Skip to main content

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

Трансцендентальне знання

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
імам̇ вівасвате йоґам̇
проктава̄н ахам авйайам
вівасва̄н манаве пра̄ха
манур ікшва̄каве ’бравı̄т

Послівний переклад

ш́рı̄–бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; імам—цей; вівасвате—богу Сонця; йоґам—науку про взаємостосунки з Всевишнім; проктава̄н—повідав; ахам—Я; авйайам—нетлінний; вівасва̄н—Вівасва̄н (ім’я бога Сонця); манаве—батьку людства (на ймення Ваівасвата); пра̄ха—сказав; манух̣—батько людства; ікшва̄каве—цареві Ікшва̄ку; абравı̄т—сказав.

Переклад

Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: Я повідав цю вічну науку йоґи богу Сонця Вівасва̄ну, Вівасва̄н повідав її Ману, прабатьку людства, а Ману, в свою чергу, повідав її Ікшва̄ку.

Коментар

Тут нам відкривається історія Бгаґавад-ґı̄ти, простежена з глибини віків, коли її було повідано царям усіх планет, починаючи з планети Сонце. Обов’язок царів на всіх планетах — захищати своїх підданих, і тому володарі повинні знати науку Бгаґавад-ґı̄ти, щоб громадяни були вільними від тягаря ницих бажань і процвітали під їхнім правлінням. Людське життя призначене для розвитку духовного знання, для усвідомлення свого вічного зв’язку з Верховним Богом-Особою і носії влади всіх держав і всіх планет зобов’язані навчити цьому всіх своїх підданих, використовуючи засоби освіти, культури та релігії. Іншими словами, роль глави будь-якої держави полягає в поширенні науки свідомості Кр̣шн̣и, щоб люди, оволодівши цією великою наукою, могли успішно йти правильним шляхом, використовуючи сприятливі можливості людської форми життя.

У цю епоху бог Сонця, відомий під іменем Вівасва̄н, є царем Сонця, а Сонце — це джерело всіх планет сонячної системи. В Брахма- сам̇гіті (5.52) сказано:

йач-чакшур еша савіта̄ сакала-ґраха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртір аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бграматі самбгр̣та-ка̄ла-чакр̣о
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я поклоняюсь, — сказав Господь Брахма̄, — Верховному Богові- Особі, Ґовінді (Кр̣шн̣і), який є одвічна первинна особистість, і з волі якого Сонце, цар усіх планет, набуває своєї надзвичайної потужності та жару. Сонце являє собою Господнє око і рухається по своїй орбіті, покірне Його наказу».

Сонце — цар усіх планет, а бог Сонця (зараз його звати Вівасва̄н) править планетою Сонце, що панує над рештою планет, наділяючи їх світлом й теплом. Сонце рухається по своїй орбіті з наказу Кр̣шн̣и. Господь Кр̣шн̣а зробив Вівасва̄на Своїм першим учнем, щоб той осягнув науку Бгаґавад-ґı̄ти. Тобто Ґı̄та̄ не є вигаданий трактат для пересічного світського вченого; вона — достовірний твір, що містить знання, яке переходить від учителя до учня із споконвічних часів.

В Маха̄бга̄раті (Ш́а̄нті-парва 348.51 – 52) ми можемо простежити історію Ґı̄ти в таких рядках:

трета̄-йуґа̄дау ча тато
вівасва̄н манаве дадау
мануш́ ча лока-бгр̣тй-артгам̇
сута̄йекшва̄каве дадау
ікшва̄кун̣а̄ ча катгіто
вйа̄пйа лока̄н авастгітах̣

«На початку Трета̄-йуґи цю науку про взаємостосунки з Всевишнім Вівасва̄н передав Ману. Ману, прабатько людства, передав її своєму синові Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля і предку династії Раґгу, в якій з’явився Господь Ра̄мачандра». Отже, Бгаґавад- ґı̄та̄ відома людському суспільству з часів Маха̄ра̄джі Ікшва̄ки.

Від початку Калі-йуґи, що триває 432 000 років, до теперішнього часу сплинуло лише п’ять тисяч років. Перед цим була Два̄пара- йуґа (800 000 років), а перед нею — Трета-йуґа (1 200 000 років). Отже, близько 2 005 000 років тому Ману розповів Бгаґавад-ґı̄ту своєму синові й учневі Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля. Тривалість життя нинішнього Ману становить 305 300 000 років, з яких 120 400 000 вже минули. Враховуючи, що до народження Ману Господь передав Ґı̄ту Своєму учневі, богу Сонця Вівасва̄ну, то, згідно з приблизними підрахунками, її було розказано щонайменше 120 400 000 років тому, а людському суспільству вона відома близько двох мільйонів років. Ще раз Господь переказав її Арджуні близько 5 000 років тому. Такий вигляд у загальних рисах має історія Ґı̄ти, згідно з твердженнями самої Ґı̄ти та її оповідача, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Її було повідано богу Сонця Вівасва̄ну, тому що він був кшатрійа й пращур усіх кшатрій, нащадків бога Сонця, або сӯрйа-вам̇ш́а кшатрій. А що Бгаґавад-ґı̄ту повідав Сам Верховний Бог-Особа, то вона рівноцінна Ведам, і це знання є апаурушейа, надлюдське. Ведичні настанови приймають такими, якими вони є, без будь-яких тлумачень, і Ґı̄ту теж слід сприймати без будь-яких світських тлумачень. Світські сперечальники можуть будувати свої здогади стосовно Ґı̄ти, але тоді Бгаґавад-ґı̄та̄ не буде такою, якою вона є. Бгаґавад-ґı̄ту слід сприймати такою, як вона є, якою вона передається ланцюгом учнівської послідовності, і тут сказано, що Господь розповів її богу Сонця, бог Сонця повідав її своєму синові Ману, а Ману передав своєму синові Ікшва̄ку.

Текст

евам̇ парампара̄-пра̄птам
імам̇ ра̄джаршайо відух̣
са ка̄ленеха махата̄
йоґо нашт̣ах̣ парантапа

Послівний переклад

евам—таким чином; парампара̄—по ланцюгові учнівської послідовності; пра̄птам—отриманий; імам—ця наука; ра̄джа-р̣шайах̣— святі царі; відух̣—розуміли; сах̣—те знання; ка̄лена—протягом часу; іха—у цьому світі; махата̄—великий; йоґах̣—наука про взаємостосунки з Всевишнім; нашт̣ах̣—зруйнувався; парантапа—о Арджуно, переможець ворогів.

Переклад

Ця вища наука передавалась низкою учнівської послідовності, і так пізнавали її праведні царі. З часом така спадкоємність була порушена, і тому сутність знання здається зараз втраченою.

Коментар

У цьому вірші ясно сказано, що Ґı̄ту було призначено для праведних царів, які повинні були додержуватись її приписів, керуючи своїми підданими. Безумовно, Бгаґавад-ґı̄та̄ ніколи не призначалась для демонів, що звикли даремно розсипати її скарби, нікому не приносячи користі, і вигадувати численні довільні тлумачення її. Й оскільки початкову мету Ґı̄ти спотворили корисливі мотиви несумлінних коментаторів, виникла необхідність відновити ланцюг учнівської послідовності. П’ять тисяч років тому Сам Господь виявив порушення цієї учнівської послідовності й провістив, що істинна мета Бгаґавад-ґı̄ти здається забутою. Так само й сьогодні є багато видань Ґı̄ти (особливо англійською мовою), але майже всі вони суперечать істинній Бгаґавад-ґı̄ті, що передавалась через учнівську послідовність. Існують численні інтерпретації, що їх пропонують різні світські вчені, але майже всі вони не визнають Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, хоча й використовують задля власної вигоди слова Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Це і є дух демонізму, адже демони не вірять в Господа, а лише користуються тим, що належить Всевишньому, для власної насолоди. Існує нагальна потреба у виданні Ґı̄ти англійською мовою в тому вигляді, в якому її було отримано по системі парампари, учнівської послідовності, і тому в даній праці зроблено спробу задовольнити цю велику потребу. Бгаґавад- ґı̄та̄, сприйнята такою, якою вона є, принесе всьому людству велике благо, однак, якщо читати її як трактат, що містить лише філософські вигадки, це буде звичайнісіньким марнуванням часу.

Текст

са ева̄йам̇ майа̄ те ’дйа
йоґах̣ проктах̣ пура̄танах̣
бгакто ’сі ме сакга̄ четі
рахасйам̇ хй етад уттамам

Послівний переклад

сах̣—той же самий; ева—неодмінно; айам—цей; майа̄—Мною; те—тобі; адйа—сьогодні; йоґах̣—наука йоґи; проктах̣—сказаний; пура̄танах̣—дуже старий; бгактах̣—відданий; асі—ти є; ме—Мій; сакга̄—друг; ча—також; іті—тому; рахасйам—таємниця; хі—звичайно; етат—це; уттамам—трансцендентний.

Переклад

Сьогодні Я повідомляю тобі найдавнішу науку взаємостосунків із Всевишнім, бо ти — Мій відданий і Мій друг і тому зможеш осягнути трансцендентну тайну цього знання.

Коментар

Існують два класи людей: віддані й демони. Господь обрав Арджуну як гідного сприйняти велику науку, тому що той був відданий Господа, однак для демонів ця велика незбагненна наука є недосяжною. Книга ця — джерело мудрості — неодноразово перевидавалася, й коментарі до деяких з видань склали віддані Господа, тоді як до інших — демони. Коментарі відданих — істинні, коментарі ж демонів нічого не варті. Арджуна сприймає Ш́рı̄ Кр̣шн̣у як Верховного Бога-Особу, і той, хто складає коментарі до Ґı̄ти, йдучи стопами Арджуни, на ділі служить справі цієї великої науки. Демони, однак, не приймають Кр̣шн̣у таким, яким Він є. Натомість вони фабрикують всілякі вигадки про Нього й збивають читачів із шляху, на який вказав Кр̣шн̣а. Читачеві треба бути дуже обережним, щоб не ставати на такі хибні стежки. Необхідно триматись учнівської послідовності, що починається з Арджуни, і тоді велика наука Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти принесе благо.

Текст

арджуна ува̄ча

апарам̇ бгавато джанма
парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇
твам а̄дау проктава̄н іті

Послівний переклад

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; апарам—молодше; бгаватах̣— Твоє; джанма — народження; парам — старший; джанма — народження; вівасватах̣—бога Сонця; катгам—як; етат—те; віджа̄нı̄йа̄м—повинен я розуміти; твам—Ти; а̄дау—спочатку; проктава̄н—наставив; іті—таким чином.

Переклад

Арджуна сказав: Бог Сонця Вівасва̄н старший од Тебе за народженням. Як же могло трапитись, що Ти передав йому цю науку?

Коментар

Арджуна — визнаний відданий Господа, тож як він міг не повірити словам Кр̣шн̣и? Насправді ж Арджуна запитує не задля себе, але для того, щоб переконати тих, хто не вірить у Верховного Бога-Особу, або ж для демонів, яким не подобається сама ідея, що Кр̣шн̣у треба сприймати, як Верховного Бога-Особу; лише задля таких людей Арджуна задає це питання, ніби сам не знає про Бога-Особу, тобто Кр̣шн̣у. Як це виявиться із десятої глави, Арджуна прекрасно знав, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, першоджерело всього і останнє слово духовного пізнання. Але правда й те, що Кр̣шн̣а з’явився на Землі в образі сина Девакı̄, і звичайній людині важко усвідомити, яким чином водночас Він залишався одвічним, первинним Верховним Богом-Особою. Щоб з’ясувати це, Арджуна і запитує Кр̣шн̣у, щоб Господь Сам зміг авторитетно відповісти на таке питання. Те, що Кр̣шн̣а — найвищий авторитет, визнає весь світ із споконвічних часів й до наших днів, і лише демони нехтують Ним. Але що б там не було, Кр̣шн̣а — авторитет, визнаний усіма, і тому Арджуна задає це питання для того, щоб Господь міг описати Самого Себе, і щоб Його не зображали й не репрезентували так, як це роблять демони та їх послідовники, що завше прагнуть спотворити Його сутність. В інтересах кожного знати науку Кр̣шн̣и. Тому, коли Кр̣шн̣а розповідає Сам про Себе, це — благо для всього світу. Демонам такі пояснення, що їх дав Сам Кр̣шн̣а, можуть здатись дивними, тому що вони вивчають Кр̣шн̣у із свого погляду, але віддані з відкритим серцем приймають твердження Кр̣шн̣и, коли Він провіщає їх Сам. Віддані завжди будуть шанувати авторитетні слова Кр̣шн̣и, які сказав Сам Він, тому що вони постійно прагнуть чимдалі більше дізнаватись про Нього. Атеїсти, які вважають Кр̣шн̣у звичайною людиною, можливо, таким чином зрозуміють, що Кр̣шн̣а — вищий, ніж людина, що Він — сач-чід-а̄нанда- віґраха — вічна форма блаженства і знання, що Він трансцендентний, що Він непідвладний ґун̣ам матеріальної природи і перебуває поза впливом часу й простору. Такий відданий Кр̣шн̣и, як Арджуна, безумовно, перебуває вище всякого нерозуміння трансцендентного становища Кр̣шн̣и. І те, що Арджуна задає таке питання Господу, є всього лише виклик відданого атеїстам, що вважають Кр̣шн̣у за звичайну людину, підвладну впливові ґун̣ матеріальної природи.

