказав на неминучість битви на Курукшетрі як вияву Господньої волі. Отже, герць Арджуни зі своїми так званими «родичами» являє собою вищу форму поклоніння Господеві й, приймаючи участь у битві, Арджуна став чистим відданим Господа. Досягнути такої довершеної досконалості можливо лише тоді, коли людина служить справжньому Кр̣шн̣і, а не якомусь сфабрикованому «Кр̣шн̣і», якого вигадали нерозумні люди, не знайомі з великою і складною наукою про Кр̣шн̣у, яку викладено в Бгаґавад-ґı̄ті й Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам.
Než Ardžuna vyslechl Bhagavad-gítu, byl znepokojován hmotným vírem v podobě své náklonnosti k rodině, ke společnosti a obci. Proto se chtěl stát světským dobrodincem a odpůrcem násilí. Když však od Nejvyššího Pána vyslechl védské poznání Bhagavad-gíty, stal se buddha, změnil své rozhodnutí a začal uctívat Šrí Kršnu, který sám předurčil bitvu u Kurukšétry. Ardžuna uctíval Pána bojem proti svým takzvaným vlastním příbuzným, a tak se stal Jeho čistým oddaným. Toho je možné dosáhnout pouze uctíváním pravého Kršny a ne nějakého zfalšovaného “Kršny”, jaké si vymýšlejí blázni, kterým chybí znalost o složité vědě o Kršnovi, popsané v Bhagavad-gítě a ve Šrímad-Bhágavatamu.
Згідно з Веда̄нта-сӯтрою, самбгӯта є джерелом народження й підтримування, а також вмістилищем, в яке все входить після знищення. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, природний коментар до Веда̄нта-сӯтри, твір самого автора Веда̄нта-сӯтри, обстоює, що джерело всіх еманацій зовсім не є подібним мертвому каменю, а воно є абгіджн̃а — сповнене свідомості. Первинний Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а також каже в Бгаґавад-ґı̄ті (7.26), що Він знає все — минуле, теперішнє й майбутнє, але Його ніхто не знає повністю, включаючи таких напівбогів, як Ш́іва і Брахма̄. Безсумнівно, ті, кого турбують припливи й відпливи матеріального існування, не можуть повністю пізнати Його. Малоосвічені «духовні вчителі» вдаються до компромісів, намагаючись зробити об’єктом для поклоніння народні маси, але вони не розуміють ні того, що подібне поклоніння неможливе, ні того, що народні маси загалом далеко не досконалі. Їхні потуги нагадують зрошування водою листя дерева замість того, щоб поливати його коріння. Природніше було б поливати коріння, але сучасні сповнені тривог і турбот вожді більше схильні зрошувати листя. Але, незважаючи на те, що вони безперервно ллють воду на листя, все сохне від спраги.
Podle Védánta-sútry je sambhūta jak pramenem zrození a udržování, tak rezervoárem, který se zachová po zničení. Šrímad-Bhágavatam, přirozený výklad Védánta-sútry od téhož autora, říká, že zdroj všech emanací není mrtvý jako kámen, ale je abhijña, plně vědomý. Prvotní Pán, Šrí Kršna, také říká v Bhagavad-gítě (7.26), že si je plně vědom minulosti, přítomnosti a budoucnosti, a že nikdo, ani polobozi jako Šiva nebo Brahmá, Ho neznají úplně. Zajisté Ho nemohou plně znát lidé znepokojovaní proměnami hmotného bytí. Polovzdělaní duchovní učitelé se pokoušejí o jakýsi kompromis tím, že předmětem svého uctívání činí lidské masy, ale přitom nevědí, že takové uctívání není možné, a že lidské masy nejsou dokonalé. Je to jako bychom zalévali místo kořenů listy na stromech. Normální postup je zalévat kořeny, ale dnešní znepokojované vůdce přitahuje víc listí. Třebaže ustavičně zalévají listí, usychá všechno nedostatkem vláhy.
Ш́рı̄ Īш́опанішад радить нам лити воду на корінь, що є джерелом, з якого все породжується. Служіння народним масам, яке полягає у задоволенні тілесних потреб людей, ніколи не може бути досконалим, і воно менш вартісне, ніж служіння, скероване на душу. Душа — це корінь, який породжує різні типи тіл згідно із законом карми — законом матеріальної дії і її наслідків. Надавати людям медичну допомогу, вдаватись до освітньої діяльності, тимчасом коли на бойнях ріжуть нещасних тварин — подібне «служіння людству» не додасть ніякої користі живим істотам.
