Skip to main content

ГЛАВА П’ЯТНАДЦЯТА

Своєчасний відхід Пандав

Текст

сӯта ува̄ча
евам̇ кр̣шн̣а-сакгах̣ кр̣шн̣о
бгра̄тра̄ ра̄джн̃а̄ вікалпітах̣
на̄на̄-ш́ан̇ка̄спадам̇ рӯпам̇
кр̣шн̣а-віш́леша-карш́ітах̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута Ґосвамі сказав; евам  —  так; кр̣шн̣а-сакгах̣   —   славетний друг Крішни ; кр̣шн̣ах̣   —   Арджуна ; бгра̄тра̄  —  своїм старшим братом; ра̄джн̃а̄  —  царем Юдгіштгірою; вікалпітах̣—здогади; на̄на̄  —  всілякі; ш́ан̇ка-а̄спадам  —   засновані на сумнівах; рӯпам   —   форми; кр̣шн̣а   —   Господь Шрі Крішна; віш́леша  —  почуття розлуки; карш́ітах̣  —  тяжко засмутився.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: Розлука з Крішною лягла на душу Арджуни, славетного друга Господа Крішни, важким тягарем, і тому він не чув припущень і запитань Махараджі Юдгіштгіри.

Коментар

Від великого горя Арджуна втратив дар говорити і тому був нездатний дати належну відповідь на численні запитання Махараджі Юдгіштгіри, засновані на різних припущеннях.

Текст

ш́окена ш́ушйад-вадана-
хр̣т-сароджо хата-прабгах̣
вібгум̇ там ева̄нусмаран
на̄ш́акнот пратібга̄шітум

Послівний переклад

ш́окена—від горя; ш́ушйат-вадана—в роті пересохло; хр̣т- сароджах̣  —  подібне до лотосу серце; хата  —  втратив; прабгах̣  —  осяйність тіла; вібгум  —  Верховного; там  —  Господа Крішну; ева  —  певно; анусмаран  —  думаючи про себе; на  —   не міг; аш́акнот  —  спромогтися; пратібга̄шітум  —  відповісти як належить.

Переклад

Горе зсушило вуста Арджуни і його лотосове серце, а його тіло втратило осяйність. Згадуючи Верховного Господа, він не на силі був вимовити і слова на відповідь.

Текст

кр̣ччгрен̣а сам̇стабгйа ш́учах̣
па̄н̣іна̄мр̣джйа нетрайох̣
парокшен̣а самуннаддга-
пран̣айауткан̣т̣гйа-ка̄тарах̣

Послівний переклад

кр̣ччгрен̣а  —  з великим трудом; сам̇стабгйа  —  стримавши; ш́учах̣   —   горе ; па̄н̣іна̄   —   руками ; а̄мр̣джйа   —   витерши ; нетрайох̣  —  очі; парокшен̣а  —  через те, що не мав змоги бачити; самуннаддга—чимдалі більше; пран̣айа-ауткан̣т̣гйа  —  з любов’ю згадуючи; ка̄тарах̣  —  охоплений журбою.

Переклад

Арджуна насилу стримував сльози, що ними від горя набігали очі. Не мавши змоги бачити Господа Крішну, він не пам’ятав себе від горя і відчував чимдалі більшу любов до Нього.

Текст

сакгйам̇ маітрім̇ саухр̣дам̇ ча
са̄ратгйа̄дішу сам̇смаран
нр̣пам а
ґраджам ітй а̄ха
ба̄шпа-
ґадґадайа̄ ґіра̄

Послівний переклад

сакгйам—приязність; маітрім  —  благословення; саухр̣дам  —   близькі стосунки; ча  —  також; са̄ратгйа-а̄дішу  —  як Він став колісничим; сам̇смаран  —  згадуючи про це все; нр̣пам  —  цареві; аґраджам   —   найстаршому братові; іті   —   так; а̄ха  —   сказав; ба̄шпа  —  тяжко зітхаючи; ґадґадайа̄  —  схвильовано; ґіра̄  —  мовою.

Переклад

Згадуючи Господа Крішну, Його зичливість і добродійство, свої близькі родинні стосунки з Ним та те, як Він був його колісничим, переповнений почуттями Арджуна, важко зітхаючи, заговорив.

Коментар

Господь, найвища істота, досконалий у всіх Своїх стосунках зі Своїми чистими відданими. Арджуна    —     це приклад чистого відданого, що перебуває з Господом у братерських стосунках, і взаємини між Господом та Арджуною є найдосконаліший взірець дружби. Господь не тільки бажав Арджуні добра, а й на ділі робив йому добро; і щоб зробити їхні взаємини ще довершенішими, Господь породичався з Арджуною, влаштувавши його шлюб з Субгадрою. І вінець їхніх стосунків    —    те, що Господь погодився стати колісничим Арджуни, щоб захищати Свого друга від небезпеки на війні. А коли Він настановив Пандав правителями над цілим світом, це було для Нього справжнє щастя. Одне по однім це все виринало в пам’яті Арджуни, і він цілковито заглибився в ці думки.

Текст

арджуна ува̄ча
ван̃чіто ’хам̇ маха̄-ра̄джа
харін̣а̄ бандгу-рӯпін̣а̄
йена ме ’пахр̣там̇ теджо
дева-вісма̄панам̇ махат

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча  —  Арджуна сказав; ван̃чітах̣  —  покинутий ним; ахам  —  я; маха̄-ра̄джа  —  о царю; харін̣а̄  —  Богом-Особою; бандгу-рӯпін̣а̄  —  як щирий друг; йена  —  ким; ме  —  я; апахр̣там  —  позбавлений; теджах̣  —  сили; дева  —  півбогів; вісма̄панам  —  що дивувала; махат  —  дивовижної.

Переклад

Арджуна сказав: О царю! Верховний Бог-Особа Харі, що ставився до мене як близький друг, покинув мене, і відтак від мене пішла моя дивовижна сила, що на неї дивувалися навіть півбоги.

Коментар

У «Бгаґавад-ґіті» (10.41) Верховний Господь каже: «Треба розуміти, що кожен, хто володіє особливою могутністю чи багатством    —    грошима, силою, красою, знанням чи будь-чим, що привабливе для всіх, хто живе у матеріальному світі, є лише утвором незначної частки Моєї сукупної енерґії». Отже, ніхто не може посідати хоч якоїсь незалежної могутности    —    її може дарувати тільки Господь. Коли Господь зі Своїми безсмертними, вічно вільними супутниками сходить на Землю, Він не лише Сам появляє божественну енерґію , а  й  наділяє  нею  Своїх супутників-відданих    —    тою мірою, якою вимагає місія конкретного втілення. Крім того, у «Бгаґавад-ґіті» (4.5) сказано, що Господь та Його вічні супутники сходять на Землю багато разів, однак Господь пам’ятає всі Свої ролі, які Він бере на Себе у різних втіленнях, тимчасом як Його супутники з Його волі забувають їх. А коли Господь іде з Землі, Він забирає усіх Своїх супутників з Собою. Сила та могутність, даровані Арджуні, були потрібні для місії Господа; а коли Господь завершив Свою місію, надзвичайні сили в Арджуни зникли, бо та його дивовижна могутність, що вражала навіть небожителів, була вже непотрібна і ніяк не допомагала йому на шляху додому, до Бога. Якщо навіть у великих відданих, як Арджуна, ба навіть у півбогів з райських планет Господь може, наділивши спочатку могутністю, забрати її назад, то у звичайних живих істот, які проти тих великих душ наче крихітні піщинки, і поготів. Висновок з цього можна зробити такий: нікому не слід пишатися зі своєї, позиченої в Господа, могутности. Розсудлива людина радше повинна розуміти, що вона в боргу перед Господом за всі Його добродійства, і застосовувати отриману від Нього могутність у служінні Йому. Господь кожної миті може забрати дані від Нього щедроти, а тому могутність та багатство найліпше застосовувати у служінні Господеві.

Текст

йасйа кшан̣а-війоґена
локо хй апрійа-дарш́анах̣
уктгена рахіто хй еша
мр̣таках̣ прочйате йатга̄

Послівний переклад

йасйа  —  що з Ним; кшан̣а  —  хвиля; війоґена  —  розлукою; локах̣  —  усі всесвіти; хі  —  певно; апрійа-дарш́анах̣  —  все відштовхує; уктгена  —  життям; рахітах̣  —  позбавлений; хі  —   певно; ешах̣  —  всі ці тіла; мр̣таках̣  —  і трупи; прочйате  —   названі; йатга̄  —  наче.

Переклад

Я втратив Його, навіть мить чиєї відсутности перетворює усі всесвіти на прикру пустку і робить їх схожими на тіло без життя.

Коментар

Насправді для живої істоти немає нікого дорожчого за Господа. Господь поширює Себе у незліченні невід’ємні частки свамша і вібгіннамша. Параматма    —    це частка Господа розряду свамша, а частки розряду вібгіннамша    —     це живі істоти. Жива істота    —    головне начало у матеріальному тілі, тому що без неї тіло нічого не варте, і, аналогічно, без Параматми жива істота сама по собі не має ніякого буття. І Брахман та Параматма без Верховного Господа Крішни теж не мають локус станди*. Це положення докладно з’ясоване у «Бгаґавад-ґіті». Усі ці чинники взаємопов’язані, тобто взаємозалежні. Отож, у кінцевім підсумку Господь є суммум бонум; Він    —    начало, що дає життя всьому сущому.

локус станди (лат.)    —    точка опори (прим. пер.).

Текст

йат-сам̇ш́райа̄д друпада-ґехам упа̄ґата̄на̄м̇
ра̄джн̃а̄м̇ свайам̇вара-мукге смара-дурмада̄на̄м
теджо хр̣там̇ кгалу майа̄бгіхаташ́ ча матсйах̣
саджджікр̣тена дгануша̄дгі
ґата̄ ча кр̣шн̣а̄

Послівний переклад

йат  —  що Його ласкою; сам̇ш́райа̄т  —  силою; друпада-ґехам  —  в палаці царя Друпади; упа̄ґата̄на̄м  —  усіх зібраних; ра̄джн̃а̄м  —  царевичів; свайам̇вара-мукге  —  на церемонії вибору нареченого; смара-дурмада̄на̄м  —  виповнених хтивими думками; теджах̣  —  силу; хр̣там  —  подолав; кгалу  —  точно; майа̄—мною; абгіхатах̣—протнута; ча—також; матсйах̣  —   риба-мішень; саджджі-кр̣тена  —  напнувши лука; дгануша̄— тим луком; адгіґата̄—здобув; ча—також; кр̣шн̣а̄  —  Драупаді.

Переклад

Лише завдяки Його ласці та силі я зумів взяти гору над усіма царевичами, що, повні хіті, зібралися в палаці царя Друпади на церемонію вибору нареченого. Стрілою з лука я протнув рибину-мішень і так здобув руку Драупаді.

Коментар

Драупаді, дочка царя Друпади, відзначалася надзвичайною вродою; коли вона стала на порі, здобути її руку запрагли майже всі царевичі. Однак Друпада Махараджа вирішив віддати дочку тільки за Арджуну і тому мусив вдатися до хитрощів. Під стелею підвісили рибину і заслонили її колесом. За умовами змагання претендент-царевич мав з лука поцілити в око тій рибині, що була за колесом, причому дивитися на саму мішень було заборонено. На землі стояв горщик з водою, в якій відбивалися риба-мішень і колесо, і цілитися треба було, дивлячись лише на тремтливе відображення на воді. Махараджа Друпада прекрасно знав, що виконати це завдання під силу лише Арджуні та ще Карні. Однак він хотів, щоб його дочка дісталася Арджуні. А серед царевичів, що їх Дгріштад’юмна, брат Драупаді, представляв їй, був і Карна. Драупаді, проте, спритно вилучила Карну з-посеред суперників Арджуни, передавши через Дгріштад’юмну, що не може прийняти за чоловіка когось нижчого від кшатрії. Становище вайшій та шудр у суспільстві менш важливе проти становища кшатрій. Карна ж був відомий як син теслі, шудри. На цій підставі Драупаді відхилила кандидатуру Карни. Коли Арджуна, перебраний за бідного брахману, влучив у мішень, що було дуже складним завданням, всі були вражені; претенденти, і Карна перший, почали жорстокий бій з Арджуною. Однак милістю Господа Крішни Арджуна, як завжди, зумів здобути блискучу перемогу над царевичами і завоювати безцінну руку Драупаді, званої ще Крішна̄. Тепер, після відходу Господа, що завдяки Його силі він мав таку могутність, Арджуна з жалем згадував усі ці події.

Текст

йат-саннідга̄в ахам у кха̄н̣д̣авам аґнайе ’да̄м
індрам̇ ча са̄мара-
ґан̣ам̇ тараса̄ віджітйа
лабдга̄ сабга̄ майа-кр̣та̄дбгута-ш́ілпа-ма̄йа̄
ді
ґбгйо ’харан нр̣патайо балім адгваре те

Послівний переклад

йат  —  що; саннідгау  —  бувши поруч; ахам  —  я; у  —  на подив; кга̄н̣д̣авам  —  ліс, який захищав Індра, цар райських планет; аґнайе  —  богові вогню; ада̄м  —  віддав; індрам  —  Індру; ча—також; са  —  разом з; амара-ґан̣ам  —  півбогам; тараса̄  —   дуже вправно; віджітйа  —  підкорив; лабдга̄  —  одержавши; сабга̄  —  палац зібрань; майа-кр̣та̄  —  що побудував Майа; адбгута  —  дивовижні; ш́ілпа  —  мистецтво й майстерність; ма̄йа̄   —   силою ; діґбгйах̣   —   з усіх країв ; ахаран   —   зібрані ; нр̣патайах̣  —  усі царевичі; балім  —  дари; адгваре  —  принесли; те  —  тобі.

Переклад

Єдино завдяки тому, що Він був поруч, я зумів подолати могутнього царя райських планет Індрадеву разом з його вірними-півбогами і так дав богові вогню можливість спалити ліс Кгандава. Тільки Його милістю з охопленого пожежею лісу Кгандава вдалося врятуватись демону Майі, який пізніше на подяку вибудував нам палац зібрань    —     справжнє чудо архітектури, куди під час Раджасуя-яґ’ї, що ти проводив, всі царевичі приносили тобі свої дари.

Коментар

Демон Майа Данава жив у лісі Кгандава, і коли ліс запалав у вогні, він звернувся до Арджуни, прохаючи порятунку. Арджуна врятував йому життя, і тому демон почувався зобов’язаний перед ним. На подяку Майа Данава збудував для Пандав прекрасний палац зібрань, який викликав захоплення усіх царевичів держави. Усвідомивши надприродну могутність Пандав, вони без ремства скорилися під руку імператора і стали сплачувати йому данину.

Демони володіють дивовижними надприродними силами, завдяки яким вони здатні створювати різні матеріальні дива. Однак у суспільстві вони завжди є причиною турбот. Демонами нашого часу є вчені-матеріалісти: створюючи всілякі матеріальні дива, які одне що порушують нормальний плин життя, вони завдають шкоди суспільству. Так, відколи вони винайшли ядерну зброю, суспільство перебуває в лещатах постійного страху перед нею. Майа був такий самий матеріаліст, як ці вчені, і володів мистецтвом створювати всілякі дивовижні речі, але попри це Господь Крішна хотів його вбити. Змушений втікати від вогню й диска Господа Крішни, він звернувся по притулок до відданого, Арджуни, і той врятував його від спопеляючого гніву Господа Шрі Крішни. Отже, віддані милостивіші за Господа, і у відданому служінні милість відданого важить більше за милість Господа. І вогонь, і Господь облишили переслідувати демона одразу як побачили, що його взяв під захист Арджуна, великий відданий. Демон, чувшись зобов’язаний перед Арджуною, на віддяку хотів зробити для нього якусь послугу. Однак Арджуна не хотів собі ніякої віддяки. Тоді Господь Шрі Крішна, задоволений тим, що Майа звернувся по притулок до відданого, попрохав його зробити послугу цареві Юдгіштгірі    —    побудувати чудовий палац зібрань. Смисл у тому, що милістю відданого можна здобути милість Господа, а милістю Господа    —    отримати можливість служити Його відданому. Ще Майа Данава подарував булаву Бгімасені.

Текст

йат-теджаса̄ нр̣па-ш́іро- ’н̇ґгрім ахан макга̄ртгам
а̄рйо ’нуджас тава
ґаджа̄йута-саттва-вірйах̣
тена̄хр̣та̄х̣ праматга-на̄тга-макга̄йа бгӯпа̄
йан-мочіта̄с тад-анайан балім адгваре те

Послівний переклад

йат  —  чиєю; теджаса̄  —  могутністю; нр̣па-ш́ірах̣-ан̇ґгрім  —   того, до чиїх стіп схиляють голови царі; ахан  —  вбив; макга- артгам  —  щоб відбулось жертвопринесення; а̄рйах̣  —  гідний пошани; ануджах̣  —  молодший брат; тава  —  твій; ґаджа-айута  —  десять тисяч слонів; саттва-вірйах̣  —  сповнене могуття існування; тена  —  ним; а̄хр̣та̄х̣  —  зібраних; праматга-на̄тга  —  повелителю привидів (Махабгайраві); макга̄йа  —   для жертвопринесення; бгӯпа̄х̣  —  царів; йат-мочіта̄х̣  —  яких він звільнив; тат-анайан  —  усі сплатили; балім  —  данину; адгваре  —  принесли; те  —  тобі.

Переклад

Його милістю твій шанований молодший брат, наділений силою тисячі слонів, здолав убити Джарасандгу, до чиїх стіп схилилося багато царів. Джарасандга полонив тих царів, щоб принести їх у жертву Махабгайраві, але ласкою Господа їх всіх було врятовано. Після того вони сплатили данину твоїй величності.

