Бґ. 17.1
Текст
йе ш́а̄стра-відгім утср̣джйа
йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
теша̄м̇ нішт̣га̄ ту ка̄ кр̣шн̣а
саттвам а̄хо раджас тамах̣
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; йе—ті, хто; ш́а̄стра-відгім— приписів писань; утср̣джйа—відмовляючись; йаджанте—поклоняються; ш́раддгйа̄—цілковитою вірою; анвіта̄х̣—той, хто володіє; теша̄м—їх; нішт̣га̄—віра; ту—але; ка̄—яка; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; саттвам—у благості; а̄хо—або ж; раджах̣—у пристрасті; тамах̣—у невігластві.
Переклад
Арджуна запитав: О Кр̣шн̣о, яким є становище тих, хто не дотримується принципів ш́а̄стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?
Коментар
У тридцять дев’ятому вірші четвертої глави сказано, що людина, яка схильна до якогось окремого способу поклоніння, поступово підіймається до рівня знання і досягає найвищого ступеня миру й процвітання. З шістнадцятої глави можна довідатись, що той, хто не дотримується засад, викладених у ш́а̄страх, є асура, демон, того ж, хто чесно дотримується їх, називають девою, напівбогом. Але якщо людина вірить і дотримується якихось правил, що не згадані в ш́а̄страх, то яким є її становище? Незабаром Кр̣шн̣а розвіє цей сумнів Арджуни. Люди поклоняються, створивши певну подобу Бога, обравши на цю роль якусь особу і зосередивши на ній усю свою віру, але в якій же ґун̣і відбувається таке поклоніння — в благочесті, пристрасті або невігластві? Чи досягають такі люди досконалого знання? Чи можуть вони отримати істинне знання і піднестись до вищого ступеня досконалості? Чи досягають успіху в своїх зусиллях ті, що не дотримуються правил й настанов священних ш́а̄стр, але вірять у щось і поклоняються різним богам, напівбогам та людям? Про все це Арджуна запитує у Кр̣шн̣и.