TEXT 54
ТЕКСТ 54
Текст
Текст
на ш́очаті на ка̄н̇кшаті
самах̣ сарвешу бгӯтешу
мад-бгактім̇ лабгате пара̄м
на шочати на ка̄н̇кш̣ати
самах̣ сарвеш̣у бхӯтеш̣у
мад-бхактим̇ лабхате пара̄м
Послівний переклад
Дума по дума
брахма-бгӯтах̣—бувши єдиним з Абсолютом; прасанна-а̄тма̄— сповнений радості; на—ніколи; ш́очаті—сумує; на—ніколи; ка̄н̇кшаті—бажає; самах̣—однаковий; сарвешу—до всіх; бгӯтешу— живих істот; мат-бгактім—віддане служіння Мені; лабгате—здобуває; пара̄м—трансцендентної.
брахма-бхӯтах̣ – единен с Абсолюта; прасанна-а̄тма̄ – истински щастлив; на – никога; шочати – скърби; на – никога; ка̄н̇кш̣ати – желае; самах̣ – еднакво разположени; сарвеш̣у – към всички; бхӯтеш̣у – живи същества; мат-бхактим – предано служене на мен; лабхате – постига; пара̄м – трансцендентално.
Переклад
Превод
Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
Така трансцендентално установен, човек бързо осъзнава Върховния Брахман и става истински щастлив. Никога не скърби, нито желае да притежава нещо; отнася се еднакво към всяко живо същество. В това състояние той постига чисто предано служене на мен.
Коментар
Пояснение
Вища мета імперсоналістів полягає в тому, щоб досягти ступеня брахма-бгӯти, тобто злитись з Абсолютом. Однак, з погляду персоналіста, правдивого відданого Кр̣шн̣и, людина повинна піднятись ще вище й стати на шлях чистого відданого служіння. Це означає, що той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Господеві, вже перебуває на стадії звільнення, брахма- бгӯти, або єдності з Абсолютом. Не реалізувавши свою якісну єдність із Всевишнім, з Абсолютом, неможливо служити Йому. З абсолютного погляду нема різниці між тим, хто служить, й тим, кому служать, і все ж таки у вищому духовному розумінні така різниця є.
Най-висше постижение за имперсоналиста е да постигне нивото брахма-бхӯта, да стане едно с Абсолюта. Но персоналистът, чистият предан, трябва да се издигне още по-високо и да се заеме с чисто предано служене. Това означава, че този, който служи с преданост на Върховния Бог, вече е в освободено състояние, брахма-бхӯта, единство с Абсолюта. Без единство с Върховния не може да му се отдава служене. От абсолютна гледна точка няма разлика между господаря и слугата и все пак, в по-висш духовен смисъл, разликата съществува.
В межах матеріалістичного погляду на життя діяльність задля чуттєвого задоволення неодмінно викликає страждання, але в абсолютному світі для тих, хто віддано служить Кр̣шн̣і, страждань немає. У відданого в свідомості Кр̣шн̣и нема підстав для журби і жаги. Господь є довершене ціле, і жива істота, яка служить Богові в свідомості Кр̣шн̣и, також стає довершеною сама у собі. Вона нагадує річку, яку очищено від бруду. Всі думки чистого відданого Господа звернені до Кр̣шн̣и, і цілком природно, що такий відданий завжди щасливий. Він не сумує, втрачаючи, і не прагне придбати щось матеріальне, бо його життя заповнює служіння Господеві. У нього немає прагнень до світських насолод, бо він знає, що кожна жива істота — лише невід’ємна фраґментарна частка Верховного Господа і Його вічна слуга. Він не вважає, що в матеріальному світі хтось вищий, а хтось — нижчий; поняття вищого й нижчого нетривкі, а відданого Господа не цікавить виникнення й зникнення минущого. Для нього золото й камінь — рівноцінні. Це і є стадія брахма-бгӯти, якої чистий відданий досягає дуже легко. На такій стадії існування сама думка про злиття з Верховним Брахманом і знищення власної індивідуальності стає неприйнятною, ідея досягнення раю — фантасмагорією, а чуття нагадують зламані отруйні зуби гадюки. Як нема потреби боятись гадюки із зламаними зубами, так й не треба боятись приборканих чуттів. Для людей, що заражені матеріалізмом, світ сповнений страждань, але для відданих Кр̣шн̣и весь світ незугірш од Ваікун̣т̣ги, тобто духовного неба. Найвидатніша особистість у матеріальному всесвіті — не більша за мурашку для відданого Господа. Такого ступеня досконалості можна досягти милістю Господа Чаітанйі, який у цю епоху звіщав чисте віддане служіння.
При материалистичното схващане за живота, когато се действа за сетивно наслаждение, страданията са неизбежни, но в абсолютния свят, при чистото предано служене, няма страдание. Кр̣ш̣н̣а осъзнатият няма причина да скърби или да желае нещо. Тъй като Бог е удовлетворен, то и живото същество, което му служи в Кр̣ш̣н̣а съзнание, също е удовлетворено. То е като река, пречистена от мръсните води. Понеже чистият предан не мисли за нищо друго освен за Кр̣ш̣н̣а, той е винаги щастлив. Не скърби за никаква материална загуба и не се стреми към печалба; няма желание за наслаждение, защото знае, че всяко живо същество е откъсната, неразделно свързана с Бога частица, и затова е вечен слуга. В материалния свят той не гледа на хората като висши и нисши – тези позиции са ефимерни, а преданият няма нищо общо с ефимерността. За него камъкът и златото са с еднаква стойност. Това е нивото брахма-бхӯта и то се достига много лесно от чистия предан. В този стадий на съществуване идеята за сливане с Върховния Брахман и унищожаване на собствената индивидуалност става ужасяваща; идеята за достигане на райските царства е фантасмагория, а сетивата са като змии със счупени зъби. Както не се страхуваме от змия със счупени зъби, така не се страхуваме и от сетивата, когато са естествено контролирани. За личността, заразена с материализъм, светът е пълен със страдания, но за предания целият свят е прекрасен като Ваикун̣т̣ха, духовното небе. За него най-издигнатата личност в тази материална вселена не е по-значителна от мравката. Това ниво може да се достигне по милостта на Бог Чайтаня, който проповядва чистото предано служене в тази епоха.