Skip to main content

TEXT 55

ТЕКСТ 55

Текст

Текст

бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті
йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣
тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄
віш́ате тад-анантарам
бхактйа̄ ма̄м абхиджа̄на̄ти
йа̄ва̄н йаш́ ча̄сми таттватах̣
тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄
виш́ате тад-анантарам

Послівний переклад

Пословный перевод

бгактйа̄—чистим відданим служінням; ма̄м—Мені; абгіджа̄на̄ті— можна пізнати; йа̄ва̄н—стільки, скільки; йах̣ ча асмі— яким Я є; таттватах̣—поправді; татах̣—потім; ма̄м—Мене; таттватах̣—поправді; джн̃а̄тва̄—знаючи; віш́ате—він входить; тат- анантарам—після.

бхактйа̄ — чистым преданным служением; ма̄м — Меня; абхиджа̄на̄ти — познаёт; йа̄ва̄н — насколько; йах̣ ча асми — как Я есть; таттватах̣ — воистину; татах̣ — потому; ма̄м — Меня; таттватах̣ — воистину; джн̃а̄тва̄ — познав; виш́ате — входит; тат-анантарам — сразу после того.

Переклад

Перевод

Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.

Постичь Меня, Верховную Личность Бога, таким, какой Я есть, можно только с помощью преданного служения. И когда благодаря преданному служению все сознание человека сосредоточивается на Мне, он вступает в царство Бога.

Коментар

Комментарий

Верховний Бог-Особа Кр̣шн̣а та Його повновладні експансії недоступні для любителів розумувань та для невіруючих. Той, хто бажає пізнати Верховного Бога-Особу, повинен виконувати чисте віддане служіння Господу під керівництвом Його чистого бгакти. Інакше справжнє знання про Верховного Бога- Особу ніколи не відкриється Йому. В сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти (7.25) сказано: на̄хам̇ прака̄ш́ах̣ сарвасйа — Він відкриває Себе не кожному. Бога не можна осягнути за допомогою обширних наукових знань або роздумувань. Лише той, хто серйозно присвячує себе відданому служінню свідомості Кр̣шн̣и, може зрозуміти, хто є Кр̣шн̣а. Наукові ступені тут не допоможуть.

Умозрительные рассуждения непреданных не дают им возможности постичь Верховную Личность Бога, Кришну, и Его полные экспансии. Тот, кто хочет постичь Верховного Господа, должен заниматься чистым преданным служением под руководством чистого преданного. В противном случае истинная природа Верховной Личности Бога ему никогда не откроется. Как уже говорилось, на̄хам̇ прака̄ш́ах̣ сарвасйа (Б.-г., 7.25). Господь не открывает Себя всем и каждому. Его нельзя постичь, опираясь только на обширные познания или философские рассуждения. По-настоящему постичь Кришну может только тот, кто обладает сознанием Кришны и занимается преданным служением. Ученые степени тут не помогут.

Той, хто осяг глибини знання про Кр̣шн̣у, отримує доступ в духовне царство, до обителі Кр̣шн̣и. Злиття з Брахманом не означає втрати індивідуальності. Віддане служіння присутнє там, а що є наявним віддане служіння, то є і Бог, і відданий, й саме віддане служіння. Таке знання — неуникне: воно не зникає і після звільнення. Звільнення означає відхід од матеріалістичного уявлення про життя. В духовному житті існують ті ж відмінності й ті ж індивідуальності, але все це в чистій свідомості Кр̣шн̣и. Не слід дотримуватись помилкової думки, що слово віш́ате, «входить в Мене», підтверджує теорію монізму, згідно з якою жива істота стає однорідною з безособистісним Брахманом. Це не так. Віш́ате означає, що індивід може, зберігаючи свою індивідуальність, вступити до обителі Верховного Господа, щоб спілкуватися з Ним і служити Йому. Зелена пташка, наприклад, сідає на зелене дерево не для того, щоб злитись із ним, а на те, щоб куштувати його плоди. Імперсоналісти люблять наводити такий приклад — річка впадає в океан і зливається з ним. Це може бути джерелом щастя для імперсоналіста. Однак персоналіст, уподібнюючись мешканцям океану, зберігає свою індивідуальність. Опускаючись в океанські глибини, можна виявити велику кількість живих істот. Поверхового знайомства з океаном замало, треба отримати вичерпне знання про мешканців його глибин.

