ШБ 3.19.37
Devanagari
यो वै हिरण्याक्षवधं
महाद्भुतं
विक्रीडितं कारणसूकरात्मन: ।
शृणोति
गायत्यनुमोदतेऽञ्जसा
विमुच्यते ब्रह्मवधादपि द्विजा: ॥ ३७ ॥
महाद्भुतं
विक्रीडितं कारणसूकरात्मन: ।
शृणोति
गायत्यनुमोदतेऽञ्जसा
विमुच्यते ब्रह्मवधादपि द्विजा: ॥ ३७ ॥
Verse text
йо ваі хіран̣йа̄кша-вадгам̇ маха̄дбгутам̇
вікрід̣ітам̇ ка̄ран̣а-сӯкара̄тманах̣
ш́р̣н̣оті ґа̄йатй анумодате ’н̃джаса̄
вімучйате брахма-вадга̄д апі двіджа̄х̣
вікрід̣ітам̇ ка̄ран̣а-сӯкара̄тманах̣
ш́р̣н̣оті ґа̄йатй анумодате ’н̃джаса̄
вімучйате брахма-вадга̄д апі двіджа̄х̣
Synonyms
йах̣ — той, хто; ваі — справді; хіран̣йа̄кша-вадгам — вбивства Хіран’якші; маха̄-адбгутам — дивовижна; вікрід̣ітам — розвага; ка̄ран̣а — задля певної мети — щоб підняти Землю з океану; сӯкара — з’явившись в подобі вепра; а̄тманах̣ — Верховного Бога-Особи; ш́р̣н̣оті — слухає; ґа̄йаті — оспівує; анумодате — насолоджується; ан̃джаса̄ — відразу; вімучйате — звільняється; брахма-вадга̄т — від гріха вбивства брахмани; апі — навіть; двіджа̄х̣ — о брахмани.
Translation
О брахмани, кожен, хто слухає чи оспівує ці дивовижні оповіді про те, як Господь убив демона Хіран’якшу, втілившись в образі вепра, щоб врятувати світ, або хто насолоджується цими описами, відразу ж звільняється від усіх гріхів, навіть від гріха убивства брахмани.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Природа Бога-Особи абсолютна, і тому між Його розвагами і Його особистістю немає різниці. Кожен, хто слухає про Господні розваги, тим самим безпосередньо спілкується з Ним, а той, хто спілкується з Самим Господом, безперечно, звільняється від усіх гріхів, навіть якщо він вчинив убивство брахмани, що вважають за найбільший гріх у матеріальному світі. Треба палко шукати будь-якої нагоди, щоб слухати про Господні діяння з достовірного джерела — від чистого відданого. Кожен, хто просто слухає ці розповіді і визнає велич Господа, стає достойним зрозуміти Господа. Філософи-імперсоналісти не можуть зрозуміти Господні діяння. Вони вважають, що всі Його дії — це майа, тому їх і називають майаваді. Вони вважають усе майею, і тому оповіді про Господа не призначені для них. Деякі імперсоналісти навіть уникають «Шрімад-Бгаґаватам», хоча нині багато з них починають ним цікавитися як засобом заробітку. Однак насправді вони не мають віри в «Шрімад-Бгаґаватам» і витлумачують його на свій лад. Тому нам не слід слухати майаваді. Ми повинні слухати Суту Ґосвамі чи Майтрею, що викладають події такими, якими вони були, і тільки тоді ми зможемо відчути солодкий смак Господніх розваг. Якщо ж слухати ці оповіді в іншому викладі, на недосвідчених слухачів вони можуть вплинути як отрута.