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бахӯні ме вйатı̄та̄ні
джанма̄ні тава ча̄рджуна
та̄нй ахам̇ веда сарва̄н̣і
на твам̇ веттга парантапа

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; бахӯні—багато; ме—Моїх; вйатı̄та̄ні—пройшло; джанма̄ні—народжень; тава—твоїх; ча—також; арджуна—о Арджуно; та̄ні—ті; ахам—Я; веда—знаю; сарва̄н̣і—усі; на—не; твам—ти; веттга—знаєш; парантапа—підкорювач ворогів.

Переклад

Бог-Особа сказав: Крізь безліч народжень пройшли ми з тобою. Я пам’ятаю їх усі, ти ж не можеш їх пам’ятати, о приборкувачу ворогів!

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Брахма-сам̇гіта (5.33) розповідає про численні втілення Господа, і там сказано:

адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам
а̄дйам̇ пура̄н̣а-пурушам̇ нава-йауванам̇ ча
ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма-бгактау
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я схиляюсь перед Верховним Богом-Особою, Ґовіндою (Кр̣шн̣ою), який є одвічною, первинною особистістю — абсолютним, безгрішним, який не має початку. Хоча Він поширює Себе в безмежній кількості форм, він завжди залишається тією ж самою первинною, найстарішою з-поміж усіх і разом з тим вічно юною особистістю. Лише кращі ведичні вчені можуть осягнути вічні, сповнені знання та блаженства форми Господа. Що ж стосується чистих відданих, то для них вони завжди очевидні».

В Брахма-сам̇гіті (5.39) також стверджується:

ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган
на̄на̄вата̄рам акарод бгуванешу кінту
кр̣шн̣ах̣ свайам̇ самабгават парамах̣ пума̄н йо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я поклоняюсь Верховному Богові-Особі, Ґовінді (Кр̣шн̣і), який завжди перебуває в таких Своїх різноманітних повновладних втіленнях, як Ра̄ма, Нр̣сім̇ха тощо та багатьох інших втіленнях нижчого ранґу. Але Він завжди залишається первинним Богом-Особою, Кр̣шн̣ою, й інколи Сам Кр̣шн̣а приходить у цей світ у Своїй первинній формі».

У Ведах сказано також, що хоча Господь — єдиний, й іншого немає, Він проявляє Себе в безлічі форм. Він подібний до каменя ваідурйа, що міняє свій колір і при цьому залишається незмінним. Чисті віддані осягають всі численні форми Господа, однак ці Його образи не можна усвідомити просто вивчаючи Веди (ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма-бгактау). Такі віддані, як Арджуна, — постійні супутники Господа, і коли б Господь не втілювавсь на Землі, Його віддані також приймають народження, щоб служити Господу різноманітними способами. Арджуна — один з таких відданих, і з даного вірша можна зрозуміти, що декілька мільйонів років тому, коли Господь Кр̣шн̣а розповідав Бгаґавад-ґı̄ту богові Сонця Вівасва̄ну, Арджуна також був там присутній, однак в іншій якості. Різниця між Господом і Арджуною полягає в тому, що Господь пам’ятає цей випадок, тоді як Арджуна — ні. Саме це й складає відмінність між живою істотою, невід’ємною Господньою часткою, й Самим Верховним Господом. Хоча Кр̣шн̣а звертається тут до Арджуни як до великого звитяжного героя, той не в змозі відновити в пам’яті події своїх попередніх втілень. Тому жива істота — якою б визначною вона не була з матеріалістичного погляду — ніколи не може зрівнятись з Верховним Господом. Особа, яка завжди супроводжує Господа, безумовно звільнена, але не рівна Богові. N В Брахма-сам̇гіті Господа змальовано як непохибного (ачйута), і це означає, що Він ніколи не забуває Себе, навіть перебуваючи в зв’язку з матеріальним світом. Тому Господь і жива істота ніколи не можуть зрівнятись усіма сторонами, навіть коли жива істота досягає такого ступеня звільнення, як Арджуна. Хоча Арджуна — відданий Господа, йому трапляється забувати про природу Кр̣шн̣и, але з Божої ласки відданий може одразу ж осягнути всю непохибність Господнього становища, тоді як розумінню невідданого або демона ця трансцендентна природа недоступна. Отже, описи, що їх наведено в Ґı̄тı̄, не можуть сприйняти люди демонічного складу. Кр̣шн̣а пам’ятає все, що Він здійснив мільйони років тому, але Арджуна — ні, незважаючи на те, що обидва: Кр̣шн̣а й Арджуна — вічні за своєю природою. Варто зауважити, що жива істота забуває про все внаслідок зміни тіл, але Господь пам’ятає все, тому що Його тіло незмінне — сач-чід-а̄нанда. Він — адваіта, тобто Його тіло і Він Сам — суть одне. Все, що стосується Його, має духовну природу, тоді як обумовлена душа відмінна од свого матеріального тіла. Тіло Господа й Він Сам — тотожні, і тому Його становище завжди відмінне од становища звичайної живої істоти, навіть коли Він сходить на матеріальний рівень. Демони не можуть погодитися з такою трансцендентною природою Господа, яку Він описує Сам у дальшому вірші.

Текст

аджо ’пі санн авйайа̄тма̄
бгӯта̄на̄м ı̄ш́варо ’пі сан
пракр̣тім̇ сва̄м адгішт̣га̄йа
самбгава̄мй а̄тма-ма̄йайа̄

Послівний переклад

аджах̣—ненароджений; апі—хоча; сан—бувши таким; авйайа—без тління; а̄тма̄—тіло; бгӯта̄на̄м—усіх тих, що народжені; ı̄ш́варах̣— Верховний Господь; апі—хоча; сан—бувши таким; пракр̣тім—у трансцендентній формі; сва̄м—Своїй; адгішт̣га̄йа—перебуваючи в такому стані; самбгава̄мі—Я втілююсь; а̄тма-ма̄йайа̄—Моєю внутрішньою енерґією.

Переклад

Хоча Я — ненароджений, і Моє трансцендентне тіло нетлінне, хоч Я — володар усіх живих істот, Я все ж таки кожного тисячоліття являюсь Сам в Своєму первинному трансцендентному образі.

Коментар

Господь оповідає про своєрідність Своєї появи в світі: хоча Він і народжується на світ ніби звичайна людина, Він пам’ятає всі Свої численні «народження», тоді як звичайна людина не пам’ятає навіть того, що вона робила кілька годин тому. Якщо запитати кого-небудь, що він робив о цю саму пору днем раніше, то звичайній людині, переважно, буває важко одразу відповісти на таке питання. Їй, безумовно, доведеться напружити всю свою пам’ять, щоб згадати, що ж вона робила саме цього часу напередодні. Однак, людина часто наважується проголошувати себе Богом, або Кр̣шн̣ою. Не варто йняти віри таким безглуздим заявам. Далі Господь пояснює Свою пракр̣ті, або Свою форму. Пракр̣ті означає «природа», так само як сварӯпа — чиясь власна форма. Господь каже, що Він з’являється в Своєму власному тілі, Він не змінює Своє тіло, як звичайна жива істота, яка переходить з одного тіла до іншого. Обумовлена душа може мати один тип тіла в цьому народженні, інший — у наступному. В матеріальному світі жива істота не має певного, закріпленого за нею тіла, а переселяється з одного тіла до іншого. Але Господь не робить цього; коли б Він не з’явився, Він приходить все в тому ж одвічному тілі, завдяки своїй внутрішній енерґії. Іншими словами, Кр̣шн̣а приходить в цей матеріальний світ у Своїй первинній вічній формі, з двома руками, що тримають флейту. Він з’являється саме в Своєму вічному тілі, якого не може торкнутись матеріальна скверна. Але, хоча Він з’являється в Своєму незмінному трансцендентному тілі і є Володарем усесвіту, може здатись, що Він народжується як звичайна жива істота. І хоча Його тіло, на відміну од матеріального, не підвладне тлінню, здається, що Господь Кр̣шн̣а росте від дитинства до хлоп’яцтва й від хлоп’яцтва до юності. Але, як це не дивно, досягнувши юнацького віку, Він більше не змінюється. Під час битви на Курукшетрі у Нього було чимало правнуків, або, іншими словами, згідно з матеріалістичними підрахунками, Він був у досить зрілому віці, однак виглядав як двадцяти-двадцятип’ятирічний юнак. Ми ніколи не бачимо зображень Кр̣шн̣и в похилому віці, тому що Він ніколи не старіє, як ми, хоча і є найстарішою особистістю в усьому творінні — в минулому, теперішньому і майбутньому. Ні Його тіло, ні Його розум не зазнають змін і непідвладні тлінню. Тому стає зрозумілим, що, незважаючи на те, що Він перебуває в матеріальному світі, Він — ненароджений, вічний образ блаженства й знання, і Його трансцендентні тіло і розум незмінні. І справді, Його поява і зникнення нагадують схід сонця, його рух в небі й нарешті його зникнення за крайнебом. Коли сонце зникає з наших очей, ми вважаємо, що воно зайшло, а коли сонце з’являється перед нами, ми думаємо, що воно зійшло над обрієм. Насправді ж сонце завжди перебуває на своєму місці, але внаслідок недосконалості нашого чуття ми вважаємо, що воно з’являється і зникає на небі. Поява і зникнення Господні цілком відмінні від народження та смерті звичайної живої істоти, і тому очевидно, що Він, завдяки Своїй внутрішній могутності, є вічне блаженство і знання, і матеріальна скверна ніколи не торкається Його. Веди також підтверджують, що Верховний Бог-Особа — ненарождений, хоча й здається, нібито Він народжується в Своїх численних втіленнях. І в додатковій ведичній літературі стверджується, що хоча Господь і народжується ніби звичайна людина, Його тіло не змінюється. В Бга̄ґаватам описано, як Він з’явився перед Своєю матір’ю в образі На̄ра̄йан̣и, з чотирма руками і всіма шістьма ознаками божественної досконалості. Його поява в первинному вічному образі — це вияв Його незбагненної ласки, дарованої живим істотам, щоб вони могли зосередити думки на Верховному Господеві в Його істинній формі, а не на всілякій розумовій стряпанині й вигаданих формах Господа, створених уявою імперсоналістів. Слово ма̄йа̄, або а̄тма-ма̄йа̄, згідно з словником Віш́ва-кош́а. стосується безпідставної Господньої ласки. Господь усвідомлює всі Свої попередні явлення та зникнення, але звичайна жива істота забуває все пов’язане з її минулим тілом, тільки-но отримує нове. Кр̣шн̣а — Володар усіх живих істот, тому що під час Свого перебування на Землі Він являє дивовижні надлюдські вчинки. Господь є вічна незмінна Абсолютна Істина, й немає різниці між Його формою та Його душею, між Його властивостями і Його тілом. Тепер може виникнути питання, для чого Господь приходить у цей світ і залишає його. Відповідь на це дає дальший вірш.

Текст

йада̄ йада̄ хі дгармасйа
ґла̄нір бгаваті бга̄рата
абгйуттга̄нам адгармасйа
тада̄тма̄нам̇ ср̣джа̄мй ахам

Послівний переклад

йада̄ йада̄—коли б і де б не; хі—неодмінно; дгармасйа—релігії; ґла̄ніх̣—послаблення; бгаваті—проявляється; бга̄рата—нащадок Бгарати; абгйуттга̄нам — переважає; адгармасйа — безвір’я; тада̄—тоді; а̄тма̄нам—Себе; ср̣джа̄мі—проявляю; ахам—Я.

Переклад

Коли релігія на Землі занепадає й домінує безвір’я, тоді, о нащадку Бгарати, Я являюсь Сам.

