TEKST 35
TEXT 35
Tekst
Текст
etac chrutvā vacanaṁ keśavasya
kṛtāñjalir vepamānaḥ kirīṭī
namaskṛtvā bhūya evāha kṛṣṇaṁ
sa-gadgadaṁ bhīta-bhītaḥ praṇamya
етач чгрутва̄ вачанам̇ кеш́авасйа
кр̣та̄н̃джалір вепама̄нах̣ кірı̄тı̄
намаскр̣тва̄ бгӯйа ева̄ха кр̣шн̣ам̇
са-ґадґадам̇ бгı̄та-бгı̄тах̣ пран̣амйа
Synonyms
Послівний переклад
sañjayaḥ uvāca – Sañjaya rzekł; etat – w ten sposób; śrutvā – wysłuchawszy; vacanam – mowę; keśavasya – Kṛṣṇy; kṛta-añjaliḥ – ze złożonymi rękoma; vepamānaḥ – drżąc; kirīṭī – Arjuna; namaskṛtvā – ofiarowując pokłony; bhūyaḥ – ponownie; eva – również; āha – powiedział; kṛṣṇam – Kṛṣṇy; sa-gadgadam – jąkając się; bhīta-bhītaḥ – zatrwożony; praṇamya – ofiarowując pokłony.
сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; етат—таким чином; ш́рутва̄—чуючи; вачанам—мову; кеш́авасйа—Кр̣шн̣и; кр̣та-ан̃джаліх̣—із складеними руками; вепама̄нах̣—тремтячи; кірı̄тı̄—Арджуна; намаскр̣тва̄—пропонуючи шанобливі поклони; бгӯйах̣—знову; ева—також; а̄ха—сказав; кр̣шн̣ам—Кр̣шн̣і; са-ґадґадам—затинаючись; бгı̄та-бгı̄тах̣—із страхом; пран̣амйа—пропонуючи шанобливі поклони.
Translation
Переклад
Sañjaya rzekł do Dhṛtarāṣṭry: O królu, wysłuchawszy słów Najwyższej Osoby Boga, Arjuna, drżący, wielokrotnie, ze złożonymi rękoma, ofiarował Panu głębokie pokłony – i napełniony strachem – drżącym głosem przemówił do Pana Kṛṣṇy w ten sposób.
Сан̃джайа сказав Дгр̣тарашт̣рі: О царю, почувши ці слова від Верховного Бога-Особи, тремтячий Арджуна знову й знову, молитовно склавши руки, шанобливо схилявся перед ним, і, нарешті, затинаючись від страху, сказав Господу Кр̣шн̣і такі слова.
Purport
Коментар
ZNACZENIE:
Jak to już wcześniej wyjaśnialiśmy, sytuacja stworzona Przez kosmiczną formę Najwyższej Osoby Boga wprawiła Arjunę w zdziwienie; wskutek tego zaczął raz po raz ofiarowywać Panu wyrazy swojego najgłębszego szacunku i modlić się do Niego drżącym głosem, już nie tyle jako przyjaciel, ale przepełniony podziwem wielbiciel.
Як уже було з’ясовано, явлення всесвітньої форми Верховного Бога-Особи збентежило і вкрай здивувало Арджуну. Тому він знову й знову шанобливо кланяється Кр̣шн̣і й потім непевним голосом звертається до Нього, вже не як друг, а як здивований відданий.