Skip to main content

TEXTS 51-53

ТЕКСТЫ 51-53

Текст

Текст

буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
буддхй виуддхай йукто
дхтйтмна нийамйа ча
абддӣн вишайс тйактв
рга-двешау вйудасйа ча
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
вивикта-севӣ лагхв-ӣ
йата-вк-кйа-мнаса
дхйна-йога-паро нитйа
ваиргйа самуприта
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате
ахакра бала дарпа
кма кродха париграхам
вимучйа нирмама нто
брахма-бхӯййа калпате

Послівний переклад

Пословный перевод

буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

буддхй — разумом; виуддхай — полностью очищенным; йукта — занятый; дхтй — с решимостью; тмнам — ум; нийамйа — подчинив; ча — также; абда-дӣн — звук и прочее; вишайн — объекты чувств; тйактв — отвергнув; рга — любовь; двешау — и ненависть; вйудасйа — отбросив; ча — также; вивикта- севӣ — живущий в уединенном месте; лагху-ӣ — мало едящий; йата — обузданы; вк — речь; кйа — тело; мнаса — тот, чей ум; дхйна-йога-пара — погруженный в транс; нитйам — постоянно; ваиргйам — к отрешенности; самуприта — прибегнувший; ахакрам — ложного эго; балам — ложную силу; дарпам — ложную гордость; кмам — вожделение; кродхам — гнев; париграхам — стяжательство; вимучйа — оставив; нирмама — лишенный чувства собственности; нта — умиротворенный; брахма-бхӯййа — для самоосознания; калпате — годится.

Переклад

Перевод

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

Тот, кто, опираясь на разум, очистил свое сознание и исполнен решимости держать ум в узде; кто отказался от объектов чувственных наслаждений; кто свободен от привязанностей и неприязни; кто живет в уединенном месте, мало ест, владеет своими телом, умом и речью; кто всегда пребывает в состоянии транса; кто отрешен и свободен от ложного эго, ложной силы, от гордыни, вожделения, гнева, стремления обладать материальными вещами и ложного чувства собственности, кто всегда умиротворен, — тот осознал свою духовную природу.

Коментар

Комментарий

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):

Тот, кто очистил свой разум, находится под влиянием гуны благости. Такой человек способен владеть своим умом и всегда пребывает в состоянии транса. Он не питает привязанности к объектам чувств и перестает действовать, движимый привязанностью или неприязнью. Человек, достигший такого уровня отрешенности, естественно, стремится жить в уединенном месте, он ест ровно столько, сколько необходимо, и полностью владеет телом и умом. У него нет ложного эго, ибо он не отождествляет себя с материальным телом и умом. У него также нет желания сделать свое тело крепким и сильным с помощью материальных ухищрений. Выйдя из-под влияния телесных представлений о жизни, он полностью освобождается от гордыни. Он довольствуется тем, что приходит к нему по милости Господа, и никогда не гневается, если ему не удается удовлетворить свои чувства. Он также не стремится завладеть объектами чувств. Таким образом, когда человек полностью избавляется от ложного эго, он перестает испытывать привязанность к материальным вещам и достигает ступени осознания Брахмана. Эта ступень называется брахма-бхӯта. Освободившись от материальных представлений о жизни, человек становится умиротворенным и невозмутимым. Это состояние описано в «Бхагавад-гите» (2.70):

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
пӯрйамам ачала-пратишха
самудрам па правианти йадват
тадват км йа правианти сарве
са нтим пноти на кма-кмӣ

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

«Тот, кого не беспокоит непрерывный поток желаний, подобен океану, который никогда не выходит из берегов, хотя в него впадает множество рек. Только такой человек способен обрести умиротворение, а не тот, кто стремится удовлетворить свои желания».