Бґ. 17.5-6
Devanagari
अशास्त्रविहितं घोरं तप्यन्ते ये तपो जना: ।
दम्भाहङ्कारसंयुक्ता: कामरागबलान्विता: ॥ ५ ॥
कर्षयन्त: शरीरस्थं भूतग्राममचेतस: ।
मां चैवान्त: शरीरस्थं तान्विद्ध्यासुरनिश्चयान् ॥ ६ ॥
दम्भाहङ्कारसंयुक्ता: कामरागबलान्विता: ॥ ५ ॥
कर्षयन्त: शरीरस्थं भूतग्राममचेतस: ।
मां चैवान्त: शरीरस्थं तान्विद्ध्यासुरनिश्चयान् ॥ ६ ॥
Verse text
аш́а̄стра-віхітам̇ ґгорам̇
тапйанте йе тапо джана̄х̣
дамбга̄хан̇ка̄ра-сам̇йукта̄х̣
ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄х̣
тапйанте йе тапо джана̄х̣
дамбга̄хан̇ка̄ра-сам̇йукта̄х̣
ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄х̣
каршайантах̣ ш́арı̄ра-стгам̇
бгӯта-ґра̄мам ачетасах̣
ма̄м̇ чаіва̄нтах̣ ш́арı̄ра-стгам̇
та̄н віддгй а̄сура-ніш́чайа̄н
бгӯта-ґра̄мам ачетасах̣
ма̄м̇ чаіва̄нтах̣ ш́арı̄ра-стгам̇
та̄н віддгй а̄сура-ніш́чайа̄н
Synonyms
аш́а̄стра — не згаданий у писаннях; віхітам — керований; ґгорам — шкідливий для інших; тапйанте — проходять через аскезу; йе — ті, хто; тапах̣ — аскеза; джана̄х̣ — люди; дамбга — з пихою; ахан̇ка̄ра — й егоїзмом; сам̇йукта̄х̣ — втягнені; ка̄ма — хтивості; ра̄ґа — й прив’язаності; бала — силою; анвіта̄х̣ — спонукувані; каршайантах̣ — катуючи; ш́арı̄ра-стгам — розташований в тілі; бгӯта-ґра̄мам — поєднання матеріальних елементів; ачетасах̣ — таким хибним складом розуму; ма̄м — Мене; ча — також; ева — неодмінно; антах̣ — всередині; ш́арı̄ра-стгам — розташованого в тілі; та̄н — їх; віддгі — розумій; а̄сура-ніш́чайа̄н — демонів.
Translation
Тих, хто з гордощів та егоїзму накладає на себе суворі тапасйі, не згадані в ш́а̄страх, кого спонукує хтивість й прив’язаність, тих ворогів духовного поступу, які мордують матеріальні елементи тіла й Наддушу в ньому,—називають демонами.
Purport
Є люди, що винаходять різного роду аскези й покути, не вказані в ш́а̄страх. Так, наприклад, говіння задля досягнення якої-небудь мети, зокрема з політичних міркувань, не згадано в настановах ш́а̄стр. Ш́а̄стри рекомендують піст задля духовного поступу, а не заради досягнення яких-небудь політичних або соціальних цілей. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, люди, які вдаються до таких аскез, безумовно є демонами. Їхні дії суперечать ш́а̄страм і не приносять користі іншим. По суті, цих людей скеровують гордощі, оманне его, хтивість й прив’язаність до матеріальних насолод. Такі дії не лише викликають розлад в діяльності органів тіла, створеного з матеріальних елементів, але також турбують Самого Верховного Бога-Особу, який перебуває в цьому тілі. Подібні не рекомендовані авторитетами пости й покути заради досягнення політичних цілей лише завдають клопоту оточуючим. Про них нічого не сказано в ведичній літературі. Демон може вважати, що таким робом він змусить своїх суперників діяти згідно зі своїми бажаннями, однак інколи він виснажується од голоду і вмирає. Верховний Бог-Особа не схвалює подібних дій, Він називає людей, що вдаються до такої діяльності, демонами. Такі демонстрації ображають Верховного Бога-Особу, тому що їх здійснюють всупереч ведичних приписів. У зв’язку з цим важливим є слово ачетасах̣. Люди з нормальною психікою повинні дотримуватись приписів ш́а̄стр. Ті ж, чий розум спотворено, діють усупереч ш́а̄стр, нехтують ними. Вони придумують власні методики аскез і покут. Не треба забувати, чим закінчують демони, — про це йшла мова в попередній главі. Господь змушує їх народжуватись знову й знову в черевах демонів. Відтак, життя за життям вони залишаються прив’язаними до демонічної природи, не підозрюючи про свій зв’язок з Верховним Богом-Особою. Однак, якщо демонові пощастить і він зустріне духовного вчителя, здатного скерувати його на шлях ведичної мудрості, то він зможе скинути пута свого рабства, і досягне, врешті-решт, вищої мети.