Коментар

У цьому вірші велике значення має слово ср̣джа̄мі («проявляю»). Воно не може бути використане в значенні «творення», бо, як було сказано в попередньому вірші, форми Господа або Його тіло не створюються, тому що всі вони існують вічно. Отже, ср̣джа̄мі означає, що Господь проявляє Себе таким, яким Він є. Хоча Господь приходить на Землю певного часу, а власне, наприкінці Два̄пара-йуґи, двадцять восьмого тисячоліття сьомого Ману, кожного дня Брахми, Він не зобов’язаний дотримуватись цього правила, тому що Він повністю вільний і може діяти як завгодно згідно зі Своїми бажаннями. Отже, Він з’являється за власним бажанням тоді, коли в світі панує безвір’я і зникає істинна релігія. Релігійні засади викладено в Ведах, і всяке відхилення од правильного виконання приписів Вед робить людину безбожною. В Бга̄ґаватам стверджується, що такі засади є Божими заповідями, і лише Сам Господь може створити систему релігії. Сказано також, що Господь сповістив Веди в їхньому первинному вигляді Брахмі з середини його серця. Тому принципи дгарми, або релігії, є прямими вказівками Верховного Бога-Особи (дгармам̇ ту са̄кша̄д бгаґават- пран̣ı̄там). Ці заповіді ясно викладено в Бгаґавад-ґı̄ті. Мета Вед полягає в тому, щоб дати ці принципи згідно з волею Верховного Господа, і наприкінці Ґı̄ти Господь прямо каже, що найвища релігійна засада — відданість Йому й нічого більше. Ведичні засади допомагають людині повністю вручити себе Господу, коли ж демони порушують такі принципи, на Землю приходить Господь. З Бга̄ґаватам стає зрозумілим, що Господь Будда є втілення Кр̣шн̣и, який з’явився, коли в світі буяв матеріалізм, а матеріалісти прикривались авторитетом Вед. Хоча в Ведах є суворі правила й настанови стосовно жертвопринесення тварин з певною метою, однак люди з демонічними нахилами здійснювали такі жертвопринесення, фактично не дотримуючись ведичних приписів. Господь Будда з’явився, щоб зупинити таке безглуздя та відновити ведичні засади незастосування насильства. Тому кожна авата̄ра, або втілення Господа, має певну місію, і всі ці втілення описано в ш́а̄страх. Нікого не слід приймати за авата̄ру, якщо про нього не згадано в ш́а̄страх. Не треба думати, що Господь приходить лише на землю Індії, Він може з’явитись у будь-якому місці й коли забажає. В кожному Своєму втіленні Він каже про релігію лише стільки, скільки можуть збагнути конкретні люди за певних обставин. Але мета завжди одна — привести людей до усвідомлення Бога й виконання релігійних принципів. Інколи Господь приходить особисто, інколи Він посилає Своїх істинних представників в образі сина або слуги, або приходить Сам в якому-небудь замаскованому вигляді.

Засади Бгаґавад-ґı̄ти було викладено саме Арджуні, тому що з духовного погляду він стояв набагато вище своїх сучасників, і через нього вони стали доступними іншим духовно розвиненим людям. Два плюс два дорівнює чотири — ця математична рівність справедлива як для школяра, що вивчає арифметику, так і для вченого- математика. І все ж таки вища математика відрізняється од простої арифметики. Так само й Господь у Своїх втіленнях вчить нас одним і тим же законам, але, залежно від різних обставин, вони можуть викладатись на вищому або нижчому рівні. Дотримування вищих релігійних засад починається з прийняття чотирьох класів і чотирьох статусів соціального життя, як це буде з’ясовано далі. Загальна мета всіх втілень Кр̣шн̣и — всюди пробудити свідомість Кр̣шн̣и. І така свідомість проявляється або ж не проявляється залежно від різних обставин.

Текст

парітра̄н̣а̄йа са̄дгӯна̄м̇
віна̄ш́а̄йа ча душкр̣та̄м
дгарма-сам̇стга̄пана̄ртга̄йа
самбгава̄мі йуґе йуґе

Послівний переклад

парітра̄н̣а̄йа—задля звільнення; са̄дгӯна̄м—відданих; віна̄ш́а̄йа— задля знищення; ча—також; душкр̣та̄м—лиходіїв; дгарма—релігійні засади; сам̇стга̄пана-артга̄йа—щоб поновити; самбгава̄мі—Я з’являюсь; йуґе—з епохи; йуґе—в епоху.

Переклад

Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я Сам з’являюсь із віку в вік.

Коментар

Як вчить Бгаґавад-ґı̄та̄, са̄дгу (святою людиною) є той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Людина може здаватись нерелігійною, але якщо в ній повною мірою присутні якості, що характерні для свідомості Кр̣шн̣и, її потрібно вважати са̄дгу. Слово душкр̣та̄м стосується тих, хто нехтує свідомістю Кр̣шн̣и. Таких лиходіїв, або душкр̣та̄м, змальовано як обмежених, нижчих представників людства, навіть якщо вони і вбираються в шата академічної освіти, тоді як особистостей, стовідсотково заглиблених у свідомість Кр̣шн̣и, вважають за са̄дгу, навіть якщо вони неосвічені й позбавлені файних манер. Що стосується невіруючих, то Верховному Господеві зовсім необов’язково з’являтись Самому, щоб знищити їх, як це Він зробив з демонами Ра̄ван̣ою та Кам̇сою. Господь має багато помічників, які цілком спроможні покарати демонів. Але Господь приходить на Землю Сам, щоб принести вдоволення Своїм щирим відданим, яким завжди дошкуляють демони. Демони постійно турбують бгакт, навіть якщо ті доводяться їм ріднею. Хоча Прахла̄да Маха̄ра̄джа був сином Хіран̣йакаш́іпу, він зазнав гоніння з боку свого батька, і хоча Девакı̄, мати Кр̣шн̣и, була сестрою Кам̇си, вона та її чоловік Васудева терпіли від нього утиски тільки тому, що в них мав народитись Кр̣шн̣а. І Господь Кр̣шн̣а з’явився радше на те, щоб врятувати Девакı̄, ніж щоб убити Кам̇су, але виконав Він і те й інше одночасно. Тому тут і сказано, що Господь з’являється в різних втіленнях в ім’я порятунку відданих та знищення лиходіїв-демонів.

В Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті (Мадгйа 20.263 – 264) Кр̣шн̣ада̄са Кавіра̄джа з’ясовує, чим є аватара̄, або втілення:

ср̣шт̣і-хету йеі мӯрті прапан̃че аватаре
сеі ı̄ш́вара-мӯрті «авата̄ра» на̄ма дгаре
ма̄йа̄тı̄та паравйоме саба̄ра авастга̄на
віш́ве аватарі ’дгаре «авата̄ра» на̄ма

«Авата̄ра, або втілення Господа, приходить з Господнього царства в матеріальний світ. Й певну форму Бога-Особи, що приходить на Землю таким чином, називають втіленням, або авата̄рою. Такі експансії існують в духовному світі, в Господньому царстві. Коли ж вони з’являються в матеріальному світі, їх називають авата̄рами».

Існують різні авата̄ри: пуруша̄вата̄ри, ґун̣а̄вата̄ри, лı̄ла̄вата̄ри, ш́актй-а̄веш́а авата̄ри, манвантара-авата̄ри та йуґа̄вата̄ри — всі вони з’являються свого часу по всьому всесвіті. Але Господь Кр̣шн̣а є первісний Господь, джерело всіх авата̄р. Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а приходить на Землю з особливою метою — зарадити турботам Своїх чистих відданих, які прагнуть бачити Його неповторні божественні розваги у Вр̣нда̄вані. Отже, головна мета авата̄р Кр̣шн̣и — задовольнити Своїх чистих відданих.

The Lord says that He incarnates Himself in every millennium. This indicates that He incarnates also in the Age of Kali. As stated in the Śrīmad-Bhāgavatam, the incarnation in the Age of Kali is Lord Caitanya Mahāprabhu, who spread the worship of Kṛṣṇa by the saṅkīrtana movement (congregational chanting of the holy names) and spread Kṛṣṇa consciousness throughout India. He predicted that this culture of saṅkīrtana would be broadcast all over the world, from town to town and village to village. Lord Caitanya as the incarnation of Kṛṣṇa, the Personality of Godhead, is described secretly but not directly in the confidential parts of the revealed scriptures, such as the Upaniṣads, Mahābhārata and Bhāgavatam. The devotees of Lord Kṛṣṇa are very much attracted by the saṅkīrtana movement of Lord Caitanya. This avatāra of the Lord does not kill the miscreants, but delivers them by His causeless mercy.

Текст

джанма карма ча ме дівйам
евам̇ йо ветті таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма
наіті ма̄м еті со ’рджуна

Послівний переклад

джанма—народження; карма—робота; ча—також; ме—Мої; дівйам—трансцендентний; евам—так; йах̣—кожен; ветті—знає; таттватах̣—насправді; тйактва̄—залишаючи осторонь; дехам— тіло; пунах̣ — знову; джанма — народження; на — ніколи; еті—набуває; ма̄м—Мене; еті—досягає; сах̣—він; арджуна—о Арджуно.

Переклад

Той, хто розуміє трансцендентну природу Моєї появи і Моїх діянь, не народжується знову в матеріальному світі, але, покидаючи тіло, входить в Мою вічну обитель, о Арджуно.

Коментар

Прихід Господа на Землю з Його трансцендентної обителі вже було описано в шостому вірші. Той, хто може осягнути тайну появи Бога-Особи, вже є звільненим від матеріальних пут, тобто він повертається в Господнє царство одразу ж по тому, як покидає це матеріальне тіло. Але не так вже й легко дається живій істоті таке звільнення. Імперсоналісти та йоґи досягають звільнення, лише пройшовши крізь численні народження й безліч труднощів. І навіть тоді звільнення, яке вони досягають — злиття з безособистісним брахмаджйоті Господа — лише часткове, й існує небезпека повернутись у матеріальний світ. Відданий же, просто завдяки тому, що він усвідомлює трансцендентну природу тіла й діянь Господа, досягає Його обителі по «смерті» тіла і вже не зазнає ризику повернення знову в матеріальний світ. У Брахма- сам̇гіті (5.33) сказано, що Господь втілюється в численних формах: адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам. Хоча існує багато різноманітних трансцендентних форм Господа, всі вони є той же самий Верховний Бог-Особа. Людина повинна усвідомити ці речі й переконатись у них, хоча це й понад розуміння світських учених та філософів-емпіриків. У Ведах (Пуруша-бодгінı̄ Упанішада) стверджується:

еко дево нітйа-лı̄ла̄нуракто
бгакта-вйа̄пı̄ хр̣дй антар-а̄тма̄

«Єдиний Верховний Бог-Особа вічно перебуває в численних трансцендентних формах і має різноманітні стусунки із Своїми істинними відданими». В цьому вірші Ґı̄ти Господь особисто підтверджує ведичний погляд. Той, хто приймає цю істину, покладаючись на авторитет Вед і Верховного Бога-Особи, хто не гає часу на філософські спекуляції, той досягає вищого досконалого ступеня звільнення. Просто прийнявши цю істину на віру, людина, поза сумнівом, досягає звільнення. Ведичний вислів тат твам асі, далебі, дуже доречний тут. Якщо хтось усвідомлює, що Господь Кр̣шн̣а є Всевишній, тобто той, хто звертається до Господа зі словами: «Ти є той самий Верховний Брахман, Бог-Особа», — він, безумовно, одразу ж досягає звільнення, і йому, в результаті, ґарантовано трансцендентні стосунки з Господом. Іншими словами, такий сповнений віри відданий Господа досягає досконалості, і це підтверджується у вірші Вед:

там ева відітва̄ті мр̣тйум еті
на̄нйах̣ пантга̄ відйате ’йана̄йа

«Досконалої стадії звільнення від народження та смерті можна досягти, просто пізнавши Господа, Верховного Бога-Особу, й іншого шляху до такої досконалості немає» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8). Відсутність будь-якої альтернативи означає, що кожний, хто не усвідомив Господа Кр̣шн̣у як Верховного Бога-Особу, поза сумнівами, перебуває під впливом ґун̣и невігластва, і, відповідно, не досягне звільнення, трактуючи Бгаґавад-ґı̄ту згідно із світським розумінням, або, так би мовити, ззовні облизуючи банку з медом. Такі емпіричні філософи можуть мати великий вплив у матеріальному світі, але це ще не означає, що вони обов’язково досягнуть звільнення. Таким сповненим пихи світським вченим залишається лише чекати на безпідставну ласку відданого Господа. Отже, людина повинна розвивати свідомість Кр̣шн̣и з вірою й розумінням й таким чином досягти досконалості.

