ВІРШ 10
Sloka 10
Текст
Verš
мокша-ка̄ма уда̄ра-дгіх̣
тіврен̣а бгакті-йоґена
йаджета пурушам̇ парам
mokṣa-kāma udāra-dhīḥ
tīvreṇa bhakti-yogena
yajeta puruṣaṁ param
Послівний переклад
Synonyma
ака̄мах̣ — той, хто піднявся над усіма матеріальними бажаннями; сарва-ка̄мах̣ — той, хто повен усіх матеріальних бажань; ва̄ — чи; мокша-ка̄мах̣ — той, хто бажає звільнення; уда̄ра-дгіх̣ — людина широких поглядів; тіврен̣а — з великою енерґією ; бгакті - йоґена — відданим служінням Господеві ; йаджета — повинен поклонятися; пурушам — Господеві; парам — найвищому цілому.
akāmaḥ — ten, kdo se zbavil všech hmotných tužeb; sarva-kāmaḥ — ten, kdo má hmotné tužby všeho druhu; vā — nebo; mokṣa-kāmaḥ — ten, kdo touží po osvobození; udāra-dhīḥ — s větší inteligencí; tīvreṇa — velikou silou; bhakti-yogena — oddanou službou Pánovi; yajeta — má uctívat; puruṣam — Pána; param — svrchovaný celek.
Переклад
Překlad
Людина нескутого розуму — все одно, чи вона сповнена матеріальних бажань, чи не має ніяких матеріальних бажань, чи бажає звільнення, — повинна не шкодуючи сил поклонятись найвищому цілому, Богові-Особі.
Člověk, který má větší inteligenci — ať už je plný hmotných tužeb nebo nemá žádnou hmotnou touhu, nebo touží po osvobození — musí všemi prostředky uctívat svrchovaný celek, Osobnost Božství.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа Господь Шрі Крішна названий у «Бгаґавад-ґіті» пурушоттама — Верховна Особа. Тільки Він один може дарувати визволення імперсоналістам, виконуючи їхнє бажання злитися з брахмаджйоті, сяйвом тіла Господа. Брахмаджйоті невіддільне від Господа, так само як осяйні сонячні промені невіддільні від сонячного диску . Отож той , хто хоче зануритись у верховне безособистісне брахмаджйоті, теж, згідно з даним віршем «Шрімад-Бгаґаватам», повинен поклонятися Господу, виконуючи бгакті-йоґу. Цей вірш особливо наголошує на тому, що бгакті-йоґа — це найліпший спосіб досягти досконалости у всьому. У попередніх главах йшлося за те, що бгакті-йоґа — це кінцева мета як карма-йоґи, так і ґ’яна-йоґи, а ця глава аналогічно утверджує з великою ясністю, що бгакті-йоґа — це кінцева мета всіх форм поклоніння різним півбогам. Виходячи з цього, Шукадева Ґосвамі рекомендує бгакті-йоґу як найліпший спосіб самоусвідомлення. Тому кожен — навіть той, хто прагне матеріальної насолоди чи звільнення з матеріального рабства, — повинен серйозно взятися за практику бгакті-йоґи.
Pán Śrī Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství, je v Bhagavad-gītě označen jako puruṣottama, “Svrchovaná Osobnost”. Jedině On může udělit osvobození impersonalistům a nechat je splynout s brahmajyoti, Svými tělesnými paprsky. Brahmajyoti není oddělená od Pána, stejně jako žhnoucí sluneční paprsek nemůže existovat nezávisle na slunci. Śrīmad-Bhāgavatam v tomto verši doporučuje, že člověk, který touží po splynutí se svrchovanou neosobní brahmajyoti, musí také uctívat Pána prostřednictvím bhakti-yogy. Je zde zvláště zdůrazněno, že bhakti-yoga je prostředkem pro dosažení veškeré dokonalosti. V předchozích kapitolách bylo řečeno, že bhakti-yoga je konečným cílem jak karma-yogy, tak jñāna-yogy, a v této kapitole se neméně důrazně prohlašuje, že bhakti-yoga je konečným cílem všech druhů uctívání různých polobohů. Bhakti-yoga je tedy nejvyšší prostředek seberealizace a je v tomto verši doporučena. Každý proto musí s vážností přijmout metody bhakti-yogy, i když usiluje o hmotný požitek nebo o osvobození z hmotného otroctví.