Šrí Íšópanišad nám doporučuje, abychom zalévali kořeny, které jsou původem všeho růstu. Uctívání lidských mas tělesnými službami, které nikdy nemohou být dokonalé, je méně důležité než služba duši. Duše je kořenem, který vytváří různé druhy těl podle zákona karmy, hmotné reakce. Poskytovat lidským bytostem služby, jako je lékařská péče, sociální pomoc a možnost vzdělání, a současně podřezávat na jatkách krky ubohým zvířatům, není zvlášť účinnou službou živým tvorům.
Жива істота постійно зазнає страждань народження, старості, хвороб і смерті в різних типах тіл. Людська форма життя — це єдина лазівка із скрутного матеріального становища, бо тільки людина здатна поновити втрачені взаємостосунки між живою істотою й Верховним Господом. Господь прийшов особисто, щоб навчити цієї філософії відданості Всевишньому — самбгӯті. Справжнє служіння людству полягає в тому, щоб навчити людей віддатись, впокоритись Верховному Господеві і служити Йому з любов’ю та усією енерґією. Такою є суть цієї мантри Ш́рı̄ Īш́опанішад.
Živá bytost neustále trpí v různých druzích těl hmotným utrpením rození, stáří, nemoci a smrti. Lidská životní podoba nabízí člověku možnost úniku ze spletitosti hmotné existence. Je toho možné dosáhnout prostým obnovením ztraceného vztahu mezi živou bytostí a Nejvyšším Pánem. Pán přichází osobně, aby učil této filozofii oddanosti Nejvyššímu (sambhūta). Opravdu sloužit lidstvu znamená učit, aby se lidé oddali Nejvyššímu Pánu a uctívali Ho celým svým srdcem a vší energií. Takové je poučení Šrí Íšópanišady v této mantře.
Найдоступніший спосіб поклоніння Верховному Господеві за цих тривожних часів полягає в тому, щоб слухати про Його величну діяльність й оспівувати її. Спекулятивні мислителі, однак, вважають діяння Господа витвором уяви і тому вони ухиляються слухати про них, натомість дуже спритно жонглюють по суті позбавленими самого сенсу словами, аби відвернути увагу наївних народних мас. Замість того, щоб слухати про дії Господа Кр̣шн̣и, псевдодуховні «вчителі» вдаються до самореклами й думають лише на те, щоб збирати хвали зі своїх прихильників. Останнім часом кількість подібних удавальників значно зросла і перед чистими відданими Господа постало завдання врятувати людей від нечестивої пропаганди імітаторів та псевдоінкарнацій.
Jednoduchým způsobem uctívání Nejvyššího Pána v tomto neklidném věku je naslouchat vyprávění o Jeho vznešených činech a opěvovat je. Ti však, kteří se zabývají intelektuálními spekulacemi, si myslí, že Pánovy činy jsou pomyslné, a proto jim nenaslouchají a vymýšlejí si různé slovní kejkle, aby odvrátili pozornost nevinných lidských mas. Místo aby naslouchali vyprávěním o činech Šrí Kršny, dělají si reklamu a navádějí své následovníky, aby opěvovali nepravé duchovní mistry. V moderní době se počet těchto pokrytců očividně zvýšil a pro čisté oddané vyvstal problém, jak zachránit masy lidí od nečisté propagandy těchto pokrytců a pseudoinkarnací Boha.
Упанішади непрямо навертають нашу увагу до первинного Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, але Бгаґавад-ґı̄та̄, яка є підсумком усіх Упанішад, вказує на Нього прямо. Слухаючи про Кр̣шн̣у, яким Його описано в Бгаґавад-ґı̄ті та Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам(1.2.17), люди поступово очищують свій розум від скверни. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам вчить, що відданий, слухаючи про діяння Господа, привертає до себе Його увагу, і тоді Господь, що перебуває в серці кожної живої істоти, допомагає відданому належними вказівками. Бгаґавад-ґı̄та̄ (10.10) також підтверджує це.