Текст

вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродга̄
ман-майа̄ ма̄м упа̄ш́ріта̄х̣
бахаво джн̃а̄на-тапаса̄
пӯта̄ мад-бга̄вам а̄ґата̄х̣

Послівний переклад

вı̄та—звільнившись від; ра̄ґа—прив’язаність; бгайа—страх; кродга̄х̣—гнів; мат-майа̄—повністю в Мені; ма̄м—в Мені; упа̄ш́ріта̄х̣—цілком перебуваючи; бахавах̣—багато; джн̃а̄на—знання; тапаса̄—покутою; пӯта̄х̣—очистившись; мат-бга̄вам—трансцендентну любов до Мене; а̄ґата̄х̣—віднайшли.

Переклад

Звільнившись від прив’язаності, страху й гніву, повністю заглибившись в Мене і знайшовши в Мені єдиний притулок, дуже багато людей в минулому, пізнавши Мене, очистились і так віднайшли трансцендентну любов до Мене.

Коментар

Як було сказано вище, людині, яка надто підвладна матеріальним впливам, дуже важко збагнути особистісну природу Вищої Абсолютної Істини. Звичайно люди, схильні до тілесного розуміння життя, настільки занурені в матеріалізм, що для них майже неможливо зрозуміти, як це Всевишній може бути особою. Такі матеріалісти навіть не можуть уявити собі, що існує трансцендентне нетлінне тіло, сповнене знання й вічного блаженства. Згідно з поглядами матеріалістів, тіло тлінне, воно — притулок невігластва й різноманітних страждань. Тому люди, коли їм кажуть про особистісну форму Господа, уявляють її на такому ж тілесному рівні. Для таких матеріалістів велетенське матеріальне проявлення є найвищою формою, і, виходячи з цього, вони вважають Всевишнього безособистісним. Вони надто занурені в матеріальне, і тому думка про збереження особистості після звільнення від матерії лякає їх. Коли вони довідуються, що духовне життя теж індивідуальне, в них виникає страх перетворитись знову в особистість, і тому вони, природно, віддають перевагу своєрідному розчиненню в безособистісній порожнечі. Звичайно вони порівнюють живих істот з бульбашками, які лопаються на поверхні океану. Це — вища досконалість духовного існування, яку можна досягти, втрачаючи особисту індивідуальність. Таке життя сповнене страху й позбавлене досконалого духовного знання. Більше того, є безліч людей, які не можуть навіть уявити собі можливості духовного існування. Введені в оману численними теоріями й суперечливими філософськими розумуваннями, ці люди потрапляють у безвихідь, все для них стає відразливим, вони гніваються і по-дурному вважають, що нема ніякої вищої причини і що все, що існує, зрештою, лише порожнеча. Таких людей слід вважати хворими. Деякі з них надто прив’язані до матеріального, й тому не приділяють необхідної уваги духовному життю, інші прагнуть розчинитися у вищій духовній причині, треті ж ні в що не вірять, роздратовані численними різного роду безпорадними розумуваннями про духовне. Ці останні вдаються до різних дурманних засобів й свої хворобливі марення інколи вважають за духовне бачення. Людина повинна звільнитись від усіх трьох ступенів прив’язаності до матеріального світу: заперечення духовного життя, страху перед ототожненням себе з духовною особистістю та концепції порожнечі, в основі якої лежить невдоволеність життям. Щоб звільнитись від цих трьох різного роду матеріалістичних уявлень про життя, людина повинна шукати притулок у Господа і дотримуватись правил і життєвих засад відданого служіння Господеві під керівництвом істинного духовного вчителя. Вищий ступінь такого служіння називають бга̄вою, або трансцендентною любов’ю до Господа.

Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.4.15 – 16) так змальовує науку відданого служіння:

а̄дау ш́раддга̄ татах̣ са̄дгу-
сан̇ґо ’тга бгаджана-крійа̄
тато ’нартга-нівр̣ттіх̣ сйа̄т
тато нішт̣га̄ ручіс татах̣
атга̄сактіс тато бга̄вас
татах̣ према̄бгйудан̃чаті
са̄дгака̄на̄м айам̇ премн̣ах̣
пра̄дурбга̄ве бгавет крамах̣

«Спочатку людина повинна просто прагнути до самоусвідомлення. Тоді вона почне шукати товариства людей, які досягли духовних вершин. Дальший ступінь — посвячення її істинним духовним учителем, згідно з вказівками якого відданий-початківець починає свій шлях відданого служіння. Коли людина віддано служить Господу під керівництвом духовного вчителя, вона звільнюється від усіх матеріальних уподобань, утверджується на шляху самоусвідомлення, а також розвиває смак до слухання про Абсолютного Бога-Особу, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у. Такий духовний смак сприяє тому, що людину дедалі більше вабить до Кр̣шн̣и і згодом її прив’язаність до свідомості Кр̣шн̣и визріває в бга̄ву, або в початковий ступінь трансцендентної любові до Господа. Істинну любов до Господа називають премою, вищим ступенем досконалості життя». На рівні преми людина до останку віддає себе Господу й цілковито поринає в трансцендентне любовне служіння Йому. Таким чином, поступово просуваючись шляхом відданого служіння під керівництвом істинного духовного вчителя, людина може досягти вищого ступеня досконалості й звільнитись від усіх матеріальних прив’язаностей, від страху того, що вона є індивідуальна духовна особистість і від розчарувань, що призводять до філософії порожнечі. Відтак вона зможе досягти обителі Верховного Господа.

Текст

йе йатга̄ ма̄м̇ прападйанте
та̄м̇с татгаіва бгаджа̄мй ахам
мама вартма̄нувартанте
манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣

Послівний переклад

йе—усі, хто; йатга̄—як; ма̄м—Мені; прападйанте—віддаються; та̄н—їх; татга̄—так; ева—неодмінно; бгаджа̄мі—нагороджую; ахам—Я; мама—Моїм; вартма—шляхом; анувартанте—слідують; манушйа̄х̣—усі люди; па̄ртга—син Пр̣тги; сарваш́ах̣—з усякого погляду.

Переклад

До якої міри людина віддає себе Мені — відповідно Я винагороджую її. Кожен у всьому слідує Моїм шляхом, о сину Пр̣тги.

Коментар

Кожен шукає Кр̣шн̣у в різноманітних аспектах Його виявів. Верховного Бога-Особу можна частково усвідомити в Його безособистісному аспекті, випромінюванні брахмаджйоті, а також як Наддушу, яка проникає в усе й перебуває всередині всього, навіть усередині атомів. Але цілковито усвідомити Кр̣шн̣у можуть лише Його чисті віддані. Отже, Кр̣шн̣а є метою пізнання кожного і, таким чином, кожен задовольняється згідно зі своїм бажанням віднайти Його. В трансцендентному світі Кр̣шн̣а також відповідає на любов Своїх чистих відданих, вступаючи з ними в певні трансцендентні стосунки, як вони того бажають. Один відданий може хотіти, щоб Кр̣шн̣а був його вищим учителем, інший — щоб Він був його особистим товаришем, третій бажає мати Кр̣шн̣у за сина, а четвертий — щоб Він був його коханим. Кр̣шн̣а нагороджує всіх відданих порівну, згідно з їхньою любов’ю до Нього. В матеріальному світі має місце такий же взаємообмін почуттями, і Господь в рівній мірі віддячує Своїм різним шанувальникам. Чисті віддані як тут, так і в духовній обителі спілкуються з Богом особисто, і в любовному служінні Господеві як особі вони черпають правдиве духовне блаженство. Що ж стосується імперсоналістів, які хочуть зчинити духовне самогубство, знищивши своє індивідуальне існування як живої істоти, то Кр̣шн̣а допомагає і їм, даючи можливість розчинитись у Своєму випромінюванні. Імперсоналісти не погоджуються визнати вічного, сповненого блаженства Бога-Особу; відмовившись од своєї індивідуальності, вони не можуть насолоджуватись щастям трансцендентного особистого служіння Господеві. Деякі з них, ті, що не утвердилися навіть в безособистісному існуванні, повертаються до цього матеріального оточення, щоб виявити своє приховане прагнення діяльності. Їм недоступні духовні планети, але вони знову отримують можливість діяти на планетах матеріальних. Тим, хто працює задля плодів, Господь, як йаджн̃еш́вара, дає те, чого вони бажають і заради чого виконують свої визначені обов’язки, а йоґам, які бажають містичної влади, дарується така влада. Іншими словами, чи ввінчаються прагнення людини успіхом, чи ні — залежить лише від Його милості, і всі різноманітні способи духовного пізнання є лише різного рівня досягненнями на одному й тому ж шляху. Й доки людина не прийде до вищого рівня — свідомості Кр̣шн̣и, всі її намагання залишаються недосконалими, як це стверджує Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (2.3.10):

ака̄мах̣ санва-ка̄мо ва̄
мокша-ка̄ма уда̄ра-дгı̄х̣
тı̄врен̣а бгакті-йоґена
йаджета пурушам̇ парам

«Чи позбавлена бажань людина (стан відданих), чи прагне отримати винагороду за свій труд, чи шукає звільнення, — вона повинна від усього серця молити Верховного Бога-Особу про досягнення цілковитої досконалості, вершиною якої є свідомість Кр̣шн̣и».

Текст

ка̄н̇кшантах̣ карман̣а̄м̇ сіддгім̇
йаджанта іха девата̄х̣
кшіпрам̇ хі ма̄нуше локе
сіддгір бгаваті карма-джа̄

Послівний переклад

ка̄н̇кшантах̣ — бажаючи; карман̣а̄м — кармічної діяльності; сіддгім—досконалість; йаджанте—вони поклоняються шляхом жертвопринесень; іха — в матеріальному світі; девата̄х̣ — напівбоги; кшіпрам—дуже швидко; хі—неодмінно; ма̄нуше—у людському суспільстві; локе—у цьому світі; сіддгіх̣—успіх; бгаваті—приходить; карма-джа̄—із кармічної діяльності.

Переклад

Люди в цьому світі бажають успіху в своїй корисливій діяльності, і тому поклоняються напівбогам. І звичайно вони швидко досягають плодів такої матеріалістичної діяльності.

Коментар

Існує хибна концепція про богів, а точніше, напівбогів матеріального світу, і люди з незрілим розумом, що інколи вдають із себе великих учених, вважають таких напівбогів за різноманітні форми Верховного Господа. Насправді ж напівбоги не є різними формами Бога, вони — різноманітні невід’ємні частки Господа. Бог єдиний, але Його невід’ємні частки численні. Веди кажуть: нітйо нітйа̄на̄м — Бог єдиний. Īш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах. Верховний Господь єдиний — Кр̣шн̣а, а напівбогів наділено певними повноваженнями на те, щоб керувати справами матеріального світу. Всі ці напівбоги — живі істоти (нітйа̄на̄м) і їх в різній мірі наділено матеріальною могутністю. Вони не можуть бути рівними Верховному Господеві На̄ра̄йан̣і, Вішн̣у, або Кр̣шн̣і. Той же, хто вважає, що Бог та напівбоги перебувають на одному рівні, є атеїст, па̄шан̣д̣ı̄. Навіть великих напівбогів Брахму й Ш́іву не можна порівнювати з Верховним Господом. Такі напівбоги, як Брахма̄ й Ш́іва теж поклоняються Господеві (ш́іва-вірін̃чі-нутам). І все ж таки, як це не дивно, є чимало вождів суспільства, яких обмежені люди вшановують, дотримуючись антропоморфної й зооморфної теорій. Іха девата̄х̣ означає могутню людину або напівбога в матеріальному світі. Але На̄ра̄йан̣а, Вішн̣у, або Кр̣шн̣а, Верховний Бог- Особа — не від цього світу. Він — вище матеріального творіння, трансцендентний до нього. Навіть Ш́рı̄па̄да Ш́ан̇кара̄ча̄рйа, провідний імперсоналіст, підтверджує, що На̄ра̄йан̣а, або Кр̣шн̣а, перебуває поза межами матеріального творіння. Тим не менше, недалекі люди (хр̣та-джн̃а̄на) поклоняються напівбогам, сподіваючись отримати негайні результати. І вони отримують їх, не усвідомлюючи того, що надбане таким способом є тимчасовим й призначене для менш розумних людей. Розумна людина перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й не відчуває потреби поклонятись незначущим напівбогам задля негайних, але тимчасових результатів. Напівбоги матеріального світу, так само, як і їх шанувальники, щезнуть під час його знищення. Дари напівбогів — матеріальні й тимчасові. І матеріальні світи, і їх мешканці, включно з напівбогами та їх шанувальниками, — лише бульбашки в космічному океані. Однак, людське суспільство збожеволіло від тимчасових речей цього світу, від матеріального багатства — володіння землею, сім’єю, різного роду благами. Задля досягнення нетривких речей люди схиляються перед напівбогами й сильними світу цього. Якщо людина отримала значну посаду в уряді, запобігаючи перед якимсь політичним лідером, вона вважає своє досягнення за велике щастя. Усі вони, таким чином, плазують перед так званими «лідерами», «великими цабе», задля досягнення тимчасових благ — і справді отримують їх. Цих нерозумних не цікавить свідомість Кр̣шн̣и, яка вирішує всі труднощі матеріального існування, вони прагнуть почуттєвих насолод і задля мізерної можливості задовольнити свої чуття схильні поклонятись наділеним певною владою живим істотам — напівбогам. Цей вірш вказує на те, що людей дуже рідко цікавить свідомість Кр̣шн̣и, переважно вони зацікавлені отримати матеріальні задоволення й тому хиляться перед можновладцями цього світу.