Ака̄мах̣ називають того, хто не має матеріальних бажань. Природне призначення живої істоти, невід’ємної частки найвищого цілого (пурушам пурнам), — служити цій Верховній Істоті, так само як природне призначення всіх частин тіла — служити цілому тілові. Отже, не мати бажань означає не скаменіти в бездіяльності, а бути свідомим свого справжнього становища і шукати задоволення тільки у Верховному Господі. Шріла Джіва Ґосвамі у своїй «Сандарбзі» пояснює відсутність бажань словами бгаджанійа-парама-пуруша-сукга-ма̄тра-сва-сукгатвам. Це означає, що відсутність бажань — це стан, коли істота знаходить щастя тільки в задоволенні Верховного Господа. Це інтуїтивне відчуття, притаманне живим істотам, проявляється іноді навіть під час їхнього зумовленого існування в матеріальному світі, прибираючи у нерозвинутому розумі бідних на знання людей форм альтруїзму, філантропії, соціалізму, комунізму і т. д. Таке прагнення робити добро іншим: суспільству, громаді, сім’ї, країні чи людству, — це частковий прояв у матеріальному світі того самого відначального стану щастя, яке чиста жива істота відчуває, коли бачить щасливим Верховного Господа. Взірець таких піднесених почуттів явили дівчата Враджабгумі, які прагнули тільки одного — щоб був щасливий Господь. Ґопі кохали Господа, не сподіваючись нічого для себе. Це досконалий приклад настрою ака̄мах̣. У матеріальному світі неподільно панує настрій ка̄ма, прагнення насолоджуватись самому, а в духовному світі є тільки настрій ака̄мах̣.
Akāmaḥ znamená “ten, kdo nemá žádnou hmotnou touhu”. Živá bytost, která je přirozeně nedílnou částí svrchovaného celku (puruṣaṁ pūrṇam), má přirozeně sloužit Nejvyšší Bytosti, stejně jako nedílné části těla neboli tělesné údy jsou přirozeně určeny k tomu, aby sloužily celému tělu. Nemít touhy tedy neznamená být netečný jako kámen, ale být si vědom svého skutečného postavení a tím pádem hledat uspokojení pouze u Nejvyššího Pána. Śrīla Jīva Gosvāmī ve své Sandarbhě popsal tento stav bez tužeb slovy bhajanīya-parama-puruṣa-sukha-mātra-sva-sukhatvam. To znamená, že člověk se má cítit šťasten jedině tehdy, když ví, že je šťasten Nejvyšší Pán. Tato intuice živé bytosti se projevuje dokonce i během podmíněného života v hmotném světě a v nevyvinutých myslích méně inteligentních lidí se projevuje v podobě dobročinnosti, lidumilství, socialismu, komunismu atd. Snaha lidí na hmotné úrovni činit dobro druhým prací pro společnost, rodinu, zemi nebo lidstvo je částečným projevem původní intuice, kdy čistá živá bytost cítí štěstí ze štěstí Nejvyššího Pána. Takové nádherné cítění projevily pro potěšení Pána dívky ve Vrajabhūmi. Gopī milovaly Pána bez jakékoliv touhy po odplatě a to je dokonalým projevem stavu akāmaḥ. Kāma neboli touha po vlastním uspokojení se plně projevuje v hmotném světě, zatímco akāmaḥ se plně projevuje v duchovním světě.
