Text 37
37
Texto
Текст
vikrīḍitaṁ kāraṇa-sūkarātmanaḥ
śṛṇoti gāyaty anumodate ’ñjasā
vimucyate brahma-vadhād api dvijāḥ
вікрід̣ітам̇ ка̄ран̣а-сӯкара̄тманах̣
ш́р̣н̣оті ґа̄йатй анумодате ’н̃джаса̄
вімучйате брахма-вадга̄д апі двіджа̄х̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
yaḥ — aquel que; vai — en verdad; hiraṇyākṣa-vadham — de la muerte de Hiraṇyākṣa; mahā-adbhutam — sumamente maravilloso; vikrīḍitam — pasatiempo; kāraṇa — por razones como levantar la Tierra del océano; sūkara — apareciendo en forma de jabalí; ātmanaḥ — de la Suprema Personalidad de Dios; śṛṇoti — oye; gāyati — canta; anumodate — se recrea; añjasā — al momento; vimucyate — se libera; brahma-vadhāt — del pecado de matar a un brāhmaṇa; api — incluso; dvijāḥ — ¡oh, brāhmaṇas!
йах̣ — той, хто; ваі — справді; хіран̣йа̄кша-вадгам — вбивства Хіран’якші; маха̄-адбгутам — дивовижна; вікрід̣ітам — розвага; ка̄ран̣а — задля певної мети — щоб підняти Землю з океану; сӯкара — з’явившись в подобі вепра; а̄тманах̣ — Верховного Бога-Особи; ш́р̣н̣оті — слухає; ґа̄йаті — оспівує; анумодате — насолоджується; ан̃джаса̄ — відразу; вімучйате — звільняється; брахма-вадга̄т — від гріха вбивства брахмани; апі — навіть; двіджа̄х̣ — о брахмани.
Traducción
Переклад
¡Oh, brāhmaṇas! Cualquiera que oiga, cante o se recree con el maravilloso relato de la muerte del demonio Hiraṇyākśa a manos del Señor, que apareció como primer jabalí para liberar al mundo, se libera al momento de los resultados de las actividades pecaminosas, incluso de haber matado a un brāhmaṇa.
О брахмани, кожен, хто слухає чи оспівує ці дивовижні оповіді про те, як Господь убив демона Хіран’якшу, втілившись в образі вепра, щоб врятувати світ, або хто насолоджується цими описами, відразу ж звільняється від усіх гріхів, навіть від гріха убивства брахмани.
Significado
Коментар
Como la Personalidad de Dios está en la posición absoluta, no hay diferencia entre Sus pasatiempos y Su personalidad. Cualquiera que oiga acerca de los pasatiempos del Señor se relaciona con el Señor directamente, y aquel que se relaciona directamente con el Señor se libera ciertamente de todas las actividades pecaminosas, incluso hasta el extremo de haber matado a un brāhmaṇa, que se considera la actividad más pecaminosa del mundo material. Hay que tener un gran deseo de escuchar las actividades del Señor de la fuente genuina, el devoto puro. Con simplemente prestar recepción auditiva a la narración y aceptar las glorias del Señor, se está cualificado. Los filósofos impersonalistas no pueden entender las actividades del Señor. Piensan que todas Sus actividades son māyā; se les llama, por tanto, māyāvādīs. Como para ellos todo es māyā, estos relatos no son para ellos. Algunos impersonalistas son reacios a oír el Śrīmad-Bhāgavatam, aunque muchos de ellos toman ahora cierto interés solo por ganancia económica. La verdad, sin embargo, es que no tienen fe. Por el contrario, lo describen a su propio modo. Así pues, no debemos escuchar a los māyāvādīs. Tenemos que oír de Sūta Gosvāmī o Maitreya, que presentan realmente las narraciones como son, y solo entonces podremos nosotros saborear los pasatiempos del Señor; de otro modo, los efectos en un auditorio neófito serán venenosos.
ПОЯСНЕННЯ: Природа Бога-Особи абсолютна, і тому між Його розвагами і Його особистістю немає різниці. Кожен, хто слухає про Господні розваги, тим самим безпосередньо спілкується з Ним, а той, хто спілкується з Самим Господом, безперечно, звільняється від усіх гріхів, навіть якщо він вчинив убивство брахмани, що вважають за найбільший гріх у матеріальному світі. Треба палко шукати будь-якої нагоди, щоб слухати про Господні діяння з достовірного джерела — від чистого відданого. Кожен, хто просто слухає ці розповіді і визнає велич Господа, стає достойним зрозуміти Господа. Філософи-імперсоналісти не можуть зрозуміти Господні діяння. Вони вважають, що всі Його дії — це майа, тому їх і називають майаваді. Вони вважають усе майею, і тому оповіді про Господа не призначені для них. Деякі імперсоналісти навіть уникають «Шрімад-Бгаґаватам», хоча нині багато з них починають ним цікавитися як засобом заробітку. Однак насправді вони не мають віри в «Шрімад-Бгаґаватам» і витлумачують його на свій лад. Тому нам не слід слухати майаваді. Ми повинні слухати Суту Ґосвамі чи Майтрею, що викладають події такими, якими вони були, і тільки тоді ми зможемо відчути солодкий смак Господніх розваг. Якщо ж слухати ці оповіді в іншому викладі, на недосвідчених слухачів вони можуть вплинути як отрута.