Текст

ча̄тур-варн̣йам̇ майа̄ ср̣шт̣ам̇
ґун̣а-карма-вібга̄ґаш́ах̣
тасйа карта̄рам апі ма̄м̇
віддгй акарта̄рам авйайам

Послівний переклад

ча̄тух̣-варн̣йам—чотири розподіли людського суспільства; майа̄— Мною; ср̣шт̣ам—створений; ґун̣а—якості; карма—і робота; вібга̄ґаш́ах̣—з погляду розподілу; тасйа—цього; карта̄рам—батько; апі—хоча; ма̄м—Мене; віддгі—ти можеш знати; акарта̄рам—як того, хто не виконує; авйайам—незмінного.

Переклад

Відповідно до трьох ґун̣ матеріальної природи й діяльності, пов’язаної з ними, Я створив чотири класи людського суспільства. Знай же, що хоча Я — творець цієї системи, Я, бувши незмінним, перебуваю поза нею.

Коментар

Господь — творець усього. Все походить з Нього, все підтримується Ним, і після знищення все спочиває у Ньому. Він — творець чотирьох класів людського суспільства, починаючи з класу інтеліґенції, бра̄хман̣, що перебувають під впливом ґун̣и благочестя. Далі йде адміністративний клас, кшатрійі, що перебувають під впливом ґун̣и пристрасті. Крамарі, люди комерційного класу, яких називають ваіш́йами, перебувають під змінним впливом ґун̣и пристрасті й невігластва, і ш́ӯдри, робітничий клас, перебувають у ґун̣і невігластва. Хоча Господь Кр̣шн̣а створив чотири класи людського суспільства, Сам Кр̣шн̣а не належить до жодного з них, тому що Він не є обумовленою душею, з яких складається людство. Людське суспільство подібне до всякої іншої спільноти тварин, але для того, щоб людина змогла піднятись над тваринним рівнем і систематично розвивати свідомість Кр̣шн̣и, Господь створив вищезгадані суспільні класи. Схильність кожної окремої людини до певної діяльності визначають відповідні ґун̣и матеріальної природи, під впливом яких вона перебуває. Про вплив різних ґун̣ матеріальної природи на життя людини розповідатиметься у вісімнадцятій главі цієї книги. Людина в свідомості Кр̣шн̣и, однак, перебуває навіть вище від бра̄хман̣и. Вважають, що бра̄хман̣и за своїми якостями мусять знати Брахмана, Верховну Абсолютну Істину, але насправді більшість з них усвідомлює лише безособистісного Брахмана, який є виявом Господа Кр̣шн̣и. Але той, хто виходить за рамки обмеженого знання бра̄хман̣и й починає усвідомлювати Верховного Бога- Особу, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣у, той набуває свідомості Кр̣шн̣и, або, іншими словами, стає ваішн̣авою. Свідомість Кр̣шн̣и включає в себе знання всіх повновладних експансій Кр̣шн̣и, а власне: Ра̄ми, Нр̣сім̇хи, Вара̄хи й інших. Так само, як Кр̣шн̣а трансцендентний стосовно системи розшарування суспільства на чотири класи, так і людина, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, виходить за межі будь-яких поділів людського суспільства на громади, нації, раси тощо.

Текст

на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті
на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті
кармабгір на са бадгйате

Послівний переклад

на—ніколи; ма̄м—Мене; карма̄н̣і—усі різновиди праці; лімпанті— впливають; на—не; ме—Моє; карма-пгале—у кармічній діяльності; спр̣ха̄—прагнення; іті—таким чином; ма̄м—Мене; йах̣—той, хто; абгіджа̄на̄ті—знає; кармабгіх̣—наслідками такої роботи; на—ніколи; сах̣—він; бадгйате—заплутується.

Переклад

Немає такої діяльності, яка впливала б на Мене; і не прагну Я її плодів. Той, хто усвідомив цю істину про Мене, також не заплутується в тенетах кармічних наслідків своєї діяльності.

Коментар

Як у матеріальному світі природний статус царя передбачає, що цар завжди діє правильно, або що на нього не поширюються закони самої держави, так само і Господа, хоча Він і є творець матеріального світу, не зв’язує діяльність цього світу. Він творить, але перебуває осторонь Свого власного творіння, тоді як живі істоти заплутуються в тенетах карми внаслідок свого прагнення панувати над матеріальними ресурсами. Власник підприємства не несе відповідальності за правильні чи неправильні вчинки своїх робітників, вони самі відповідають за них. Живих істот приваблює властива їм діяльність задля задоволення своїх чуттів, але Кр̣шн̣а не радить вдаватись до такої діяльності. Щоб зазнати якомога більше почуттєвих втіх, живі істоти трудяться в цьому світі й прагнуть райського щастя після смерті. Але Господь цілком самодостатній, і Його не приваблює так зване «райське» щастя. А небесні напівбоги — всього лише Його слуги. Власник підприємства не прагне низькоякісних задоволень, яких можуть бажати його робітники. Господь перебуває осторонь матеріальної діяльності та її наслідків. Наприклад, дощі не несуть відповідальності за різноманітну рослинність, що з’являється на землі, хоча без цих дощів ріст рослин неможливий. Ведична смр̣ті підтверджує це таким чином:

німітта-ма̄трам ева̄сау
ср̣джйа̄на̄м̇ сарґа-карман̣і
прадга̄на-ка̄ран̣ı̄-бгӯта̄
йато ваі ср̣джйа-ш́актайах̣

«Господь є лише вища причина матеріального творення. Безпосередньою ж причиною є матеріальна природа, завдяки якій космічне проявлення стає видимим». Існує велике розмаїття створених істот: це напівбоги, люди й нижчі тварини, і всі вони підвладні наслідкам своїх минулих добрих або лихих учинків. Господь просто дає їм можливість здійснювати ці вчинки в межах ґун̣ природи, але Сам Він не несе відповідальності за їхню минулу й теперішню діяльність. У Веда̄нта-сӯтрі (2.1.34) сказано: ваішамйа-наірґгр̣н̣йе на са̄пекшатва̄т — «Господь без упередження ставиться до всіх істот. Живі істоти самі відповідають за свої дії». Господь лише дає їм можливість виконувати їх за допомогою зовнішньої енерґії, матеріальної природи. На людину, обізнану в складних питаннях закону карми, або діяльності задля її плодів, не впливають наслідки такої діяльності. Іншими словами, якщо хтось усвідомлює трансцендентну природу Господа, це означає, що він має розвинуту свідомість Кр̣шн̣и і що він вже не підвладний законам карми. А той, хто не розуміє трансцендентної природи Господа й вважає, що Його діяння скеровані просто на досягнення позитивних наслідків, подібно до дій звичайних живих істот, — той заплутується в тенетах кармічних наслідків. Отже, той, хто пізнав Вищу Істину, є звільненою душею, що утвердилася в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

евам̇ джн̃а̄тва̄ кр̣там̇ карма
пӯрваір апі мумукшубгіх̣
куру кармаіва тасма̄т твам̇
пӯрваіх̣ пӯрватарам̇ кр̣там

Послівний переклад

евам—таким чином; джн̃а̄тва̄—добре знаючи; кр̣там̇—було виконано; карма—робота; пӯрваіх̣—авторитетами минулого; апі—воістину; мумукшубгіх̣—тими, хто віднайшов звільнення; куру—просто виконуй; карма—визначені обов’язки; ева—неодмінно; тасма̄т— тому; твам—ти; пӯрваіх̣—попередниками; пӯрва-тарам—в давні часи; кр̣там—як виконувалось.

Переклад

Усі звільнені душі з давніх часів діяли саме з таким розумінням Моєї трансцендентної природи, тому ти повинен виконувати свій обов’язок, слідуючи їхніми стопами.

Коментар

Існують дві категорії людей. Серця одних сповнені нечистих матеріальних прагнень, інші ж вільні від них. Свідомість Кр̣шн̣и однаково благодійна як для тих, так і для інших. Перші можуть прийти до свідомості Кр̣шн̣и поступовим шляхом очищення, дотримуючись засад, що впорядковують життя у відданому служінні Господеві. Ті ж, хто вже очистився, можуть продовжувати діяти в свідомості Кр̣шн̣и, благотворно впливаючи на інших, тих, що наслідують їхній приклад. Обмежені люди або ж новаки в свідомості Кр̣шн̣и, не маючи знання про свідомість Кр̣шн̣и, часто хочуть відійти од діяльності. Господь не підтримав бажання Арджуни залишити поле бою. Треба, щоб людина знала, як їй діяти. Відійти від діяльності в свідомості Кр̣шн̣и і сидіти збоку, просто демонструючи свідомість Кр̣шн̣и, не так благотворно, як справді діяти задля Кр̣шн̣и. Арджуні тут дано пораду діяти в свідомості Кр̣шн̣и, слідуючи стопами попередніх учнів Господа, таких, яким є бог Сонця Вівасван, про якого вже йшла мова раніше. Верховний Господь знає все, що Він здійснив у минулому, так само як і про всі минулі вчинки людей, які діяли в свідомості Кр̣шн̣и. Тому Він наводить приклад бога Сонця, який перейняв це мистецтво від Самого Господа декілька мільйонів років тому. Про всіх таких учнів Господа Кр̣шн̣и тут сказано як про звільнених особистостей, які виконують обов’язки, що їх визначив Сам Кр̣шн̣а.

Текст

кім̇ карма кім акарметі
кавайо ’пй атра мохіта̄х̣
тат те карма правакшйа̄мі
йадж джн̃а̄тва̄ мокшйасе ’ш́убга̄т

Послівний переклад

кім—що є; карма—дія; кім—що є; акарма—бездіяльність; іті— таким чином; кавайах̣—розумний; апі—також; атра—у цьому питанні; мохіта̄х̣—введені в оману; тат—те; те—тобі; карма—робота; правакшйа̄мі—Я поясню; йат—котре; джн̃а̄тва̄—знаючи; мокшйасе—ти звільнишся; аш́убга̄т—від нещасть.

Переклад

Навіть розумні люди не знають, що таке дія, і що — бездіяльність. Тепер Я поясню тобі, що є дія, і, знаючи це, ти звільнишся від усіх нещасть.

Коментар

Діючи в свідомості Кр̣шн̣и, слід брати приклад з істинних відданих Господа, які жили до нас, як те рекомендується в п’ятнадцятому вірші. Далі буде з’ясовано, чому не слід діяти самостійно.

Діяльність в свідомості Кр̣шн̣и означає, що людині слід керуватись вказівками авторитетної особи, яка перебуває в лінії учнівської послідовності, що пояснювалось на початку глави. Наука свідомості Кр̣шн̣и вперше було розказано богові Сонця, а бог Сонця вже переказав її своєму синові Ману, Ману в свою чергу пояснив її своєму синові Ікшва̄ку, й таким чином її поширюють на Землі з прадавніх часів. Тому людина повинна слідувати стопами авторитетів минулого, що перебувають в лінії учнівської послідовності. В протилежному випадку навіть найбільш кмітливі люди будуть збентежені, не знаючи правильного способу діяльності в свідомості Кр̣шн̣и. Саме тому Господь і вирішив дати Арджуні прямі вказівки щодо питань свідомості Кр̣шн̣и. Керуючись такими приписами Господа і діючи за прикладом Арджуни, ніхто не потрапить в оману.

