TEXT 54
ТЕКСТ 54
Текст
Текст
на ш́очаті на ка̄н̇кшаті
самах̣ сарвешу бгӯтешу
мад-бгактім̇ лабгате пара̄м
на ш́очати на ка̄н̇кшати
самах̣ сарвешу бхӯтешу
мад-бхактим̇ лабхате пара̄м
Послівний переклад
Пословный перевод
брахма-бгӯтах̣—бувши єдиним з Абсолютом; прасанна-а̄тма̄— сповнений радості; на—ніколи; ш́очаті—сумує; на—ніколи; ка̄н̇кшаті—бажає; самах̣—однаковий; сарвешу—до всіх; бгӯтешу— живих істот; мат-бгактім—віддане служіння Мені; лабгате—здобуває; пара̄м—трансцендентної.
Переклад
Перевод
Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
Тот, кто находится в этом трансцендентном состоянии, сразу постигает Верховного Брахмана и исполняется радости. Он никогда не скорбит и ничего не желает. Он одинаково расположен ко всем живым существам. Достигнув этого состояния, человек обретает чистое преданное служение Мне.
Коментар
Комментарий
Вища мета імперсоналістів полягає в тому, щоб досягти ступеня брахма-бгӯти, тобто злитись з Абсолютом. Однак, з погляду персоналіста, правдивого відданого Кр̣шн̣и, людина повинна піднятись ще вище й стати на шлях чистого відданого служіння. Це означає, що той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Господеві, вже перебуває на стадії звільнення, брахма- бгӯти, або єдності з Абсолютом. Не реалізувавши свою якісну єдність із Всевишнім, з Абсолютом, неможливо служити Йому. З абсолютного погляду нема різниці між тим, хто служить, й тим, кому служать, і все ж таки у вищому духовному розумінні така різниця є.
Для имперсоналиста достижение уровня брахма-бхуты, слияния с Абсолютом, является высшей ступенью совершенства. Однако чистый преданный, не останавливаясь на этом, начинает заниматься чистым преданным служением. Это значит, что чистый преданный, который служит Верховному Господу, уже получил освобождение, то есть достиг уровня брахма-бхуты и стал единым с Абсолютом. Без единства со Всевышним, то есть с Абсолютом, невозможно служить Ему. На абсолютном уровне стирается грань между слугой и господином, хотя в высшем, духовном смысле различие между ними остается всегда.
В межах матеріалістичного погляду на життя діяльність задля чуттєвого задоволення неодмінно викликає страждання, але в абсолютному світі для тих, хто віддано служить Кр̣шн̣і, страждань немає. У відданого в свідомості Кр̣шн̣и нема підстав для журби і жаги. Господь є довершене ціле, і жива істота, яка служить Богові в свідомості Кр̣шн̣и, також стає довершеною сама у собі. Вона нагадує річку, яку очищено від бруду. Всі думки чистого відданого Господа звернені до Кр̣шн̣и, і цілком природно, що такий відданий завжди щасливий. Він не сумує, втрачаючи, і не прагне придбати щось матеріальне, бо його життя заповнює служіння Господеві. У нього немає прагнень до світських насолод, бо він знає, що кожна жива істота — лише невід’ємна фраґментарна частка Верховного Господа і Його вічна слуга. Він не вважає, що в матеріальному світі хтось вищий, а хтось — нижчий; поняття вищого й нижчого нетривкі, а відданого Господа не цікавить виникнення й зникнення минущого. Для нього золото й камінь — рівноцінні. Це і є стадія брахма-бгӯти, якої чистий відданий досягає дуже легко. На такій стадії існування сама думка про злиття з Верховним Брахманом і знищення власної індивідуальності стає неприйнятною, ідея досягнення раю — фантасмагорією, а чуття нагадують зламані отруйні зуби гадюки. Як нема потреби боятись гадюки із зламаними зубами, так й не треба боятись приборканих чуттів. Для людей, що заражені матеріалізмом, світ сповнений страждань, але для відданих Кр̣шн̣и весь світ незугірш од Ваікун̣т̣ги, тобто духовного неба. Найвидатніша особистість у матеріальному всесвіті — не більша за мурашку для відданого Господа. Такого ступеня досконалості можна досягти милістю Господа Чаітанйі, який у цю епоху звіщав чисте віддане служіння.
В материальном мире, где люди трудятся ради того, чтобы наслаждаться, страдания неизбежны, но в абсолютном мире, где живые существа занимаются чистым преданным служением, страданий не существует. Преданный, обладающий сознанием Кришны, ни о чем не скорбит и ничего не желает. Поскольку Бог является полным самодостаточным целым, душа, которая служит Богу в сознании Кришны, тоже обретает самодостаточность и полноту. Она уподобляется реке, которая полностью очистилась от мути. Поскольку преданный не думает ни о чем, кроме Кришны, он всегда ощущает радость. Он не скорбит о материальных потерях и не стремится к материальным приобретениям, поскольку служение Господу сделало его самодостаточным. Он не желает материальных наслаждений, ибо знает, что каждое живое существо, будучи отделенной частицей Верховного Господа, всегда остается Его слугой. Живя в материальном мире, он не видит различий между людьми, занимающими высокое или низкое положение в обществе. Любое положение в материальном мире зыбко, а преданный не имеет ничего общего с призрачной, зыбкой реальностью. Для него камень и слиток золота имеют одинаковую ценность. Таков уровень брахма-бхуты, и чистому преданному достичь его не составляет никакого труда. Тому, кто находится на этом уровне, состояние слияния с Верховным Брахманом и утраты своей индивидуальности представляется адом, райские планеты привлекают его не больше, чем мираж, а его чувства уподобляются змеям, лишившимся ядовитых зубов. Как змея, у которой нет ядовитых зубов, ни у кого не вызывает страха, так и чувства, послушные голосу разума, перестают быть опасными. Мир причиняет страдания только тому, кто заражен материальной скверной, но для преданного весь мир становится Вайкунтхой, или духовным царством. Самая великая личность в материальной Вселенной кажется ему ничтожнее муравья. Достичь этого уровня можно по милости Господа Чайтаньи, который в нынешнюю эпоху проповедовал чистое преданное служение.