VERSO 4
ВІРШ 4
Texto
Текст
juṣatāṁ tat-kathāmṛtam
syāt sambhramo ’nta-kāle ’pi
smaratāṁ tat-padāmbujam
джушата̄м̇ тат-катга̄мр̣там
сйа̄т самбграмо ’нта-ка̄ле ’пі
смарата̄м̇ тат-пада̄мбуджам
Sinônimos
Послівний переклад
na — nunca; uttama-śloka — a Personalidade de Deus, a quem os hinos védicos celebram; vārtānām — daqueles que vivem deles; juṣatām — daqueles que estão ocupados em; tat — Seus; kathā-amṛtam — tópicos transcendentais sobre Ele; syāt — assim acontece; sambhramaḥ — concepção errônea; anta — no fim; kāle — a tempo; api — também; smaratām — lembrando-se; tat — Seus; pada-ambujam — pés de lótus.
на — ніколи; уттама-ш́лока — Бог-Особа, що Його оспівують гімни Вед; ва̄рта̄на̄м — тих, хто живе ними; джушата̄м — зосередження на; тат — Його; катга̄-амр̣там — трансцендентних оповідях про Нього; сйа̄т — може бути; самбграмах̣ — хибне розуміння; анта — в кінці; ка̄ле — в час; апі — також; смарата̄м — пам’ятаючи; тат — Його; пада-амбуджам — лотосові стопи.
Tradução
Переклад
Isso sucedeu porque aqueles que dedicam suas vidas aos tópicos transcendentais da Personalidade de Deus, sobre quem cantam os hinos védicos, e que estão constantemente ocupados em lembrar-se dos pés de lótus do Senhor, não correm o risco de ter concepções errôneas mesmo no momento final de suas vidas.
Це вдалося йому, бо кожному, хто повсякчас лине думкою до лотосових стіп Господа і хто присвятив своє життя на трансцендентне обговорення всього, що стосується Бога-Особи, якого оспівують ведичні гімни, не загрожує небезпека стати жертвою хибних уявлень навіть у останню мить життя.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—A perfeição máxima da vida é alcançada ao se lembrar da natureza transcendental do Senhor no momento final de nossa vida. Essa perfeição da vida torna-se possível para alguém que tenha aprendido a verdadeira natureza transcendental do Senhor a partir dos hinos védicos cantados por uma alma liberada como Śukadeva Gosvāmī ou por alguém nessa linha de sucessão discipular. Não há benefício em ouvir os hinos védicos de algum especulador mental. Quando os mesmos são ouvidos de uma verdadeira alma autorrealizada e são adequadamente entendidos pelo serviço e submissão, tudo se torna claro e evidente. Assim, um discípulo submisso é capaz de viver transcendentalmente e continuar assim até o fim da vida. Através da adaptação científica, uma pessoa é capaz de lembrar-se do Senhor mesmo no fim da vida, quando o poder de lembrança se afrouxa devido à desorganização das membranas corpóreas. Para um homem comum, é muito difícil lembrar-se das coisas como elas são no momento da morte, mas, pela graça do Senhor e de Seus devotos fidedignos, os mestres espirituais, podemos obter essa oportunidade sem dificuldade. E foi isso o que aconteceu no caso de Mahārāja Parīkṣit.
Найвищої досконалости життя досягає той, хто в останню мить життя пам’ятає про трансцендентну природу Господа. Вивершити своє життя досконалістю приступно людині, яка, слухаючи ведичні гімни з вуст звільнених душ, як-от Шукадеви Ґосвамі чи когось іншого з цієї учнівської послідовности, пізнала істинну трансцендентну природу Господа. Слухати ведичні гімни від спекулятивного мислителя не дасть ніякої користи. Але коли ті самі гімни слухати від душі, що насправді усвідомила свою сутність, і завдяки служінню та покорі належно осягати знання, все набирає прозорої ясности. Завдяки цьому покірливий учень знає, як провадити трансцендентне життя, і на силі жити так до останнього віддиху. Науково засвоївши знання, людина може пам’ятати Господа навіть у кінці життя, коли через розпад тілесних оболонок пам’ять втрачає гостроту. Звичайній людині дуже важко під час смерти пам’ятати все таким, яким воно є насправді, однак милістю Господа та Його істинних відданих, духовних вчителів, це робиться приступним. Саме так було у випадку з Махараджею Парікшітом.