Кажуть, що людина не може впевнитись в істинності релігії, перевіряючи її за допомогою експерименту, тому що експериментальне знання недосконале. Насправді засади релігії може встановити лише Сам Господь. Дгармам̇ ту са̄кша̄д бгаґават-пран̣ı̄там (Бга̄ґ. 6.3.19). Ніхто не може виробити релігійних принципів за допомогою своїх недосконалих вигадок та припущень. Треба слідувати таким великим авторитетам, як Брахма̄, Ш́іва, На̄рада, Ману, Кума̄ри, Капіла, Прахла̄да, Бгı̄шма, Ш́укадева Ґосва̄мı̄, Йамара̄джа, Джанака й Балі Маха̄ра̄джа. Шляхом розумувань людина не спроможна з’ясувати, що таке релігія, або самоусвідомлення. Тому Господь, проявляючи безпідставну ласку до Своїх відданих, безпосередньо пояснює Арджуні, що є діяльність, і що — бездіяльність. Лише діяльність, здійснювана в свідомості Кр̣шн̣и, здатна вирвати людину з тенет матеріального існування.

Текст

карман̣о хй апі боддгавйам̇
боддгавйам̇ ча вікарман̣ах̣
акарман̣аш́ ча боддгавйам̇
ґахана̄ карман̣о ґатіх̣

Послівний переклад

карман̣ах̣—діяльність; хі—неодмінно; апі—також; боддгавйам— треба розуміти; боддгавйам—треба розуміти; ча—також; вікарман̣ах̣ — заборонена діяльність; акарман̣ах̣ — бездіяльності; ча — також; боддгавйам—треба розуміти; ґахана̄—важка для усвідомлення; карман̣ах̣—діяльності; ґатіх̣—дорога.

Переклад

Усі хитросплетіння діяльності дуже складні для розуміння. Тому варто добре усвідомити, що є діяльність, що — заборонена дія, і що таке бездіяльність.

Коментар

Якщо людина серйозно прагне звільнитись з кайданів матерії, їй необхідно зрозуміти різницю, яка існує між діяльністю, бездіяльністю й забороненими діями. Аналіз того, що є дія, реакція на цю дію й порочні дії, необхідний, тому що це дуже складне питання. Щоб збагнути, що таке свідомість Кр̣шн̣и і що таке відповідна діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, людині слід довідатись про свої стосунки із Всевишнім; тоді, повністю з’ясувавши це питання, вона остаточно переконується в тому, що кожна жива істота — вічна слуга Господа, і тому їй необхідно діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Весь зміст Бгаґавад-ґı̄ти підводить нас до такого висновку, всі інші уявлення, що суперечать свідомості Кр̣шн̣и й примхливі дії, що виникають внаслідок таких уявлень, є вікарма, або заборонені дії. Щоб зрозуміти все це, необхідно спілкуватись з авторитетами, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, й за їх допомогою розкрити цю тайну, — це настільки ж добре, як отримати знання безпосередньо від Господа. Бо інакше навіть найрозумніша людина зайде в безвихідь.

Текст

карман̣й акарма йах̣ паш́йед
акарман̣і ча карма йах̣
са буддгіма̄н манушйешу
са йуктах̣ кр̣тсна-карма-кр̣т

Послівний переклад

карман̣і—в діяльності; акарма—бездіяльність; йах̣—той, хто; паш́йет—спостерігає; акарман̣ı̄—у бездіяльності; ча—також; карма—кармічна діяльність; йах̣—той, хто; сах̣—він; буддгі-ма̄н—розумний; манушйешу—в людському суспільстві; сах̣—він; йуктах̣— перебуває в трансцендентному становищі; кр̣тсна-карма-кр̣т—хоча й залучений до діяльності різного роду.

Переклад

Той з людей мудрий, хто в діяльності бачить бездіяльність, й у бездіяльності — діяльність; його становище трансцендентне, хоча він і вдається до різноманітної діяльності.

Коментар

Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и, природнім чином звільнюється від кайданів карми. Всі її вчинки здійснюються в ім’я Кр̣шн̣и, і тому вона не насолоджується плодами своєї праці й не страждає від них. Така людина стає мудрою, виконуючи різноманітну діяльність для Кр̣шн̣и. Акарма означає «без наслідків діяльності». Імперсоналіст припиняє діяльність задля її плодів, остерігаючись, що її наслідки можуть стати каменем спотикання на шляху до самоусвідомлення, але персоналіст чітко розуміє своє становище вічного слуги Верховного Бога-Особи. Тому він діє в свідомості Кр̣шн̣и, й, оскільки все здійснюється в ім’я Кр̣шн̣и, він, виконуючи свої обов’язки, насолоджується лише духовним щастям. Ті, хто віднайшов щастя в такій діяльності, не бажають особистого чуттєвого задоволення. Усвідомлення себе як вічного слуги Кр̣шн̣и робить людину непідвладною різного роду наслідкам її діяльності.

Текст

йасйа сарве сама̄рамбга̄х̣
ка̄ма-сан̇калпа-варджіта̄х̣
джн̃а̄на̄ґні-даґдга-карма̄н̣ам̇
там а̄хух̣ пан̣д̣ітам̇ будга̄х̣

Послівний переклад

йасйа—котрого; сарве—усі різновиди; сама̄рамбга̄х̣—спроби; ка̄ма—засновані на прагненні до чуттєвих насолод; сан̇калпа—рішучість; варджіта̄х̣—позбавлені; джн̃а̄на—досконалого знання; аґні—вогнем; даґдга—спалений; карма̄н̣ам—чия робота; там—того; а̄хух̣—називають; пан̣д̣ітам—освіченим; будга̄х̣—ті, хто знає.

Переклад

Вважають, що той насправді знає все, хто діє без прагнення чуттєвих насолод. Мудрі кажуть про такого, що наслідки його діяльності спалив вогонь досконалого знання.

Коментар

Лише всезнаючий мудрець може зрозуміти дії людини, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Людина в свідомості Кр̣шн̣и не схильна до чуттєвих насолод, і тому треба розуміти, що вона за допомогою досконалого знання про своє істинне становище вічного слуги Верховного Бога-Особи спалила вщент усі наслідки своєї діяльності. Справді освіченим є той, хто досяг такого досконалого знання. Розвиток знання про вічне служіння Господу порівнюється з вогнем. Такий вогонь, одного разу запалений, може спалити всі наслідки діяльності людини.

Текст

тйактва̄ карма-пгала̄сан̇ґам̇
нітйа-тр̣пто ніра̄ш́райах̣
карман̣й абгіправр̣тто ’пі
наіва кін̃чіт кароті сах̣

Послівний переклад

тйактва̄—відмовившись; карма-пгала-а̄сан̇ґам—прив’язаності до плодів діяльності; нітйа—завжди; тр̣птах̣—бувши задоволеним; ніра̄ш́райах̣ — без притулку; карман̣і — в діяльності; абгіправр̣ттах̣—бувши повністю зайнятим; апі—незважаючи на; на—не; ева—неодмінно; кін̃чіт—будь що; кароті—робить; сах̣—він.

Переклад

Відмовившись од будь-якої прив’язаності до наслідків своєї діяльності, завжди вдоволений і незалежний, він не чинить ніяких корисливих дій, хоча й зайнятий повсякчас різноманітними справами.

Коментар

Така свобода від рабства діяльності можлива лише в свідомості Кр̣шн̣и, коли людина робить усе для Господа; людина в свідомості Кр̣шн̣и діє із почуття чистої любові до Верховного Бога-Особи, і тому її не приваблюють плоди її діяльності. Таку людину не цікавить навіть підтримування власного існування, бо вона все присвячує Кр̣шн̣і. Вона не прагне придбати якісь речі, або зберегти те, що належить їй. Вона прагне якомога краще виконувати свої обов’язки й залишає все на розсуд Кр̣шн̣и. Така відречена людина завжди вільна від наслідків своїх добрих або поганих вчинків, ніби вона й не чинить їх. Це ознака акарми, тобто безкорисливої діяльності. Будь-яка інша діяльність, здійснювана не в свідомості Кр̣шн̣и, зв’язує людину, і це — ознака вікарми, про що вже йшла мова.

Текст

ніра̄ш́ı̄р йата-чітта̄тма̄
тйакта-сарва-паріґрахах̣
ш́а̄рı̄рам̇ кевалам̇ карма
курван на̄пноті кілбішам

Послівний переклад

ніра̄ш́ı̄х̣—не прагнучи плодів; йата—підкоривши; чітта-а̄тма̄— розум та інтелект; тйакта—відмовляючись; сарва—усе; паріґрахах̣—почуття власності; ш́а̄рı̄рам—підтримуючи душу в тілі; кевалам—тільки; карма—робота; курван—роблячи; на—ніколи; а̄пноті—не отримує; кілбішам—наслідків гріховних вчинків.

Переклад

Така обізнана людина діє, цілковито владаючи своїм розумом та інтелектом. Вона зреклась самого поняття про володіння тим, що їй належить, і трудиться лише задля життєво необхідного. На людину, що так працює, наслідки гріховних вчинків не роблять впливу.

Коментар

Людина в свідомості Кр̣шн̣и, діючи, не сподівається на добрі чи погані плоди. Вона цілковито владає своїм розумом та інтелектом. Вона усвідомлює себе невід’ємною часткою Всевишнього, і тому розуміє, що роль, яку вона грає, як частинка цілого, — не її власна діяльність, але Сам Всевишній діє через неї. Якщо рука виконує якусь роботу — це не її власне бажання, але вона діє в інтересах усього тіла. Людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди узгоджує свої дії з верховною волею і зовсім не бажає власного чуттєвого задоволення. В своїх діях вона уподібнюється деталі машини. Як деталі механізму потребують мастіння й чистки для підтримування своєї працездатності, так і людина в свідомості Кр̣шн̣и підтримує своє існування тільки на те, щоб бути здатною до трансцендентного любовного служіння Господу. Тому ніякі гріховні наслідки будь- яких її зусиль не заторкують її. Подібно до тварини, вона нічим не володіє, і не претендує навіть на власне тіло. Жорстокий власник інколи навіть убиває тварину, що належить йому, і тварина не перечить цьому. Нема в неї також ніякої реальної незалежності. Людина в свідомості Кр̣шн̣и, яка повністю присвятила себе самоусвідомленню, не відволікається на якість оманні матеріальні принади; вона цінує свій час. Заради грошей, необхідних на підтримування тіла й душі вона не йде на обман, і тому гріх минає її. Вона вільна від наслідків своїх учинків.

Текст

йадр̣ччга̄-ла̄бга-сантушт̣о
двандва̄тı̄то віматсарах̣
самах̣ сіддга̄в асіддгау ча
кр̣тва̄пі на нібадгйате

Послівний переклад

йадр̣ччга—само по собі; ла̄бга—прибутком; сантушт̣ах̣—задоволений; двандва—двоїстість; атı̄тах̣—той, хто подолав; віматсарах̣—вільний від заздрощів; самах̣—твердий; сіддгау—за успіху; асіддгау—в поразці; ча—також; кр̣тва̄—роблячи; апі—хоча; на— ніколи; нібадгйате—потрапляє під вплив.

Переклад

Хто задоволений тим, що приходить до нього само по собі, хто вільний від двоїстості, не заздрить, не втрачає рівноваги як за успіху, так і невдачі — той ніколи не заплутується в тенетах карми, хоча і здійснює різні вчинки.

Коментар

Людина в свідомості Кр̣шн̣и не докладає багато зусиль навіть для того, щоб підтримувати своє тіло. Вона задоволена тим прибутком, що приходить сам по собі. Вона не жебрає і не просить у борг, вона чесно працює, поки здатна це робити, і вдовольняється тим, що отримує чесною працею. Тому вона незалежна в засобах до існування. Вона не дозволяє, щоб чиє-небудь служіння перешкоджало її власному служінню в свідомості Кр̣шн̣и. Задля служіння Господеві вона може взяти участь у будь-якій діяльності, залишаючись при цьому поза двоїстістю матеріального світу. Цю двоїстість можна простежити на прикладах тепла й холоду, страждання і щастя. Людина в свідомості Кр̣шн̣и вище двоїстості, тому що готова без коливань діяти будь-яким чином, якщо це потрібно на вдоволення Кр̣шн̣и. Тому вона залишається спокійною як в успіхові, так і за невдач. Ці ознаки виявляються, коли людина осягає всю довершеність трансцендентного знання.

Текст

ґата-сан̇ґасйа муктасйа
джн̃а̄на̄вастгіта-четасах̣
йаджн̃а̄йа̄чаратах̣ карма
самаґрам̇ правілı̄йате

Послівний переклад

ґата-сан̇ґасйа—того, кого не зв’язано ґун̣ами матеріальної природи; муктасйа—звільненого; джн̃а̄на-авастгіта—розташований в трансцендентному; четасах̣—чия мудрість; йаджн̃а̄йа—заради Йаджн̃и (Кр̣шн̣и); а̄чаратах̣—діючи; карма—робота; самаґрам— повністю; правілı̄йате—цілком поглинається.

