TEXT 23

Текст

Text

ґата-сан̇ґасйа муктасйа
джн̃а̄на̄вастгіта-четасах̣
йаджн̃а̄йа̄чаратах̣ карма
самаґрам̇ правілı̄йате

gata-saṅgasya muktasya
jñānāvasthita-cetasaḥ
yajñāyācarataḥ karma
samagraṁ pravilīyate

Послівний переклад

Synonyms

ґата-сан̇ґасйа—того, кого не зв’язано ґун̣ами матеріальної природи; муктасйа—звільненого; джн̃а̄на-авастгіта—розташований в трансцендентному; четасах̣—чия мудрість; йаджн̃а̄йа—заради Йаджн̃и (Кр̣шн̣и); а̄чаратах̣—діючи; карма—робота; самаґрам— повністю; правілı̄йате—цілком поглинається.

gata-saṅgasya — of one unattached to the modes of material nature; muktasya — of the liberated; jñāna-avasthita — situated in transcendence; cetasaḥ — whose wisdom; yajñāya — for the sake of Yajña (Kṛṣṇa); ācarataḥ — acting; karma — work; samagram — in total; pravilīyate — merges entirely.

Переклад

Translation

Дії людини, на яку не впливають ґун̣и матеріальної природи і яка осягла глибини трансцендентного знання, стають повністю духовними.

The work of a man who is unattached to the modes of material nature and who is fully situated in transcendental knowledge merges entirely into transcendence.

Коментар

Purport

Повністю досягши свідомості Кр̣шн̣и, людина звільнюється від усякої двоїстості й, отже, від скверни матеріальної природи. Вона вже є вільною, бо усвідомлює своє справжнє становище в стосунках з Кр̣шн̣ою і розум її не може зблудити із шляху свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином всі її дії присвячені Кр̣шн̣і, який є первинний Вішн̣у, і тому всю її діяльність розглядають як жертвопринесення, бо жертвопринесення здійснюються задля вдоволення Верховної Особи — Вішн̣у, Кр̣шн̣и. Наслідки ж її діяльності розчиняються в трансцендентності й не впливають на таку людину.

Becoming fully Kṛṣṇa conscious, one is freed from all dualities and thus is free from the contaminations of the material modes. He can become liberated because he knows his constitutional position in relationship with Kṛṣṇa, and thus his mind cannot be drawn from Kṛṣṇa consciousness. Consequently, whatever he does, he does for Kṛṣṇa, who is the primeval Viṣṇu. Therefore, all his works are technically sacrifices because sacrifice aims at satisfying the Supreme Person, Viṣṇu, Kṛṣṇa. The resultant reactions to all such work certainly merge into transcendence, and one does not suffer material effects.