Skip to main content

ГЛАВА СІМНАДЦЯТА

Різновиди віри

TEXT 1:
Арджуна запитав: О Кр̣шн̣о, яким є становище тих, хто не дотримується принципів ш́а̄стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?
TEXT 2:
Верховний Бог-Особа сказав: Відповідно до того, які ґун̣и природи переважно впливають на втілену душу, її віра може бути трьох типів — в благочесті, в пристрасті або в невігластві. Слухай же тепер про це.
TEXT 3:
О сину Бгарати, згідно з впливом на неї різних ґун̣ природи, людина розвиває певний тип віри. Таким чином, приналежність людини до тої чи іншої релігії залежить від ґун̣, які переважають у ній.
TEXT 4:
Люди в ґун̣і благочестя поклоняються напівбогам, у ґун̣і пристрасті — демонам, а ті, хто перебуває в ґун̣і невігластва, вшановують привидів та духів.
TEXTS 5-6:
Тих, хто з гордощів та егоїзму накладає на себе суворі тапасйі, не згадані в ш́а̄страх, кого спонукує хтивість й прив’язаність, тих ворогів духовного поступу, які мордують матеріальні елементи тіла й Наддушу в ньому,—називають демонами.
TEXT 7:
Навіть їжа, якій віддає перевагу людина, буває трьох різновидів, залежно від трьох ґун̣ матеріальної природи. Те ж саме стосується й жертвопринесень, аскетизму й благодійності. Тепер же послухай про відмінності між ними.
TEXT 8:
Їжа, яка збільшує тривалість життя, очищує існування, дає силу, здоров’я, щастя й вдоволеність — така їжа приваблює тих, хто перебуває в ґун̣і благочестя. Вона соковита, масляниста, корисна для здоров’я й приємна серцю.
TEXT 9:
Їжа надто гірка, надто кисла, солона, перчена, гостра, суха й гаряча приваблює людей в ґун̣і пристрасті. Така їжа викликає страждання, нещастя й хвороби.
TEXT 10:
Їжа, яку приготували більш ніж за три години до їди, їжа несмачна, зіпсована й гнила, їжа, яка складається з рештків чиєїсь їжі й непридатних продуктів, — дорога тим, хто перебуває в ґун̣і пітьми.
TEXT 11:
Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
TEXT 12:
Але знай, о вищий з Бга̄рат, що жертвопринесення, здійснюване задля якоїсь матеріальної вигоди, або із гордощів, перебуває в ґун̣і пристрасті.
TEXT 13:
Будь-яке жертвопринесення, здійснюване із зневагою до засад ш́а̄стр, без роздачі прасаду (духовної їжі), без співу ведичних гімнів, без винагороди священникам і без віри, належить до ґун̣и пітьми.
TEXT 14:
Аскетизм тіла полягає в поклонінні Верховному Господеві, бра̄хман̣ам, духовному вчителеві, старшим, якими є батько й мати, а також в чистоті, простоті, цнотливості й незастосуванні сили.
TEXT 15:
Аскеза мови полягає в користуванні правдивими, приємними, цілющими словами, які не турбують інших, а також в реґулярному оспівуванні ведичних гімнів.
TEXT 16:
А вдоволеність, простота, серйозність, самовладання та очищення свого існування складають аскетизм розуму.
TEXT 17:
Такий аскетизм трьох різновидів, здійснюваний з трансцендентною вірою, без прагнення матеріальної вигоди і лише задля Всевишнього — називають аскетизмом в благочесті.
TEXT 18:
Аскеза, яку людина здійснює з гордощів й задля того, щоб інші поважали, шанували й поклонялись їй, перебуває в ґун̣і пристрасті. Плоди її непевні й скороминущі.
TEXT 19:
Аскеза, до якої вдаються із дурості, і яку супроводжує самокатування, або яке приносить шкоду й призводить до загибелі інших, належить до ґун̣и невігластва.
TEXT 20:
Благодійність, здійснювана із почуття до обов’язку, без бажання отримати щось натомість, в належний час, в належному місці щодо гідної особи, вважають, перебуває в ґун̣і благочестя.
TEXT 21:
У ґун̣і пристрасті перебуває благодійність, здійснювана із сподівання на якийсь прибуток, в надії отримати щось натомість, а також та, яку здійснюють неохоче.
TEXT 22:
А милостиня, яку подано в нечистому місці, в невідповідний час, негідній особі або без належної уваги та поваги, перебуває в ґун̣і невігластва.
TEXT 23:
Від сотворіння світу три слова — «ом̇ тат сат» — використовували, щоб вказати на Вищу Абсолютну Істину. Цими трьома символічними образами користуються бра̄хман̣и, оспівуючи ведичні гімни, й здійснюючи жертвопринесення задля вдоволення Всевишнього.
TEXT 24:
Тому трансценденталісти, які здійснюють жертвопринесення, творять благодійність й вдаються до аскез згідно з настановами ш́а̄стр, щоб досягти Всевишнього, завжди починають зі складу «ом̇».
TEXT 25:
Не бажаючи плодів, людина повинна здійснювати різні форми жертвопринесення, благодійності й аскези зі словом «тат». Метою такої трансцендентної діяльності є звільнення з матеріальних пут.
TEXTS 26-27:
Абсолютна Істина є метою жертвопринесення, яке здійснюють через віддане служіння, і визначають Її словом «сат». Того, хто здійснює таке жертвопринесення, також називають «сат». У всіх різновидах діяльності, яка пов’язана з жертвопринесеннями, аскетизмом і благодійністю, яка правдиво відтворює абсолютну природу й яку виконують заради вдоволення Верховної Особи, о сину Пр̣тги, також застосовують слово «сат».
TEXT 28:
Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Пр̣тги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.