Sloka 8
ВІРШ 8
Verš
Текст
so ’sāv evādhidaivikaḥ
yas tatrobhaya-vicchedaḥ
puruṣo hy ādhibhautikaḥ
со ’са̄в ева̄дгідаівіках̣
йас татробгайа-віччгедах̣
пурушо хй а̄дгібхаутіках̣
Synonyma
Послівний переклад
yaḥ — ten, kdo; adhyātmikaḥ — vlastní smyslové orgány; ayam — tato; puruṣaḥ — osobnost; saḥ — on; asau — to; eva — také; adhidaivikaḥ — vládnoucí božstvo; yaḥ — to, co; tatra — tam; ubhaya — obou; vicchedaḥ — rozdělení; puruṣaḥ — osoba; hi — pro; ādhibhautikaḥ — viditelné tělo neboli vtělená živá bytost.
йах̣ — той, хто; адгйа̄тміках̣ — має органи чуття; айам — ця; пурушах̣ — особа; сах̣ — він; асау — то; ева — також; адгідаівіках̣ — панівне божество ; йах̣ — те, що; татра — там; убгайа — обох; віччгедах̣ — розмежування; пурушах̣ — особа; хі — для; а̄дгібгаутіках̣ — видиме тіло чи втілена жива істота.
Překlad
Переклад
Individuální osoba, vlastnící různé smyslové orgány, se nazývá adhyātmika a individuální božstvo, vládnoucí smyslům, se nazývá adhidaivika. Vtělená osoba, která je viditelná očima, se nazývá adhibhautika.
Індивідуальну особу, що має різні органи чуття, називають адг’ятміка, а індивідуальне панівне божество чуттів — адгідайвіка. Видиме для очей тіло називають адгібгаутіка.
Význam
Коментар
Nejvyšší summum bonum vládnoucí světu je úplná část Osobnosti Božství, zvaná Paramātmā neboli Nadduše. V Bhagavad-gītě (10.42) je řečeno:
ПОЯСНЕННЯ: Верховний владика, суммум бонум, — це Бог-Особа у формі Своєї довершеної частки Параматми, або Наддуші. У «Бгаґавад-ґіті» (10.42) сказано:
kiṁ jñātena tavārjuna
viṣṭabhyāham idaṁ kṛtsnam
ekāṁśena sthito jagat
кім̇ джн̃а̄тена тава̄рджуна
вішт̣абгйа̄хам ідам̇ кр̣тснам
ека̄м̇ш́ена стгіто джаґат
Všechna vládnoucí božstva jako je Viṣṇu, Brahmā a Śiva jsou různými projevy Paramātmy — rysu Nejvyšší Osobnosti Božství, Śrī Kṛṣṇy, který se tímto způsobem projevuje v každém vytvořeném vesmíru. Přesto však zjevně existuje rozdělení na vládce a ovládané. Při testování potravin má člověk, který kontroluje potravu, tělo stvořené ze stejných prvků jako ten, kdo ji připravil. Stejně tak každá bytost v hmotném světě je ovládána vyššími polobohy. Máme své smysly, ale tyto smysly jsou ovládány vyššími vládnoucími božstvy. Nemůžeme vidět bez světla a konečným vládcem světla je slunce. Na Slunci sídlí sluneční bůh a zrak všech lidí a ostatních bytostí na Zemi závisí na jeho řízení. Všechny smysly, které máme, jsou ovládány vyššími polobohy, kteří jsou stejně tak živými bytostmi, jako jsme my, ale oni jsou zplnomocnění k vládnutí, zatímco my jsme ovládaní. Ovládaná živá bytost se označuje jako adhyātmická osoba a vládnoucí živá bytost je označována jako adhidaivická osoba. Všechna tato postavení v hmotném světě jsou výsledkem různých plodonosných činností. Každá individuální živá bytost se může stát bohem Slunce nebo dokonce i Brahmou či jakýmkoliv jiným bohem na vyšším planetárním systému, vykonává-li zbožnou práci vyššího charakteru, nebo se může plodonosnými činnostmi nižšího druhu dostat pod vládu výše postavených polobohů. Každá individuální živá bytost takto podléhá svrchované vládě Paramātmy, která každému přiděluje různá postavení buď vládce nebo ovládaného.
