Skip to main content

27

Sloka 27

Текст

Verš

нітйа̄рӯд̣га-сама̄дгітва̄т
пара̄вр̣тта-ґун̣а-бграма̄
на сасма̄ра тада̄тма̄нам̇
свапне др̣шт̣ам івоттгітах̣
nityārūḍha-samādhitvāt
parāvṛtta-guṇa-bhramā
na sasmāra tadātmānaṁ
svapne dṛṣṭam ivotthitaḥ

Послівний переклад

Synonyma

нітйа  —  вічно; а̄рӯд̣га  —  утверджена; сама̄дгітва̄т  —  вді трансу; пара̄вр̣тта  —  звільнена; ґун̣а  —  від ґун матеріальної природи; бграма̄  —  ілюзії; на сасма̄ра  —  не пам’ятала; тада̄  —  тоді; а̄тма̄нам  —  свого матеріального тіла; свапне  —  уві сні; др̣шт̣ам  —  побачене; іва  —  як; уттгітах̣  —  той, хто прокинувся.

nitya — věčném; ārūḍha — pohroužena; samādhitvāt — v tranzu; parāvṛtta — oproštěna; guṇa — od kvalit hmotné přírody; bhramā — iluze; na sasmāra — nepamatovala si; tadā — tehdy; ātmānam — své hmotné tělo; svapne — ve snu; dṛṣṭam — vidět; iva — jako; utthitaḥ — kdo procitl.

Переклад

Překlad

Занурившись у неперервний транс і звільнившись від ілюзії, створеної ґунами матеріальної природи, вона забула про своє матеріальне тіло, як людина забуває всі тіла, які їй наснилися, коли вона спала.

Pohroužena ve věčném tranzu a nedotčena iluzí způsobenou kvalitami hmotné přírody, zapomněla na své hmotné tělo, stejně jako zapomeneme na všechna těla, o kterých se nám zdálo.

Коментар

Význam

ПОЯСНЕННЯ: Один великий вайшнава сказав, що того, хто не пам’ятає про своє тіло, уже не зв’язують пута матеріального існування. Доки ми пам’ятаємо про існування тіла, доти ми живемо зумовленим життям під впливом трьох ґун матеріальної природи. Коли людина забуває про існування тіла, її зумовленому, матеріальному життю настає край. По-справжньому забути про тіло можна тоді, коли ми залучаємо чуття до трансцендентного любовного служіння Господу. В зумовленому стані людина використовує чуття на служіння сім’ї, громаді чи країні. Лише коли вона забуває про свою приналежність до цих матеріальних формувань і усвідомлює себе як вічного слугу Верховного Господа, вона може по-справжньому забути про матеріальне існування.

Velký vaiṣṇava jednou řekl, že ten, kdo nevzpomíná na tělo, není vázaný hmotnou existencí. Dokud jsme si vědomi své tělesné existence, žijeme v podmíněném stavu a jsme ovládáni třemi kvalitami hmotné přírody. Pokud však na svou tělesnou existenci zapomeneme, náš podmíněný, hmotný život skončí. Zapomenout na tělesnou existenci můžeme jen tehdy, když zaměstnáme smysly v transcendentální láskyplné službě Pánu. V podmíněném stavu používáme smysly ve službě rodině, společnosti a státu. Dokážeme-li zapomenout na tyto hmotné svazky a realizovat, že jsme věční služebníci Nejvyššího Pána, zapomeneme na celou hmotnou existenci.

Це забуття приходить, коли людина служить Господу. Відданий більше не бажає за допомогою свого тіла служити своїм чуттям, задовольняючи їх у стосунках із сім’єю, громадою, країною, людством тощо. Він просто служить Верховному Богові-Особі, Крішні. Це досконала свідомість Крішни.

Tuto schopnost získáme, když sloužíme Pánu. Oddaný své tělo již nevyužívá ke smyslovému požitku v rámci rodiny, společnosti, státu, lidstva atd., ale výhradně ke službě Nejvyšší Osobnosti Božství, Kṛṣṇovi. Tomu se říká dokonalé vědomí Kṛṣṇy.

Відданий завжди занурений у трансцендентне щастя і тому не відчуває матеріальних страждань. Це трансцендентне щастя і є тим, що називають вічним блаженством. Згідно з думкою відданих, самадгі, чи транс,    —    це постійне пам’ятування про Верховного Господа. Якщо людина постійно перебуває в трансі, ґуни матеріальної природи ніяк не можуть подолати її чи навіть доторкнутися до неї. А коли істота звільняється від скверни трьох матеріальних ґун, їй уже не доведеться народжуватися в матеріальному світі й переселятися з одного тіла до іншого.

Oddaný je neustále transcendentálně šťastný a nezná hmotné utrpení. Toto transcendentální štěstí se nazývá věčná blaženost. Tranz, samādhi, pro oddaného znamená nepřetržitě vzpomínat na Nejvyššího Pána. Toho, kdo je neustále v tomto tranzu, nemohou kvality hmotné přírody napadnout, a dokonce se ho nemohou ani dotknout. Ve chvíli, kdy jsme mimo vliv tří kvalit hmotné přírody, přestáváme být odsouzeni k dalšímu zrození a převtělování z jedné podoby do druhé v tomto hmotném světě.