5
Text 5
Текст
Texto
прасактам асата̄м̇ патгі
бгакті-йоґена тіврен̣а
вірактйа̄ ча найед ваш́ам
prasaktam asatāṁ pathi
bhakti-yogena tīvreṇa
viraktyā ca nayed vaśam
Послівний переклад
Palabra por palabra
атах̣ ева — тоі; ш́анаіх̣ — поступово; чіттам — розум, свідомість; прасактам — прив’язаний; асата̄м — матеріальних насолод; патгі — на шлях; бгакті-йоґена — відданим служінням; тіврен̣а — дуже серйозним; вірактйа̄ — без прив’язаності; ча — і; найет — повинен привести; ваш́ам — в покору.
Переклад
Traducción
Обов’язок кожної зумовленої душі — скерувати свою осквернену свідомість, що тепер прив’язана до матеріальної насолоди, на якнайсерйозніше віддане служіння в дусі відреченості. Так вона зможе повністю підпорядкувати собі розум і свідомість.
El deber de toda alma condicionada es hacer que su conciencia contaminada, apegada ahora al disfrute material, se ocupe en servicio devocional, con gran seriedad y con desapego. De este modo, su mente y su conciencia estarán completamente bajo control.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш чудово описує шлях до звільнення. Причина зумовленості матеріальною природою полягає в тому, що істота вважає себе за власника, володаря насолоди і друга всіх живих істот. Ці хибні уявлення виникають через медитацію на чуттєву насолоду. Коли людина вважає себе за найліпшого друга своїх співвітчизників, суспільства чи всього людства, і вдається до патріотичної, доброчинної чи альтруїстичної діяльності, вона просто думає про задоволення чуттів. Так званий вождь нації чи гуманіст служить не людям, а своїм чуттям. Така реальність. Але зумовлена душа не розуміє цього, тому що її вводять в оману чари матеріальної природи. Тому це вірш радить якнайсерйозніше присвятити себе на віддане служіння Господу. Це означає, що не треба вважати себе власником, доброчинцем, другом чи тим, хто насолоджується. Треба завжди усвідомлювати, що по-справжньому може насолоджуватися тільки Крішна, Верховний Бог-Особа. В цьому полягає основа бгакті-йоґи. Треба бути твердо переконаним у трьох засадах: треба завжди пам’ятати, що Крішна владика всього сущого, Крішна всім насолоджується і Крішна — друг усіх істот. Треба не лише добре усвідомити ці засади самому, але й намагатися переконати в них інших людей, поширюючи свідомість Крішни.
En este verso está muy bien explicado el proceso de liberación. La naturaleza material nos ha impuesto su condicionamiento porque nos consideramos el disfrutador, el propietario o el amigo de todas las entidades vivientes. Esa falsa creencia es el resultado de pensar en la posibilidad de disfrutar de los sentidos. Cuando alguien se considera el mejor amigo de sus compatriotas, de la sociedad o de la humanidad, y se ocupa en distintas actividades nacionalistas, filantrópicas y altruistas, no hace más que concentrarse intensamente en la complacencia de los sentidos. El supuesto líder nacionalista o humanista no sirve a la gente; solamente sirve a sus sentidos. Es un hecho. Pero esto no puede entenderlo el alma condicionada, pues está desconcertada debido al hechizo de la naturaleza material. Por consiguiente, lo que en este verso se recomienda es ocuparse con gran seriedad en el servicio devocional del Señor. Esto significa que no debemos considerarnos el propietario, el benefactor, el amigo o el disfrutador. Siempre debemos tener presente que el verdadero disfrutador es Kṛṣṇa, la Suprema Personalidad de Dios; ese es el principio básico del bhakti-yoga. Debemos estar firmemente convencidos de los tres principios siguientes: Kṛṣṇa es el propietario, Kṛṣṇa es el disfrutador, y Kṛṣṇa es el amigo. Siempre debemos recordar esto. Y no solamente entenderlo nosotros mismos, sino tratar de convencer a otros y propagar el movimiento para la conciencia de Kṛṣṇa.
Коли людина серйозно присвячує себе на служіння Господу, в неї природно зникає схильність претендувати на становище владики матеріальної природи. Така відреченість називається вайраґ’я. Замість того, щоб з головою поринати в марні спроби панувати над матерією, така людина присвячує себе розвитку свідомості Крішни, тим самим приборкуючи свою свідомість. Практика йоґи вимагає приборкати чуття — йоґа індрійа-сам̇йамах̣. Але чуття завжди шукають діяльності, тому їхню діяльність треба скерувати на віддане служіння; зупинити їхню діяльність неможливо. На того, хто намагається штучно зупинити діяльність чуттів, чекає поразка. Навіть великий йоґ Вішвамітра, що намагався приборкати чуття засобами йоґи, впав жертвою чар Менаки. Таких прикладів існує багато. Поки людина повністю залучить свій розум і свідомість до відданого служіння, залишається загроза того, що розум захоплять бажання чуттєвого задоволення.
Cuando alguien se ocupa con seriedad en el servicio devocional del Señor, de modo natural en él desaparece la propensión a proclamar falsamente su señorío sobre la naturaleza material. Ese desapego se denomina vairāgya. En vez de estar absorto en el supuesto señorío material, se ocupa en el proceso de conciencia de Kṛṣṇa; eso es control de la conciencia. El proceso de yoga implica controlar los sentidos. Yoga indriya-saṁyamaḥ. Como los sentidos están siempre activos, hay que ocuparlos en actividades de servicio devocional, pues no es posible mantenerlos inactivos. Quien trate de impedir artificialmente la actividad de los sentidos, fracasará en su intento. Incluso el gran yogī Viśvāmitra, que trataba de controlar sus sentidos por medio del proceso de yoga, fue víctima de la belleza de Menakā. Hay muchos ejemplos como ese. Si la mente y la conciencia no están ocupadas por completo en servicio devocional, siempre cabe la posibilidad de que la mente se llene de deseos de complacencia de los sentidos.
Цей вірш вказує на один дуже важливий момент. Тут сказано: прасактам асата̄м̇ патгі — розум завжди приваблюється до асат, тимчасового матеріального буття. Ми пов’язані з матеріальної природою з непам’ятних часів і тому звикли відчувати прив’язаність до тимчасової матеріальної природи. Треба зосередити свій розум на вічних лотосових стопах Верховного Господа — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣. Свій розум треба зосередити на лотосових стопах Крішни, і тоді все стане дуже сприятливим. Так цей вірш підкреслює важливість бгакті-йоґи.
Es muy significativo un punto concreto que se toca en este verso, cuando se dice prasaktam asatāṁ pathi: La atracción por asat, la existencia material temporal, está siempre en la mente. Como hemos estado en contacto con la naturaleza material desde tiempo inmemorial, nos hemos acostumbrado a estar apegados a la naturaleza material temporal. Hay que fijar la mente en los eternos pies de loto del Señor Supremo. Sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayoḥ. Hay que fijar la mente en los pies de loto de Kṛṣṇa; entonces, todo irá muy bien. De este modo se recalca en este verso la seriedad del bhakti-yoga.