Усі панівні божества, як-от Вішну, Брахма і Шіва, — це різні прояви Параматми, того аспекту Верховного Бога-Особи Шрі Крішни, яким Він входить у кожен породжений з Нього всесвіт. Разом з тим, завжди можна простежити поділ на повелителів та підвладних. Наприклад, у відділі нагляду за якістю їжі керівник складається з тих самих елементів, що і його підлеглий. Так само кожна істота в матеріальному світі підпорядкована владі розвиненіших півбогів. Наприклад, ми маємо чуття, але ними керують вищі панівні божества. Ми не можемо бачити без світла, а світлом забезпечує Сонце, верховний повелитель світла. На Сонці живе бог Сонця, і ми всі, окремі люди чи будь-які інші істоти на Землі, можемо бачити тільки з його ласки. Так само всі наші чуття підвладні вищим півбогам — живим істотам, як і ми, тільки що наділеним владою, на відміну від нас, підпорядкованих їм. Підпорядковану живу істоту називають адг’ятміка, а владцю — адгідайвіка. Те чи інше становище в матеріальному світі істота отримує внаслідку своєї кармічної діяльности. Будь-яка жива істота, взявшись до доброчесної діяльности вищого рівня, може стати богом Сонця або будь-яким іншим богом на вищій планетній системі чи навіть Брахмою, а діючи заради плодів своєї праці на нижчому рівні, істота, відповідно, стає підвладна вищим півбогам. Загалом, кожна жива істота підпорядкована верховній владі Параматми, що визначає панівне чи підлегле становище кожному.
To, co rozlišuje vládce a ovládaného, tzn. hmotné tělo, se nazývá adhibhautika-puruṣa. Tělo se někdy nazývá puruṣa, jak je potvrzeno v následujícím védském hymnu: sa vā eṣa puruṣo 'nna-rasamayaḥ. Hmotné tělo se nazývá vtělení anna-rasa a je závislé na dodávání potravy. Samotná vtělená živá bytost ovšem nic nejí, neboť vlastník těla je svojí podstatou duchovní. Pouze hmotné tělo potřebuje udržovat a obnovovat. Rozdíl mezi individuální živou bytostí a božstvem vládnoucím určité planetě tedy spočívá v tom, že mají různá těla, která jsou anna-rasamaya. Například Slunce má nesmírně velké tělo a člověk má tělo značně menší, ale všechna tato viditelná těla jsou vytvořená z hmoty. Bůh Slunce a individuální osoba, kteří jsou ve vztahu vládce a ovládaného, jsou stejné nedílné duchovní části Nejvyšší Bytosti a Nejvyšší Bytost je pouze umísťuje do různých postavení. Nejvyšší Osoba je proto ochráncem všech.
Те, що відрізняє володаря від підвладного, тобто матеріальне тіло, називають адгібгаутіка пуруша. Іноді тіло називають пуруша, що потверджено у ведичному гімні: са ва̄ еша пурушо ’нна-расамайах̣. Це тіло називають втілення анна- раса, бо воно залежить від їжі. Проте жива істота, що перебуває в тілі, нічого не їсть, тому що вона, володар тіла, зі своєї природи духовна. Матеріальне тіло — це механізм, що потребує заміни й поповнення зношеного чи використаного матеріалу. Отже, різниця між індивідуальною живою істотою і панівними планетними божествами полягає в тілі анна-расамайа. Сонце може мати велетенське тіло, а людина — менше, але всі ці видимі тіла зроблені з матерії. Проте так бог Сонця, як і індивідуальна істота — пов’язані стосунками володаря й підвладного — являють собою однакові духовні частки Верховної Істоти, і саме Верховна Істота ставить Свої різні невід’ємні частки в різні становища. Отже, можна зробити висновок, що Верховна Особа — це притулок усього сущого.