ВІРШ 49
Sloka 49
Текст
Verš
прабга̄се дехам а̄тманах̣
кр̣шн̣а̄веш́ена тач-чіттах̣
пітр̣бгіх̣ сва-кшайам̇ йайау
prabhāse deham ātmanaḥ
kṛṣṇāveśena tac-cittaḥ
pitṛbhiḥ sva-kṣayaṁ yayau
Послівний переклад
Synonyma
відурах̣ — Відура (дядько Махараджі Юдгіштгіри); апі — також; парітйаджйа — покинувши тіло; прабга̄се — у святому місці Прабгаса; дехам а̄тманах̣ — своє тіло; кр̣шн̣а — Бога- Особу; а̄веш́ена — занурений у думки про; тат — Його; чіттах̣ — думки і дії; пітр̣бгіх̣ — разом з жителями Пітрілоки; сва-кшайам — у свою обитель; йайау — пішов.
viduraḥ — Vidura (strýc Mahārāje Yudhiṣṭhira); api — také; parityajya — po opuštění těla; prabhāse — na poutním místě v Prabhāse; deham ātmanaḥ — své tělo; kṛṣṇa — Osobnost Božství; āveśena — pohroužen do takových myšlenek; tat — své; cittaḥ — myšlenky a činy; pitṛbhiḥ — společně s obyvateli Pitṛloky; sva-kṣayam — své vlastní sídlo; yayau — odešel.
Переклад
Překlad
Відура подорожував місцями прощі і зрештою покинув своє тіло у Прабгасі. Він завжди був занурений у думки про Крішну і тому повернувся на свою відначальну посаду на Пітрілоці, де його зустріли місцеві жителі.
Vidura na poutní cestě opustil své tělo v Prabhāse. Jelikož byl pohroužený do myšlenek na Kṛṣṇu, přivítali ho polobozi planety Pitṛloka, kde se vrátil do svého původního postavení.
Коментар
Význam
Різниця між Пандавами й Відурою полягає в тому, що Пандави — вічні супутники Господа, Бога-Особи, а Відура — це один з панівних півбогів, що врядує на планеті Пітрілока, де він відомий як Ямараджа. Люди бояться Ямараджі, тому що це саме він визначає кару лиходіям у матеріальному світі. Але тим, хто віддав себе Господу, нема чого його боятися. Для відданих він щирий друг, а для невідданих — втілений страх. Ми вже розповідали, що Мандука Муні прокляв Ямараджу, через що той впав і народився шудрою; отож Відура є втіленням Ямараджі. Вічний слуга Господа, він своїм життям явив приклад ревного відданого служіння і такої праведности, що завдяки його настановам отримав звільнення навіть Дгрітараштра, людина вкрай матеріалістична. Праведна діяльність у відданому служінні Господеві допомагала йому повсякчас пам’ятати лотосові стопи Господа і зрештою повністю звільнитись від занечищення, що властиве для життя в тілі шудри. По тому його зустріли жителі Пітрілоки, і він повернувся до своїх обов’язків. Півбоги — також супутники Господа, однак вони не мають можливости спілкуватися з Ним безпосередньо, тимчасом як Його безпосередні супутники завше мають з Господом особисті взаємини. Господь та Його особисті супутники приходять у численні всесвіти як втілення, і це триває завжди. Господь пам’ятає всі Свої з’явлення, а його супутники ні, тому що вони, бувши крихітні невід’ємні частки Господа, є безконечно малі і не тримають тих втілень у своїй пам’яті. Підтвердити сказане можна віршем 4.5 з «Бгаґавад-ґіти».
Rozdíl mezi Pāṇḍuovci a Vidurou je ten, že Pāṇḍuovci jsou věčnými společníky Pána, Osobnosti Božství, zatímco Vidura je jedním z vládnoucích polobohů, který spravuje planetu Pitṛloka a jmenuje se Yamarāja. Lidé se bojí Yamarāje, protože uděluje tresty lotrům hmotného světa, ale oddaní Pána nemají důvod, proč by se ho měli bát. Pro oddané je srdečným přítelem, ale pro neoddané je zosobněným strachem. Již jsme mluvili o tom, jak byl Yamarāja proklet Maṇḍūkou Munim k degradaci na śūdru, a proto se narodil Vidura jako inkarnace Yamarāje. Jako věčný služebník Pána vykonával velice nadšeně oddanou službu a žil životem zbožného člověka až do takové míry, že i materialistický člověk jako byl Dhṛtarāṣṭra dosáhl prostřednictvím jeho pokynů spasení. Díky svým zbožným činnostem v oddané službě Pánu byl tedy neustále schopen vzpomínat na lotosové nohy Pána a to smylo všechny nečistoty jeho života, ve kterém se narodil jako śūdra. Na konci ho opět přijali obyvatelé Pitṛloky a vrátil se do svého původního postavení. Polobozi jsou rovněž společníky Pána, ale nejsou s Ním osobně ve styku, zatímco přímí společníci Pána jsou s Ním v osobním styku neustále. Pán a Jeho osobní společníci bez ustání inkarnují v mnoha vesmírech. Pán si to všechno pamatuje, zatímco společníci jakožto velice nepatrné částečky Pána na to zapomínají. Jsou nekonečně malí a z toho důvodu mají sklon na tyto události zapomenout. To potvrzuje Bhagavad-gītā (4.5).