Коментар

Джарасандга був дуже могутній цар Маґадги; історія його народження і діяльности також дуже цікава. Його батько, цар Бріхадратга, був багатий і могутній цар Маґадги, однак в нього не було сина, дарма що він був одружений з двома дочками царя Каші. Ні одна з двох цариць не змогла народити йому сина, і, геть розчарований, він пішов разом з дружинами до лісу виконувати аскези. Та в лісі один великий ріші дарував йому благословення, що в нього народиться син, і дав манґо, сказавши, щоб цариці з’їли його. З’ївши плід, обидві цариці завагітніли. Дізнавшись, що обидві цариці понесли, цар дуже радів, однак належного часу цариці народили вдвох одну дитину    —    кожна по половинці. Ті дві половинки викинули у ліс. А саме в цьому лісі жила велика демониця; вона дуже зраділа нагоді поживитися ніжним м’ясом та кров’ю новонародженої дитини. З цікавости, проте, вона спробувала з’єднати половинки    —    а вони ідеально пристали одна до одної, і дитина ожила. Ту демоницю звали Джара. Зглянувшись на горе бездітного царя, вона повернула йому чудове маля. Цар дуже зрадів і схотів винагородити демоницю чим тільки вона забажає. Демониця висловила бажання, щоб дитину назвали на її честь. Ось так дитині нарекли їм’я Джарасандга    —    «той, чиї половинки з’єднала Джара, демониця». Насправді Джарасандга є частковим втіленням демона Віпрачітті. Мудреця, що він передрік Бріхадратзі народження сина і з чийого благословення цариці народили сина, звали Чандра Каушіка.

Джарасандга від народження мав демонічну вдачу і тому, природно, став великим відданим Господа Шіви, кому поклоняються усі демонічні люди та привиди. Джарасандга був вірним відданим Господа Шіви, так само як Равана. Джарасандга зазвичай офірував Господу Махабгайраві (Шіві) усіх полонених; мавши велику військову могутність, він перемагав численних царів невеликих держав і брав їх у полон, з метою пізніше забити перед Махабгайравою. У провінції Біхар, що раніше звалась Маґадга, є багато відданих Господа Махабгайрави, чи Калабгайрави. Джарасандга доводився родичем Камсі, дядькові Крішни з боку матері, і тому по його смерті став затятим ворогом Крішни. Джарасандга багато разів стинався з Ним у битві. Господь Крішна хотів вбити його, але водночас Він хотів, щоб воїни на службі в Джарасандги не постраждали. Тому для того, щоб вбити Джарасандгу, розробили спеціальний план. Крішна, Бгіма та Арджуна, перебрані за бідних брахман, прийшли до Джарасандги і попрохали в нього милостині. Джарасандга ніколи не відмовляв у милостині жодному брахмані. Він також відправляв багато жертвопринесень, але до рівня відданого служіння йому було далеко. Господь Крішна, Бгіма й Арджуна попрохали в Джарасандги, щоб той став з ними на бій, і зрештою домовились, що Джарасандга битиметься з Бгімою, єдиним, з ким він погоджувався битись. Тож вони були і гістьми, і супротивниками Джарасандги водночас. Бгіма ставав на битву з Джарасандгою щодня, і так тривало кілька днів. Зусилля Бгіми були безуспішними, й він уже став втрачати надію, але Крішна натякнув йому, що Джарасандга був у дитинстві з’єднаний з двох половинок. Тоді Бгіма розірвав тіло Джарасандги на дві частини, і так той знайшов свою смерть. Бгіма звільнив усіх царів, що їх як майбутню офіру Махабгайраві тримав у концентраційному таборі Джарасандга. Почуваючись зобов’язаними перед Пандавами, вони сплатили цареві Юдгіштгірі данину.

Текст

патнйа̄с тава̄дгімакга-кл̣пта-маха̄бхішека-
ш́ла̄
ґгшт̣ха-ча̄ру-кабарам̇ кітаваіх̣ сагха̄йа̄м
спр̣шт̣ам̇ вікірйа падайох̣ патіта̄ш́ру-мукгйа̄
йас тат-стрійо ’кр̣та-хатеш́а-вімукта-кеш́а̄х̣

Послівний переклад

патнйа̄х̣  —  дружини; тава  —  твоєї; адгімакга  —  під час великого жертвопринесення; кл̣пта  —  заплетену; маха̄-абгішека—особливо освячену; ш́ла̄ґгішт̣га—цим славетну; ча̄ру—   чудову; кабарам—косу; кітаваіх̣—негідниками; сабга̄йа̄м  —   у великому зібранні; спр̣шт̣ам  —  схопивши; вікірйа  —  розпустивши; падайох̣  —  до стіп; патіта-аш́ру-мукгйа̄х̣  —  тої, що впала зі сльозами на очах; йах̣  —  Він; тат  —  їхніх; стрійах̣   —   дружин; акр̣та  —  стали; хата-іш́а  —  позбавлені чоловіків; вімукта-кеш́а̄х̣  —  розпустив волосся.

Переклад

Він і тільки Він, Господь Крішна, розплів коси дружинам усіх негідників, які колись наважилися розпустити прекрасно заплетене й освячене з приводу великої церемонії жертвопринесення Раджасуя волосся твоєї цариці. В ту хвилю Драупаді зі сльозами на очах впала до стіп Господа Крішни.

Коментар

Цариця Драупаді мала чудову косу, і під час церемонії Раджасуя-яґ’я її волосся було освячене. Однак коли царицю програли, Духшасана зневажливо взявся рукою за її славетне волосся. Драупаді впала до лотосових стіп Господа Крішни, і тоді Він вирішив, що всім дружинам Духшасани та його прибічників доведеться розплести свої коси, і станеться це після битви на Курукшетрі. Після тої битви, коли всі сини й онуки Дгрітараштри загинули в бою, всі жінки родини мусили як удови порозплітати коси. Іншими словами, через те, що Духшасана вчинив образу проти великої відданої Господа, всі дружини в родині Куру овдовіли. Господь може не звернути уваги на образи з боку будь-якого негідника, бо Він так само, як батько, зносить від свого сина все, навіть образи. Однак Він ніколи не прощає тим, хто вчинив образу проти Його відданих. Тому, хто образив велику душу, доведеться втратити усі плоди своїх доброчесних дій і всі благословення.

Текст

йо но джуґопа вана етйа дуранта-кр̣ччгра̄д
дурва̄сасо ’рі-рачіта̄д айута̄
ґра-бгуг йах̣
ш́а̄ка̄нна-ш́ішт̣ам упайуджйа йатас трі-локім̇
тр̣пта̄м амам̇ста саліле вініма
ґна-сан̇ґгах̣

Послівний переклад

йах̣  —  той, хто; нах̣  —  нас; джуґопа  —  обороняв; ване  —  в лісі; етйа—потрапивши; дуранта—в небезпеку; кр̣ччгра̄т  —   від скрути; дурва̄сасах̣  —  через Дурвасу Муні; арі  —  ворог; рачіта̄т  —  підстроєне; айута  —  десять тисяч; аґра-бгук  —   хто їсть перший; йах̣  —  той; ш́а̄ка-анна-ш́ішт̣ам  —  рештки їжі; упайуджйа  —  прийнявши; йатах̣  —  і тому; трі-локім  —   усі три світи; тр̣пта̄м  —  задоволені; амам̇ста  —  подумали про себе; саліле  —  у воді; вінімаґна-сан̇ґгах̣  —  занурившись.

Переклад

Коли ми були у вигнанні, наші вороги, щоб увести нас у біду, підмовили проти нас Дурвасу Муні, що завжди сідає до обіду разом з десятьма тисячами учнів. Того разу Господь Крішна врятував нас, з’ївши рештки страви. Коли Він прийняв їжу, усі муні, що купалися на той час у річці, відчули ситість. Усі три світи теж були задоволені.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дурваса Муні. Могутній брахмана-містик, що несхибно дотримується засад релігії, накладаючи на себе великі обітниці та суворі аскези. З його іменем пов’язано багато історичних подій, і багато з них свідчать, що цього великого містика, як і Господа Шіву, легко задовольнити і так само легко роздратувати. Коли він був задоволений послугою, він міг обдарувати шанувальника величезним добром, однак коли він з когось був незадоволений, міг накликати найстрашніші нещастя. Кумарі Кунті, коли ще жила в домі свого батька, завжди всіляко слугувала великим брахманам, що часто гостювали в них. Задоволений її гостинністю й послужливістю, Дурваса Муні дав їй благословення, силою якого вона отримала змогу приклика’ти до себе якого завгодно півбога. Дурвасу Муні вважають частковим втіленням Господа Шіви, а тому його дуже легко вдовольнити чи роздратувати. Він був великий відданий Господа Шіви. З його наказу він прийняв обов’язки священика при царі Шветакету, коли той відправляв сторічне жертвопринесення. Часами Дурваса Муні відвідував державну раду у райському царстві. Посідавши величезну містичну силу, він міг подорожувати космосом, і відомо, що він вмів долати величезні відстані і діставатися навіть планет Вайкунтг, що перебувають поза матеріальним усесвітом. Ті величезні відстані він подолав колись за один рік, посварившись з царем Амбарішею, великим відданим та імператором світу.

Дурваса Муні мав близько десяти тисяч учнів, і коли він як гість відвідував великих царів-кшатрій, з ним приходили його численні послідовники. Якось він завітав до дому Дурйодгани, двоюрідного брата і ворога Махараджі Юдгіштгіри. Дурйодгана, людина розумна, зробив усе можливе, щоб задовольнити цього брахману, отож великий ріші захотів дати Дурйодгані благословення. Дурйодгана знав і його містичну силу, і те, що коли брахмана-містик не вдоволений з когось, він може завдати тій людині великого лиха. Так у Дурйодгани виник задум влаштувати, щоб гнів брахмани впав на Пандав, його братів у перших, з якими він ворогував. Коли ріші висловив бажання дати Дурйодгані будь-яке благословення, той попрохав його відвідати дім Махараджі Юдгіштгіри, найстаршого й головного з-поміж його двоюрідних братів. Однак за цим проханням муні мав завітати до Юдгіштгіри після того, як вони з царицею Драупаді скінчать обідати. Дурйодгана, знавши, що після того, як Драупаді поїсть, Махараджа Юдгіштгіра вже не зможе прийняти численних гостей-брахман, розраховував на те, що роздратований ріші наробить його брату прикростей. Такий був задум Дурйодгани. Дурваса Муні вліг проханню і згідно з тим задумом прийшов до царя, що був у вигнанні, коли цар з Драупаді скінчили обід.

Отак муні став на порозі оселі Махараджі Юдгіштгіри. Його тепло зустріли, і цар попрохав, щоб він, поки налаштують обід, виконав свої опівденні релігійні ритуали в річці. Дурваса Муні разом з юрмою своїх учнів пішов до річки зробити омовіння, а тимчасом Махараджа Юдгіштгіра був у сильній тривозі, не знаючи, як прийняти гостей. Якби Драупаді не пообідала, вони могли б нагодувати скільки завгодно гостей, однак за планом Дурйодгани ріші прийшов, коли Драупаді вже поїла.

Коли віддані опиняються у скруті, вони бачать це як нагоду щиро згадувати Господа. Тож, опинившись у небезпеці, Драупаді звернулась думкою до Крішни, і всепроникаючий Господь одразу дізнався, яка загроза нависла над його відданими. Тому Він з’явився там і попрохав Драупаді дати Йому з’їсти хоча б чогось. Прохання Господа засмутило Драупаді: Верховний Господь прохав в неї поїсти, а вона не мала чим Його нагодувати. Адже чарівний горщик, який вона отримала від бога Сонця, міг давати скільки завгодно їжі, але тільки доки вона попоїсть сама. Та сьогодні вона вже їла, і тому вони в небезпеці,    —    пояснила становище Драупаді і тоді розплакалася перед Господом, як на її місці зробила б кожна жінка. Господь, проте, попрохав Драупаді принести Йому горщики з-під їжі, щоб перевірити, чи не лишилося в них хоч крихти чогось. Коли вона їх принесла, в одному горщику Господь знайшов шматочок овоча, що пристав до стінки, і одразу з’їв його, а по тому сказав Драупаді, щоб кликали гостей    —    Дурвасу та всіх, хто прийшов з ним.

Покликати їх послали Бгіму. Прийшовши до річки, він сказав: «Чого це ви забарились, шановні? Ходімо до столу, страва вже чекає на вас!» Однак брахмани, ще коли Господь з’їв маленьку дрібку, відчули себе ситими як ніколи, дарма що не виходили з води. Вони подумали, що Махараджа Юдгіштгіра, певно, наготував для них багато вишуканих страв, але вони не голодні і не зможуть з’їсти навіть крихти, і це дуже засмутить царя. Тому вони вирішили просто піти своєю дорогою.

Цей випадок свідчить, що Господь є найбільший містик; саме тому Його називають Йоґешвара. Також цей випадок вчить, що кожен домогосподар повинен пропонувати їжу Господеві, і внаслідок того будь-який гурт гостей, навіть числом десять тисяч, буде задоволений, тому що задоволений буде Господь. Такий шлях відданого служіння.

Текст

йат-теджаса̄тга бгаґава̄н йудгі ш́ӯла-па̄н̣ір
вісма̄пітах̣ са
ґіріджо ’страм ада̄н ніджам̇ ме
анйе ’пі ча̄хам амунаіва калеварен̣а
пра̄пто махендра-бгаване махад-а̄сана̄рдгам

Послівний переклад

йат   —   кого; теджаса̄   —   впливом; атга   —   водночас; бгаґава̄н   —   особистість бога ( Господь Шіва ) ; йудгі   —   у битві; ш́ӯла-па̄н̣іх̣  —  з тризубом у руці; вісма̄пітах̣  —  був уражений; са-ґіріджах̣  —  з дочкою Гімалаїв; астрам  —  зброю; ада̄т  —   подарував; ніджам  —  своє; ме  —  мені; анйе апі  —  і також інші; ча  —  і; ахам  —  я; амуна̄  —  цим; ева  —  безперечно; калеварен̣а  —  тілом; пра̄птах̣  —  досяг; маха̄-індра-бгаване  —  в обителі Індрадеви; махат  —  великий; а̄сана-ардгам  —  другий за висотою трон.

Переклад

Тільки завдяки Його впливові я зумів справити велике враження на божественного Господа Шіву та його дружину, дочку Гімалаїв. Задоволений мною, він [Господь Шіва] подарував мені свою зброю. Різну зброю від себе подарували мені й багато інших півбогів, і на додаток до всього я зміг потрапити в цьому моєму тілі на райські планети і удостоївся там чести сидіти на другому за висотою троні.

Коментар

Милістю Верховного Бога-Особи, Господа Шрі Крішни Арджуна зумів вдовольнити всіх півбогів разом з Господом Шівою. Слід знати, що запобігти ласки Господа Шіви чи будь-якого іншого півбога не конче означає отримати ласку Верховного Господа Шрі Крішни. Равана, безперечно, був великий відданий Господа Шіви, однак це не врятувало його від гніву Господа Рамачандри, Верховного Бога-Особи. Таких історій в Пуранах є чимало. Натомість з даного вірша ми дізнаємося, що Арджуна зумів вдовольнити Господа Шіву навіть поєдинком. Віддані Верховного Господа вміють шанувати півбогів, однак віддані півбогів через брак розуму подеколи вважають, що Верховний Бог-Особа не вищий за півбогів. Такі уявлення є образою, і того, хто їх тримається, зрештою спіткає такий самий кінець, як Равану й таких, як він. Дружні стосунки з Господом Шрі Крішною, про які оповідає Арджуна, можуть багато чого навчити, якщо тільки людина здатна усвідомити з цих прикладів, що, вдовольнивши Верховного Господа Шрі Крішну, можна отримати всі блага, тоді як віддані (шанувальники) півбогів можуть отримати лише часткове благо, так само минуще, як самі півбоги.

Інший важливий момент у цьому вірші полягає в тому, що милістю Господа Шрі Крішни Арджуна зміг потрапити на райську планету, навіть не змінюючи свого тіла, і там його вшанував півбог райського царства Індрадева, посадовивши Арджуну на трон, що був другий за висотою після його власного престолу. Райських планет досягає той, хто виконує доброчесну діяльність, яку приписують шастри в розділі про кармічну діяльність. «Бгаґавад-ґіта» (9.21) пояснює, що коли наслідки такої доброчесної діяльности вичерпаються, тому, хто насолоджувався ними, доведеться знову опуститися на Землю. Місяць також належить до райських планет, і вступити на нього, завершивши життя в цьому тілі, дозволено лише тим, хто діяв виключно доброчесно, тобто влаштовував жертвопринесення, роздавав милостиню і виконував суворі аскези. Арджуні дозволили вступити на райські планети в тому самому тілі суто з ласки Господа, бо інакше це було б неможливо. Спроби сучасних вчених досягти райських планет приречені на поразку, бо цим вченим далеко до Арджуни. Вони    —    звичайні люди, що не мають за плечима ні жертвопринесень, ні роздачі милостині чи виконання аскез. Матеріальне тіло перебуває під впливом трьох ґун матеріальної природи: добра, страсти та невігластва. Сучасне людство перебуває під впливом головно страсти й невігластва, і проявляється це у хтивості та жадібності. Такі людці навряд чи спроможні наблизитись до вищих планетних систем. Понад вищими планетами існує ще багато інших планет, досягти яких здатні лише ті, хто перебуває виключно під впливом ґуни добра. На райських та інших планетах у всесвіті живуть істоти з високорозвиненим інтелектом, які у багато разів розумніші за людей. Всі вони доброчесні і перебувають на вищому або найвищому рівні добра. Всі вони    —     віддані Господа, і хоча якість добра в них не бездомісна, їх знають як півбогів, що посідають стільки добрих якостей, скільки можливо в матеріальному світі.

