ВІРШ 28
Text 28
Текст
Texto
на̄бгідва̄рам апа̄натах̣
татра̄па̄нас тато мр̣тйух̣
пр̣тгактвам убгайа̄ш́райам
nābhi-dvāram apānataḥ
tatrāpānas tato mṛtyuḥ
pṛthaktvam ubhayāśrayam
Послівний переклад
Palabra por palabra
а̄сіср̣псох̣ — бажаючи пересуватись; пурах̣ — у різні тіла; пурйа̄х̣ — з одного тіла; на̄бгі-два̄рам — пуп, чи отвір на животі; апа̄натах̣ — проявився; татра — тоді; апа̄нах̣ — зупинка життєвої сили; татах̣ — тоді; мр̣тйух̣ — смерть; пр̣тгактвам — окремо; убгайа — обидва; а̄ш́райам — притулок.
āsisṛpsoḥ — deseando ir a todas partes; puraḥ — en diferentes cuerpos; puryāḥ — de un cuerpo; nābhi-dvāram — el ombligo o agujero abdominal; apānataḥ — se manifestó; tatra — después de eso; apānaḥ — detención de la fuerza vital; tataḥ — después de eso; mṛtyuḥ — muerte; pṛthaktvam — separadamente; ubhaya — ambas; āśrayam — refugio.
Переклад
Traducción
Потім, коли Він забажав переходити з одного тіла в інше, створено пуп, повітряний потік, який спричиняє вихід з тіла, і смерть. Пуп дає притулок і смерті, і віддільній силі.
Luego, cuando Él deseó moverse de un cuerpo a otro, se crearon conjuntamente el ombligo y el aire de la partida y la muerte. El ombligo es el refugio de ambos, es decir, de la muerte y de la fuerza separadora.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Прана-ваю подовжує життя, а апана-ваю зупиняє життєву силу. Обидва хвильові потоки виходять з отвору на животі, пупа. Пуп сполучає одне тіло з іншим. Господь Брахма народився як окреме тіло з пупа Ґарбгодакашаї Вішну, і так само з’являються на світ всі звичайні тіла. Тіло дитини розвивається з тіла матері, і коли дитину відділяють від материнського тіла, їй перерізають пуповину. Так Верховний Господь проявив Себе одного в численних окремих тілах. Отже живі істоти — відокремлені частки Господа, і тому вони не мають незалежности.
El prāṇa-vāyu mantiene la vida, y el apāna-vāyu detiene la fuerza viviente. Ambas vibraciones se generan en el agujero abdominal, el ombligo. Este ombligo es la juntura de un cuerpo con otro. El Señor Brahmā nació del agujero abdominal de Garbhodakaśāyī Viṣṇu, como un cuerpo separado, y el mismo principio se sigue incluso en el nacimiento de cualquier cuerpo ordinario. El cuerpo del niño procede del cuerpo de la madre, y para separar al niño del cuerpo de la madre, se corta la junta umbilical. Y esa es la forma en que el Señor Supremo se manifestó como muchos entes separados. Las entidades vivientes son, por lo tanto, partes separadas, en virtud de lo cual no tienen independencia alguna.