Переклад

Дії людини, на яку не впливають ґун̣и матеріальної природи і яка осягла глибини трансцендентного знання, стають повністю духовними.

Коментар

Повністю досягши свідомості Кр̣шн̣и, людина звільнюється від усякої двоїстості й, отже, від скверни матеріальної природи. Вона вже є вільною, бо усвідомлює своє справжнє становище в стосунках з Кр̣шн̣ою і розум її не може зблудити із шляху свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином всі її дії присвячені Кр̣шн̣і, який є первинний Вішн̣у, і тому всю її діяльність розглядають як жертвопринесення, бо жертвопринесення здійснюються задля вдоволення Верховної Особи — Вішн̣у, Кр̣шн̣и. Наслідки ж її діяльності розчиняються в трансцендентності й не впливають на таку людину.

Текст

брахма̄рпан̣ам̇ брахма хавір
брахма̄ґнау брахман̣а̄ хутам
брахмаіва тена ґантавйам̇
брахма-карма-сама̄дгіна̄

Послівний переклад

брахма—духовний за природою; арпан̣ам—внесок; брахма—Всевишній; хавіх̣ — масло; брахма — духовний; аґнау — у вогні споживання; брахман̣а̄—духовною душею; хутам—запропонований; брахма — духовне царство; ева — неодмінно; тена — ним; ґантавйам—досягнуте; брахма—духовний; карма—в діяльності; сама̄дгіна̄—повним поглинанням.

Переклад

Жива істота, яка цілковито заглиблена в свідомість Кр̣шн̣и, неодмінно досягає духовного царства, тому що вона все віддає духовній діяльності, в якій споживання абсолютне, і те, що пропонують, також має духовну природу.

Коментар

Тут сказано про те, як діяльність в свідомості Кр̣шн̣и може в кінцевім рахунку привести людину до духовної мети. Свідомість Кр̣шн̣и передбачає різноманітні дії, і всі їх буде змальовано в дальших віршах, тут же дано загальне уявлення про свідомість Кр̣шн̣и. Обумовлена душа занурена в матеріальні нечистоти й змушена діяти в матеріальній атмосфері, але, що б там не було, їй необхідно вирватись з цього оточення. Шлях визволення обумовленої душі з пастки матеріального світу — це свідомість Кр̣шн̣и. Наприклад, хворого на розлад травлення внаслідок зловживання певними молочними продуктами можна вилікувати іншим молочним продуктом — сиром. Поглинута матерією обумовлена душа може вилікуватись за допомогою свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано тут, в Ґı̄ті. Такий спосіб звичайно називають йаджн̃ею, жертвопринесенням, і він призначений саме на вдоволення Вішн̣у, або Кр̣шн̣и. Чим більше діяльності в матеріальному світі здійснюється в свідомості Кр̣шн̣и, тобто саме в ім’я Вішн̣у, тим більше завдяки заглибленню в Нього одухотворюється загальна атмосфера. Слово брахма (Брахман) означає «духовний». Господь духовний і промені Його трансцендентного тіла називають брахмаджйоті, Його духовним сяйвом. Усе суще перебуває в брахмаджйоті, але коли джйоті покриває ілюзія (ма̄йа̄), або почуттєві задоволення, воно стає матеріальним. Матеріальний покрив може бути негайно усунуто за допомогою свідомості Кр̣шн̣и; таким чином, те, що пропонують в ім’я свідомості Кр̣шн̣и, той, хто споживає запропоноване або пожертвуване, процес споживання, жертводавець і результат — все це, вкупі взяте, є Брахман, або Абсолютна Істина. Абсолютну Істину, яку покриває ма̄йа̄, називають матерією. Матерія, що узгоджена з Абсолютною Істиною, відновлює свою духовну якість. Свідомість Кр̣шн̣и — це перетворення ілюзорної свідомості на Брахмана, і спрямування її на Всевишнього. Коли розум повністю заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, кажуть, що він перебуває в сама̄дгі, тобто трансі, і все, що робиться в такій трансцендентній свідомості, називають йаджн̃ею, або жертвою Абсолюту. В такому стані духовної свідомості вкладник, внесок, споживання, виконавець або той, хто керує виконанням і результат, або кінцева мета — все зливається в одне в Абсолюті, Верховному Брахмані. Це і є свідомістю Кр̣шн̣и.

Текст

даівам ева̄паре йаджн̃ам̇
йоґінах̣ парйупа̄сате
брахма̄ґна̄в апаре йаджн̃ам̇
йаджн̃енаівопаджухваті

Послівний переклад

даівам—у поклонінні напівбогам; ева—як це; апаре—деякі; йаджн̃ам—жертвопринесення; йоґінах̣—містики; парйупа̄сате—поклоняються досконало; брахма—Абсолютної Істини; аґнау—у вогні; апаре—інші; йаджн̃ам—жертвопринесення; йаджн̃ена—жертвопринесенням; ева—таким чином; упаджухваті—поклоняються.

Переклад

Одні йоґи поклоняються напівбогам, із знанням справи виконуючи різноманітні жертвопринесення во ім’я їх, а деякі інші приносять жертви у вогонь Верховного Брахмана.

Коментар

Як було сказано вище, того, хто виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, називають досконалим йоґом, або першокласним містиком. Але є також й інші, ті, що здійснюють різноманітні жертвопринесення напівбогам, а ще є такі, хто пропонує жертви Верховному Брахманові, або безособистісному аспектові Верховного Господа. Отже, є різного роду жертвопринесення, що належать до різних категорій. Різноманітні категорії жертвопринесень, здійснювані різного роду людьми, відмінні лише зовні. Насправді ж жертву призначено на вдоволення Верховного Господа Вішн̣у, який відомий також під йменням Йаджн̃и. Всі такі різного роду жертвопринесення можна розділити на дві основні групи, а власне: принесення в жертву матеріальних благ і жертвопринесення задля трансцендентального знання. Ті, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, жертвують усім матеріальним заради вдоволення Верховного Господа, тоді як інші, жадібні до минущого матеріального щастя, жертвують своєю матеріальною власністю, щоб задовольнити таких напівбогів, як Індра, бог Сонця тощо. Інші, імперсоналісти, жертвують своєю індивідуальністю, розчиняючись в безособистісному Брахмані. Напівбоги — це могутні живі істоти, яких Верховний Господь призначив доглядати, підтримувати й керувати всією матеріальною діяльністю, такою, як обігрівання, зрошування й освітлення всесвіту. Ті, що зацікавлені в матеріальних благах, поклоняються напівбогам за допомогою різних жертвопринесень, здійснюваних згідно з ведичними ритуалами. Їх називають бахв-ı̄ш́вара-ва̄дı̄, тобто тими, що вірять у багатьох богів. Інші ж, ті, хто поклоняється безособистісному аспектові Абсолютної Істини і вважає форми напівбогів за тимчасові, приносять свою індивідуальність як жертву у верховний вогонь і припиняють таким чином своє індивідуальне існування, розчиняючись в існуванні Всевишнього. Такі імперсоналісти марнують свій час на філософські розумування, намагаючись збагнути трансцендентну природу Всевишнього. Іншими словами, ті, хто трудиться задля плодів своєї діяльності, приносять у жертву свою матеріальну власність во ім’я матеріальних втіх, тоді як імперсоналісти жертвують усіма матеріальними визначеннями з метою розчинитись у Всевишньому. Для імперсоналіста вогненним офірним вівтарем є Верховний Брахман, а офірою — він сам, поглинутий вогнем Брахмана. Однак людина в свідомості Кр̣шн̣и, на кшталт Арджуни, жертвує всім задля вдоволення Кр̣шн̣и: і свою матеріальну власність, і всього себе вона віддає Кр̣шн̣і. Таким чином, вона стає йоґом найвищого класу і не втрачає при цьому свого індивідуального існування.

Текст

ш́ротра̄дı̄нı̄ндрійа̄н̣й анйе
сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа
індрійа̄ґнішу джухваті

Послівний переклад

ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама—затримування; аґнішу—у вогні; джухваті—пропонують; ш́абда-а̄дı̄н—звукова вібрація тощо; вішайа̄н—об’єкти чуттєвого задоволення; анйе—інші; індрійа—органів чуття; аґнішу—у вогні; джухваті—вони приносять у жертву.

Переклад

Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів.

Коментар

Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмача̄рі, ґр̣хастг, ва̄напрастг та саннйа̄сі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахма̄чарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахма̄чарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кр̣шн̣и. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахма̄ча̄рı̄ цілком віддається харер на̄ма̄нукı̄ртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м’яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджн̃и, бо, опанувавши себе, ґр̣хастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.

Текст

сарва̄н̣ı̄ндрійа-карма̄н̣і
пра̄н̣а-карма̄н̣і ча̄паре
а̄тма-сам̇йама-йоґа̄ґнау
джухваті джн̃а̄на-дı̄піте

Послівний переклад

сарва̄н̣і—усіх; індрійа—чуття; карма̄н̣і—функції; пра̄н̣а-карма̄н̣і— функції життєвого дихання; ча—також; апаре—інші; а̄тма-сам̇йама—контроль розуму; йоґа—поєднуючий процес; аґнау—у вогні; джухваті—пропонують; джн̃а̄на-дı̄піте—внаслідок прагнення до самоусвідомлення.

Переклад

Інші, які зацікавлені в досягненні самоусвідомлення, опанувавши розум і чуття, пропонують функції всіх чуттів і життєвого повітря, як жертву на вогонь контрольованого розуму.

Коментар

Тут згадується система йоґи Патан̃джалі. В Йоґа- сӯтрі Патан̃джалі душу названо пратйаґ-а̄тмою і пара̄ґ-а̄тмою. Доти, доки душа прив’язана до чуттєвих насолод, вона йменується пара̄ґ-а̄тмою, але тільки-но та ж сама душа відмовляється од почуттєвих насолод, вона стає пратйаґ-а̄тмою. Душа підвладна впливам десяти різновидів повітряних потоків, що функціонують у тілі, і їхню діяльність усвідомлюють за допомогою дихальних вправ. Система йоґи Патан̃джалі вчить мистецтву керувати рухом повітряних потоків у тілі за допомогою технічних прийомів, щоб в кінцевім підсумку будь-яка їхня дія впливала благотворно, очищуючи душу від матеріальних нахилів. Згідно з такою системою йоґи, кінцевою метою є пратйаґ-а̄тма̄. Пратйаґ-а̄тма̄ стоїть осторонь матеріальної діяльності. Чуття взаємодіють з чуттєвими об’єктами: вухо слухає, око—бачить, ніс — нюхає, язик — відчуває смак, рука — торкає, — всі діють зовні власне «я» — духовної душі. Це — діяльність пра̄н̣а-ва̄йу. Апа̄на-ва̄йу йде вниз, вйа̄на-ва̄йу допомагає стисненню й розширенню, сама̄на-ва̄йу встановлює рівновагу, уда̄на-ва̄йу йде вгору, і коли людину осяває знання, вона використовує все це на самоусвідомлення.

Текст

дравйа-йаджн̃а̄с тапо-йаджн̃а̄
йоґа-йаджн̃а̄с татга̄паре
сва̄дгйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ш́ ча
йатайах̣ сам̇ш́іта-врата̄х̣

Послівний переклад

дравйа-йаджн̃а̄х̣ — жертвуючи тим, чим володієш; тапах̣-йаджн̃а̄х̣—жертва шляхом аскетизму; йоґа-йаджн̃а̄х̣—жертва шляхом містицизму восьми ступенів; татга̄—таким чином; апаре—інші; сва̄дгйа̄йа — жертва шляхом вивчення Вед; джн̃а̄на-йаджн̃а̄х̣ — жертва шляхом поступу в трансцендентальному знанні; ча—також; йатайах̣—осяяний; сам̇ш́іта-врата̄х̣—давши суворі обітниці.

Переклад

На декотрих, тих, що дали суворі обітниці, осяяння сходить завдяки тому, що вони пожертвували майном, на інших — завдяки їх суворому аскетизму, або заняттям містичною восьмиступеневою йоґою, або вивченню Вед задля розвитку трансцендентального знання.