Текст

татраіва ме віхарато бгуджа-дан̣д̣а-йуґмам̇
ґа̄н̣д̣іва-лакшан̣ам ара̄ті-вадга̄йа дева̄х̣
сендра̄х̣ ш́ріта̄ йад-анубга̄вітам а̄джамід̣га
тена̄хам адйа мушітах̣ пурушен̣а бгӯмна̄

Послівний переклад

татра   —   на райській планеті; ева   —   певно; ме   —   я; віхаратах̣  —  гостюючи; бгуджа-дан̣д̣а-йуґмам  —  двох моїх рук; ґа̄н̣д̣іва  —  лук Ґандіва; лакшан̣ам  —  знак; ара̄ті  —  демона на ім’я Ніватакавача; вадга̄йа—убити; дева̄х̣—усі півбоги; са—   разом з; індра̄х̣  —  царем райських планет Індрою; ш́ріта̄х̣—   попрохавши захисту ; йат  —  що завдяки Йому ; анубга̄вітам—  стала можливою могутність ; а̄джамід̣га   —   нащадку царя Аджамідги; тена  —  Ним; ахам  —  я; адйа  —  тепер; мушітах̣—покинутий; пурушен̣а—особою; бгӯмна̄—верховною.

Переклад

Коли я впродовж кількох днів гостював на райських планетах, усі півбоги разом з царем раю Індрадевою попрохали заступництва моїх рук, прикрашених луком Ґандіва, благаючи мене вбити демона Ніватакавачу. Тепер, шановний царю, нащадку Аджамідги, я втратив Верховного Бога-Особу, що завдяки Йому я посідав надзвичайну силу.

Коментар

Півбоги з райських планет, безперечно, розумніші, могутніші й вродливіші від людей, однак вони були змушені вдатися по захист до Арджуни, бо він мав лук Ґандіву, що з ласки Господа Шрі Крішни був наділений надзвичайною силою. Господь всемогутній, і Його милістю чистий відданий може набути будь-якої могутности, яку захоче дати йому Господь. А той, в кого Господь забирає силу, Господньою волею стає безсилий.

Текст

йад-ба̄ндгавах̣ куру-бала̄бдгім ананта-па̄рам
еко ратгена татаре ’хам атірйа-саттвам
пратйа̄хр̣там̇ баху дганам̇ ча майа̄ пареша̄м̇
теджа̄с-падам̇ ман̣імайам̇ ча хр̣там̇ ш́іробгйах̣

Послівний переклад

йат-ба̄ндгавах̣  —  лише завдяки Його дружбі; куру-бала-абдгім  —  океан збройних сил Куру; ананта-па̄рам  —  нездоланний; еках̣  —  сам; ратгена  —  сидячи на колісниці; татаре— зміг перетнути ; ахам   —   я ; атірйа   —   непереможний ; саттвам  —  існування; пратйа̄хр̣там  —  повернув; баху  —  велику кількість; дганам  —  багатства; ча  —  також; майа̄  —  моїх; пареша̄м  —  ворогів; теджа̄х̣-падам  —  джерело сяйва; ман̣і- майам  —  оздоблений самоцвітами; ча  —  також; хр̣там  —  захоплений; ш́іробгйах̣  —  з їхніх голів.

Переклад

Військо Кауравів було наче океан, повний непереможних істот, і тому видавалось нездоланним. Але завдяки дружбі з Ним я на своїй колісниці зміг перетнути той океан. Це тільки Його милістю я зумів повернути назад корів і захопити чимало царських шоломів, оздоблених самоцвітами, що сліпучо сяяли.

Коментар

На боці Кауравів було багато могутніх полководців    —    Бгішма, Дрона, Кріпа, Карна та інші, і їхня військова сила була нездоланна, як великий океан. Однак милістю Господа Крішни Арджуна, одинокий воїн на колісниці, зумів без труду винищити їх усіх одного по однім. У таборі супротивника змінилося багато полководців, а тимчасом у Пандав через усю велику битву військами командував один Арджуна, сидячи на колісниці, якою правував Господь Крішна. А коли Пандави жили інкоґніто у палаці царя Вірати, Каурави розпочали чвари з царем і вирішили відібрати в нього його численні корови. Коли вони забирали корів, Арджуна, не відкриваючи себе, вступив з ними в битву і, вигравши її, повернув усі корови назад, і до того ж захопив трофеї    —    самоцвіти з царських тюрбанів. Арджуна згадує, що це все було можливе єдино милістю Господа.

Текст

йо бгішма-карн̣а-ґуру-ш́алйа-чамӯшв адабгра-
ра̄джанйа-варйа-ратга-ман̣д̣ала-ман̣д̣іта̄су
а
ґречаро мама вібго ратха-йӯтгапа̄на̄м
а̄йур мана̄м̇сі ча др̣ш́а̄ саха оджа а̄рччгат

Послівний переклад

йах̣  —  тільки Він; бгішма  —  Бгішма; карн̣а  —  Карна; ґуру  —   Дроначар’я; ш́алйа  —  Шал’я; чамӯшу  —  посеред військових фаланг; адабгра  —  неосяжних; ра̄джанйа-варйа  —  великі царевичі ; ратга - ман̣д̣ала   —   ланцюг колісниць; ман̣д̣іта̄су   —   прикрашених ; аґречарах̣   —   виступаючи попереду ; мама   —   мене; вібго  —  великий царю; ратга-йӯтга-па̄на̄м  —  усі колісничі; а̄йух̣  —  тривалість життя чи кармічну діяльність; мана̄м̇сі  —  злети думки; ча  —  також; др̣ш́а̄  —  поглядом; сахах̣  —  могутність; оджах̣  —  силу; а̄рччгат  —  забрав.

Переклад

Це Він вкоротив життя усім Кауравам і на полі битви відібрав великому військовому з’єднанню Кауравів з Бгішмою, Карною, Дроною, Шал’єю та іншими на чолі завзяття й здатність розважати. Це все Він [Господь Шрі Крішна] зробив, просто вийшовши вперед, дарма що Каурави були вишикувані дуже майстерно і мали все потрібне для перемоги.

Коментар

Абсолютний Бог-Особа Шрі Крішна через Свою повну частку, Параматму, поширює Себе у серце кожного і так керує всіма у тому, що стосується пам’яті, забутливости, знання, браку розуму та будь-якої фізичної діяльности (Б.-ґ. 15.15). Він Верховний Господь і тому може скоротити чи подовжити життя будь - якої істоти . Отож Господь керував подіями битви на Курукшетрі відповідно до Свого плану. Битва була потрібна Господу, щоб настановити Юдгіштгіру імператором над цією планетою. Щоб усунути перешкоди на шляху Свого трансцендентного задуму, Своєю всесильною волею Він винищив усіх, хто бився на боці супротивника. Супротивна сторона володіла більшою військовою могутністю, спираючись на підтримку великих полководців Бгішми, Дрони та Шал’ї. Для Арджуни було фізично неможливо виграти битву, якби Господь не допомагав йому всілякими тактичними заходами. До таких заходів вдається кожний правитель навіть під час сучасних воєн, однак це роблять суто на матеріальному рівні    —    за допомогою потужної розвідки, воєнних прийомів та дипломатичної гри. Однак завдяки тому, що Арджуна був палкий відданий Господа, Господь робив усе Сам, позбавивши Арджуну цього клопоту. Отака є могутність відданого служіння Господеві.

Текст

йад-дох̣шу ма̄ пран̣ігітам̇ ґуру-бгішма-карн̣а-
наптр̣-трі
ґарта-ш́алйа-саіндгава-ба̄гліка̄дйаіх̣
астра̄н̣й амо
ґга-махіма̄ні нірӯпіта̄ні
нопаспр̣ш́ур нр̣харі-да̄сам іва̄сура̄н̣і

Послівний переклад

йат  —  під чиїм; дох̣шу  —  захистом рук; ма̄ пран̣іхітам  —   я перебував; ґуру  —  Дроначар’я; бгішма  —  Бгішма; карн̣а  —   Карна; наптр̣  —  Бгурішрава; тріґарта  —  цар Сушарма; ш́алйа  —  Шал’я; саіндгава  —  цар Джаядратга; ба̄хліка  —  брат Махараджі Шантану (батька Бгішми); а̄дйаіх̣  —  тощо; астра̄н̣і  —  всіляку зброю; амоґга  —  нездоланну; махіма̄ні  —  дуже могутню; нірӯпіта̄ні  —  застосовувати; на  —  не; упаспр̣ш́ух̣  —   торкнулася; нр̣харі-да̄сам  —  слуга Нрісімхадеви (Прахлада); іва  —  наче; асура̄н̣і  —  зброя демонів.

Переклад

Усі великі воєначальники    —    Бгішма, Дрона, Карна, Бгурішрава, Сушарма, Шал’я, Джаядратга, Бахліка та інші    —     цілили в мене своєю нездоланною зброєю, проте Його [Господа Крішни] ласкою з моєї голови не впало й волосини. Так було і з найвищим відданим Господа Нрісімхадеви, Прахладою Махараджею, що йому зброя демонів не завдала ніякої шкоди.

Коментар

Історія Прахлади Махараджі, великого відданого Шрі Нрісімхадеви, описана в Сьомій пісні «Шрімад- Бгаґаватам». Прахлада Махараджа, п’ятирічний хлопчик, став чистим відданим Господа    —    і тільки через те його могутній батько Хіран’якашіпу зненавидів його. Щоб убити маленького сина-відданого, батько-демон вдавався до усілякої зброї, однак Господь Своєю милістю щоразу рятував Прахладу від смертоносної руки його батька. Прахладу вкидали у вогонь, у розпечене масло, скидали з верхівки гори, штовхали під ноги слону і намагалися отруїти. Нарешті батько сам заніс меч, щоб зарубати Прахладу, аж тут з’явився Нрісімхадева і перед очима сина вбив його негідника- батька. Отже, вбити відданого Господа не під силу нікому. Так само Господь врятував і Арджуну, хоча його великі супротивники    —    Бгішма та інші    —    застосовували проти нього найнебезпечнішу зброю.

Карна. Він народився в Кунті від бога Сонця до того, як Кунті одружилася з Махараджею Панду. Карна народився з браслетами й сережками, і ці надзвичайні ознаки свідчили, що він буде безстрашним героєм. Спочатку його назвали Васусеною, але коли він підріс, він подарував браслети та сережки, з якими народився, Індрадеві і відтак став відомий як Вайкартана. Коли він народився, Кунті, його мати, була незаміжня і тому вирішила вкинути сина до Ґанґи. Його підібрав Адгіратга і разом зі своєю дружиною Радгою виростив як рідного сина. Карна був дуже щедрий на милостиню, передусім брахманам    —    не було нічого, що він пошкодував би брахмані. Його щедра вдача проявилася і в тому, що він на прохання Індрадеви віддав йому браслети та сережки, що були на ньому від народження. Індра, надзвичайно задоволений, на віддяку подарував йому могутню зброю Шакті. Карна був прийнятий до числа учнів Дроначар’ї, і від самого початку між Карною та Арджуною виникло суперництво. Коли Дурйодгана помітив, що Карна у всьому старається змагатися з Арджуною, він наблизив його до себе і поступово зробив його своїм вірником. Карна був також присутній у великому зібранні на сваямваріДраупаді, мавши намір появити свою вправність у воєнному мистецтві. Однак брат Драупаді оголосив, що Карна взяти участи в змаганні не може, бо він син теслі, шудри. Отож до змагання його не допустили. Однак коли Арджуна переміг, влучивши у ціль    —     підвішену до стелі рибину, і Драупаді подарувала Арджуні свою ґірлянду, Карна разом з іншими царевичами, які зазнали невдачі, несподівано стали стіною на шляху Арджуни, що забирав Драупаді. Найзапекліше бився проти Арджуни Карна, однак Арджуна переміг усіх.

Дурйодгані було дуже до серця, що Карна завжди ворогував з Арджуною, і тому, коли Дурйодгана прийшов до влади, він поставив Карну царем над державою Анґи. Не змігши завоювати руку Драупаді, Карна підбивав Дурйодгану напасти на царя Друпаду, щоб розбити його і дістати змогу захопити Арджуну разом із Драупаді. Однак Дроначар’я, дізнавшись за ту змову, виганив їх, і вони відмовилися від свого задуму. Карна зазнавав поразки багато разів, причому не лише від Арджуни, а й від Бгімасени. Він був царем над Бенґалією, Оріссою та Мадрасом. Пізніше він брав діяльну участь у жертвопринесенні Раджасуя, яке виконував Махараджа Юдгіштгіра. Коли брати-суперники сіли до азартної гри, яку влаштував Шакуні, Карна теж приєднався до неї; коли на кін поставили Драупаді, він невимовно зрадів. Це підлило масла на вогонь його застарілої заздрости. Для нього було великою насолодою оголосити, що ставкою стала Драупаді, і то саме він наказав Духшасані зірвати вбрання і з Пандав, і з Драупаді. Він сказав Драупаді обирати собі іншого чоловіка, бо після того, як Пандави програли її, вона, вважалося, стала рабинею Кауравів. Карна завжди ставився до Пандав вороже і не пропускав жодної нагоди завдати їм прикрощів. Під час битви на Курукшетрі він, передбачаючи, чим вона скінчиться, висловив думку, що битву виграє Арджуна, тому що його колісницею правує Господь Крішна. Він завжди сперечався з Бгішмою і навіть нахабно похвалився, що міг би знищити Пандав у п’ять днів, якби Бгішма не втручався в його плани. Але смерть Бгішми його дуже засмутила. Своєю зброєю Шакті, яку отримав від Індрадеви, він вбив Ґгатоткачу. Його син Врішасена загинув від руки Арджуни. Від зброї Карни загинуло більше воїнів Пандав, ніж від зброї будь-кого іншого. Наприкінці він зійшовся у запеклій битві з Арджуною, і він був єдиний, хто здолав збити з Арджуни шолом. Однак сталося так, що колесо його колісниці загрузло в болоті на полі битви, і коли він зійшов з колісниці, щоб його витягти, Арджуна, скориставшись з нагоди, вбив його, дарма що Карна благав не відбирати в нього життя.

Напта (Бгурішрава). Бгурішрава був син Сомадатти, що належав до родини Куру. Шал’я був його братом. Обидва брати і батько були присутні на сваямварі Драупаді. Всі вони зуміли гідно оцінити дивовижну силу Арджуни, яку він посідав завдяки тому, що був відданим другом Господа. Тому Бгурішрава порадив синам Дгрітараштри не починати з ним чвари і не піднімати проти нього зброї. Сомадатта з синами були також присутні на Раджасуя-яґ’ї Махараджі Юдгіштгіри. Армія Бгурішрави складалася з одного акшаухіні, військового з’єднання з кіннотою, слонами та колісницями; все це військо билося під час битви на Курукшетрі на боці Дурйодгани. Бгіма вважав Бгурішраву за одного з ютга-паті. У битві на Курукшетрі Бгурішрава бився головно з Сат’які і вбив десять його синів. Пізніше Арджуна відрубав йому обидві руки, а вбив його Сат’які. Покинувши тіло, Бгурішрава злився з існуванням Вішвадеви.

Тріґарта (Сушарма). Син Махараджі Вріддгакшетри. Він був царем Тріґартадеші і також був присутній на сваямварі Драупаді. Він був один з союзників Дурйодгани; він порадив йому напасти на Матс’ядешу (Дарбганґу). Коли з Вірата-наґари викрадали корови, йому вдалося взяти в полон Махараджу Вірату, однак невдовзі Бгіма звільнив Махараджу Вірату. На Курукшетрі Тріґарта появив надзвичайну доблесть, однак наприкінці Арджуна вбив його.

Джаядратга. Ще один син Махараджі Вріддгакшетри. Він був царем Сіндгудеші (сучасний Сінд в Пакістані). Дружину його звали Духшала. Він також був на сваямварі Драупаді і палко прагнув здобути її руку, однак виграти змагання не зміг. Від того часу, проте, він постійно шукав нагоди зустрітися з нею. Коли він їхав до Шал’ядеші одружуватися, дорогою до Кам’явани він знову побачив Драупаді і втратив за нею розум. На той час Пандави, програвши царство, перебували разом з Драупаді у вигнанні. Джаядратга вирішив надіслати їй таємне послання через Котішас’ю, одного зі своїх прибічників, що було проти всіх правил. Драупаді одразу гнівно відхилила пропозицію Джаядратги, але він, зачарований її надзвичайною вродою, не покидав упадати за нею. Драупаді щоразу відхиляла всі його залицяння. Тоді він спробував умикнути її на колісниці силою, однак Драупаді дала йому доброго ляпаса, і він впав на землю як підкошений. Однак він таки затяг Драупаді на колісницю. Дгаум’я Муні, що став свідком цього, рішуче намагався втримати Джаядратгу. Він сам кинувся навздогін за колісницею і ще через Дгатреїку послав звістку Махараджі Юдгіштгірі. Тоді Пандави атакували воїнів Джаядратги й перебили їх усіх, а накінці Бгіма схопив самого Джаядратгу і жорстоко, мало не до смерти побив його. Тоді йому поголили голову, лишивши тільки п’ять волосин, і провели перед усіх царів як раба Махараджі Юдгіштгіри. Він був змушений перед усіма царями визнати себе за його раба, і в такому стані його зрештою привели до самого Махараджі Юдгіштгіри. Той змилостивився і наказав відпустити його. Коли Джаядратга визнав себе за васала Махараджі Юдгіштгіри, цариця Драупаді теж попрохала звільнити його.

