Text 5
5
Texto
Текст
dhīrāḥ kāmārtha-hetave
niḥsaṅgā nyasta-karmāṇaḥ
praśāntāḥ śuddha-cetasaḥ
дгіра̄х̣ ка̄ма̄ртга-хетаве
ніх̣сан̇ґа̄ нйаста-карма̄н̣ах̣
праш́а̄нта̄х̣ ш́уддга-четасах̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
ye — los que; sva-dharmān — los deberes propios de su educación; na — no; duhyanti — sacan partido de; dhīrāḥ — inteligentes; kāma — complacencia de los sentidos; artha — prosperidad económica; hetave — con el fin de; niḥsaṅgāḥ — libres del apego material; nyasta — abandonadas; karmāṇaḥ — actividades fruitivas; praśāntāḥ — satisfechos; śuddha-cetasaḥ — de conciencia purificada.
йе — ті, хто; сва-дгарма̄н — свої фахові обов’язки; на — не; духйанті — використовують; дгіра̄х̣ — мудрі; ка̄ма — чуттєвого задоволення; артга — матеріального збагачення; хетаве — задля; ніх̣сан̇ґа̄х̣ — вільні від матеріальної прив’язаності; нйаста — відкинувши; карма̄н̣ах̣ — корисливу діяльність; праш́а̄нта̄х̣ — задоволені; ш́уддга-четасах̣ — з чистою свідомістю.
Traducción
Переклад
Los que son inteligentes y tienen la conciencia purificada están completamente satisfechos en el estado de conciencia de Kṛṣṇa. Liberados de las modalidades de la naturaleza material, no actúan en busca de complacencia de los sentidos; por el contrario, como ejecutan los deberes propios de su ocupación, su comportamiento es el que cabe esperar de todo ser humano.
Люди гострого інтелекту і чистої свідомості знаходять цілковите задоволення у свідомості Крішни. Звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, вони діють без бажання задовольнити чуття. Вірні своєму визначеному обов’язку, вони діють так, як їм покладено.
Significado
Коментар
El mejor ejemplo de ese tipo de hombre es Arjuna. Él era un kṣatriya, y el deber que su ocupación le imponía era luchar. Por lo general, los reyes luchan para extender sus reinos, y gobiernan buscando la complacencia de los sentidos. Pero en lo que a Arjuna respecta, él se negó a luchar por la complacencia de sus propios sentidos. Aunque si luchaba podía conseguir un reino, él dijo que no quería luchar contra sus parientes. Pero cuando Kṛṣṇa se lo ordenó, y le convenció con las enseñanzas del Bhagavad-gītā de que su deber era satisfacerle a Él, entonces luchó. Así que no luchó para complacer sus propios sentidos, sino para satisfacer a la Suprema Personalidad de Dios.
ПОЯСНЕННЯ: Найліпший приклад такої людини — це Арджуна. Арджуна був кшатрія, і його обов’язок полягав у тому, щоб воювати. Загалом царі воюють для того, щоб розширити своє царство, яким вони правлять задля власного чуттєвого задоволення. Однак Арджуна відмовився воювати задля власного чуттєвого задоволення. Він сказав, що навіть якщо у війні з родичами він добуде царство, це не надихає його воювати з ними. Але коли він отримав наказ від Крішни й вислухав настанови «Бгаґавад-ґіти», які переконали його в тому, що його обов’язок — намагатися задовольнити Крішну, він вступив у бій. Отже, він воював не задля чуттєвого задоволення, а для задоволення Верховного Бога-Особи.
Las personas que trabajan en sus deberes prescritos, no para complacer sus sentidos, sino para complacer al Señor Supremo, se dice que son niḥsaṅga, es decir, están liberadas de la influencia de las modalidades de la naturaleza material. Nyasta-karmāṇaḥ indica que dan los resultados de sus actividades a la Suprema Personalidad de Dios. Esas personas actúan en el plano de sus respectivos deberes, pero no realizan sus actividades en busca de complacencia personal de los sentidos; por el contrario, las realizan para el placer de la Persona Suprema. De esos devotos se dice que son praśāntāḥ, que significa «completamente satisfecho». Śuddha-cetasaḥ quiere decir «consciente de Kṛṣṇa»; sus conciencias se han purificado. Cuando la conciencia está contaminada, creemos que somos el Señor del universo, pero cuando la conciencia ha sido purificada, nos consideramos el sirviente eterno de la Suprema Personalidad de Dios. Situándonos en esa posición de servidumbre eterna al Señor Supremo, y trabajando para Él perpetuamente, llegamos a obtener verdadera satisfacción completa. Mientras trabajemos para complacer nuestros propios sentidos, siempre estaremos llenos de ansiedad. Esa es la diferencia entre conciencia ordinaria y conciencia de Kṛṣṇa.
Людей, які виконують свої обов’язки не задля чуттєвого задоволення, а для задоволення Верховного Господа, називають ніх̣сан̇ґа, тобто вільними від впливу ґун матеріальної природи. Слова нйаста-карма̄н̣ах̣ означають, що вони присвячують плоди своєї діяльності Верховному Богові-Особі. Хоча здається, що ці люди просто виконують свої обов’язки, їхня діяльність вільна від розрахунку задовольнити власні чуття — вони виконують її для задоволення Верховної Особи. Таких відданих називають праш́а̄нта̄х̣, що означає «цілковито задоволені». Ш́уддга-четасах̣ означає, що вони перебувають у досконалій свідомості Крішни, завдяки чому їхня свідомість очищується. Людина з неочищеною свідомістю вважає себе за повелителя всесвіту, а людина з чистою свідомістю вважає себе за вічного слугу Верховного Бога-Особи. Той, хто приймає становище вічного слуги Верховного Господа і постійно служить Йому, досягає справжнього задоволення. Доки людина діє з розрахунком задовольнити власні чуття, доти їй не знайти спокою. В цьому полягає різниця між звичайною свідомістю і свідомістю Крішни.