Тот, кто в совершенстве знает науку о Кришне, получает право войти в духовное царство, обитель Кришны. Стать Брахманом — не значит утратить свою индивидуальность. На уровне брахма-бхуты остается преданное служение, а там, где есть преданное служение, должны быть Бог, преданный и служение Богу. Такое знание неуничтожимо и продолжает существовать даже после того, как человек получает освобождение. Обрести освобождение — значит освободиться от материальной концепции жизни; в духовной жизни продолжают существовать различия, продолжает существовать индивидуальность, но в чистом сознании Кришны. Не следует заблуждаться, думая, что слово виш́ате («входит в Меня») подтверждает теорию монистов о полном слиянии живого существа с безличным Брахманом. Нет. Виш́ате значит, что живое существо входит в обитель Верховного Господа, сохраняя индивидуальность, что оно вступает в общение с Ним и служит Ему. Когда зеленый попугай скрывается в зеленой кроне дерева, он делает это не для того, чтобы стать деревом, а для того, чтобы насладиться его плодами. Имперсоналисты часто приводят пример реки, впадающей в океан и сливающейся с ним. Эта перспектива может тешить сердце имперсоналиста, но персоналисты всегда сохраняют свою индивидуальность, подобно рыбам, живущим в океане. Опустившись в океанские глубины, мы обнаружим, что его населяет множество живых существ. Поверхностного знакомства с океаном еще не достаточно, чтобы составить полное представление о нем. По-настоящему знает океан только тот, кто знает все об обитателях его глубин.

Завдяки чистому відданому служінню Господеві, відданий може пізнавати трансцендентні якості Всевишнього, якими вони є. Як сказано в одинадцятій главі, збагнути Господа можна лише через віддане служіння Йому. Підтвердження цього знаходимо й тут. Шляхом відданого служіння можна осягнути Верховного Бога-Особу і ввійти в Його царство.

Тому, кто занимается чистым преданным служением, открываются подлинные духовные качества и совершенства Верховного Господа. В одиннадцатой главе уже говорилось, что обрести знание можно только в процессе преданного служения. То же самое подтверждает данный стих: занимаясь преданным служением, человек постигает Верховного Господа и входит в Его царство.

Якщо вже досягнута стадія брахма-бгӯти, тобто свободи від матеріалістичних поглядів, індивід розпочинає віддане служіння із слухання про Господа. Слухання про Всевишнього само по собі підносить людину до стадії брахма-бгӯти, і вся матеріальна скверна — захланність й прагнення чуттєвої втіхи — залишають його. В міру того, як хтивість й бажання зникають із серця відданого, він все більше схиляється до служіння Господу, й завдяки такій схильності він звільнюється від матеріальної скверни. Досягши цього ступеня життя, він може пізнавати Верховного Господа. Підтвердження цьому ми знаходимо й у Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Після звільнення процес бгакті, тобто трансцендентного служіння, не припиняється. Веда̄нта-сӯтра (4.1.12) також підтверджує це: а̄-пра̄йан̣а̄т татра̄пі хі др̣штам. Тобто, після звільнення віддане служіння продовжується. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам визначає істинне звільнення, як відновлення духовної сутності живої істоти, її одвічного природного становища. Як вже пояснювалось, за свого справжнього становища кожна жива істота є невід’ємною індивідуальною часткою Верховного Господа, природним обов’язком якої є служіння. Таке служіння не припиняється ні на мить, навіть по тому, як жива істота досягає звільнення. Справжнє звільнення означає позбутись хибних поглядів на життя.

Поднявшись на уровень брахма-бхуты и освободившись от материальных представлений о жизни, человек начинает заниматься преданным служением Господу, слушая рассказы о Нем. Но тот, кто уже слушает о Верховном Господе, не прилагая особых усилий, достигает уровня брахма-бхуты и очищается от материальной скверны: алчности и желания чувственных удовольствий. По мере того как сердце преданного освобождается от алчности и вожделения, его привязанность к служению Господу еще больше усиливается, помогая ему полностью очиститься от материальной скверны. На этом уровне он получает возможность постичь Верховного Господа. Об этом говорится также в «Шримад-Бхагаватам». Процесс бхакти, трансцендентного служения, продолжается и после освобождения. «Веданта-сутра» (4.1.12) подтверждает это: а̄-пра̄йан̣а̄т татра̄пи хи др̣шт̣ам. «Шримад-Бхагаватам» определяет истинное освобождение в преданном служении как обретение живым существом своей истинной природы, его возвращение в свое естественное состояние. Мы уже говорили, что по природе каждое живое существо является неотъемлемой частицей Верховного Господа. Поэтому его предназначение — служить Всевышнему, даже после освобождения от материального рабства. Обрести истинное освобождение — значит избавиться от ложных представлений о жизни. Когда человек, страдающий от желтухи, излечивается от нее с помощью сахарных леденцов, к нему возвращается способность наслаждаться вкусом сахара. Таким образом, преданное служение — это одновременно путь к совершенству и само совершенство.