ШБ 1.14.35-36
Devanagari
मङ्गलाय च लोकानां क्षेमाय च भवाय च ।
आस्ते यदुकुलाम्भोधावाद्योऽनन्तसख: पुमान् ॥ ३५ ॥
यद्बाहुदण्डगुप्तायां स्वपुर्यां यदवोऽर्चिता: ।
क्रीडन्ति परमानन्दं महापौरुषिका इव ॥ ३६ ॥
आस्ते यदुकुलाम्भोधावाद्योऽनन्तसख: पुमान् ॥ ३५ ॥
यद्बाहुदण्डगुप्तायां स्वपुर्यां यदवोऽर्चिता: ।
क्रीडन्ति परमानन्दं महापौरुषिका इव ॥ ३६ ॥
Verse text
ман̇ґала̄йа ча лока̄на̄м̇
кшема̄йа ча бгава̄йа ча
а̄сте йаду-кула̄мбгодга̄в
а̄дйо ’нанта-сакхах̣ пума̄н
кшема̄йа ча бгава̄йа ча
а̄сте йаду-кула̄мбгодга̄в
а̄дйо ’нанта-сакхах̣ пума̄н
йад ба̄ху-дан̣д̣а-ґупта̄йа̄м̇
сва-пурйа̄м̇ йадаво ’рчита̄х̣
крӣд̣анти парама̄нандам̇
маха̄-паурушіка̄ іва
сва-пурйа̄м̇ йадаво ’рчита̄х̣
крӣд̣анти парама̄нандам̇
маха̄-паурушіка̄ іва
Synonyms
ман̇ґала̄йа — для добра; ча — також; лока̄на̄м — всіх планет; кшема̄йа — для захисту; ча — та; бгава̄йа — для піднесення; ча — також; а̄сте — чи є; йаду-кула-амбгодгау — в океані роду Яду; а̄дйах̣ — відначальний; ананта-сакгах̣ — в товаристві Ананти (Баларами); пума̄н — верховний той, що насолоджується; йат — чиїми; ба̄ху-дан̣д̣а-ґупта̄йа̄м — захищені Його руками; сва-пурйа̄м — у Своєму місті; йадавах̣ — члени родини Яду; арчіта̄х̣ — заслужено; крід̣анті — насолоджуються; парама-а̄нандам — трансцендентним блаженством; маха̄- паурушіка̄х̣ — жителі духовного неба; іва — як.
Translation
Відначальний Бог-Особа — той , хто насолоджується, і Баларама, первинний Господь Ананта, входять до океану роду Яду задля добробуту, захисту й поступу всього всесвіту. А члени роду Яду під захистом Господніх рук насолоджуються життям так само, як жителі духовного неба.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Як ми вже казали не раз, Бог-Особа Вішну перебуває в кожному всесвіті у двох подобах — як Ґарбгодакашаї Вішну і як Кшіродакашаї Вішну. Кшіродакашаї Вішну має Свою планету біля північного полюсу всесвіту: там є великий океан молока, посеред якого Господь спочиває на Своєму ложі — Ананті, втіленні Баладеви. Отже, Махараджа Юдгіштгіра порівнює рід Яду до молочного океану, а Шрі Балараму — до Ананти, на якому спочиває Господь Крішна. Дварачан він порівнює до звільнених істот Вайкунтгалоки. Поза матеріальним небом, там, куди не сягає наш зір, поза сімома оболонками всесвіту лежить Причиновий океан, і в ньому, немов м’ячі, плавають усі всесвіти; за Причиновим океаном простирається безмежне духовне небо, яке називають сяйвом Брахмана. В тому сяйві перебувають незліченні духовні планети Вайкунтги. Будь-яка планета Вайкунтга у багато разів більша від найбільшого всесвіту в матеріальному світі, і кожну таку планету населяють безліч істот, що зовні у всьому подібні до Господа Вішну. Цих істот називають маха-паурушіки, тобто ті, хто безпосередньо служить Господеві. Вони щасливі на тих планетах, вони не знають, що таке нещастя і, вічно юні, втішаються життям у повному блаженстві та знанні, вільні від страху народження, смерти, старости й хвороб і не зазнаючи впливу кали, вічного часу. Махараджа Юдгіштгіра порівнює дварачан до маха-паурушік на Вайкунтгалоці, тому що дварачани мають велике щастя жити поруч з Господом. У «Бгаґавад-ґіті» за Вайкунтгалоки згадано багато разів, і там сказано, що вони є мад-дга̄ма, тобто царство Господа.