ВІРШ 35 – 36
ТЕКСТЫ 35-36
Текст
Текст
кшема̄йа ча бгава̄йа ча
а̄сте йаду-кула̄мбгодга̄в
а̄дйо ’нанта-сакхах̣ пума̄н
кшема̄йа ча бхава̄йа ча
а̄сте йаду-кула̄мбходха̄в
а̄дйо ’нанта-сакхах̣ пума̄н
сва-пурйа̄м̇ йадаво ’рчита̄х̣
крӣд̣анти парама̄нандам̇
маха̄-паурушіка̄ іва
сва-пурйа̄м̇ йадаво ’рчита̄х̣
крӣд̣анти парама̄нандам̇
маха̄-паурушика̄ ива
Послівний переклад
Пословный перевод
ман̇ґала̄йа — для добра; ча — також; лока̄на̄м — всіх планет; кшема̄йа — для захисту; ча — та; бгава̄йа — для піднесення; ча — також; а̄сте — чи є; йаду-кула-амбгодгау — в океані роду Яду; а̄дйах̣ — відначальний; ананта-сакгах̣ — в товаристві Ананти (Баларами); пума̄н — верховний той, що насолоджується; йат — чиїми; ба̄ху-дан̣д̣а-ґупта̄йа̄м — захищені Його руками; сва-пурйа̄м — у Своєму місті; йадавах̣ — члени родини Яду; арчіта̄х̣ — заслужено; крід̣анті — насолоджуються; парама-а̄нандам — трансцендентним блаженством; маха̄- паурушіка̄х̣ — жителі духовного неба; іва — як.
ман̇гала̄йа — ради блага; ча — также; лока̄на̄м — всех планет; кшема̄йа — для защиты; ча — и; бхава̄йа — ради вознесения; ча — также; а̄сте — есть; йаду-кула-амбходхау — в океане рода Яду; а̄дйах̣ — изначальный; ананта-сакхах̣ — в обществе Ананты (Баларамы); пума̄н — верховный наслаждающийся; йат — чьи; ба̄ху-дан̣д̣а-гупта̄йа̄м — защищены Его руками; сва-пурйа̄м — в Его городе; йадавах̣ — члены семьи Яду; арчита̄х̣ — как они заслуживают; крӣд̣анти — пьют нектар; парама-а̄нандам — трансцендентного наслаждения; маха̄-паурушика̄х̣ — жители духовного неба; ива — словно.
Переклад
Перевод
Відначальний Бог-Особа — той , хто насолоджується, і Баларама, первинний Господь Ананта, входять до океану роду Яду задля добробуту, захисту й поступу всього всесвіту. А члени роду Яду під захистом Господніх рук насолоджуються життям так само, як жителі духовного неба.
Изначальная Личность Бога, наслаждающийся, и Баларама, предвечный Господь Ананта, пребывают в океане династии Яду ради благополучия, защиты и прогресса всей вселенной. И члены династии Яду, находящиеся под защитой рук Господа, наслаждаются жизнью, подобно обитателям духовного неба.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Як ми вже казали не раз, Бог-Особа Вішну перебуває в кожному всесвіті у двох подобах — як Ґарбгодакашаї Вішну і як Кшіродакашаї Вішну. Кшіродакашаї Вішну має Свою планету біля північного полюсу всесвіту: там є великий океан молока, посеред якого Господь спочиває на Своєму ложі — Ананті, втіленні Баладеви. Отже, Махараджа Юдгіштгіра порівнює рід Яду до молочного океану, а Шрі Балараму — до Ананти, на якому спочиває Господь Крішна. Дварачан він порівнює до звільнених істот Вайкунтгалоки. Поза матеріальним небом, там, куди не сягає наш зір, поза сімома оболонками всесвіту лежить Причиновий океан, і в ньому, немов м’ячі, плавають усі всесвіти; за Причиновим океаном простирається безмежне духовне небо, яке називають сяйвом Брахмана. В тому сяйві перебувають незліченні духовні планети Вайкунтги. Будь-яка планета Вайкунтга у багато разів більша від найбільшого всесвіту в матеріальному світі, і кожну таку планету населяють безліч істот, що зовні у всьому подібні до Господа Вішну. Цих істот називають маха-паурушіки, тобто ті, хто безпосередньо служить Господеві. Вони щасливі на тих планетах, вони не знають, що таке нещастя і, вічно юні, втішаються життям у повному блаженстві та знанні, вільні від страху народження, смерти, старости й хвороб і не зазнаючи впливу кали, вічного часу. Махараджа Юдгіштгіра порівнює дварачан до маха-паурушік на Вайкунтгалоці, тому що дварачани мають велике щастя жити поруч з Господом. У «Бгаґавад-ґіті» за Вайкунтгалоки згадано багато разів, і там сказано, що вони є мад-дга̄ма, тобто царство Господа.
Как уже не раз говорилось, Личность Бога, Вишну, пребывает в каждой вселенной в двух аспектах — Гарбходакашайи Вишну и Кширодакашайи Вишну. У Кширодакашайи Вишну около северного полюса вселенной есть Своя планета, а на ней — безбрежный океан молока, посреди которого на ложе Ананты, воплощения Баладевы, возлежит Господь. Таким образом, Махараджа Юдхиштхира сравнил династию Яду с молочным океаном, а Шри Балараму — с Анантой, на котором возлежит Господь Кришна. Жителей Двараки он сравнил с освобожденными обитателями Вайкунтхалок. За пределами материального неба, дальше, чем мы можем видеть, за пределами семи оболочек вселенной находится Причинный океан, в котором, словно шары, плавают все вселенные, а за пределами этого Причинного океана простирается бесконечное духовное небо, обычно называемое сиянием Брахмана. В этом сиянии находятся бесчисленные духовные планеты, называемые планетами Вайкунтхи. Каждая планета Вайкунтхи во много раз больше самой большой вселенной материального мира, и каждую из них населяют бесчисленные обитатели, которые внешне во всем подобны Господу Вишну. Эти обитатели известны как маха-паурушики — «те, кто непосредственно занят служением Господу». На этих планетах они счастливы и, не ведая страданий, живут вечно, оставаясь юными и наслаждаясь жизнью в полном знании и блаженстве, без страха перед рождением, смертью, старостью и болезнями, причем ка̄ла (вечное время) не влияет на них. Махараджа Юдхиштхира сравнил жителей Двараки с маха-паурушиками Вайкунтхалоки, поскольку они так же счастливы с Господом. В «Бхагавад-гите» неоднократно упоминаются Вайкунтхалоки, называемые там мад-дхамой — царством Господа.