Skip to main content

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

ГЛАВА ЧЕТВЪРТА

Відура звертається за настановами до Майтреї

Видура среща Маитрея

1:
Потім усі вони [нащаки Врішні та Бгоджі] з дозволу брахманів поїли решток прасаду і випили рисового вина. Напившись, вони стратилися розуму і в безпам’ятстві стали ранити одне одному серце гострими словами.
ТЕКСТ 1:
После всички (потомците на Вр̣ш̣н̣и и Бходжа) с позволението на бра̄хман̣ите опитаха остатъците от праса̄да и освен това пиха оризово вино. От виното те се опиха и в несвяст започнаха да сипят един срещу друг груби думи, които ги засегнаха до дъното на сърцата им.
2:
Під час п’яної чвари вони геть втратили розум і, коли сонце заходило за обрій, винищили одне одного, так само як вогонь, що займається від тертя бамбуків, знищує ліс.
ТЕКСТ 2:
Както триенето между бамбуците води до унищожение, така на залез-слънце заради пороците на пиянството разсъдъкът им се помъти и те започнаха да се изтребват взаимно.
3:
Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, силою Своєї внутрішньої енерґії передбачивши цей кінець [Своєї династії], прийшов на берег Сарасваті і, відпивши води, сів під деревом.
ТЕКСТ 3:
Божествената Личност, Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, с помощта на вътрешната си енергия предвиждаше края (на своя род). Тогава Той отиде на брега на река Сарасватӣ, пийна малко вода и седна под едно дърво.
4:
Господь звільняє тих, хто Йому віддався, від усіх страждань. Отже, Господь, що мав намір усунути з поверхні землі Свою династію, велів мені вирушити до Бадарікашраму.
ТЕКСТ 4:
Богът предпазва от всички страдания този, който му се е отдал. Затова когато реши да унищожи рода си, преди това Той ми каза да отида в Бадарика̄шрама.
5:
Проте, хоча я знай Його бажання [усунути династію], о Аріндамо [Відуро], я пішов за Ним, бо мені нестерпно було розлучитися з лотосовими стопами свого повелителя.
ТЕКСТ 5:
Но въпреки че знаех за желанието му (да унищожи династията), о, Ариндама (Видура), аз го последвах, защото не можех да понеса раздялата с лотосовите нозе на моя господар.
6:
Пішовши слідом, я побачив, що мій покровитель і повелитель [Господь Шрі Крішна] сів і глибоко замислився, прийнявши притулок на березі Сарасваті, хоча Він Сам    —    притулок богині щастя.
ТЕКСТ 6:
И така, аз тръгнах след него и видях как моят покровител и господар (Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а) седи усамотен и потънал в дълбок размисъл, приел подслон на брега на река Сарасватӣ, въпреки че Той самият е подслон за богинята на процъфтяването.
7:
Тіло Господа темне, але вічне, сповнене блаженства та знання і надзвичайно прекрасне. Його очі, рожеві, наче ранкове сонце, завжди випромінюють спокій. За чотирма руками, божественними символами і вбранням із жовтого шовку я відразу впізнав у Ньому Верховного Бога-Особу.
ТЕКСТ 7:
Тялото на Бога е възчерно на цвят, но е вечно, изпълнено с блаженство и знание и много, много красиво. Очите му, винаги безметежни, са червеникави като изгряващото утринно слънце. Когато видях четирите му ръце, различните символи в тях и жълтите му копринени дрехи, веднага разбрах, че Той е Върховната Божествена Личност.
8:
Господь сидів, спершись на молоде бан’янове дерево і поклавши Свою праву лотосову стопу на ліве стегно. Сидячи таким чином, Він виглядав повністю щасливим, дарма що повністю відмовився від домашнього комфорту.
ТЕКСТ 8:
Богът седеше, облегнал гръб на едно младо баняново дърво, положил десния си лотосов крак върху лявото си бедро, и макар че се беше отказал от семейния уют, изглеждаше много радостен в тази поза.
9:
Саме в той час за щасливим збігом обставин туди прийшов Майтрея, що побував по усіх усюдах і що був великий відданий Господа, а також друг та доброзичливець великого мудреця Крішни-двайпаяни В’яси.
ТЕКСТ 9:
Тогава по волята на щастливия случай, след дълго странстване по света, на това място пристигна Маитрея, който бе велик предан на Бога, приятел и доброжелател на великия мъдрец Кр̣ш̣н̣а-дваипа̄яна Вя̄са.
10:
Майтрея Муні був дуже прив’язаний до Нього [до Господа]. Шанобливо похиливши плечі, він з радістю слухав Господа. Усміхаючись і дивлячись на мене, Господь, запросивши мене зручно влаштуватися, заговорив.