Після всього, що сталось, його відпустили до своєї країни. Зазнавши усіх тих принижень, він пішов до Ґанґатрі в Гімалаях і наклав на себе суворі покути, щоб вдовольнити Господа Шіву. Він прохав в нього благословення, яке б дозволило йому завдати поразки всім Пандавам, хоча б по одному за раз. Коли почалася битва на Курукшетрі, він узяв сторону Дурйодгани. Першого дня він бився з Махараджею Друпадою, далі з Віратою, а тоді з Абгіман’ю. Коли Абгіман’ю оточили сім могутніх полководців, Пандави кинулися йому на допомогу, однак Джаядратга милістю Господа Шіви вміло відбив їхній напад, і Абгіман’ю безжально забили. Тоді Арджуна заприсягся, що вб’є Джаядратгу, і той, як дізнався про це, вирішив покинути поле бою. Він попрохав у Кауравів дозволу на цю боягузливу втечу, однак вони не дали йому дозволу, ба більше, примусили його битися з Арджуною. Коли вони билися, Господь Крішна нагадав Арджуні, що Джаядратга отримав від Господа Шіви благословення, що той, хто скине голову Джаядратги на землю, одразу помре. Тому Він порадив Арджуні закинути голову Джаядратги на коліна його батька, що виконував аскези на прощі в Саманта-панчака. Арджуна так і вчинив. Коли батько Джаядратги побачив у себе на колінах відрубану голову сина, він скинув її на землю не роздумуючи і вмить загинув: його череп розколовся на сім шматків.

Текст

саутйе вр̣тах̣ куматіна̄тмада іш́варо ме
йат-па̄да-падмам абгава̄йа бгаджанті бгавйа̄х̣
ма̄м̇ ш́ра̄нта-ва̄хам арайо ратгіно бгуві-шт̣хам̇
на пра̄харан йад-анубга̄ва-ніраста-чітта̄х̣

Послівний переклад

саутйе  —  що став колісничим; вр̣тах̣  —  діючи; куматіна̄  —    його свідомістю; а̄тма-дах̣   —   рятівник; ı̄ш́варах̣  —  Верховний Господь; ме—мій; йат—що Його; па̄да-падмам —  лотосовим стопам; абгава̄йа  —  заради звільнення; бгаджанті— служать; бгавйа̄х̣—найрозумніші з-поміж людей; ма̄м —  на мене; ш́ра̄нта—спраглого; ва̄хам—моїх коней; арайах̣ —  вороги; ратгінах̣  —  великий полководець; бгувішт̣гам  —  коли стояв на землі; на  —  не; пра̄харан  —  напали; йат  —  чиєю; анубга̄ва—милістю; ніраста—за браком; чітта̄х̣  —  розуму.

Переклад

Лише Його ласкою вороги не скористалися з нагоди вбити мене, коли я зійшов з колісниці добути води для своїх спраглих коней. І лише через брак поваги до мого Господа я наважився використовувати як колісничого Його, кому задля того, щоб отримати звільнення поклоняються найпіднесеніші з-поміж людей.

Коментар

Верховному Господеві , Богові - Особі Шрі Крішні, поклоняються як імперсоналісти, так і Його віддані. Імперсоналісти поклоняються яскравому сяйву, що виходить з Його трансцендентного тіла, вічної форми блаженства і знання, а віддані поклоняються Йому як Верховному Богові- Особі. Ті ж, хто нижчі навіть від імперсоналістів, вважають Його за одну з великих історичних осіб. Однак Господь сходить, щоб Своїми неповторними трансцендентними розвагами привабити всіх, і в тих іграх Він грає роль найдосконалішого пана, друга, сина й коханого. Господа зв’язували з Арджуною стосунки трансцендентної дружби, і Він грав Свою роль так само досконало, як і в стосунках зі Своїми батьками, коханими й дружинами. Перебуваючи в таких досконалих трансцендентних стосунках з Господом, відданий під впливом внутрішньої енерґії Господа забуває, що його друг чи син    —    це Верховний Бог-Особа, хоча подеколи дії Господа його спантеличують. Коли Господь пішов з цього світу, Арджуна усвідомив, ким був його великий друг; це, проте, не означає, що раніше Арджуна помилявся щодо Господа або недооцінював Його. Трансцендентні взаємини Господа з чистим, бездомісним відданим, а саме таким був Арджуна, захоплюють розумних людей.

Добре відомо, що на полі битви завжди бракує води. Її за таких обставин зазвичай дуже мало, а тварини і люди, що під час битви напружують усі сили, постійно потребують її, щоб гамувати спрагу. Найбільше від спраги потерпають смертельно поранені воїни та воєначальники, буває навіть, що воїни вмирають тільки тому, що немає води. Однак на полі битви Курукшетра питання нестачі води було розв’язане: її добували з-під землі. Господньою милістю воду можна добути скрізь, якщо є змога пробурити землю. Нині її так само добувають з-під землі, але сучасні інженери ще не вміють негайно пробурити землю в будь-якому потрібному місці. Однак історія свідчить, що принаймні за часів Пандав великі полководці, як оце Арджуна, вміли негайно напоїти навіть коні, а людей і поготів: вони діставали воду з-під землі, пробиваючи її гострою стрілою. Цим методом сучасні вчені не володіють.

Текст

нарма̄н̣й уда̄ра-ручіра-сміта-ш́обгіта̄ні
хе па̄ртга хе ’рджуна сакге куру-нанданеті
сан̃джалпіта̄ні нара-дева хр̣ді-спр̣ш́а̄ні
смартур лут̣ганті хр̣дайам̇ мама ма̄дгавасйа

Послівний переклад

нарма̄н̣і—жартівлива мова; уда̄ра—дуже відверто; ручіра  —   приємні; сміта-ш́обгіта̄ні  —  прикрашені усміхом; хе  —  знак звертання; па̄ртга  —  сину Прітги; хе  —  частка, що вказує на звертання; арджуна  —  Арджуно; сакге  —  друже; куру-нандана  —  сину роду Куру; іті  —  і подібне; сан̃джалпіта̄ні  —  такі розмови; нара-дева   —   царю ; хр̣ді   —   серце ; спр̣ш́а̄ні   —   торкають; смартух̣—згадувані; лут̣ганті—переповнюють; хр̣дайам  —  серце й душу; мама  —  мої; ма̄дгавасйа  —  Мадгави (Крішни).

Переклад

О царю! Його жарти і відверта мова тішили серце, а усміх робив їх ще чудовішими. Його звертання до мене, коли Він казав: «Сину Прітги, друже, потомку роду Куру!», Його сердечність у стосунках зі мною нині зринають у моїй пам’яті і переповнюють моє єство.

Текст

ш́аййа̄сана̄т̣ана-вікаттгана-бгоджана̄дішв
аікйа̄д вайасйа р̣тава̄н іті віпралабдгах̣
сакгйух̣ сакгева пітр̣ват танайасйа сарвам̇
сехе маха̄н махітайа̄ куматер а
ґгам̇ ме

Послівний переклад

ш́аййа  —  поділяючи ложе; а̄сана  —  сидячи поруч; ат̣ана  —   прогулюючись разом; вікаттгана  —  хвала; бгоджана  —  обідаючи; а̄дішу  —  і в інших таких стосунках; аікйа̄т   —   через нашу єдність; вайасйа   —   друже; р̣тава̄н   —  правдивий ; іті   —    так ; віпралабдгах̣   —   нечемно поводився ; сакгйух̣  —  другові; сакга̄ іва  —  наче друг; пітр̣ват  —  наче батько; танайасйа  —   від дитини; сарвам  —  усе; сехе  —  терпів; маха̄н  —  великий; махітайа̄  —  Своєю славою; куматех̣  —  людини з ницою свідомістю; аґгам  —  образу; ме  —  мою.

Переклад

Ми часто жили разом і разом спали, укупі сиділи й ходили гуляти. А коли Він похвалявся Своєю доблестю, я, помічаючи якісь невідповідності, усовіщав Його: «Ти, друже, дуже правдивий!» І навіть коли я принижував Його велич, Він, Верховна Душа, зносив усі мої зауваги, вибачаючи мені все, як справжній друг вибачає другові чи як батько вибачає синові.

Коментар

Верховний Господь Шрі Крішна вседосконалий, і тому Його трансцендентним розвагам з Його чистими відданими, в яких Він виступає в ролі друга, сина чи коханого, нічого не бракує. Господа тішать докори друзів, батьків чи наречених, і вони радують Його більше за гімни Вед, що їх в офіційному дусі рецитують для Нього великі вчені мудреці та священнослужителі.

Текст

со ’хам̇ нр̣пендра рахітах̣ пурушоттамена
сакгйа̄ прійен̣а сухр̣да̄ хр̣дайена ш́ӯнйах̣
адгванй урукрама-парі
ґрахам ан̇ґа ракшан
ґопаир асадбгір абалева вінірджіто ’смі

Послівний переклад

сах̣  —  того; ахам  —  я; нр̣па-індра  —  імператоре; рахітах̣  —   покинутий; пуруша-уттамена  —  Верховним Господом; сакгйа̄  —  моїм другом; прійен̣а  —  найдорожчим; сухр̣да̄  —  доброзичливцем; хр̣дайена  —  серцем і душею; ш́ӯнйах̣  —  спорожнілий; адгвані—нещодавно; урукрама-паріґрахам  —  дружини всемогутнього ; ан̇ґа   —   тіла ; ракшан   —   охороняючи ; ґопаіх̣   —   пастухами ; асадбгіх̣   —   невірними ; абала̄ іва   —   немов слабка жінка; вінірджітах̣ асмі  —  я був переможений.

Переклад

А тепер, імператоре, я розлучений з найдорожчим другом, з Верховним Богом-Особою, і моє серце перетворилося на пустку. Крішни не стало    —    і мене зуміли перемогти кілька невірних пастухів, коли я їхав з Його дружинами як їхній охоронець.

Коментар

У цьому вірші привертає увагу те, що незрозуміло як банда пастухів-поган завдала поразки самому Арджуні, і ці пастухи змогли торкнутися тіл дружин Господа Крішни, які були під захистом Арджуни. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура, дослідивши «Вішну Пурану» та «Брахма Пурану», дав пояснення цим неймовірним подіям. В тих Пуранах сказано, що одного разу прекрасні небожительки зуміли вдовольнити Аштавакру Муні своїм служінням, і муні дав їм благословення, що вони матимуть чоловіком Верховного Господа. Тіло Аштавакри Муні було викривлене у восьми місцях, і тому коли він, скоцюрблений, ішов, це виглядало дуже кумедно. Якось, побачивши, як пересувається муні, дочки півбогів не змогли втримати сміху, і тоді він, розсердившись, прокляв їх, сказавши, що навіть як вони матимуть чоловіком Господа, їх викрадуть розбійники. Своїми молитвами дівчатам знов вдалося вдовольнити муні, і він дав їм благословення, що вони знову повернуться до свого чоловіка після того, як розбійники вкрадуть їх. Отож, щоб справдити слова великого муні, Господь Сам вкрав Своїх дружин, яких захищав Арджуна, бо інакше, якби до них торкнулися розбійники, вони б одразу зникли. Крім того, між дружинами Крішни було кілька ґопі, які молилися, щоб стати дружинами Господа; так вони, здійснивши своє бажання, повернулися до свого відначального становища. Покидаючи світ, Господь Крішна хотів, щоб усе Його оточення повернулося до Бога. Отож усі супутники Крішни пішли з цього світу до Нього, тільки за різних умов.

Текст

тад ваі дганус та ішавах̣ са ратго хайа̄с те
со ’хам̇ ратгі нр̣патайо йата а̄наманті
сарвам̇ кшан̣ена тад абгӯд асад іш́а-ріктам̇
бгасман хутам̇ кухака-ра̄ддгам івоптам ӯшйа̄м

Послівний переклад

тат  —  той самий; ваі  —  певно; дганух̣ те  —  той самий лук; ішавах̣  —  стріли; сах̣  —  та сама; ратгах̣  —  колісниця; хайа̄х̣ те   —   ті самі коні; сах̣ ахам   —   і я, той самий Арджуна;ратгі   —   воїн - колісничий ; нр̣патайах̣   —   усі царі; йатах̣   —   що мені; а̄наманті—складали шану; сарвам—усе; кшан̣ена—за хвилю; тат— усе те; абгӯт—стало; асат—марне; іш́а— тому що Господь; ріктам  —  спустошення; бгасман  —  на попіл; хутам   —   узливання масла; кухака-ра̄ддгам   —   гроші, створені чарами; іва  —  наче; уптам  —  посіяні; ӯшйа̄м  —  в неродючу землю.

Переклад

Лук Ґандіва і далі зі мною, і мої стріли ті самі, та сама і колісниця з кіньми, і я    —    той самий Арджуна, кого колись шанували всі царі. Однак як Господа Крішни не стало, все це вмить втратило цінність і зміст. Тепер це все так само марне, як узливання пряженого масла на попіл згаслого жертовного вогнища, як нагромадження грошей за допомогою чарівної палички чи засів насіння в землю, яка не родить.

Коментар

Ми не раз зупинялись на тому, що пишатися з «позиченого пір’я» не слід. Уся енерґія й сила походять з верховного джерела, Господа Крішни; вони діють, поки Він того хоче, і зникають, коли Він їх забирає. Електричну енерґію отримують тільки з електростанції; і щойно електростанція перестає постачати енерґію, електричні лампи стають нічого не варті. Господь може Своєю верховною волею враз створити чи знищити всі ті енерґії. Без благословення Господа вся матеріальна цивілізація    —    просто дитяча забава. Поки батьки дозволяють дитині бавитися, все гаразд. Однак щойно батьки покличуть її, вона мусить покинути гру. Людська цивілізація та вся діяльність у ній мають бути упогоджені з верховним благословенням Господа, бо без нього весь поступ людства подібний до прикрашання мертвого тіла. У цьому вірші сказано, що мертва цивілізація та вся діяльність у ній подібна до узливання очищеного масла на попіл, до нагромадження грошей, створених чарівною паличкою, чи до висіву насіння в землю, яка не родить.

Текст

ра̄джам̇с твайа̄нупр̣шт̣а̄на̄м̇
сухр̣да̄м̇ нах̣ сухр̣т-пуре
віпра-ш́а̄па-вімӯд̣га̄на̄м̇
ні
ґгната̄м̇ мушт̣ібгір мітгах̣
ва̄рун̣ім̇ мадіра̄м̇ пітва̄
мадонматгіта-четаса̄м
аджа̄ната̄м іва̄нйонйам̇
чатух̣-пан̃ча̄ваш́ешіта̄х̣

Послівний переклад

ра̄джан—царю; твайа̄—тобою; анупр̣шт̣а̄на̄м—як ти запитував; сухр̣да̄м  —  за друзів та родичів; нах̣  —  наших; сухр̣т- пуре  —  у Двараці; віпра—брахмани; ш́а̄па  —  прокляттям; вімӯд̣га̄на̄м—одурманених; ніґгната̄м  —  вбитих; мушт̣ібгіх̣  —   киями; мітгах̣  —  між собою; ва̄рун̣ім  —  рис, який забродив; мадіра̄м   —   вином ; пітва̄   —   напившись ; мада - унматгіта—   сп’янілі; четаса̄м  —  з такого розуму; аджа̄ната̄м  —  незнайомого; іва  —  наче; анйонйам  —  один одного; чатух̣  —  чотири; пан̃ча  —  п’ять; аваш́ешіта̄х̣  —  тепер лишилися.

Переклад

Ти, царю, розпитувався в мене за наших друзів та родичів у Двараці    —    то знай, що на них усіх лягло прокляття брахман; через це вони напилися вина з рису, що забродив і, не впізнаючи одне одного, стали битися на киях. Усі вони, крім чотирьох чи п’яти, пішли з цього світу.

Текст

пра̄йен̣аітад бгаґавата
іш́варасйа вічешт̣ітам
мітго ні
ґгнанті бгӯта̄ні
бга̄вайанті ча йан мітгах̣

Послівний переклад

пра̄йен̣а етат   —   майже через ; бгаґаватах̣   —   Бога - Особу ; іш́варасйа  —  Господа; вічешт̣ітам  —  Його волею; мітгах̣  —   одне одного; ніґгнанті  —  вбивають; бгӯта̄ні  —  живі істоти; бга̄вайанті—і також захищають; ча—також; йат—з Його; мітгах̣  —  одне одного.

Переклад

Насправді все те сталося верховною волею Господа, Бога- Особи. Отак деколи люди вбивають одне одного, а деколи захищають.

Коментар

Антропологи обстоюють теорію про закон природного добору в боротьбі за існування. Однак вони не знають, що за цим законом природи стоїть вишня воля Верховного Бога-Особи. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що закони природи діють, корячись волі Господа. Тож якщо десь у світі панує мир, слід знати, що він запанував тільки завдяки добрій волі Господа. А якщо десь лад порушений, це робиться так само за верховною волею Господа. Без волі Господа не колихнеться і билинка в полі. Отже, якщо десь порушують установлені від Бога закони, між окремими людьми й цілими народами спалахують війни. Тому найнадійніший спосіб досягти миру    —    це упогодити все з встановленим від Господа законом. Цей закон такий: хоч би що ми робили, їли, жертвували чи віддавали, маємо робити це задля задоволення Господа. Нічого не слід робити, їсти, жертвувати чи давати у милостиню, якщо це суперечить Його волі. Мудрість ліпша за силу, а тому людина повинна вчитися розрізняти, що вдовольняє Господа, а що ні. Таким чином, цінність дії визначають за тим, чи вдовольняє вона Господа. Власним примхам місця немає. Єдине, чим ми повинні керуватися,    —     це задоволення Господа. Це    —    йоґах̣ кармасу кауш́алам, тобто діяльність, пов’язана з Верховним Господом. У цьому полягає мистецтво діяти досконало.

