37
ТЕКСТ 37
Текст
Текст
сва̄на̄м̇ вібудгйа сад-атікрамам а̄рйа-хр̣дйах̣
тасмін йайау парамахам̇са-маха̄-муніна̄м
анвешан̣ійа-чаран̣ау чалайан саха-ш́ріх̣
сва̄на̄м̇ вибудхя сад-атикрамам а̄ря-хр̣дях̣
тасмин яяу парамахам̇са-маха̄-мунӣна̄м
анвеш̣ан̣ӣя-чаран̣ау чалаян саха-шрӣх̣
Послівний переклад
Дума по дума
евам — так; тада̄ ева — тої ж миті; бгаґава̄н — Верховний Бог-Особа; аравінда-на̄бгах̣ — що з Його пупа виростає лотос; сва̄на̄м — Своїх слуг; вібудгйа — довідавшись; сат — великим мудрецям; атікрамам — образу; а̄рйа — праведних; хр̣дйах̣ — захват; тасмін — туди; йайау — пішов; парамахам̇са — самітників; маха̄-муніна̄м — великих мудреців; анвешан̣ійа — гідна мета пошуків; чаран̣ау — дві лотосові стопи; чалайан — ступаючи; саха-ш́ріх̣ — з богинею щастя.
евам – така; тада̄ ева – в този миг; бхагава̄н – Върховната Божествена Личност; аравинда-на̄бхах̣ – от чийто пъп израства лотос; сва̄на̄м – на собствените си слуги; вибудхя – научи за; сат – на великите мъдреци; атикрамам – обидата; а̄ря – на благочестивите; хр̣дях̣ – радостта; тасмин – там; яяу – отиде; парамахам̇са – отшелници; маха̄-мунӣна̄м – от великите мъдреци; анвеш̣ан̣ӣя – които са обект на стремеж; чаран̣ау – двата лотосови нозе; чалаян – вървейки; саха-шрӣх̣ – с богинята на щастието.
Переклад
Превод
Саме тоді Господь, який дарує радість праведним і якого називають Падманабга, тому що з Його пупа виріс лотос, дізнався про образу, якої припустилися зі святими Його слуги. Ступаючи тими самими стопами, яких шукають самітники й великі мудреці, Господь, у супроводі дружини, богині щастя, вирушив туди Сам.
В този миг Богът, който заради лотоса, израснал от пъпа му, се нарича Падмана̄бха, Богът, извор на радост за благочестивите, научи за обидата, която собствените му слуги бяха нанесли на светците. Заедно със съпругата си, богинята на щастието, Той лично пристигна там, воден от същите тези нозе, към които се стремят отшелниците и великите мъдреци.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь проголошує, що Його відданий ніколи, за жодних обставин, не пропаде. Господь зрозумів, що суперечка між сторожею й мудрецями набуває небезпечної форми і тому негайно вийшов зі Свого палацу й вирушив на місце подій, щоб врятувати Своїх відданих, брамників, від ще гіршого нещастя й повної згуби.
В Бхагавад-гӣта̄ Кр̣ш̣н̣а заявява, че неговите предани никога не могат да бъдат погубени. Богът разбрал, че разпрата между пазачите и мъдреците взема опасен обрат и затова веднага излязъл от двореца си. Той дошъл при тях, за да предотврати гибелта на своите предани, пазачите.