Skip to main content

33

Sloka 33

Текст

Verš

кевалена хй адгармен̣а
кут̣умба-бгаран̣отсуках̣
йа̄ті джіво ’ндга-та̄місрам̇
чарамам̇ тамасах̣ падам
kevalena hy adharmeṇa
kuṭumba-bharaṇotsukaḥ
yāti jīvo ’ndha-tāmisraṁ
caramaṁ tamasaḥ padam

Послівний переклад

Synonyma

кевалена  —  просто; хі  —  певно; адгармен̣а  —  безбожною діяльністю; кут̣умба  —  сім’ю; бгаран̣а  —  підтримувати; утсуках̣  —  прагнучи; йа̄ті  —  йде; джівах̣  —  людина; андга-та̄місрам  —  до Андга-тамісри; чарамам  —  найбільшої; тамасах̣  —  темряви; падам  —  місце.

kevalena — jednoduše; hi — nepochybně; adharmeṇa — bezbožnými činnostmi; kuṭumba — rodina; bharaṇa — udržovat; utsukaḥ — dychtivý; yāti — jde; jīvaḥ — osoba; andha-tāmisram — do pekla Andha-tāmisra; caramam — konečná; tamasaḥ — temnoty; padam — oblast.

Переклад

Překlad

Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.

Člověk, který si velice přeje udržovat svoji rodinu a příbuzné pouze černými metodami, půjde nepochybně do nejtemnějších oblastí pekla Andha-tāmisra.

Коментар

Význam

ПОЯСНЕННЯ: Дуже велике значення в цьому вірші мають три слова. Кевалена означає «тільки (нечесними засобами)», адгармен̣а означає «неправедними», чи «безбожними», а кут̣умба-бгаран̣а означає «підтримання сім’ї». Безперечно, обов’язок сімейної людини полягає в тому, щоб підтримувати свою родину, але треба намагатися заробляти на життя визнаними, схваленими в писаннях засобами. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь розділив суспільство на чотири класи, або варни, що відповідають якостям і діяльності різних людей. Навіть не беручи до уваги «Бгаґавад-ґіту», ми бачимо, що в кожному суспільстві людину знають за її якостями й роботою. Наприклад, того, хто робить меблі з дерева, називають столяром, того, хто працює з молотом і наковальнею, називають ковалем. Так само тих, хто працює в сфері медицини чи інженерних робіт, називають відповідним чином і сподіваються виконання певних обов’язків. Верховний Господь розділив усі ці форми людської діяльності на чотири варни: брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра. У «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях визначено конкретні обов’язки брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.

V tomto verši jsou velice důležitá tři slova. Kevalena znamená “pouze černými metodami”, adharmeṇa znamená “nečestný” nebo “bezbožný” a kuṭumba-bharaṇa znamená “udržování rodiny”. Hospodář má jistě za povinnost udržovat svoji rodinu, ale měl by se snažit vydělávat na živobytí předepsanou metodou, kterou uvádějí písma. V Bhagavad-gītě je řečeno, že Pán rozdělil společenský systém do čtyř tříd neboli vareṇ podle vlastností a činností. I když pomineme Bhagavad-gītu, v každé společnosti má člověk určité jméno podle svých vlastností a činností. Vyrábí-li například dřevěný nábytek, je známý jako truhlář, a pracuje-li s kovadlinou a železem, nazývá se kovář. Své povinnosti a označení mají i ti, kdo pracují v oblasti lékařství nebo inženýrství. Nejvyšší Pán rozdělil všechny tyto lidské činnosti do čtyř vareṇ, které tvoří brāhmaṇové, kṣatriyové, vaiśyové a śūdrové. Bhagavad-gītā a další védská písma popisují dané povinnosti brāhmaṇů, kṣatriyů, vaiśyů a śūdrů.

Людина повинна чесно працювати згідно зі своїми якостями. Їй не слід заробляти на життя нечесними засобами чи тою діяльністю, до якої вона не кваліфікована. Якщо брахмана, що виконує обов’язки священика й покликаний навчати своїх послідовників науки духовного життя, не має якостей священика, то він обдурює людей. Не слід заробляти на життя таким нечесним способом. Те саме стосується і кшатрії чи вайш’ї. Цей вірш підкреслює, що людина, яка намагається розвивати свідомість Крішни, повинна заробляти на життя повністю чесним способом, вільним від будь-якого обману. Тут зазначено, що той, хто заробляє на життя нечесним способом (адгармена) потрапляє до найтемніших місць пекла. В інакшому випадку, коли людина підтримує сім’ю схваленим і чесним способом, писання не мають ніяких заперечень щодо такого сімейного життя.

Člověk má pracovat čestně podle svých předpokladů. Nemá své živobytí získávat nečestným způsobem, pomocí prostředků, pro které není kvalifikován. Pokud brāhmaṇa jako kazatel poučuje své stoupence o duchovním životě, ale přitom nemá kvalifikace kazatele, pak podvádí veřejnost. Nikdo by si neměl takto nečestně vydělávat. Totéž platí i pro kṣatriyu nebo vaiśyu. Zvláště se uvádí, že ti, kdo usilují o rozvoj vědomí Kṛṣṇy, si musí opatřovat živobytí velice čestnými a jednoduchými metodami. Zde se uvádí, že ten, kdo si vydělává nečestným způsobem (kevalena), půjde do nejtemnějších pekelných oblastí. Pokud však člověk udržuje svoji rodinu předepsanými metodami a čestnými prostředky, není nic špatného na tom, že je hospodářem.