Бґ. 17.11

अफलाकाङ्‌‍क्षिभिर्यज्ञो विधिदिष्टो य इज्यते ।
यष्टव्यमेवेति मन: समाधाय स सात्त्विक: ॥ ११ ॥
апгала̄ка̄н̇кшібгір йаджн̃о
відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣
сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣

Synonyms

апгала-а̄ка̄н̇кшібгіх̣тими, хто не бажає плодів; йаджн̃ах̣жертвопринесення; відгі-дішт̣ах̣згідно з вказівками писань; йах̣котрий; іджйатевиконується; йашт̣авйаммусить виконуватись; еванеодмінно; ітітаким чином; манах̣розум; сама̄дга̄йазосереджуючи; сах̣він; са̄ттвіках̣у ґун̣і благочестя.

Translation

Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.

Purport

У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґун̣и благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні ш́а̄стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґун̣и благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов ш́а̄стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.