Думки про злиття з Господом, чи занурення у брахмаджйоті, теж можуть бути проявом настрою ка̄ма: вони можуть виникати з бажання звільнитись від матеріальних страждань задля власного задоволення. Чистий відданий не прагне звільнення, яке позбавить його матеріальних страждань. Навіть без так званого звільнення чистий відданий завжди прагне задовольнити Господа. Під впливом настрою ка̄ма Арджуна відмовився битися на Курукшетрі, бажаючи задля власного задоволення зберегти життя своїм родичам. Однак Арджуна був чистий відданий, і тому він погодився взяти участь у битві згідно з настановами Господа, отямившись і усвідомивши, що його головний обов’язок — задовольнити Господа навіть коштом власного задоволення. Так Арджуна став ака̄ма. Це рівень досконалости, на якому перебуває досконала істота.
Myšlenky na dosažení totožnosti s Pánem nebo na splynutí s brahmajyoti mohou být rovněž projevem kāmy, pokud je motivuje sobecká touha osvobodit se od hmotného strádání. Čistý oddaný netouží po osvobození proto, aby ukončil své životní strádání. I kdyby ho žádné takzvané osvobození nečekalo, usiluje o to, aby uspokojil Pána. Arjuna odmítal na Kurukṣetře bojovat, protože byl ovlivněn kāmou a chtěl pro vlastní uspokojení ušetřit své příbuzné. Jelikož však byl čistým oddaným, po vyslechnutí pokynů Pána souhlasil, že bude bojovat, neboť přišel k rozumu a uvědomil si, že jeho prvořadou povinností je uspokojit Pána i za cenu vlastní spokojenosti. Stal se tedy akāmou. To je nejvyšší stupeň dokonalosti, jakého může živá bytost dosáhnout.
Уда̄ра-дгіх̣ означає «неупереджена людина піднесеного розуму». Люди, які прагнуть матеріальних втіх, поклоняються незначним півбогам, і інтелект таких людей «Бгаґавад- ґіта» (7.20) осудливо характеризує як хр̣та-джн̃а̄на, «інтелект того, хто загубив глузд». Без дозволу від Верховного Господа неможливо дістати жодної винагороди від півбогів. Тому людина ширшого світогляду розуміє, що найвища сила, навіть у тому, що стосується матеріальних благ, — це Господь. Отже, широкоглядна людина, навіть якщо вона бажає матеріальної насолоди чи звільнення, повинна поклонятися безпосередньо Господеві. Кожен, і ака̄ма, і сака̄ма, і мокша-ка̄ма, повинен ревно поклонятись Господеві. Це означає, що досконале виконання бгакті-йоґи вільне від найменшої домішки карми та ґ’яни. Як нерозсіяний сонячний промінь має величезну силу (і тому його теж іноді називають тівра), так само і чиста від домішок бгакті-йоґа, яку складають слухання, повторення і т. д., підходить всім і допоможе кожному, незалежно від його внутрішніх мотивів.
Udāra-dhīḥ znamená “ten, kdo má širší rozhled”. Lidé, kteří s touhou po hmotném požitku uctívají druhořadé polobohy, jsou v Bhagavad-gītě (7.20) označeni jako hṛta-jñāna neboli “ti, kteří ztratili veškerou inteligenci”. Nic není možné získat od polobohů bez svolení Nejvyššího Pána. Ten, kdo má širší rozhled, proto vidí, že konečnou autoritou je Pán, a to i co se týče hmotných požehnání. Člověk má tedy uctívat přímo Pána i tehdy, když touží po hmotném požitku nebo po osvobození. A každý, ať už je akāma, sakāma nebo mokṣa-kāma, má uctívat Pána s velkou pečlivostí. To znamená, že bhakti-yoga může splnit všechny cíle bez jakékoliv příměsi karmy a jñāny. Stejně jako čistý sluneční paprsek je velice silný a nazývá se proto tīvra, tak i čistou bhakti-yogu, která spočívá v naslouchání, opěvování atd., může vykonávat každý bez ohledu na svůj vnitřní motiv.