Текст

джалаукаса̄м̇ джале йадван
маха̄нто ’дантй ан̣ійасах̣
дурбала̄н баліно ра̄джан
маха̄нто баліно мітгах̣
евам̇ балішт̣гаір йадубгір
махадбгір ітара̄н вібгух̣
йадӯн йадубгір анйонйам̇
бгӯ-бга̄ра̄н сан̃джаха̄ра ха

Послівний переклад

джалаукаса̄м  —  серед водяних істот; джале  —  у воді; йадват—  як заведено; маха̄нтах̣  —  більша; аданті  —  поглинає; ан̣ійасах̣  —  менших; дурбала̄н  —  слабкіших; балінах̣  —  сильніші; ра̄джан   —   царю ; маха̄нтах̣   —   сильніший ; балінах̣   —   менш сильного; мітгах̣—у двобої; евам—так; балішт̣гаіх̣  —   сильнішими; йадубгіх̣  —  нащадкам роду Яду; махадбгіх̣  —   той, хто має більше сили; ітара̄н  —  звичайних; вібгух̣  —  Верховний Бог-Особа; йадӯн  —  усіх Ядав; йадубгіх̣  —  Ядавам; анйонйам  —  одне одного; бгӯбга̄ра̄н  —  тягаря світу; сан̃джаха̄ра  —  поменшив; ха  —  в минулому.

Переклад

О царю, більші й сильніші істоти в океані поглинають менших та слабкіших, і так само Верховний Бог-Особа, аби поменшити тягар Землі, влаштував, щоб сильніші Ядави вбили слабкіших, а значніші    —    менш значних.

Коментар

Зумовлені душі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальними ресурсами, і нерівність між ними призводить до того, що життям у матеріальному світі керують закони боротьби за виживання і добору найсильнішого. Саме це бажання панувати над матеріальною природою приводить істот до зумовленого існування. І щоб дати цим істотам, які хочуть імітувати Господа, можливість задовольнити своє прагнення, ілюзорна енерґія Господа створює нерівність між живими істотами у кожному з видів життя, роблячи одних сильнішими, а інших слабкішими. Бажання панувати над матеріальною природою і творінням природно призводить до нерівности, і через це набирає сили закон боротьби за існування. У духовному світі такої нерівности немає, і так само там немає боротьби за існування. В духовному світі немає боротьби за існування, тому що там всі існують вічно. Там немає нерівности, бо всі хочуть служити Верховному Господеві, і там ніхто не хоче імітувати Господа, тобто ставати споживачем. Власником усього, а також тим, хто насолоджується всім, є Господь, бо це саме Він створює все з живими істотами включно. Але в матеріальному світі під впливом майі (ілюзії) істоти забувають цей вічний зв’язок з Господом і через це стають зумовлені законами боротьби за існування та виживання найсильніших.

Текст

деш́а-ка̄ла̄ртга-йукта̄ні
хр̣т-та̄попаш́ама̄ні ча
харанті смараташ́ чіттам̇

ґовінда̄бгіхіта̄ні ме

Послівний переклад

деш́а  —  місце; ка̄ла  —  час; артга  —  значення; йукта̄ні  —  наділені; хр̣т  —  серце; та̄па  —  вогонь; упаш́ама̄ні  —  які гасять; ча—і; харанті—приваблюють; смаратах̣—спогадами; чіттам  —  розум; ґовінда  —  від Верховної Особи, що дає насолоду; абгіхіта̄ні  —  повідані; ме  —  мені.

Переклад

Тепер мої думки линуть до настанов, що їх мені дав Бог-Особа [Ґовінда], бо вони наповнені повчаннями, які за будь- яких умов, завжди і всюди можуть згасити вогонь, що палить серце.

Коментар

Тут Шрі Арджуна посилається на повчання «Бгаґавад-ґіти», які передав йому Господь на полі битви Курукшетра. Господь лишив по Собі настанови «Бгаґавад- ґіти» не лише для Арджуни    —    Він лишив їх для всіх часів та всіх країв. «Бгаґавад-ґіту» повів Сам Господь, а тому вона є самою суттю всієї ведичної мудрости. Сам Господь прекрасно виклав суть усього для тих, хто не має часу штудіювати неосяжні ведичні писання    —    Упанішади, Пурани й «Веданта- сутри». «Бгаґавад-ґіта» є частиною повчань «Махабгарати», великого історичного епосу, що написаний спеціально для менш розумних людей    —    жінок та робітників, а також для недостойних нащадків брахман, кшатрій та вищих прошарків вайшій. Отримавши настанови у формі «Бгаґавад-ґіти», Арджуна зумів розв’язати проблему, яка постала в його серці на полі битви Курукшетра. І ось знов, коли Господь уже пішов з очей земних людей і Арджуна побачив, що його набуті сила й могутність ідуть в небуття, він захотів згадати великі повчання «Бгаґавад-ґіти». Він бажав просто показати всім широкоглядним людям, що до «Бгаґавад-ґіти» можна звертатися за будь-якої скрути, і не лише щоб втишити всілякі психічні страждання, а й щоб знайти вихід з найбільших ускладнень, які, буває, заганяють людину в глухий кут.

Милостивий Господь лишив по Собі величні повчання «Бгаґавад-ґіти», щоб кожний міг скористатися з Господніх повчань навіть тоді, коли Його Самого перед матеріальним зором не буде. Верховний Господь матеріальним чуттям недоступний, однак Він Сам Своєю незбагненною могутністю може втілити Себе через посередництво матерії, що також є формою проявленої енерґії Господа, даючи зумовленій живій істоті змогу сприйняти Його своїми чуттями. Отже, «Бгаґавад-ґіта» чи будь-яка звукова форма Господа, що її представляють авторитетні писання, також є Його втілення. Між звуковим образом Господа і Ним Самим різниці немає. Нині людина може отримати з «Бгаґавад-ґіти» таку саму користь, яку отримав від неї Арджуна за особистої присутности Господа.

Людині, яка має віру в Господа і прагне звільнитися з лабетів матеріального існування, скористатися з настанов «Бгаґавад-ґіти» буде нескладно. Мавши на оці саме це, Господь давав повчання Арджуні, наче той насправді потребував їх. «Бгаґавад-ґіта» викладає п’ять важливих аспектів знання, розглядаючи: 1) Верховного Господа, 2) живу істоту, 3) природу, 4) час і простір, 5) діяльність. Серед них Верховний Господь і жива істота якісно єдині. Різницю між ними визначають як різницю між цілим та його невід’ємною часткою. Природа    —    то інертна матерія, в якій проявляється взаємодія трьох різних ґун, а вічний час і безмежний простір, як вважають, перебувають поза існуванням матеріальної природи. Діяльність живих істот визначають їхні різні нахили, і та діяльність може або ув’язнювати їх в матеріальній природі, або звільняти з неї. «Бгаґавад-ґіта» стисло розглядає всі ці предмети. Докладнішому їх викладу й глибшому роз’ясненню присвячений «Шрімад-Бгаґаватам». З тих п’яти об’єктів Верховний Господь, жива істота, природа і час із простором є вічні, але жива істота, природа й час підпорядковані Верховному Господу, що не знає над Собою жодної влади і є абсолютний та цілковито незалежний. Верховний Господь    —    це найвищий владця. Матеріальна діяльність живої істоти не знає початку, однак підлягає якісному перетворенню, в результаті якого вона перемінюється на духовну. Тоді вона перестає породжувати наслідки в матеріальних ґунах. І Господь, і жива істота мають свідомість; і в Нього, і в неї є відчуття особистого буття, і вони усвідомлюють себе як живу силу. Однак, зумовлена матеріальною природою, що її називають махат-таттвою, жива істота хибно вважає себе окремою від Господа. Уся мудрість Вед скерована тільки на одне: позбавити істоту такого хибного розуміння і звільнити її від ілюзії матеріального ототожнення. Коли, плекаючи знання та зречення, жива істота позбавляється тої ілюзії, вона починає діяти і насолоджуватися з усією відповідальністю за свої вчинки. По-справжньому насолоджує Свої чуття Господь, а жива істота може тільки бажати насолоди. Ця різниця в свідомості якраз і складає різницю між двома особистостями    —    Господом та живою істотою. Поза тим між Господом та живою істотою ніякої різниці немає. Отже, жива істота вічно єдина з Господом і водночас відмінна від Нього. Саме це лежить в основі всіх настанов «Бгаґавад- ґіти».

У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що і Господь, і живі істоти є санатана, вічні, і так само санатаною названа обитель Господа, що перебуває далеко поза матеріальним світом. Господь запрошує до Свого буття істоту, що є санатана, а метод, за допомогою якого жива істота може доступити Господньої обителі, де проявляється вільна діяльність душі, називається санатана-дгарма. Однак, не звільнившись від хибного ототожнення з матерією, досягти вічної обителі Господа неможливо, і тому «Бгаґавад-ґіта» дає нам провід, щоб ми могли досягти того рівня досконалости. Звільнення від хибного ототожнення з матерією проходить через різні стадії    —    діяльности задля її плодів, емпіричної філософії та відданого служіння, яке вивершує трансцендентне самоусвідомлення. Такого трансцендентного самоусвідомлення можна досягти, якщо діяльність всіх цих рівнів пов’язати з Господом. Якщо зумовлена людська істота виконуватиме обов’язки, які визначені їй у Ведах, вона зможе поступово очистити свій гріховний розум і піднятися на рівень знання. Рівень очищення, коли людина набуває знання, стає основою відданого служіння Господеві. Поки людина шукає розв’язку на проблеми життя, її знання називають ґ’яна, тобто очищене знання, однак коли вона віднаходить їхній справжній розв’язок, вона втверджується в відданому служінні Господу. «Бгаґавад-ґіта» починає розв’язок проблем життя з того, що вказує на відмінність душі від матеріальних елементів і підставно та арґументовано доводить, що душа не гине ні за яких умов, а її зовнішнє покриття з матерії, тобто тіло та розум, просто змінюється перед кожним відтинком сповненого страждань матеріального існування. Отже, «Бгаґавад-ґіта» призначена покласти край всім різноманітним нещастям, і зараз Арджуна вдався по притулок до цього невичерпного джерела знання, що йому передав Крішна під час битви на Курукшетрі.

Текст

сӯта ува̄ча
евам̇ чінтайато джішн̣ох̣
кр̣шн̣а-па̄да-сарорухам
сауха̄рдена̄ті
ґа̄д̣гена
ш́а̄нта̄сід вімала̄ матіх̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута Ґосвамі сказав; евам  —  так; чінтайатах̣—думаючи про настанови; джішн̣ох̣—Верховного Бога- Особи; кр̣шн̣а-па̄да  —  стопи Крішни; сарорухам  —  подібні до лотосів; сауха̄рдена  —  щирою дружбою; аті-ґа̄д̣гена  —  у тісних стосунках; ш́а̄нта̄  —  заспокоєний; а̄сіт  —  так став; вімала̄  —  без найменшого сліду матеріального занечищення; матіх̣  —  розум.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: Отож Арджуна поринув у роздуми про настанови Господа, що їх Він відкрив йому як Своєму близькому другові, і зосередився на лотосових стопах Господа. Завдяки тому його розум заспокоївся і звільнився від усякого матеріального занечищення.

Коментар

Господь абсолютний, а тому заглибитись у роздуми про Нього     —     все одно що увійти  в  йоґічний транс. Господь невідмінний від Свого імені, форми, якостей, розваг, оточення і Своїх дій. Отож Арджуна став роздумувати про настанови, які отримав від Господа на полі битви Курукшетра, і самі ці настанови почали очищувати його розум від матеріальної скверни. Господь    —    наче Сонце: коли сходить сонце, темрява, чи невігластво, зникає без сліду, і так само коли Господь з’являється в розумі відданого, це може вмить усунути вплив матерії, який змушує живу істоту страждати. Тому для захисту від скверни матеріального світу Господь Чайтан’я радить постійно оспівувати Господнє ім’я. Розлука з Господом безперечно завдає болю відданому, однак ці почуття пов’язані з Господом і тому мають особливий трансцендентний вплив, який дає серцю відданого розраду. Це почуття розлуки теж є джерелом трансцендентного блаженства, і його не можна прирівнювати до нечистого матеріального почуття розлуки.

Текст

ва̄судева̄н̇ґгрй-анудгйа̄на-
парібр̣м̇хіта-рам̇хаса̄
бгактйа̄ нірматгіта̄ш́еша-
каша̄йа-дгішан̣о ’рджунах̣

Послівний переклад

ва̄судева-ан̇ґгрі  —  про лотосові стопи Господа; анудгйа̄на  —   постійно пам’ятаючи; парібр̣м̇хіта  —  побільшувалася; рам̇хаса̄   —   з великою швидкістю; бгактйа̄   —   у відданості; нірматгіта  —  відступило; аш́еша  —  безмірне; каша̄йа  —  бруд; дгішан̣ах̣  —  уявлення; арджунах̣  —  Арджуни.

Переклад

Постійне пам’ятування Арджуни про лотосові стопи Господа Шрі Крішни стрімко посилювало його відданість, і внаслідку його розум звільнився від усякого бруду.

Коментар

Матеріальні бажання в розумі    —    це бруд, наслідок матеріального занечищення. Через це занечищення жива істота мусить стикатись із безліччю бажаних і небажаних речей, які просто витісняють духовність. З життя у життя зумовлена душа знов і знов потрапляє в пастку численних приємних та неприємних речей, що самі є оманні й тимчасові. Все це спостигає нас як наслідок наших матеріальних бажань, однак коли ми завдяки відданому служінню зустрічаємось з трансцендентним Господом в Його розмаїтих енерґіях, нам відкривається неприкрашена сутність усіх матеріальних бажань, і тоді розум живої істоти, відновивши своє істинне забарвлення, заспокоюється. Щойно Арджуна прихилився розумом до настанов Господа, що їх містить «Бгаґавад-ґіта», проявилося істинне забарвлення його вічного зв’язку з Господом, і тоді він відчув себе вільним від будь-якої матеріальної скверни.

Текст

ґітам̇ бгаґавата̄ джн̃а̄нам̇
йат тат сан̇
ґра̄ма-мӯрдгані
ка̄ла-карма-тамо-руддгам̇
пунар адгйа
ґамат прабгух̣

Послівний переклад

ґітам  —  повідане; бгаґавата̄  —  Богом-Особою; джн̃а̄нам  — трансцендентне знання; йат  —  котре; тат  —  те; сан̇ґра̄ма- мӯрдгані  —  посеред битви; ка̄ла-карма  —  часу і діяльности; тамах̣-руддгам  —  огорнутий цією темрявою; пунах̣ адгйаґамат  —  оживив їх знову; прабгух̣  —  пан над чуттями.

Переклад

Здавалося, що у вирі розваг та діянь Господа і в розлуці з Ним Арджуна геть забув настанови, які лишив йому Бог-Особа. Однак насправді це було не так, і Арджуна знову опанував над своїми чуттями.

Коментар

Під нездоланним впливом вічного часу зумовлена душа опиняється у путах кармічної діяльности. Однак на Верховного Господа, коли Він приходить на Землю, вплив кали, тобто минулого, теперішнього й майбутнього, як їх розуміють у матеріальному світі, не поширюється. Діяння Господа вічні, вони    —    прояв Його атма-майі, внутрішньої енерґії. Всі розваги й діяння Господа духовні з природи, однак світській людині видається, що Господь діє, як діє і вона сама, на матеріальному рівні. Здавалося б, на Курукшетрі Арджуна й Господь билися так само, як їхні супротивники, але насправді Господь через ту битву виконував місію Свого втілення і виявляв Свої взаємини з Арджуною, Своїм вічним другом . Ось чому Арджуна , виконувавши матеріальну на позір діяльність, не тільки не впав з трансцендентного рівня, а навіть відновив у своїй свідомості Господню пісню, що проспівав Йому Сам Господь. Господь запевняє у «Бгаґавад-ґіті» (18.65) щодо такого пробудження свідомости:

ман-мана̄ бгава мад-бгакто
мад-йа̄джі ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те
пратіджа̄не прійо ’сі ме

Слід завжди думати про Господа; ніколи не можна забувати про Нього. Слід стати відданим Господа і складати Йому поклони. Той, хто живе так, безсумнівно здобуває благословення Господа, досягаючи притулку Його лотосових стіп. Ця вічна істина безсумнівна. Таємницю відкрито саме Арджуні, бо він був близький друг Господа.

Арджуна не мав бажання битися зі своїми родичами    —    він робив це, щоб виконати місію Господа. Він повсякчас був зосереджений на виконанні Його місії, а тому коли Господь пішов з цього світу, Арджуна і далі зберігав те саме трансцендентне становище, дарма що здавалося, ніби він геть забув повчання «Бгаґавад-ґіти». Отже, слід упогоджувати все, що ми робимо, з місією Господа. Якщо діяти так, нам забезпечене повернення додому, до Бога. Це    —    найвища досконалість життя.

Текст

віш́око брахма-сампаттйа̄
сан̃чгінна-дваіта-сам̇ш́айах̣
ліна-пракр̣ті-наір
ґун̣йа̄д
алін̇
ґатва̄д асамбгавах̣

Послівний переклад

віш́оках̣  —  вільний від скорботи; брахма-сампаттйа̄  —  завдяки духовним набуткам; сан̃чгінна  —  відсічені; дваіта-сам̇ш́айах̣  —  усі сумніви відносности; ліна  —  розчинені; пракр̣ті—  у матеріальній природі; наірґун̣йа̄т  —  через перебування у трансцендентному; алін̇ґатва̄т  —  не мавши матеріального тіла; асамбгавах̣  —  вільний від народження та смерти.

