Sloka 18
18
Verš
Текст
vyāpṛtātmājitendriyaḥ
mriyate rudatāṁ svānām
uru-vedanayāsta-dhīḥ
вйа̄пр̣та̄тма̄джітендрійах̣
мрійате рудата̄м̇ сва̄на̄м
уру-веданайа̄ста-дгіх̣
Synonyma
Послівний переклад
евам — так; кут̣умба-бгаран̣е — у підтримання сім’ї; вйа̄пр̣та — занурений; а̄тма̄ — його розум; аджіта — неприборкані; індрійах̣ — його чуття; мрійате — вмарає; рудата̄м — що плачуть; сва̄на̄м — своїх родичів; уру — великим; веданайа̄ — болем; аста — позбавлений; дгіх̣ — свідомості.
Překlad
Переклад
Muž, který se s neovládnutými smysly zaměstnával udržováním své rodiny, takto umírá ve velkém smutku s pohledem na své plačící příbuzné. Umírá velice žalostně, s velkými bolestmi a v bezvědomí.
Так, не зумівши приборкати чуття, все життя пропрацювавши на підтримання сім’ї, він у великому горі вмирає серед ридання своїх родичів. Він вмирає жалюгідною смертю, в страшних муках і без свідомості.
Význam
Коментар
V Bhagavad-gītě je řečeno, že v okamžiku smrti bude člověk pohroužen do myšlenek, které rozvíjel po celý svůj život. Poslední myšlenky toho, kdo neměl jiné plány, než jak řádně zaopatřit členy své rodiny, se budou nutně týkat rodinných starostí. To je v případě obyčejného člověka přirozený sled událostí. Obyčejný člověk nezná cíl své životní cesty — během tohoto krátkého záblesku života je naplno zaměstnán udržováním své rodiny. V posledním stadiu není nikdo spokojený s tím, jak vylepšil rodinnou hospodářskou situaci — každý si myslí, že nezajistil dostatečně dobré podmínky. Kvůli své hluboké rodinné náklonnosti člověk zapomíná na svoji hlavní povinnost: ovládnout smysly a vyvinout duchovní vědomí. Umírající muž někdy svěřuje rodinné záležitosti svému synovi nebo jinému příbuznému se slovy: “Odcházím. Prosím, postarej se o rodinu.” Neví, kam jde, ale přesto si i v okamžiku smrti dělá starosti o to, jak bude zaopatřena jeho rodina. Někdy vidíme, jak umírající člověk žádá lékaře o prodloužení života alespoň o několik let, aby mohl dokončit svůj plán na zabezpečení rodiny, na kterém začal pracovat. To jsou hmotné nemoci podmíněné duše. Zcela zapomíná na své skutečné poslání vyvinout vědomí Kṛṣṇy a neustále velice vážně plánuje, jak se postará o svoji rodinu, přestože střídá jednu rodinu za druhou.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що в смертну мить людина думатиме про те, що звикла думати все життя. Той, хто турбувався тільки про сім’ю й ні про що інше, під час смерті думками буде повертатися до сімейних справ. Це природно чекає всіх звичайних людей. Звичайна людина не знають своєї майбутньої долі, усе своє коротке життя вона просто турбуються про сім’ю. Але на схилку її життя ніхто не задоволений тим, наскільки вона поліпшила матеріальний добробут сім’ї, і всі думають, що вона заробила недостатньо. Глибоко прив’язана до своєї сім’ї, вона забуває про свій головний обов’язок — приборкати чуття і розвинути духовну свідомість. Іноді на порозі смерті така людина доручає турботу про сімейні справи синові чи якомусь іншому родичу й каже: «Я йду. Будь-ласка, подбай про нашу сім’ю». Їй невідомо, куди вона піде, але навіть у смертну годину вона трубується про добробут своєї сім’ї. Трапляється, що приречена скоро померти людина благає лікаря подовжити їй життя хоча б на кілька років, щоб вона змогла довести до кінця свої плани, покликані забезпечити добробут сім’ї. Це матеріальна хвороба зумовленої душі. Вона повністю забуває свій справжній обов’язок — розвинути свідомість Крішни — і з головою поринає в плани, призначені забезпечити її сім’ю, хоча й змінює ці сім’ї одну за одною.