ПОЯСНЕННЯ: Цією молитвою Шріла Сута Ґосвамі, по суті, завершує вступ до всього «Шрімад-Бгаґаватам». «Шрімад- Бгаґаватам»    —    це природний коментар на «Веданта-сутри » і доповнення до них . « Веданта-сутри », або ж «Брахма-сутри», В’ясадева укладав із тим, аби подати самі вершки ведичного знання. «Шрімад-Бгаґаватам» є природний коментар на ці «вершки». Шріла Шукадева Ґосвамі досконало володів знанням, що вміщене у «Веданта-сутрі», а отже, він осягнув і «Шрімад-Бгаґаватам», коментар на неї. Те, що він перший повідав це потаємне писання, було виявом його безмежної милости до заблукалих людей-матеріалістів, що прагнуть назавжди піднятися над незнанням.

Не може навіть йтися за те, щоб матеріалістична людина стала щасливою. Стати щасливим не може жодне матеріальне створіння    —    ні великий Брахма, ні найнезначніша мурашка. Кожна істота будує свої плани на тривале щастя, але кожний зазнає поразки від дії законів матеріальної природи. Тому матеріальний світ називають найтемнішою місциною Божого творіння. Проте нещасливі матеріалісти можуть вибратися звідси, якщо просто бажатимуть того. На жаль, вони такі немудрі, що навіть не хочуть порятуватися. Їх порівнюють через те з верблюдом, що насолоджується, жуючи шпичасті галузки, бо йому подобається смак колючок, змішаних з кров’ю. Він не розуміє, що насолоджується власною кров’ю і що колючки, які він жує, розпорюють його язик. Так само насолоджується матеріаліст: він п’є свою кров, наче той солодкий мед, і, дарма що життя йому весь час отруюють його ж таки матеріальні витвори, він не має бажання уникнути цього. Таких матеріалістів називають кармі. З сотень тисяч кармі є, можливо, кілька, що втомились блукати в цьому лабіринті й хочуть вибратися звідти. Таких розумних людей називають ґ’яні. Саме до них звернена «Веданта-сутра». Але Шріла В’ясадева, втілення Верховного Господа, передбачаючи, що люди з нечистим сумлінням будуть хибно тлумачити «Веданта-сутру», сам написав доповнення до неї    —    «Бгаґавата-Пурану». Сказано однозначно: «Бгаґаватам» є первісний коментар на «Брахма-сутри». Крім того, Шріла В’ясадева виклав «Бгаґаватам» своєму синові Шрілі Шукадеві Ґосвамі, що натоді вже перебував на рівні звільнення у трансцендентному. Шріла Шукадева Ґосвамі усвідомив «Шрімад-Бгаґаватам» і пояснив його. Завдяки милості Шріли Шукадеви «Бгаґавата-веданта-сутра» доступна всім щирим душам, які бажають вивільнитись із матеріального існування.

«Шрімад-Бгаґаватам»    —    це єдиний коментар до «Веданта- сутри», він не має собі рівних. Шріпада Шанкарачар’я свідомо не торкався його, знаючи, що перевершити природний коментар йому не вдасться. Він написав «Шарірака-бгаш’ю», і його так звані послідовники затаврували «Бгаґаватам», як, буцім-то, новітній виклад. Не треба ловитися на гачок цієї теорії про «Бгаґаватам», що її поширює школа майавади. Ця ввідна шлока саме і вчить учня-початківця, що «Шрімад- Бгаґаватам»    —    це єдине трансцендентне писання, яке призначене виключно для парамахамс, що цілковито позбавлені матеріальної хвороби    —    злоби. Майаваді ставляться вороже до Бога-Особи, хоча сам Шріпада Шанкарачар’я визнавав: Нараяна, Бог-Особа, перебуває поза матеріальним творінням. Заздрісні майаваді не мають доступу до «Бгаґаватам», але ті, хто по-справжньому прагне вибратися з тенет матеріального існування, можуть знайти притулок у «Бгаґаватам», адже він вийшов із уст Шріли Шукадеви Ґосвамі, що був звільненою душею. За допомогою цього трансцендентного світоча можна у довершеній повноті побачити Абсолютну Істину, що Її осягають як Брахмана, Параматму і Бгаґавана.