Переклад

Завдяки своїм духовним набуткам він відсік усі сумніви, що є породженням двоїстости. Так Арджуна став вільний від трьох ґун матеріальної природи і втвердився на трансцендентному рівні. Йому більше не загрожувала небезпека заплутатися у путах народження та смерти, бо він вже не мав матеріальної форми.

Коментар

Усі сумніви , породження двоїстости , постають з хибного уявлення про матеріальне тіло, що його менш розумні люди вважають за своє істинне «я». Найбільшим виявом нашого невігластва є те, що ми ототожнюємо своє «я» з матеріальним тілом. Усе пов’язане з нашим тілом ми бездумно вважаємо за свою власність. Сумніви, що постають через хибні уявлення щодо «я» та «моє», тобто всі ці «моє тіло», «моя рідня», «моє майно», «моя дружина», «мої діти», «мої статки», «моя країна», «моє суспільство» та сотні й тисячі інших таких ілюзорних концепцій, спантеличують зумовлену душу. Той, хто засвоїв настанови «Бгаґавад-ґіти», певно звільняється від цих оманних концепцій, бо істинним знанням є усвідомлення того, що Верховний Бог-Особа, Ва̄судева, Господь Крішна, є все суще і наше «я» теж. Все суще є Його невід’ємною часткою і проявом Його енерґії. Енерґія та її джерело невідмінні між собою, а тому, набувши досконалого знання, людина звільняється від концепції двоїстости в погляді на існування. Коли Арджуна з його знанням вдався до настанов «Бгаґавад-ґіти», він одразу звільнився від матеріального погляду на Господа Крішну, свого вічного друга. Він усвідомив, що Господь і далі разом з ним, що Він присутній у Своїх настановах, що Він невідмінний від Своєї форми, розваг, Своїх якостей та всього, що з Ним пов’язане. Він усвідомив, що Господь Крішна, його друг, і далі трансцендентно присутній поряд з ним через Свої різноманітні вільні від двоїстости енерґії, і для того, щоб здобути товариство Господа, йому не треба знову змінювати тіла й достосовуватись до часу та простору. Той, хто здобув абсолютне знання, має змогу постійно спілкуватися з Господом навіть за теперішнього життя    —    просто слухаючи про Верховного Господа, оспівуючи Його, думаючи про Нього та поклоняючись Йому. Бачити Його, відчувати Його присутність можна навіть за теперішнього життя, якщо просто збагнути Господа, що є адвая-ґ’яна, Абсолютний Господь, за допомогою відданого служіння, яке починається зі слухання про Нього. Господь Чайтан’я каже, що оспівування святого імені Господа враз очищує від бруду дзеркало чистої свідомости, і, щойно дзеркало очищене, людина звільняється від матеріальної зумовлености. Звільнитися від матеріальної зумовлености означає звільнити душу. Отже, щойно людина втвердилася в абсолютному знанні, вона позбувається матеріального розуміння життя, тобто піднімається над оманними уявленнями про нього. Так завдяки духовному усвідомленню відроджується діяльність чистої душі. Це практичне усвідомлення приходить до живої істоти, коли вона звільняється з-під впливу трьох ґун матеріальної природи (добра, страсти й невігластва). Милістю Господа чистий відданий враз переноситься в царство Абсолюту, і йому більше не загрожує небезпека заплутатися у матеріальні пута зумовленого життя. Доки людина не набуде потрібного трансцендентного бачення, що приходить у відданому служінні, виконуваному за приписами явлених писань, вона нездатна за будь-яких умов відчувати присутности Господа. Арджуна досяг того рівня ще задовго до битви на Курукшетрі, і тому коли він начебто відчув відсутність Господа, він одразу вдався до настанов «Бгаґавад-ґіти» і так повернувся до свого відначального стану, який називають віш́ока. Це стан, в якому для людини не існує горя і турбот.

Текст

ніш́амйа бгаґаван-ма̄рґам̇
сам̇стга̄м̇ йаду-куласйа ча
свах̣-патга̄йа матім̇ чакре
нібгр̣та̄тма̄ йудгішт̣гірах̣

Послівний переклад

ніш́амйа—роздумуючи; бгаґават—Господа; ма̄рґам—  шлях появи і зникнення; сам̇стга̄м  —  кінець; йаду-куласйа  —  роду царя Яду; ча  —  також; свах̣  —  до обителі Господа; патга̄йа  —   шляхом; матім  —  бажання; чакре  —  зосередив увагу; нібгр̣та-а̄тма̄  —  самотньо; йудгішт̣гірах̣  —  цар Юдгіштгіра.

Переклад

Почувши, що Господь Крішна повернувся до Своєї обителі, й зрозумівши, що рід Яду на землі більше не проявлений, Махараджа Юдгіштгіра вирішив повернутись додому, до Бога.

Коментар

Дізнавшись, що Господь пішов з очей земних людей, Махараджа Юдгіштгіра також зосередив увагу на повчаннях «Бгаґавад-ґіти». Він занурився в роздуми про те, як Господь з’являється і як Він відходить. Прихід Господа у цей тлінний світ і Його відхід звідси залежать єдино від Його верховної волі. Немає якоїсь вищої енерґії, що примушувала б Його приходити у цей світ і йти звідси, як оце закони природи примушують народжуватися і помирати кожну істоту. Господь може з’явитися де захоче і коли захоче, проте це не заважає Йому з’являтися водночас і в якихось інших місцях. Він    —    наче сонце. Сонце з’являється й зникає будь-де само собою, і це не заважає йому світити й у інших місцях. Вранці воно з’являється в Індії і водночас і далі лишається у західній півкулі. Сонце присутнє всюди й скрізь у сонячній системі, однак здається, що в певному місці сонце з’являється вранці, а ввечері у визначений час зникає. Навіть сонце не є обмежене часом, тож Верховний Господь, творець і повелитель сонця, і поготів. У «Бгаґавад-ґіті» тому сказано, що кожен, хто насправді зрозумів трансцендентні з’явлення і зникнення Господа, які Він здійснює через Свою незбагненну енерґію, звільняється з-під влади законів народження та смерти і віднаходить своє місце у духовному небі, на одній з незліченних планет Вайкунтг. Там такі звільнені особистості живуть вічно, не знаючи мук народження, смерти, старости й хвороб. У духовному небі і Господь, і всі, хто виконує трансцендентне любовне служіння Йому, вічно юні, бо там немає ні старости, ні хвороб, ні смерти. Якщо немає смерти, то немає і народження. З цього випливає, що, просто збагнувши з’явлення та зникнення Господа, можна піднестися на рівень досконалости, рівень вічного життя. Отже, Махараджа Юдгіштгіра теж почав думати за повернення до Бога. Коли Господь з’являється на Землі чи на будь-якій іншій планеті смертних, Він приходить разом зі Своїми супутниками, що живуть з Ним вічно, і члени родини Яду, що допомагали Господеві у Його розвагах,    —    не хто інші як Його вічні супутники. До цих вічних супутників Господа належать і Махараджа Юдгіштгіра, його брати, мати та інші. З’явлення і зникнення Господа та Його вічних супутників трансцендентні, і тому не слід піддаватися омані зовнішніх обставин їхнього з’явлення та зникнення.

Текст

пр̣тга̄пй ануш́рутйа дганан̃джайодітам̇
на̄ш́ам̇ йадӯна̄м̇ бга
ґавад-ґатім̇ ча та̄м
ека̄нта-бгактйа̄ бга
ґаватй адгокшадже
нівеш́іта̄тмопарара̄ма сам̇ср̣тех̣

Послівний переклад

пр̣тга̄   —   Кунті; апі   —   також; ануш́рутйа  —  почувши; дганан̃джайа—Арджуни; удітам—сказане; на̄ш́ам—кінець; йадӯна̄м  —  роду Яду; бгаґават  —  Бога-Особи; ґатім  —  зникнення; ча  —  також; та̄м  —  усі ті; ека-анта  —  бездомісною; бгактйа̄   —   відданістю ; бгаґаваті   —   Верховному Господеві , Шрі Крішні ; адгокшадже  —  трансцендентне ; нівеш́іта - а̄тма̄—  з найвищим зосередженням; упарара̄ма  —  звільнилася; сам̇ср̣тех̣  —  від матеріального існування.

Переклад

Кунті, випадком почувши слова Арджуни про кінець роду Яду й відхід Господа Крішни теж, цілковито зосередилася на відданому служінні трансцендентному Богові-Особі і так звільнилась від матеріального існування.

Коментар

Захід сонця не означає, що сонце вмирає    —     просто воно ховається від нашого зору. І так само коли на тій чи іншій планеті або в якомусь усесвіті Господь завершує Свою місію, це означає, що Він сховався від нашого зору. Так само кінець роду Яду не означає його загибелі    —    він зникає разом з Господом з-перед наших очей. Кунті прийняла таке саме рішення, як і Махараджа Юдгіштгіра, що вирішив готуватися до повернення до Бога. Вона заглибилася у трансцендентне віддане служіння Господеві, яке забезпечує істоті перепустку до царства Бога по залишенню теперішнього тіла. Коли людина береться віддано служити Господеві, її теперішнє тіло починає одухотворюватись, і бездомісний відданий позбувається всіх матеріальних зв’язків вже у теперішньому його тілі. Обитель Господа    —    це не міф, як думають невіруючі й невігласи, однак ніякими матеріальними засобами, як оце космічні кораблі чи ракети, до неї не дістатися. Проте її таки можна досягти, покинувши теперішнє тіло, але ми мусимо виконувати віддане служіння. Це буде наша підготовка до повернення до Бога і перепустка в Його царство. Отож Кунті взялася виконувати віддане служіння.

Текст

йайа̄харад бгуво бга̄рам̇
та̄м̇ танум̇ віджаха̄в аджах̣
кан̣т̣акам̇ кан̣т̣акенева
двайам̇ ча̄піш́ітух̣ самам

Послівний переклад

йайа̄—те, чим; ахарат—забрав; бгувах̣—зі світу; бга̄рам  —   тягар; та̄м—те; танум—тіло; віджахау  —  знищив; аджах̣  —   нерожденний; кан̣т̣акам—шпичак; кан̣т̣акена—шпичаком; іва  —  наче; двайам  —  обидва; ча  —  також; апі  —  хоча; іш́ітух̣—  пануючи; самам  —  однакові.

Переклад

Господь Шрі Крішна, Верховна нерожденна істота, влаштував так, що усі Яду покинули свої тіла, і так поменшив тягар світу. Так шпичаком витягають іншого шпичака, хоча той, хто це робить, між ними не розрізняє.

Коментар

Шріла Вішванатга Тгакура висловлює думку, що ріші, як оце Шаунаку та інших мудреців, які слухали в Наймішаран’ї «Шрімад-Бгаґаватам» від Сути Ґосвамі, дуже засмутились, почувши, що члени роду Яду перебили одне одного у п’яній нестямі. Щоб розвіяти їхній душевний біль, Сута Ґосвамі запевнив, що загибель членів роду Яду влаштував Господь, щоб полегшити тягар світу. Господь та Його вічні супутники прийшли на Землю допомогти панівним півбогам поменшити світовий тягар. Тому Господь попрохав деяких найдовіреніших півбогів з’явитися в родині Яду і послужити Йому в Його великій місії. Коли місія була завершена, півбоги з Господньої волі покинули фізичні тіла, перебивши одне одного у нестямі сп’яніння. Півбоги звикли пити сома-расу, а отже вино і сп’яніння для них не новина. Часами через сп’яніння півбоги потрапляють у скрутне становище. Якось сини Кувери своєю п’яною поведінкою накликали на себе гнів Наради, але пізніше ласкою Господа Крішни повернули собі первинну подобу. Цю історію ми знайдемо в Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». І асури, і півбоги для Верховного Господа рівні, однак півбоги коряться Господеві, а асури ні. Отже, приклад зі шпичаком цілком слушний. Один шпичак заліз у п’яту Господеві і непокоїв Його, а інший шпичак, яким вийнято першого    —    причину прикрости, відслужив добру службу Господеві. Кожна жива істота є невід’ємною часткою Господа, однак той, хто для Нього як той шпичак, зветься асурою, а той, хто добровільно служить Господеві, зветься деватою, півбогом. У матеріальному світі між деватами та асурами завжди триває протиборство, і Господь завжди рятує деват від рук асурів. І ті, і ті підвладні Господу. Отак ці два типи живих істот населяють світ, і місія Господа    —    завжди, коли заходить потреба, захищати деват і знищувати асур на добро і тим, і тим.

Текст

йатга̄ матсйа̄ді-рӯпа̄н̣і
дгатте джахйа̄д йатга̄ нат̣ах̣
бгӯ-бга̄рах̣ кшапіто йена
джахау тач ча калеварам

Послівний переклад

йатга̄  —  достоту як; матсйа-а̄ді  —  втілення риби та ін.; рӯпа̄н̣і  —  форми; дгатте  —  вічно приймає; джахйа̄т  —  немов би залишає; йатга̄  —  достоту як; нат̣ах̣  —  маг; бгӯ-бга̄рах̣  —   тягар світу; кшапітах̣  —  полегшив; йена  —  яким; джахау  —   покидає; тат  —  те; ча  —  також; калеварам  —  тіло.

Переклад

Верховний Господь покинув тіло, яке Він проявив для того, щоб поменшити тягар Землі. Наче маг, Він скидає одну подобу і прибирає інших, як, наприклад, форму риби.

Коментар

Верховний Господь, Бог-Особа, не є ні безособистісний, ані безформний, і Його тіло невідмінне від Нього Самого, а тому Його знають як втілення вічности, знання й блаженства. «Бріхад-вайшнава Тантра» чітко каже: кожного, хто вважає, що тіло Господа Крішни складається з матеріальної енерґії, слід вигнати з громади. А якщо хтось випадком подивиться в лице такому безбожникові, він мусить негайно очиститися, стрибнувши у річку просто в одежі. Господа називають амріта, невмирущий, тому що Він не має матеріального тіла. З цього зрозуміло, що смерть Господа чи Його відхід з тіла подібні до фокусів мага. Маги вміють показувати різні трюки: ніби їх розрубують на шматки, спалюють на попіл чи силою гіпнозу роблять нечутливими, однак то все лише оманлива вистава. Насправді самого мага не розрубують, не спалюють, і в жодному з трюків він не вмирає і не втрачає свідомости. І так само Господь має безмежне розмаїття вічних форм, і Його втілення у подобі риби, яке являлось у цьому всесвіті, теж одна з тих форм. Всесвітів є безліч, і тому втілення-риба і нині провадить Свої розваги в котромусь із них. У цьому вірші використано слово дгатте («яке приймають вічно», на відміну від дгітва̄, «що його приймають раз»). Річ у тім, що Господь не створює втілення риби    —    Він вічно посідає таку форму і з’являється та зникає в цьому втіленні задля певної мети. У «Бгаґавад- ґіті» (7.24–25) Господь каже: «Імперсоналісти вважають, що в Мене немає тіла, що Я безформний, але тепер прийняв тіло задля певної мети і відтак є проявлений. Однак розум в таких умоглядних мислителів не дуже проникливий. Вони, можливо, й добре розуміються на Ведах, однак щодо Моїх незбагненних енерґій та Моїх вічних особистісних форм вони не знають геть нічого. Причина цього в тому, що Я лишаю за Собою право не виявляти Себе перед невідданими, закриваючи Себе Своєю містичною запоною. Невігласи, або ті, хто не має розуму, не знають, що Я посідаю вічну форму, яка не знає знищення і є нерожденна». У «Падма Пурані» сказано, що люди, які заздрять Господеві і мають до Нього лихе серце, пізнати справжньої, вічної форми Господа не здатні. У «Бгаґаватам» сказано також, що борцям колись Господь видавався блискавкою. Шішупала, коли ось-ось мав загинути від руки Господа, не бачив Його як Крішну    —    його засліпило яскраве сяйво брахмаджйоті. Отже, Свої тимчасові подоби    —    як блискавка перед Камсиними борцями чи як яскраве сяйво перед Шішупалою    —    Господь облишає, але Сам Він, наче той маг, існує вічно і не гине ні за яких умов. Час від часу Він являє такі форми асурам, а коли Він згортає видовища з тими формами, асури думають, що Господа більше не існує, як оце нерозумні глядачі вистави вважають, що мага розрізали чи що він згорів на попіл. Підсумок такий, що Господь не має матеріального тіла, і Його в Його трансцендентному тілі не змінити й не знищити.

Текст

йада̄ мукундо бгаґава̄н іма̄м̇ махім̇
джахау ева-танва̄ ш́раван̣ійа-сат-катгах̣
тада̄хар ева̄пратібуддга-четаса̄м
абгадра-хетух̣ калір анвавартата

Послівний переклад

йада̄  —  коли; мукундах̣  —  Господь Крішна; бгаґава̄н  —  Бог- Особа; іма̄м  —  цю; махім  —  Землю; джахау  —  покинув; сва-танва̄  —  у Своєму тотожному тілі; ш́раван̣ійа-сат-катгах̣  —   варто слухати про Нього; тада̄  —  в той час; ахах̣ ева  —  з того дня; апраті-буддга-четаса̄м  —  тих, розум чий не досить розвинутий; абгадра-хетух̣  —  причина всього зла; каліх̣ анвавартата  —  Калі проявився повністю.

Переклад

Від того дня, як Бог-Особа, Господь Крішна у Своїй незмінній подобі залишив земну планету, Калі, що вже був частково проявлений, проявився повністю, щоб створювати несприятливі умови для всіх, кому бракує знань.

