33
Text 33
Текст
Texto
кут̣умба-бгаран̣отсуках̣
йа̄ті джіво ’ндга-та̄місрам̇
чарамам̇ тамасах̣ падам
kuṭumba-bharaṇotsukaḥ
yāti jīvo ’ndha-tāmisraṁ
caramaṁ tamasaḥ padam
Послівний переклад
Palabra por palabra
кевалена — просто; хі — певно; адгармен̣а — безбожною діяльністю; кут̣умба — сім’ю; бгаран̣а — підтримувати; утсуках̣ — прагнучи; йа̄ті — йде; джівах̣ — людина; андга-та̄місрам — до Андга-тамісри; чарамам — найбільшої; тамасах̣ — темряви; падам — місце.
Переклад
Traducción
Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.
Por consiguiente, una persona muy ávida de mantener a su familia y parientes con métodos sucios, va sin remisión a la región más oscura del infierno, conocida con el nombre de Andha-tāmisra.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Дуже велике значення в цьому вірші мають три слова. Кевалена означає «тільки (нечесними засобами)», адгармен̣а означає «неправедними», чи «безбожними», а кут̣умба-бгаран̣а означає «підтримання сім’ї». Безперечно, обов’язок сімейної людини полягає в тому, щоб підтримувати свою родину, але треба намагатися заробляти на життя визнаними, схваленими в писаннях засобами. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь розділив суспільство на чотири класи, або варни, що відповідають якостям і діяльності різних людей. Навіть не беручи до уваги «Бгаґавад-ґіту», ми бачимо, що в кожному суспільстві людину знають за її якостями й роботою. Наприклад, того, хто робить меблі з дерева, називають столяром, того, хто працює з молотом і наковальнею, називають ковалем. Так само тих, хто працює в сфері медицини чи інженерних робіт, називають відповідним чином і сподіваються виконання певних обов’язків. Верховний Господь розділив усі ці форми людської діяльності на чотири варни: брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра. У «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях визначено конкретні обов’язки брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.
En este verso hay tres palabras muy significativas. Kevalena significa «valiéndose solo de métodos sucios», adharmeṇa significa «deshonestos» o «irreligiosos», y kuṭumba-bharaṇa significa «manutención de la familia». Ciertamente, el deber del jefe de familia es mantener a los suyos, pero debe esforzarse en ganarse el sustento mediante el método prescrito que establecen las Escrituras. En el Bhagavad-gītā se explica el sistema social del Señor, dividido en cuatro castas, denominadas varṇas y clasificadas de acuerdo con las cualidades y el trabajo. Dejando por el momento el Bhagavad-gītā a un lado, en toda sociedad a los hombres se los conoce en función de sus cualidades y de su trabajo. Si un hombre, por ejemplo, construye muebles de madera, se dice que es carpintero, y si trabaja con un yunque y hierro, se dice que es herrero. De la misma manera, los que se ocupan en los campos de la medicina o la ingeniería, tienen unos deberes y designaciones específicos. El Señor Supremo ha organizado todas esas actividades humanas en cuatro varṇas, a saber: brāhmaṇa, kṣatriya, vaiśya y śūdra. En el Bhagavad-gītāy otras Escrituras védicas, se mencionan también los deberes específicos de los brāhmaṇas, los kṣatriyas, los vaiśyas y los śūdras.
Людина повинна чесно працювати згідно зі своїми якостями. Їй не слід заробляти на життя нечесними засобами чи тою діяльністю, до якої вона не кваліфікована. Якщо брахмана, що виконує обов’язки священика й покликаний навчати своїх послідовників науки духовного життя, не має якостей священика, то він обдурює людей. Не слід заробляти на життя таким нечесним способом. Те саме стосується і кшатрії чи вайш’ї. Цей вірш підкреслює, що людина, яка намагається розвивати свідомість Крішни, повинна заробляти на життя повністю чесним способом, вільним від будь-якого обману. Тут зазначено, що той, хто заробляє на життя нечесним способом (адгармена) потрапляє до найтемніших місць пекла. В інакшому випадку, коли людина підтримує сім’ю схваленим і чесним способом, писання не мають ніяких заперечень щодо такого сімейного життя.
Debemos trabajar honestamente conforme a nuestras cualidades. No debemos ganarnos el sustento con el engaño, por medios para los que no estamos cualificados. Si un brāhmaṇa trabaja como sacerdote a fin de iluminar a sus seguidores en el modo de vida espiritual, pero no tiene cualidades para ser sacerdote, está engañando al público. Nadie debe ganarse la vida con tales medios engañosos. El mismo principio se aplica a los kṣatriyas y a los vaiśyas. Se menciona de manera especial que los que están tratando de avanzar en el proceso de conciencia de Kṛṣṇa deben ganarse el sustento con medios muy limpios y sencillos. Aquí se menciona que a aquel que se gana el sustento por medios engañosos (kevalena), se lo envía a la región más oscura del infierno. Por lo demás, si el hombre mantiene a su familia por medios honestos y siguiendo los métodos prescritos, no hay objeción alguna contra la vida familiar.