ТЕКСТ 10:
Маитрея Муни бе силно привързан към него (към Бога) и го слушаше с радост, навел рамо на една страна. Богът погледна усмихнато право към мен и след като ме покани да седна, каза следните думи.
11:
О Васу, Я знаю всі думки, і тому Я знаю, чого ти бажав, коли Васу та інші півбоги, відповідальні за розгортання життєдіяльності всесвіту, виконували жертвопринесення на світанку творення. Ти бажав досягнути Мого товариства. Іншим цього дуже важко досягнути, але Я дарую це тобі.
ТЕКСТ 11:
О, Васу, познавам всички твои помисли и затова ми е известно какво желаеше в далечни времена, когато Васувците и останалите полубогове, които бяха отговорни за хода на вселенските дела, извършваха жертвоприношения. Ти искаше единствено да можеш да общуваш с мен. Аз те дарявам с тази възможност, която е непостижима за другите.
12:
О доброчесний [Уддгаво], твоє теперішнє життя    —    останнє і найпіднесеніше з усіх твоїх життів, бо в ньому ти здобув Мою найвищу милість. Тепер, покинувши цей всесвіт зумовлених живихістоти, ти можеш піти до Моєї трансцендентної обителі, Вайкунтги. У це безлюдне місце тебе привело чисте й непохитне віддане служіння, і те, що ти зустрівся тут зі Мною,    —    велике благо для тебе.
ТЕКСТ 12:
О, достопочтени, сегашният ти живот е последен за теб и е най-съвършеният, защото в него ти получи моята най-висша милост. Сега можеш да напуснеш тази вселена на обусловени живи същества и да заминеш за трансценденталната ми обител Вайкун̣т̣ха. Това, че воден от чистото си и непоколебимо предано служене, ме срещна в това уединено място, е голямо благо за теб.
13:
В давноминулу епоху лотоса, на початку творіння, Я повідав про Свою трансцендентну велич Брахмі, що сидів на лотосі, який виріс з Мого пупка. Великі мудреці назвали цю оповідь «Шрімад-Бгаґаватам».
ТЕКСТ 13:
О, Уддхава, в дълбока древност, още в началото на творението, по време на милениума на лотоса, Аз говорих на Брахма̄, който седи върху израсналия от пъпа ми лотосов цвят, за моето трансцендентално величие. Великите мъдреци наричат това откровение „Шрӣмад Бха̄гаватам“.
14:
Уддгава сказав: О Відуро, коли Верховний Бог-Особа з великою ніжністю промовив ті слова, проливаючи на мене нескінченний потік милості, сльози перехопили мені горло і волосся на тілі стало дибки. Втираючи сльози, я промовив зі складеними долонями:
ТЕКСТ 14:
Уддхава каза: О, Видура, така Върховната Божествена Личност всеки един миг изливаше благословията си върху мен и ми говореше с огромна любов, и тогава моите слова заседнаха в гърлото ми, удавени в сълзи, а космите по тялото ми настръхнаха. Щом избърсах сълзите си, аз допрях молитвено длани и казах.
15:
Господи, для відданих, які виконують трансцендентне любовне служіння Твоїм лотосовим стопам, немає нічого важкодосяжного у сфері чотирьох засад: релігійності, матеріального збагачення, насолоди чуттів і звільнення. Але що стосується мене, о великий Господи, я завжди віддаю перевагу любовному служінню Твоїм лотосовим стопам.
ТЕКСТ 15:
О, Господи мой, преданите, които са се посветили на трансцендентално любовно служене в твоите лотосови нозе, лесно постигат всичко, свързано с четирите принципа: религиозност, икономическо развитие, сетивно наслаждение и освобождение. Но лично аз, о, велики, предпочитам да служа с любов на лотосовите Ти нозе.
16:
Господи, навіть у великих мудреців бентежиться розум, коли вони бачать, як Твоя Господня Величність виконує кармічну діяльність, хоча Ти вільний від усіх бажань, як Ти народжуєшся, хоча Ти ненароджений, як Ти в страхові перед ворогом рятуєшся втечею і ховаєшся в фортеці, хоча Ти повелитель нездоланного часу, і як Ти насолоджуєшся сімейним життям в оточенні численних жінок, хоча Ти черпаєш насолоду в Самому Собі.
ТЕКСТ 16:
О, Господи, дори учените мъдреци се объркват, когато видят как Ти, Всемогъщият, се занимаваш с плодоносни дейности, въпреки че си напълно лишен от желания, как се раждаш, въпреки че си нероден, как Ти, господарят на непобедимото време, в страха си бягаш от врага и се скриваш в крепост, как въпреки че си удовлетворен вътре в себе си, се наслаждаваш на семеен живот и се обграждаш с много жени.