Коментар

Сила Калі може вплинути тільки на тих, хто не розвинув повністю свідомости Бога. Знешкодити вплив Калі можна тільки якщо бути цілковито під верховною опікою Бога-Особи. Епоха Калі настала одразу після битви на Курукшетрі, однак через присутність Господа поширити свого впливу вона не могла. Однак Господь у Своєму трансцендентному тілі покинув Землю, і, щойно Він пішов, почали проявлятися ознаки Калі-юґи, які постеріг Махараджа Юдгіштгіра ще до повернення Арджуни з Двараки. На підставі тих ознак Махараджа Юдгіштгіра справедливо припустив, що Господь пішов з Землі. Ми вже пояснювали, що коли Господь зникає з наших очей, це аналогічно заходові сонця за обрій.

Текст

йудгішт̣гірас тат парісарпан̣ам̇ будгах̣
пуре ча ра̄шт̣ре ча
ґр̣хе татха̄тмані
вібга̄вйа лобга̄нр̣та-джіхма-хім̇сана̄дй-
адгарма-чакрам̇
ґамана̄йа парйадга̄т

Послівний переклад

йудгішт̣гірах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра; тат  —  те; парісарпан̣ам—поширення; будгах̣—пересвідчившись; пуре  —  у столиці; ча  —  як і; ра̄шт̣ре  —  у державі; ча  —  і; ґр̣хе  —  вдома; татга̄  —  і також; а̄тмані  —  в людині; вібга̄вйа  —  спостерігши; лобга  —  жадність; анр̣та  —  обман; джіхма  —  хитрування; хім̇сана-а̄ді  —  насильство, заздрість; адгарма  —  безбожність; чакрам—закляте коло; ґамана̄йа—для відходу; парйадга̄т  —  перебрався відповідно.

Переклад

Махараджа Юдгіштгіра, мавши досить розуму, постеріг вплив доби Калі, який проявився у тому, що скрізь по столичному місті, у державі, в кожнім домі та в окремих людях чимдалі зростали жадність, схильність до обману, шахрайства та насильства. Тому він прийняв мудре рішення покинути дім і відповідно вбрався.

Коментар

Нинішня доба перебуває під впливом Калі з його відмітними рисами. Вплив доби Калі почав проявлятися від часу битви на Курукшетрі, що відбулася приблизно п’ять тисяч років тому; з авторитетних писань відомо, що доба Калі триватиме ще 427 000 років. Зазначені вище відмітні ознаки Калі-юґи, а саме жадність, обман, хитрування, шахрайство, кумівство, насильство і таке інше, уже стали невід’ємними від нашого життя, а що буде з дальшим побільшенням вливу Калі аж до дня знищення, годі навіть уявити. Ми вже знаємо, що вплив Калі поширюється на безбожних, так званих «цивілізованих» людей. Тим, кого захищає Господь, боятися цієї жахливої епохи нема причин. Махараджа Юдгіштгіра був великий відданий Господа, і йому було нічого боятися доби Калі, та все ж він вважав за ліпше відійти від діяльного сімейного життя і підготуватися до повернення додому, до Бога. Пандави    —    це вічні супутники Господа, і тому Його товариство цікавить їх над усе. Крім того, Махараджа Юдгіштгіра був ідеальний цар, а тому хотів зректися світу, щоб явити приклад для інших. Щойно хтось з молодшого покоління виростає і вже може подбати про родинні справи, йому слід зректися сімейного життя і присвятити себе на духовне, на самоусвідомлення. Людина не має гнити в темному колодязі сімейного життя, аж доки її витягнуть звідти за наказом Ямараджі. Сучасним політикам слід вчитися в Махараджі Юдгіштгіри, як треба добровільно зійти з арени і звільнити місце молодшому поколінню. Вчитися на його прикладі повинні і старші люди, які відійшли від справ, щоб зрозуміти необхідність покинути домівку задля духовного усвідомлення, замість чекати, поки їх силою забере звідти смерть.

Текст

сва-ра̄т̣ паутрам̇ вінайінам
а̄тманах̣ сусамам̇
ґун̣аіх̣
тойа-нівйа̄х̣ патім̇ бгӯмер
абгйашін̃чад
ґаджа̄хвайе

Послівний переклад

сва-ра̄т̣—імператор; паутрам—онукові; вінайінам —належно підготованому; а̄тманах̣  —  йому самому; су-самам  —  рівному в усьому; ґун̣аіх̣  —  якостями; тойа-нівйа̄х̣  —  оточеної морями; патім—повелителя; бгӯмех̣—землі; абгйашін̃чат—   посадив на трон; ґаджа̄хвайе  —  у столиці Хастінапурі.

Переклад

Він посадив на трон у Хастінапурі свого внука, що мав належну підготовку і не поступався йому на добрих якостях, зробивши його імператором і володарем всієї землі, оточеної морями.

Коментар

Уся земля була під рукою царя Хастінапури. Махараджа Юдгіштгіра навчив свого внука, Махараджу Парікшіта, що не поступався йому на добрих якостях, правити державою і розповів про обов’язки царя перед своїми підданими. Отож перш як відійти до Бога, Махараджа Юдгіштгіра посадив на трон Парікшіта. Важливо зазначити слово вінайінам, вжите щодо Махараджі Парікшіта. Чому царя Хастінапури, принаймні до часів Махараджі Парікшіта, визнавали за імператора над цілим світом? Цьому була тільки одна причина: люди були щасливі за доброго правління імператора. Піддані були щасливі, тому що було доволі природних дарів    —    збіжжя, плодів, молока, лікарських рослин, коштовних каменів, мінералів та всього, що потрібно людині. Люди тоді не знали навіть що таке фізичні страждання, стурбований розум та нещастя, що їх завдають їм інші живі істоти та стихійні явища. Кожен був у всьому щасливий, а тому не було обурених, хоча царі держав з певних політичних причин іноді й билися між собою за вищість. Усі були виховані в дусі прагнення до найвищої мети життя, і тому люди були досить просвічені, щоб не сваритися за дрібниці. Під впливом доби Калі поступово зійшли нанівець добрі якості царів та їхніх підданих, а тому стосунки між правителями й підлеглими загострилися. Однак духовно збагачуватись і розвивати свідомість Бога можна навіть за цієї доби незгод між правителями й підлеглими. Це    —    особливий дар.

Текст

матгура̄йа̄м̇ татга̄ ваджрам̇
ш́ӯрасена-патім̇ татах̣
пра̄джа̄патйа̄м̇ нірӯпйешт̣ім
агнін апібад іш́варах̣

Послівний переклад

матгура̄йа̄м  —  в Матгурі; татга̄  —  також; ваджрам  —  Ваджру; ш́ӯрасена-патім  —  царя Шурасени; татах̣  —  тоді; пра̄джа̄патйа̄м—жертвопринесення Праджапат’я; нірӯпйа—  виконав; ішт̣ім  —  мету; аґнін  —  вогонь; апібат  —  помістив у себе; іш́варах̣  —  здатний.

Переклад

По тому в Матгурі Махараджа Юдгіштгіра настановив Ваджру, сина Аніруддги [внука Господа Крішни], царем Шурасени, після чого відправив жертвопринесення Праджапат’я і примістив вогонь у себе, щоб відійти від сімейного життя.

Коментар

Махараджа Юдгіштгіра посадив Махараджу Парікшіта на імператорський трон в Хастінапурі і поставив Ваджру, правнука Господа Крішни, царем у Матгурі, а тоді прийняв зречений спосіб життя. Систему поділу суспільства на чотири стани життя і чотири касти відповідно до якостей і фаху людей називають варнашрама-дгарма, і вона є початком справжнього людського життя; тож Махараджа Юдгіштгіра, покликаний берегти такий устрій людської діяльности, своєчасно зрікся діяльного життя і, передавши стерно влади добре навченому наступникові, Махараджі Парікшіту, прийняв санн’ясу. Наукова система варнашрама-дгарми поділяє людське суспільство на чотири стани за фахом і також на чотири стани за періодами життя. Кожен повинен ділити своє життя відповідно до чотирьох станів    —    брахмачар’ї, ґріхастги, ванапрастги та санн’яси    —    незалежно від свого фаху. Сучасні політики не хочуть сходити з арени навіть у досить похилому віці, однак Махараджа Юдгіштгіра, ідеальний цар, добровільно зрікся активної урядової діяльности задля того, щоб підготуватися до наступного життя. Кожен мусить влаштувати своє життя так, щоб на його останній стадії, скажімо, щонайменше впродовж останніх п’ятнадцяти-двадцяти років перед смертю, цілковито присвятити себе відданому служінню Господеві і так досягти найвищої досконалости життя. Марнувати ціле життя на матеріальну насолоду й кармічну діяльність    —    чисте безглуздя, бо, поки думки людини занурені в кармічну діяльність заради матеріальної втіхи, їй не вибратися з зумовленого життя, інакше кажучи, з матеріального рабства. Ніхто не повинен іти самогубчим шляхом, нехтуючи своїм найвищим завданням    —     завданням досягти найвищої досконалости життя, повернутися додому, до Бога.

Текст

віср̣джйа татра тат сарвам̇
дукӯла-валайа̄дікам
нірмамо нірахан̇ка̄рах̣
сан̃чгінна̄ш́еша-бандганах̣

Послівний переклад

віср̣джйа  —  облишивши; татра  —  все те; тат  —  що; сарвам —  все; дукӯла  —  пояс; валайа-а̄дікам  —  і браслети; нірмамах̣—байдужий; нірахан̇ка̄рах̣—неприв’язаний; сан̃чгінна  —   цілком відкинув; аш́еша-бандганах̣  —  численні прив’язаності.

Переклад

Махараджа Юдгіштгіра скинув царське вбрання, пояс та прикраси, ставши до всього байдужим та неприв’язаним.

Коментар

Очиститись від матеріальної скверни    —    це неодмінна умова для того, щоб стати одним з супутників Господа. Якщо від неї не очиститись, стати супутником Господа чи повернутися додому, до Бога неможливо. Отож Махараджа Юдгіштгіра задля духовної чистоти негайно відмовився від царського багатства і скинув царські строї та прикраси. Кашая, шафранова пов’язка на стегнах санн’ясі, є символом свободи від привабливих матеріальних шат, і саме тому Махараджа Юдгіштгіра змінив на неї свій одяг. Його більше не цікавили царство та сім’я, і так він цілковито звільнився від матеріальної скверни, чи то матеріальних позначень. Здебільшого люди прив’язані до всіляких позначень, до того, що вони називають родиною, суспільством, країною, фахом, статками, становищем тощо. Поки людина прив’язана до таких позначень, вважають, що вона осквернена матерією. Так звані проводарі сучасного суспільства дуже прив’язані до національної свідомости, але вони не розуміють, що така свідомість хибна, бувши так само одним з численних позначень зумовленої матерією душі. Повернутися до Бога на силі тільки той, хто відкинув такі позначення. За браком знання нерозумні поклоняються тим, хто помирає у національній свідомості, однак у вірші маємо приклад Махараджі Юдгіштгіри, царя, що готувався покинути цей світ вільним від будь-яких національних та інших позначень. Але його пам’ятають донині, бо він був великий праведний цар, що майже не поступався Богові-Особі Шрі Рамі. Під владою таких праведних царів люди світу були в усьому щасливі, тож імператору неважко було правити над цілим світом.

Текст

ва̄чам̇ джуха̄ва манасі
тат пра̄н̣а ітаре ча там
мр̣тйа̄в апа̄нам̇ сотсар
ґам̇
там̇ пан̃чатве хй аджохавіт

Послівний переклад

ва̄чам  —  мову; джуха̄ва  —  припинив; манасі  —  в розум; тат пра̄н̣е  —  розум у дихання; ітаре ча  —  інші чуття теж; там  —   у це; мр̣тйау  —  у смерть; апа̄нам  —  дихання; са-утсарґам  —  з повною посвятою; там  —  те; пан̃чатве  —  у тіло, складене з п’яти елементів; хі  —  певно; аджохавіт  —  розчинив.

Переклад

Тоді він розчинив усі органи чуття в розумі, розум    —    у життєвій силі, життєву силу    —    в диханні і все своє існування    —    у сукупності п’яти елементів тіла, а тіло    —    у смерті. Після того він, як чиста душа, став вільний від матеріалістичних уявлень про життя.

Коментар

Махараджа Юдгіштгіра почав процес зосередження, завдяки якому так само, як його брат Арджуна, поступово звільнився з лабетів матерії. Спочатку він зібрав діяльність чуттів в одне і тоді розчинив їх у розумі, іншими словами, повернув свій розум до трансцендентного служіння Господеві. Всю матеріальну діяльність виконує розум відповідно до дії матеріальних чуттів та наслідків їхньої діяльности, і тому, прагнучи повернутися додому, до Бога, Махараджа Юдгіштгіра молився, щоб його розум припинив будь-яку матеріальну діяльність і повернувся до трансцендентного служіння Господеві. У матеріальній діяльності вже не було потреби. Насправді діяльности розуму припинити неможливо, бо вона є відображенням діяльности вічної душі, але можна змінити її характер, скерувавши розум на трансцендентне служіння Господеві замість служіння матеріальному. Коли людина вимиває з розуму занечищення, спричинене повітрям життя, і завдяки тому очищується, звільнившись від скверни повторюваних народжень та смертей, і втверджує розум у чистому духовному житті, її розум позбувається свого матеріального забарвлення. Все проявляється через матеріальне тіло, що є тимчасовим втіленням утворів розуму в хвилю смерти; а якщо розум очистити у трансцендентному любовному служінні Господеві і залучити до безнастанного служіння Господнім лотосовим стопам, це стане запорукою того, що він уже не створить під час смерти іншого матеріального тіла. Таке служіння очистить розум від матеріальної скверни, в яку він занурений, і тоді чиста душа зможе повернутися додому, до Бога.

Текст

трітве хутва̄ ча пан̃чатвам̇
тач чаікатве ’джухон муніх̣
сарвам а̄тманй аджухавід
брахман̣й а̄тма̄нам авйайе

Послівний переклад

трітве  —  у три якості; хутва̄  —  запропонувавши; ча  —  також; пан̃чатвам  —  п’ять елементів; тат  —  те; ча  —  також; екатве—в одному незнанні; аджухот—розчинив; муніх̣—   розважливий; сарвам—сукупне ціле; а̄тмані—в душу; аджухавіт—занурив; брахман̣і  —  у дух; а̄тма̄нам—душу; авйайе —  у невичерпне.

Переклад

Розчинивши своє тіло з п’яти елементів у трьох ґунах матеріальної природи, він занурив їх у невігластво, а невігластво розчинив у своєму «я», в Брахмані, невичерпному за всіх обставин.

Коментар

Усе, що проявлене у матеріальному світі, є утвором махат-таттва-ав’якти, і все, що ми бачимо матеріальними очима, є просто поєднанням і трансформацією різноманітних утворів матерії. Однак сама жива істота відмінна від утворів матерії. Лише забуття про свою вічну природу слуги Господа і хибне уявлення про своє нібито панівне становище над матеріальною природою змушує живу істоту прийняти життя оманної чуттєвої насолоди. Викликані таким способом до буття, матеріальні енерґії стають головною причиною того, що розум робиться піддатливий впливу матерії. Так утворюється складене з п’яти елементів фізичне тіло. Махараджа Юдгіштгіра, діючи у зворотному порядку, розчинив п’ять елементів тіла у трьох ґунах матеріальної природи. Якісні ознаки тіла, що створюють різницю між добрим, поганим чи посереднім, були стерті, а самі вияви якостей злиті з матеріальною енерґією, яка постає з омани чистої живої істоти. Той, хто має таке бажання спілкуватися з Верховним Господом, Богом-Особою на якійсь із незліченних планет духовного світу або й на Ґолоці Вріндавані, повинен завжди тримати на думці, що він відмінний від матеріальної енерґії і не має з нею нічого спільного; він мусить усвідомити себе як чистий дух, Брахман, якісно єдиний з Верховним Брахманом (Парамешварою). Махараджа Юдгіштгіра, передавши царство Парікшітові й Ваджрі, вже не вважав себе за імператора світу чи за голову роду Куру. Це почуття свободи від матеріальних стосунків, а також від клітки грубих чи тонких матеріальних оболонок дає змогу навіть у матеріальному світі діяти як слуга Господа. Такий рівень називають джіван-мукта, тобто рівень звільнення, якого можна досягти ще в матеріальному світі. Так кладуть край матеріальному існуванню. Треба не тільки думати про себе як про Брахман, а й діяти як Брахман. Той, хто тільки думає про себе як про Брахман, є імперсоналістом. А той, хто діє як Брахман    —    чистий відданий.

Текст

чіра-ва̄са̄ ніра̄ха̄ро
баддга-ва̄н̇ мукта-мӯрдхаджах̣
дарш́айанн а̄тмано рӯпам̇
джад̣онматта-піш́а̄чават
анавекшама̄н̣о ніра
ґа̄д
аш́р̣н̣ван бадгіро йатга̄

Послівний переклад

чіра-ва̄са̄х̣  —  перебрався у рам’я; ніра̄ха̄рах̣  —  покинув їсти тверду їжу; баддга-ва̄к  —  покинув говорити; мукта-мӯрдгаджах̣    —   розпустив волосся ; дарш́айан    —   став показувати ; а̄тманах̣—з себе; рӯпам  —  вигляду тіла; джад̣а  —  нерухомий; унматта   —   божевільний ; піш́а̄ча - ват   —   як привид ; анавекшама̄н̣ах̣  —  не чекаючи; ніраґа̄т  —  пробував; аш́р̣н̣ван  —  не слухаючи; бадгірах̣  —  ніби глухий; йатга̄  —  наче.

