5. VERS
TEXT 5
Szöveg
Текст
nibandhāyāsurī matā
mā śucaḥ sampadaṁ daivīm
abhijāto ’si pāṇḍava
нібандга̄йасурı̄ мата̄
ма̄ ш́учах̣ сампадам̇ даівı̄м
абгіджа̄то ’сі па̄н̣д̣ава
Szó szerinti jelentés
Послівний переклад
daivī – transzcendentális; sampat – tulajdonságok; vimokṣāya – a felszabadulást szolgálják; nibandhāya – kötöttséghez vezetnek; āsurī – a démonikus tulajdonságok; matā – így tekintik; mā – ne; śucaḥ – aggódj; sampadam – tulajdonságokkal; daivīm – transzcendentális; abhijātaḥ – született; asi – vagy; pāṇḍava – ó, Pāṇḍu fia.
даівı̄—трансцендентна; сампат—натура; вімокша̄йа—призначена на звільнення; нібандга̄йа—до рабства; а̄сурı̄—демонічна; мата̄— вважають; ма̄—не; ш́учах̣—турбуйся; сампадам—натурою; даівı̄м—трансцендентною; абгіджа̄тах̣—народжений з; асі—ти є; па̄н̣д̣ава—син Пан̣д̣у.
Fordítás
Переклад
A transzcendentális tulajdonságok a felszabaduláshoz vezetnek, míg a démonikusak kötöttséget eredményeznek. Ne aggódj, ó, Pāṇḍu fia, mert te isteni jellemmel születtél!
Трансцендентні якості ведуть до звільнення, тоді як демонічні — поневолюють людину. Але не хвилюйся, о сине Па̄н̣д̣у, ти народжений з божественними якостями.
Magyarázat
Коментар
Az Úr Kṛṣṇa megnyugtatja Arjunát, hogy nem démoni jellemmel született. Hogy részt vesz a csatában, az nem tekinthető démoninak, hiszen minden érvet és ellenérvet figyelembe véve döntött így. Jól átgondolta, vajon megölheti-e az olyan tiszteletre méltó személyiségeket, mint Bhīṣma és Droṇa, így hát nem a düh, a tekintélyvágy vagy a kegyetlenség befolyásolta tetteit. Mindez arra utal, hogy Arjuna egyáltalán nem volt démoni jellemű. Ha egy kṣatriya, egy harcos lenyilazza ellenségeit, az transzcendentális tett, míg ha meghátrál e kötelessége végrehajtása elől, az démonikus. Arjunának tehát nem volt oka a kesergésre. Aki betartja a különféle életrendekre vonatkozó szabályozó elveket, annak a helyzete transzcendentálisnak tekinthető.
Господь Кр̣шн̣а підбадьорив Арджуну, повідомивши, що той від народження позбавлений демонічних якостей. Його причетність до битви не носила демонічного характеру, адже він намагався зважити всі «за» й «проти». Арджуна розмірковував, чи варто йому вбивати таких шанованих людей, як Бгı̄шма та Дрон̣а, тобто він не діяв під впливом гніву, почуття оманного престижу чи брутальності. Отже, він не мав демонічних якостей. Для кшатрійі, воїна, стрільбу по ворогові з луку вважають трансцендентним обов’язком, тоді як невиконання такого обов’язку властиве демонам. Таким чином в Арджуни не було жодних підстав журитись. Кожен, хто дотримується відповідних засад, що впорядковують його життя, посідає трансцендентне становище.