Upanišady nepřímo obracejí naši pozornost k prvotnímu Pánu, Šrí Kršnovi, ale Bhagavad-gítá, která je souhrnem všech Upanišad, je zaměřena přímo na Kršnu. Nasloucháme-li o Kršnovi takovém, jaký je, v Bhagavad-gítě nebo Šrímad-Bhágavatamu, postupně to očišťuje naši mysl od všech hmotných nečistot. Šrímad-Bhágavatam říká: “Naslouchání o činech Pána přitahuje Pánovu pozornost k Jeho oddanému. Pán, jenž se nachází v srdci každé živé bytosti, pomáhá oddanému tím, že mu poskytuje dobré vedení.” Také Bhagavad-gítá (10.10) to potvrzuje: dadāmi buddhi-yogaṁ taṁ yena mām upayānti te.
Вказівки, що їх Господь дає зсередини, очищують серце відданого від усілякої матеріалістичної скверни, нагромадженої ґун̣ами пристрасті та невігластва. Невіддані завжди перебувають під впливом пристрасті й невігластва. Той, хто перебуває в ґун̣і пристрасті, не може зректися матеріальної жаги, а той, на кого впливає невігластво, не може знати нічого ані про Господа, ані про свою душу. Обумовлені пристрастю люди втрачають нагоду самореалізації, хоча деякі з них досить вправно вдають із себе релігійних діячів. Що ж стосується відданого, то з Господньої ласки ґун̣и пристрасті й невігластва не заторкують його. Таким чином відданий стверджується в якості благості, що є ознакою досконалого бра̄хман̣и. Кожний, хто слідує шляхом відданого служіння під керівництвом істинного духовного вчителя, може, набувши відповідних якостей, піднятись на рівень бра̄хман̣и, незалежно від свого походження та фахового обов’язку. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (2.4.18) сказано також, що будь-яка жива істота нижчого походження може очиститись під керівництвом чистого відданого Господа завдяки надзвичайній могутності Господа.
Vnitřní vedení Pána očišťuje srdce oddaného od všech nečistot, které se rodí z hmotných kvalit vášně a nevědomosti. Neoddaní jsou ovládáni vášní a nevědomostí. Vášeň člověku zabraňuje odpoutat se od hmotných sklonů a nevědomost mu znemožňuje poznat, kdo ve skutečnosti je a kdo je Nejvyšší Pán. V kvalitě vášně není naděje na seberealizaci, ať už člověk předstírá svou zbožnost jakkoliv. Pán milostivě oprostí své oddané od vášně a nevědomosti a tak se dostanou do kvality dobra, což je znakem dokonalého bráhmana. Každý člověk se může stát kvalifikovaným bráhmanem za předpokladu, že se věnuje oddané službě pod vedením pravého duchovního mistra. Šrímad- Bhágavatam (2.4.18) také říká, že každá živá bytost nízkého původu může být pod vedením ryzího oddaného Pána očištěna, neboť Pán je neobyčejně mocný. Śrīmad-Bhāgavatam (2.4.18) také říká:
а̄бхіра-ш́умбха̄ йавана̄х̣ кхаса̄дайах̣
йе ’нйе ча па̄па̄ йад-апа̄ш́райа̄ш́райа̄х̣
ш́удхйанті тасмаі прабхавішн̣аве намах̣
ābhīra-śumbhā yavanāḥ khasādayaḥ
ye ’nye ca pāpā yad-apāśrayāśrayāḥ
śudhyanti tasmai prabhaviṣṇave namaḥ
Якщо людина стає щасливою й сповнюється натхнення служити Господеві — це свідчить про те, що вона починає набувати якостей бра̄хман̣и. Такій людині наука про Бога відкривається сама по собі. Усвідомивши науку про Бога, вона поступово звільнюється від матеріальних прив’язаностей і розум її, відкинувши сумніви, з Господньої ласки стає кришталево чистим. Досягнувши такого стану, індивід стає звільненою душею і на кожнім кроці свого життя бачить Бога. В цьому і полягає досконалість самбгава̄т, на яку вказувалось у даній мантрі.
Když člověk dosáhne bráhmanské kvalifikace, je šťasten a nadšeně začne oddaně sloužit Pánu. Nauka o Bohu se mu tak samočinně vyjeví. Poznáním nauky o Bohu se člověk postupně osvobozuje z pout materialismu a jeho mysl plná pochybností se Boží milostí stane křišťálově jasnou. Pouze na této úrovni se člověk může stát osvobozenou duší a vidět Pána na každém kroku. To je dokonalost uctívání (sambhavāt) kterou popisuje tato mantra Šrí Íšópanišady.