Переклад

Після того Махараджа Юдгіштгіра перебрався у рам’я, відмовився від твердої їжі, став удавати німого і розпустив волосся по плечах. Від усього того разом він став скидатися на божевільного чи волоцюгу без діла. Він ні в чому не залежав від своїх братів і, наче глухий, не чув нічого.

Коментар

Звільнившись так від зовнішньої діяльности, Махараджа Юдгіштгіра повністю відмежувався від життя імперії та становища в родині, а щоб не було ніяких ускладнень, взяв удавати з себе тупого й божевільного волоцюгу і не розмовляв ні за які матеріальні справи. Він більше не залежав від своїх братів, що впродовж цілого життя допомагали йому в усьому. Такий стан, коли людина не залежить ні від кого і ні від чого, називають чистим станом безстрашности.

Текст

удічім̇ правівеш́а̄ш́а̄м̇
ґата-пӯрва̄м̇ маха̄тмабгіх̣
хр̣ді брахма парам̇ дгйа̄йан
на̄вартета йато
ґатах̣

Послівний переклад

удічім  —  на північ; правівеш́а-а̄ш́а̄м  —  ті, хто хотів вступити туди; ґата-пӯрва̄м—шляхом прабатьків; маха̄-а̄тмабгіх̣—   широкоглядними; хр̣ді  —  у серці; брахма  —  Верховного; парам  —  Бога; дгйа̄йан  —  постійно думаючи про; на а̄вартета  —  проводив свої дні; йатах̣  —  хоч куди; ґатах̣  —  йшов.

Переклад

Потім він рушив на північ шляхом своїх предків та всіх великих особистостей, щоб цілковито зануритися в думки про Верховного Бога-Особу. І хоч би де він ішов, він завжди лишався у такому стані.

Коментар

З цього вірша зрозуміло, що Махараджа Юдгіштгіра пішов стопами своїх предків та великих відданих Господа. Ми багато разів казали, що система варнашрама- дгарми, якої суворо дотримувалися в світі, а надто в Ар’яварті, особливо наголошує на важливості повної відмови від зв’язку з родиною на певній стадії життя. На тому була побудована вся система освіти та виховання, і поважні люди, як оце Махараджа Юдгіштгіра, певного часу розривали зв’язки з родиною задля того, щоб усвідомити себе і повернутися додому, до Бога. Жодний цар чи благородна людина не жив з родиною до самої смерти: це вважали за перешкоду на шляху до досконалости людського життя і прирівнювали до самогубства. Своє життя слід будувати на цих засадах, аби повністю звільнитися від сімейних прив’язаностей і без останку присвятити себе відданому служінню Господеві Крішні. Ця порада стосується до всіх людей усіх часів і заснована на прикладі авторитетів. У «Бгаґавад-ґіті» (18.62) Господь навчає, що людина повинна стати відданим Господа принаймні на останньому етапі життя. Заради власного добра кожна щира душа, вірна Богові, як оце Махараджа Юдгіштгіра, мусить коритися Його настановам.

Слова брахма парам вказують на Господа Шрі Крішну. Так само звертається до Господа Крішни Арджуна в «Бгаґавад- ґіті» (10.13), посилаючись на великі авторитети    —    Асіту, Девалу, Нараду та В’ясу. Отже, Махараджа Юдгіштгіра покинув дім і попрямував на північ за прикладом своїх предків та великих відданих усіх часів, постійно думаючи про Господа Крішну.

Текст

сарве там анунірджаґмур
бгра̄тарах̣ кр̣та-ніш́чайа̄х̣
каліна̄дгарма-мітрен̣а
др̣шт̣ва̄ спр̣шт̣а̄х̣ праджа̄ бгуві

Послівний переклад

сарве  —  всі його молодші брати; там  —  його; анунірджаґмух̣  —  покинули дім слідом за старшим; бгра̄тарах̣  —  брати; кр̣та-ніш́чайа̄х̣  —  рішуче; каліна̄  —  епохою Калі; адгарма  —   засади безбожности; мітрен̣а  —  другом; др̣шт̣ва̄  —  спостерігши; спр̣шт̣а̄х̣   —   піддавшись ; праджа̄х̣   —   усі піддані ; бгуві   —   на Землі.

Переклад

Молодші брати Махараджі Юдгіштгіри, побачивши, що у всьому світі настала доба Калі і піддані царства вже підхопили заразу безбожної діяльности, вирішили піти слідом за старшим братом.

Коментар

Молодші брати Махараджі Юдгіштгіри, і раніше вірні послідовники великого імператора, були достатньо освіченими, щоб розуміти, в чому полягає найвища мета життя. Тому вони за прикладом старшого брата рішуче взялись до відданого служіння Господу Шрі Крішні. Засади санатана-дгарми приписують людині, яка прожила вже половину відміряного їй часу, відмовитися від сімейного життя і присвятити себе на усвідомлення власної сутности. Однак така людина не завжди знає, як їй діяти. Буває, що, відійшовши від справ, людина не знає, що їй робити в останні дні свого життя. З цього вірша ми дізнаємося, яке рішення прийняли Пандави. Всі вони почали вдосконалювати віддане служіння Господу Шрі Крішні, Верховному Богові-Особі. Згідно зі Свамі Шрідгарою дгарма, артга, кама і мокша, тобто діяльність задля насолоди її плодами, філософські розумування та звільнення, як їх розуміють певні люди, не є остаточною ціллю життя. Такі цілі ставлять перед собою головно люди, які не мають знання щодо найвищого призначення життя. На нього вже вказав у «Бгаґавад-ґіті» (18.64) Сам Господь, і Пандави мали досить розуму, щоб без вагань стати на цей шлях.

Текст

те са̄дгу-кр̣та-сарва̄ртга̄
джн̃а̄тва̄тйантікам а̄тманах̣
манаса̄ дга̄райа̄м а̄сур
ваікун̣т̣га-чаран̣а̄мбуджам

Послівний переклад

те  —  всі вони; са̄дгу-кр̣та  —  виконавши усе, що пасує святому; сарва-артга̄х̣  —  те, що обіймає все достойне; джн̃а̄тва̄  —  добре знаючи; а̄тйантікам  —  остаточне; а̄тманах̣  —   живої істоти; манаса̄  —  розумом; дга̄райа̄м а̄сух̣  —  тримали; ваікун̣т̣га  —  Господа духовного світу; чаран̣а-амбуджам  —   лотосові стопи.

Переклад

Вони в усьому діяли за засадами релігії, і це допомогло їм дійти правильного висновку, що найвища з усіх мета    —    це досягти лотосових стіп Господа Крішни. Тому вони невідривно медитували на Його стопи.

Коментар

У «Бгаґавад-ґіті» (7.28) Господь каже, що зосередитися на лотосових стопах Верховного Господа Шрі Крішни здатні тільки ті, хто за минулих життів діяв доброчесно і звільнився від наслідків усіх своїх гріховних дій. Пандави ж не лише за цього життя, а й за минулих життів виконували доброчесну діяльність найвищого рівня і тому завжди були вільні від наслідків будь-яких гріховних дій. Отож, не було нічого дивного в тому, що вони зуміли зосередити розум на лотосових стопах Верховного Господа Шрі Крішни. Шрі Вішванатга Чакраварті з’ясовує, що засади дгарми, артги, ками та мокші приймають ті, хто ще не чистий від наслідків гріховних дій. Через забруднення цими чотирма різновидами засад такі люди не можуть одразу прийняти лотосових стіп Господа духовного світу. Світ Вайкунтги простягається далеко за межами матеріального неба. Матеріальне небо підкорене владі Дурґи Деві, матеріальної енерґії Господа; натомість у світі Вайкунтги врядує особиста енерґія Господа.

Текст

тад-дгйа̄нодріктайа̄ бгактйа̄
віш́уддга-дгішан̣а̄х̣ паре
тасмін на̄ра̄йан̣а-паде
ека̄нта-матайо
ґатім
ава̄пур дурава̄па̄м̇ те
асадбгір вішайа̄тмабгіх̣
відгӯта-калмаша̄ стга̄нам̇
віраджена̄тманаіва хі

Послівний переклад

тат   —   тою; дгйа̄на   —   медитацією; утріктайа̄   —   звільнившись від; бгактйа̄  —  відданістю; віш́уддга  —  очищені; дгішан̣а̄х̣   —   інтелектом ; паре   —   у Трансцендентне ; тасмін   —   на Його; на̄ра̄йан̣а  —  Бога-Особи Шрі Крішни; паде  —  лотосові стопи; ека̄нта-матайах̣  —  тих, хто зосередився на Всевишньому, єдиному; ґатім  —  призначення; ава̄пух̣  —  досягли; дурава̄па̄м  —  що його важко досягти; те  —  тими; асадбгіх̣  —   матеріалістами; вішайа-а̄тмабгіх̣  —  зануреними в матеріальні потреби; відгӯта  —  змили; калмаша̄х̣  —  матеріальне занечищення; стга̄нам  —  обитель; віраджена  —  без матеріальної пристрасти; а̄тмана̄ ева  —  у своїх тілах; хі  —  певно.

Переклад

Постійно й з відданістю пам’ятаючи Господа, вони очистили свідомість і досягли духовного неба, де панує Верховний Нараяна, Господь Крішна. Це доступне лише тим, хто неухильно медитує на Верховного Господа, ні на що інше не відволікаючись. Ця обитель Господа Шрі Крішни, Ґолока Вріндавана, недоступна для тих, хто занурений в матеріалістичні уявлення про життя. Але Пандави, повністю очистившись від матеріальної скверни, досягли цієї обителі у тих самих тілах, в яких перебували на Землі.

Коментар

Згідно з Шрілою Джівою Ґосвамі той, хто звільнився від трьох різновидів матеріальних якостей (добра, страсти та невігластва) і втвердився у трансцендентному, може досягнути рівня найвищої досконалости життя, не змінюючи тіла. Шріла Санатана Ґосвамі у своїй «Харі-бгакті- віласі» каже, що сягнути досконалости, ставши двічінародженим брахманою, приступно будь-якій людині, якщо тільки вона пройде духовне виховання під проводом істинного духовного вчителя; так само алхімік за допомогою хімічних реакцій може перетворити гарматну мідь на золото. Отже, єдине, що потрібне, щоб стати брахманою, навіть не змінюючи тіла, чи, не змінюючи тіла, повернутися до Бога, це правильний провід. Шріла Джіва Ґосвамі зазначає, що слово хі, вжите у цьому зв’язку, з певністю підтверджує цю істину. Слова Шріли Джіви Ґосвамі підпирає також «Бгаґавад-ґіта» (14.26), де Господь каже, що кожний, хто послідовно й неухильно виконує віддане служіння, здатний досягти досконалости Брахмана, піднявшись над забрудненням трьох ґун матеріальної природи. А коли відданий, виконуючи те саме віддане служіння, поглиблює досконалість Брахмана, немає жодних сумнівів, що він зрештою досягає найвищої духовної планети, Ґолоки Вріндавани, навіть не змінюючи тіла. Ми вже обговорювали це, коли йшлося за те, як Господь повернувся до Своєї обителі, не змінюючи Свого тіла.

Текст

відуро ’пі парітйаджйа
прабга̄се дехам а̄тманах̣
кр̣шн̣а̄веш́ена тач-чіттах̣
пітр̣бгіх̣ сва-кшайам̇ йайау

Послівний переклад

відурах̣  —  Відура (дядько Махараджі Юдгіштгіри); апі  —  також; парітйаджйа  —  покинувши тіло; прабга̄се  —  у святому місці Прабгаса; дехам а̄тманах̣  —  своє тіло; кр̣шн̣а  —  Бога- Особу; а̄веш́ена  —  занурений у думки про; тат  —  Його; чіттах̣  —  думки і дії; пітр̣бгіх̣  —  разом з жителями Пітрілоки; сва-кшайам  —  у свою обитель; йайау  —  пішов.

Переклад

Відура подорожував місцями прощі і зрештою покинув своє тіло у Прабгасі. Він завжди був занурений у думки про Крішну і тому повернувся на свою відначальну посаду на Пітрілоці, де його зустріли місцеві жителі.

Коментар

Різниця між Пандавами й Відурою полягає в тому, що Пандави    —    вічні супутники Господа, Бога-Особи, а Відура    —    це один з панівних півбогів, що врядує на планеті Пітрілока, де він відомий як Ямараджа. Люди бояться Ямараджі, тому що це саме він визначає кару лиходіям у матеріальному світі. Але тим, хто віддав себе Господу, нема чого його боятися. Для відданих він щирий друг, а для невідданих    —    втілений страх. Ми вже розповідали, що Мандука Муні прокляв Ямараджу, через що той впав і народився шудрою; отож Відура є втіленням Ямараджі. Вічний слуга Господа, він своїм життям явив приклад ревного відданого служіння і такої праведности, що завдяки його настановам отримав звільнення навіть Дгрітараштра, людина вкрай матеріалістична. Праведна діяльність у відданому служінні Господеві допомагала йому повсякчас пам’ятати лотосові стопи Господа і зрештою повністю звільнитись від занечищення, що властиве для життя в тілі шудри. По тому його зустріли жителі Пітрілоки, і він повернувся до своїх обов’язків. Півбоги    —    також супутники Господа, однак вони не мають можливости спілкуватися з Ним безпосередньо, тимчасом як Його безпосередні супутники завше мають з Господом особисті взаємини. Господь та Його особисті супутники приходять у численні всесвіти як втілення, і це триває завжди. Господь пам’ятає всі Свої з’явлення, а його супутники ні, тому що вони, бувши крихітні невід’ємні частки Господа, є безконечно малі і не тримають тих втілень у своїй пам’яті. Підтвердити сказане можна віршем 4.5 з «Бгаґавад-ґіти».

Текст

драупаді ча тада̄джн̃а̄йа
патіна̄м анапекшата̄м
ва̄судеве бга
ґаваті
хй ека̄нта-матір а̄па там

Послівний переклад

драупаді  —  Драупаді (дружина Пандав); ча  —  і; тада̄  —  в той час; а̄джн̃а̄йа  —  добре знавши Господа Крішну; патı̄на̄м  —   чоловіків; анапекшата̄м  —  що за неї не дбали; ва̄судеве  —   Господеві Ва̄судеві (Крішні); бгаґаваті  —  Богові-Особі; хі  —   достеменно; ека - анта  —  абсолютно ; матіх̣  —  зосередження; а̄па—  досягла; там  —  Його (Господа).

Переклад

Коли Драупаді побачила, що всі п’ятеро її чоловіків більше не дбають за неї і ось-ось покинуть рідну оселю, вона, добре знаючи Господа Ва̄судеву, Крішну, Бога-Особу, разом з Субгадрою занурилася в думки про Крішну, і обидві досягли того ж призначення, що й їхні чоловіки.

Коментар

Коли літак піднявся в небо, його пілот вже не має змоги допомогти пілотам з інших літаків. У небі кожен мусить дбати за свій літак, і в разі небезпеки жодний не на силі допомогти пілотові з літака, що піднявся в небо. Так само наприкінці життя, коли людина вертається додому, до Бога, кожний має подбати за себе сам, не сподіваючись на допомогу від інших. Допомогу, однак, надають на землі, до того, як літак піднявся у повітря. Духовний вчитель, батько, мати, родичі, чоловік та всі решта можуть допомагати нам протягом життя, проте, переправляючись на другий берег, треба самому дбати за себе й застосувати на ділі отримані раніше настанови. Драупаді мала п’ять чоловіків    —    і жодний з них не покликав її з собою. Тож Драупаді мусила подбати за себе сама, не чекаючи на допомогу від своїх великих чоловіків. Насправді вона вже отримала належну підготовку і тому одразу зосередилась на лотосових стопах Господа Ва̄судеви, Крішни, Бога-Особи. Дружини Пандав досягли того самого призначення, що і їхні чоловіки, тобто Драупаді і Субгадра повернулися до Бога, не змінюючи тіла. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура вважає, що і Субгадра, хоча їм’я її тут не згадано, досягла того самого, що й Драупаді. Ні та, ні та не мусила покидати тіла.

Текст

йах̣ ш́раддгайаітад бгаґават-прійа̄н̣а̄м̇
па̄н̣д̣ох̣ сута̄на̄м іті сампрайа̄н̣ам
ш́р̣н̣отй алам̇ свастйайанам̇ павітрам̇
лабдгва̄ харау бгактім упаіті сіддгім

Послівний переклад

йах̣   —   кожен, хто; ш́раддгайа̄   —   з відданістю; етат   —   це; бгаґават - прійа̄н̣а̄м   —   тих , хто дуже любий Богові - Особі ; па̄н̣д̣ох̣—Панду; сута̄на̄м—синів; іті  —  так; сампрайа̄н̣ам  —   відхід до найвищої мети; ш́р̣н̣оті  —  чує; алам  —  тільки; свастйайанам  —  добра доля; павітрам  —  досконало чисте; лабдгва̄  —  досягненням; харау  —  Верховному Господеві; бгактім  —  віддане служіння; упаіті  —  отримує; сіддгім  —  досконалість.

Переклад

Оповідь про те, як відійшли сини Панду, зосередившись на досягненні найвищої мети життя    —    повернутися до Бога, надзвичайно сприятлива й бездоганно чиста. Тому кожний, хто слухає цю оповідь з вірою й відданістю, запевно здобуде можливість виконувати віддане служіння Господеві, що воно є вінцем досконалости у житті.

Коментар

« Шрімад - Бгаґаватам »    —    це  оповідь про Бога-Особу та Його відданих, як-от Пандави. Оповідь про Бога-Особу та Його відданих є абсолютна, а тому слухати її з відданістю    —    це те саме, що спілкуватися безпосередньо з Господом та Його постійними супутниками. Слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам», людина несхибно йде до вінця досконалости в житті, тобто повертається додому, до Бога.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до п’ятнадцятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Своєчасний відхід Пандав».