17:
Господи, Твоя вічна сутність неподільна і непідвладна впливові часу [що відмежовує майбутнє від минулого], а Твоє досконале знання не обмежене нічим. Отож Ти завжди й в усьому здатний Сам Собі дати раду, однак Ти звертався по раду до мене. Здавалося, що Ти перебуваєш в замішанні, дарма що Тебе ніщо не може спантеличити, і ця Твоя поведінка дуже пантеличить мене.
ТЕКСТ 17:
О, Господи, времето няма власт на тебе, вечния и неделимия, а съвършеното Ти знание не знае предели. Ти си напълно способен да вземаш съвсем сам всички решения и въпреки това ме викаше, за да чуеш моя съвет, сякаш наистина беше объркан, макар че нищо не е в състояние да те обърка. Тези твои постъпки ме озадачават.
18:
Любий Господи, якщо Ти вважаєш нас здатними осягнути це, милостиво відкрий нам трансцендентне знання, яке дозволяє збагнути Тебе і яке Ти колись пояснив Брахмаджі.
ТЕКСТ 18:
О, Господи, ако смяташ, че съм достоен, моля те, повери ми това трансцендентално знание, което разкрива тебе самия и което преди време Ти предаде на Брахма̄джӣ.
19:
Коли висловив Верховному Богові-Особі щире бажання свого серця, лотосоокий Господь просвітив мене знанням про Своє трансцендентне становище.
ТЕКСТ 19:
Когато открих съкровените си желания пред Върховната Божествена Личност, лотосоокият Бог ми разказа за трансценденталното си положение.
20:
Мій духовний вчитель, Бог-Особа, відкрив мені науку самопізнання. Після того, обійшовши навколо Нього й поклонившись Його лотосовим стопам, я прийшов сюди, страждаючи від розлуки з Ним.
ТЕКСТ 20:
Така от духовния си учител, Божествената Личност, аз узнах пътя на себепознанието и след като обиколих Бога, дойдох тук, съкрушен от раздялата.
21:
Дорогий Відуро, тепер, не маючи щастя бачити Його, я не тямлю себе від горя. Щоб духовним спілкуванням втамувати цей біль, я зараз іду до Бадарікашраму в Гімалаях, як велів мені Господь.
ТЕКСТ 21:
Скъпи Видура, сега, лишен от щастието да го виждам, съм като обезумял от скръб и за да облекча болката си, съм тръгнал за Бадарика̄шрама в Хималаите, където да общувам, както самият Той ми повели.
22:
Там, у Бадарікашрамі, Бог-Особа, втілившись як мудреці Нара і Нараяна, з непам’ятних часів виконують суворі аскези для добра усіх істот, дорогих Його серцю.
ТЕКСТ 22:
Там, в Бадарика̄шрама, Божествената Личност, инкарнирала в образа на мъдреците Нара и На̄ра̄ян̣а, от незапомнени времена извършва сурови отречения за благото на всички скъпи за него живи същества.
23:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Почувши від Уддгави опис загибелі усіх своїх друзів та родичів, вчений Відура був охоплений горем, але за допомогою свого трансцендентного знання взяв себе в руки.
ТЕКСТ 23:
Шрӣ Шукадева Госва̄мӣ каза: С помощта на трансценденталното си знание мъдрият Видура успя да уталожи безутешната скръб, която го бе обзела, когато той научи от Уддхава за изтреблението на своите приятели и роднини.
24:
Коли Уддгава, чільний і найбільш довірений відданий Господа, уже збирався йти, Відура звернувся до нього з великою довірою й любов’ю.
ТЕКСТ 24:
Когато Уддхава, главният и най-довереният от отдадените на Бога, вече се канеше да си ходи, Видура, движен от любов и вяра, се обърна към него с молба.
25:
Відура сказав: О Уддгаво, слуги Вішну, Верховного Господа, ходять по землі тому, що піклуються про благо інших, отож було б дуже до речі, якби ти милостиво передав мені науку самоусвідомлення, яку розкрив тобі Сам Господь.
ТЕКСТ 25:
Видура каза: О, Уддхава, слугите на Бог Виш̣н̣у бродят по света, за да служат на другите, затова ще е много уместно, ако проявиш добрина и ми предадеш знанието за аза, с което те просветли самият Бог.
26:
Шрі Уддгава сказав: Ти можеш звернутися за настановами до великого мудреця Майтреї, що розташувався неподалік і що гідний найвищої шани за свій хист передавати трансцендентне знання. Він вислухав повчання безпосередньо від Самого Бога-Особи, коли Господь збирався покидати цей минущий світ.
ТЕКСТ 26:
Шрӣ Уддхава каза: Можеш да приемеш наставления от великия и учен мъдрец Маитрея, който е наблизо и е достоен за почит, защото е получил трансцендентално знание. То му бе предадено от самия Бог, Върховната Личност, когато Той се готвеше да напусне тленния свят.
27:
Шукадева Ґосвамі сказав: О царю, порозмовлявши з Відурою на березі Ямуни про трансцендентне ім’я Господа, Його велич та інші якості, Уддгава був дуже засмучений. Ніч промайнула для нього, наче мить, а вранці він пішов своєю дорогою далі.
ТЕКСТ 27:
Шукадева Госва̄мӣ каза: О, царю, след този разговор с Видура на брега на Ямуна̄, в който двамата беседваха за трансценденталното име, слава и качества, Уддхава отново бе обзет от силна мъка. За него нощта премина като един миг, а после, когато настъпи утрото, той си отиде.
28:
Цар запитав: Як сталося, що Уддгава один залишився після того, як завершив Свої розваги Господь трьох світів, Шрі Крішна, і зникли з поверхні землі члени династій Врішні та Бгоджа, найвидатніші полководці?
ТЕКСТ 28:
Царят попита: Забавленията на Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Бога на трите свята, приключиха и най-добрите от великите пълководци, потомците на династиите Вр̣ш̣н̣и и Бходжа, напуснаха този свят. Защо единствен Уддхава остана?
29:
Шукадева Ґосвамі відповів: Дорогий царю, прокляття брахманів послужило лише приводом, але справжня причина всім цим подіям    —    бажання Господа. Він хотів, відіславши звідси Свою надто численну родину, зникнути з поверхні Землі, і став міркувати про це.
ТЕКСТ 29:
Шукадева Госва̄мӣ отвърна: Скъпи царю, проклятието на бра̄хман̣ите беше само предлог. Истинската причина бе висшата воля на Бога. Той искаше да изчезне от лицето на Земята, след като изпрати оттук първо безбройните си роднини. Той мислеше следното.
30:
Зараз Я зникну з перед очей жителів матеріального світу, і Я бачу, що Уддгава, найліпший з Моїх відданих,    —    єдиний, кому можна безпосередньо довірити знання про Мене.
ТЕКСТ 30:
Сега ще се скрия от погледа на материалния свят и виждам, че Уддхава, най-издигнатият от моите предани, е единственият, който заслужава да му бъде поверено знанието за мен.
31:
Уддгава нічим не поступається Мені, тому що на нього не впливають ґуни матеріальної природи. Отже, нехай залишиться у цьому світі, щоб поширювати серед людей точне знання про Бога-Особу.
ТЕКСТ 31:
Уддхава по нищо не ми отстъпва, защото никога не е под въздействието на материалните гун̣и. Затова нека той да остане в този свят и да разпространява съкровеното знание за мен, Божествената Личност.
32:
Шукадева Ґосвамі розповів царю, що Уддгава, отримавши настанови Верховного Бога-Особи, джерела всього ведичного знання й духовного вчителя трьох світів, прийшов до Бадарікашраму, святого місця прощі, і занурився в транс, прагнучи вдовольнити Господа.
ТЕКСТ 32:
Шукадева Госва̄мӣ каза на царя, че след като получил наставленията на Върховната Божествена Личност, която е източник на цялото ведическо знание и духовен учител на трите свята, Уддхава тръгнал на път и така стигнал до святото място Бадарика̄шрама, където се потопил в транс, за да удовлетвори Бога.
33:
Відура також почув від Уддгави про з’явлення і зникнення Господа Крішни, Наддуші, в матеріальному світі, про що з великою наполегливістю намагаються дізнатися великі мудреці.
ТЕКСТ 33:
Видура чу от Уддхава и за появяването и напускането на Бог Кр̣ш̣н̣а, Свръхдушата, в тленния свят. Това беше въпрос, който великите мъдреци много упорито се стремяха да разгадаят.
34:
Славетні діяння Господа і прийняття різних трансцендентних форм для надзвичайних розваг у цьому минущому світі дуже важко зрозуміти всім іншим, крім Його відданих, а розум твариноподібних істот вони просто турбують.
ТЕКСТ 34:
Великите дела на Бога и разнообразните трансцендентални форми, които Той приема, за да извършва необикновените си забавления в тленния свят, много трудно могат да бъдат разбрани от хората, които не са негови предани. А у животните те причиняват само раздразнение на ума.
35:
Зрозумівши, що Господь Крішна [покидаючи цей світ] згадав його, Відура, охоплений любовним екстазом, став ридати.
ТЕКСТ 35:
Щом разбра, че (докато е напускал този свят) Бог Кр̣ш̣н̣а си е спомнил за него, Видура се разрида, обзет от екстаза на любовта.
36:
Провівши кілька днів на березі Ямуни, Відура, що усвідомив свою духовну сутність, прийшов на берег Ґанґи, де перебував великий мудрець Майтрея.
ТЕКСТ 36:
Така Видура, себепозналата се душа, прекара няколко дена на брега на река Ямуна̄ и после се отправи към брега на река Ганг, където се намираше великият мъдрец Маитрея.