Коментар

Жертвопринесення бувають різного роду. Є багато людей, що в різноманітних формах жертвують своїм майном во ім’я благодійності. В Індії багаті комерсанти та нащадки князівських династій відкривають різноманітні благодійні заклади, як, наприклад, дгарма-ш́а̄ла̄, анна-кшетра, атітгі-ш́а̄ла̄, ана̄тга̄лайа і відйа̄- пı̄т̣га тощо. В інших країнах також існує багато лікарень, притулків для пристарілих, та їм подібні благодійні заклади, що безкоштовно забезпечують бідних їжею, освітою та медичною допомогою. Всю таку благодійну діяльність називають дравйамайа-йаджн̃ею. Інші, заради поліпшення свого життя, або досягнення вищих планет усесвіту самохіть вдаються до різних форм аскетизму, таких,скажімо, як чандра̄йан̣а й ча̄турма̄сйа, що вимагає дотримуватись суворих обітниць, які накладають на життя людини певні строгі обмеження. Наприклад, людина, яка дає обітницю ча̄турма̄сйа, не голиться протягом чотирьох місяців на рік (з липня по жовтень), не вживає певної їжі, харчується один раз на день, або не виходить із дому. Таке жертовне нехтування життєвими благами називають тапомайа- йаджн̃ею. Є й такі люди, яких приваблюють такі різні способи містичної йоґи, як система Патан̃джалі (для того, щоб злитись з буттям Абсолюту), або хат̣га-йоґа, тобто ашт̣а̄н̇ґа-йоґа (для досягнення специфічних досконалостей). А деякі мандрують по всіх святих місцях прощ. Усю подібну діяльність називають йоґа-йаджн̃ею, жертвуванням задля певної досконалості в матеріальному світі. Декотрі також вивчають різноманітні ведичні твори, зокрема Упанішади і Веда̄нта-сӯтри, або ж філософію са̄н̇кгйі. Все це називають сва̄дгйа̄йайаджн̃ею, або жертвопринесення через навчання. Всі ці йоґи з вірою виконують різні типи жертовних обрядів, прагнучи поліпшити своє життя. Однак, свідомість Кр̣шн̣и відрізняється од усього цього, тому що вона є безпосереднім служінням Верховному Господеві. Свідомості Кр̣шн̣и не можна здобути жодним з вищезгаданих способів жертвопринесень, але тільки милістю Господа та Його істинних відданих. Тому свідомість Кр̣шн̣и — трансцендентна.

Текст

апа̄не джухваті пра̄н̣ам̇
пра̄н̣е ’па̄нам̇ татга̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-ґатı̄ руддгва̄
пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄х̣
апаре нійата̄ха̄ра̄х̣
пра̄н̣а̄н пра̄нешу джухваті

Послівний переклад

апа̄не—у повітрі, що йде донизу; джухваті—пропонують; пра̄н̣ам—повітря, що діє зовні; пра̄н̣е—в повітрі, що йде назовні; апа̄нам—повітря, що йде вниз; татга̄—як і; апаре—інші; пра̄н̣а— повітря, що йде назовні; апа̄на—повітря, що йде вниз; ґатı̄—рух; руддгва̄—тамуючи; пра̄н̣а̄-а̄йа̄ма—транс, викликаний припиненням дихання; пара̄йан̣а̄х̣—схильні до цього; апаре—інші; нійата—опановуючи; а̄ха̄ра̄х̣—їжа; пра̄н̣а̄н—повітря, що виходить назовні; пра̄н̣ешу—у повітрі, що виходить назовні; джухваті—жертвопринесення.

Переклад

Інші схильні затримувати дихання заради досягнення трансу. Вони затримують видих на переході у вдихання, і вдихання на переході у видих, і такою офірою, врешті-решт, досягають трансу, припинивши всяке дихання. Ще інші обмежують себе в їжі й пропонують як жертву повітря, що видихають.

Коментар

Систему йоґи, що дозволяє опанувати процес дихання, називають пра̄н̣а̄йа̄мою, і її виконують спочатку в системі хат̣га-йоґи за допомогою різноманітних сидячих поз. Пра̄н̣а̄йа̄му рекомендовано для того, щоб опанувати чуття і йти далі шляхом духовного осягнення. Така практика керування тілесними повітряними потоками цілком змінює напрямок їхнього проходження. Повітря апа̄на йде вниз, а повітря пра̄н̣а йде вгору. Пра̄н̣а̄йама-йоґи практикують дихання в протилежних напрямках, доки повітряні струми не врівноважуються в пӯраці. Перехід видоху у вдих називають речакою. Коли обидва повітряні потоки повністю зупиняються, це називають кумбгака-йоґою. Практикуючи її, можна збільшити тривалість свого життя для того, щоб вдосконалювати себе на шляху духовного поступу. Мудрий йоґ зацікавлений у тому, щоб досягнути досконалості за одне життя, не сподіваючись на наступне. Практика кумбгака-йоґи збільшує тривалість життя на багато-багато років. Однак, в свідомості Кр̣шн̣и людина завжди перебуває в стані трансцендентного любовного служіння Господеві і природним чином опановує свої чуття. Її чуття не приваблює ніщо інше, — тільки любовне служіння Кр̣шн̣і, і тому вона не намагається забезпечити собі довголіття, бо наприкінці життя її чекає трансцендентний світ Господа Кр̣шн̣и. Вона одразу ж стає вільною, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄ (14.26):

ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а
бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н
брахма-бгӯйа̄йа калпате

«Той, хто присвячує себе чистому безкорисливому служінню Господеві, — стає непідвладним ґун̣ам матеріальної природи й одразу ж сягає духовності». Досягши трансцендентного рівня свідомості Кр̣шн̣и, він вже ніколи не втрачає такої свідомості. Тому він не зазнає падіння і наприкінці без перешкод вступає в Господню обитель. Також, коли людина їсть тільки кр̣шн̣а-праса̄дам, або їжу, спочатку запропоновану Господеві, її харчування обмежується природним чином. Обмеження процесу харчування дуже допомагає опановувати чуття, бо, не володіючи чуттями, неможливо вибратись із матеріальних пут.

Текст

сарве ’пй ете йаджн̃а̄-відо
йаджн̃а-кшапіта-калмаша̄х̣
йаджн̃а-ш́ішт̣а̄мр̣та-бгуджо
йа̄нті брахма сана̄танам

Послівний переклад

сарве—усі; апі—хоча зовні відмінні; ете—ці; йаджн̃а-відах̣—обізнаний у суті виконання жертвопринесень; йаджн̃а̄-кшапіта—той, хто очистився внаслідок такого виконання; калмаша̄х̣—гріховні наслідки; йаджн̃а-ш́ішт̣а—плоду такого виконання йаджн̃и; амр̣та- бгуджах̣—той, хто покуштував цей нектар; йа̄нті—наближаються; брахма—верховний; сана̄танам—вічної атмосфери.

Переклад

Такі виконавці жертвопринесень, що свідомі значущості жертви, очищуються від наслідків гріховних дій, і, скуштувавши нектару плодів своїх офір, підносяться у вічну духовну атмосферу.

Коментар

З попередніх пояснень різного роду жертвопринесень (а саме, жертвування своєю власністю, вивчення Вед або філософських доктрин, практики системи йоґи) випливає, що всі вони призначені на те, щоб опанувати чуття. Почуттєві насолоди є корінною причиною матеріального існування; тому, доки людина не стане вище почуттєвих утіх, вона не матиме можливості піднятись до вічного стану необмеженого блаженства, всеосяжного знання та повноти життя. Стану цього досягають у вічній атмосфері, атмосфері Брахмана. Всі вищезгадані жертвопринесення допомагають людині очиститись від гріховних наслідків матеріального існування. На шляху духовного поступу людина не тільки досягає щастя в цьому житті, але й вступає врешті-решт у вічне царство Бога або зливаючись з безособистісним Брахманом, або спілкуючись з Верховним Богом-Особою, Кр̣шн̣ою.

Текст

на̄йам̇ локо ’стй айаджн̃асйа
куто ’нйах̣ куру-саттама

Послівний переклад

на—ніколи; айам—цей; локах̣—планета; асті—існує; айаджн̃асйа—для того, хто не виконує жертвопринесень; кутах̣—де є; анйах̣—інший; куру-сат-тама—о кращий з-поміж Куру.

Переклад

О кращий в династії Куру, не приносячи жертв, неможливо досягти щастя на цій планеті і в цьому житті; що ж тоді казати про наступне?

Коментар

В якій би формі матеріального існування не перебувала жива істота, вона нічого не знає про своє дійсне становище. Іншими словами, пробування в матеріальному світі, власне, є наслідком численних гріхів, які ми наробили протягом наших минулих життів. Невігластво — причина гріховного життя, а гріховне життя — причина нашого животіння в матеріальному світі. Людська форма життя — єдина лазівка, якою можна вибратись з такої скрути. Тому Веди надають нам можливості порятунку, вказуючи на такі шляхи, як релігія, економічне процвітання, впорядковане чуттєве задоволення, і, зрештою, визначають шлях остаточного виходу з цього жалюгідного стану. Шлях релігії, або різноманітні жертвопринесення, які було згадано вище, самі по собі вирішують наші економічні проблеми. Здійснюючи йаджн̃и, ми можемо мати достатньо їжі, молока тощо навіть за так званого «перенаселення». Коли тіло отримує все необхідне, то дальшим ступенем, природно, є чуттєве задоволення. Тому Веди приписують освячений шлюб задля впорядкування чуттєвих утіх. Й відтак, поступово вдосконалюючись, людина звільнюється від матеріальної залежності, а найвища досконалість свобідного життя полягає в спілкуванні з Верховним Господом. Досконалості досягають шляхом виконання йаджн̃и (принесення жертви), як це описувалось вище. Але, якщо людина не схильна здійснювати йаджн̃и згідно з Ведами, то як може вона сподіватись на щасливе життя навіть у цьому тілі, годі казати про життя в іншому тілі на іншій планеті? Існують різні ступені матеріального комфорту на різних небесних планетах, й у всякому випадку тих, хто здійснює різного роду йаджн̃и, очікує безмірне щастя. Але найвищого щастя, що його тільки може зазнати людина, досягають на духовних планетах завдяки відданому служінню в свідомості Кр̣шн̣и. Тому, коли життя її осяває свідомість Кр̣шн̣и, це вирішує всі проблеми матеріального існування.

Текст

евам̇ баху-відга̄ йаджн̃а̄
вітата̄ брахман̣о мукге
карма-джа̄н віддгі та̄н сарва̄н
евам̇ джн̃а̄тва̄ вімокшйасе

Послівний переклад

евам—таким чином; баху-відга̄х̣—різні способи; йаджн̃а̄х̣—жертвопринесення; вітата̄х̣—поширені; брахман̣ах̣Вед; мукге—через уста; карма-джа̄н—що походить від роботи; віддгі—знай; та̄н— їх; сарва̄н—усі; евам—таким чином; джн̃а̄тва̄—знаючи; вімокшйасе—ти будеш звільнений.

Переклад

Веди схвалюють всі ці різноманітні жертвопринесення, і кожне з них породжує відповідного роду діяльність. Зрозумівши це, ти звільнишся.

Коментар

У Ведах, як про це йшла мова вище, згадано різні способи жертвопринесень, які личать різним типам виконавців. Люди взагалі дуже глибоко занурені в тілесне уявлення про життя, і тому ці жертвопринесення задумано так, щоб людина могла здійснювати їх за допомогою тіла, розуму або ж інтелекту. Але мета їх усіх є остаточне звільнення від тіла. Таке запевнення виходить з уст Самого Господа.

Текст

ш́рейа̄н дравйа-майа̄д йаджн̃а̄дж
джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ парантапа
сарвам̇ карма̄кгілам̇ па̄ртга
джн̃ане парісама̄пйате

Послівний переклад

ш́рейа̄н — більший; дравйа-майа̄т — матеріальної власності; йаджн̃а̄т — ніж жертвопринесення; джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ — жертвопринесення в знанні; парантапа—о караючий ворогів; сарвам—усе; карма—діяльність; акгілам—в цілому; па̄ртга—син Пр̣тги; джн̃а̄не—в знанні; парісама̄пйате—закінчується.

Переклад

О караючий ворогів, жертвувати із знанням краще, ніж формально офірувати своє майно. Врешті-решт, о сину Пр̣тги, вся діяльність, виконувана як жертва, спрямовує людину до трансцендентального знання.

Коментар

Мета всіх жертвопринесень — досягнути стану досконалого знання, далі — звільнитись від матеріальних страждань і, врешті-решт, людина поринає в трансцендентне любовне служіння Верховному Господеві (свідомість Кр̣шн̣и). Однак, існує певний секрет, що пов’язаний з усіма різновидами жертовної діяльності, і його необхідно знати. Жертвопринесення іноді прибирає різних форм, відповідно до віри виконавця. Коли віра його сягає ступеня трансцендентального знання, такого виконавця жертвопринесення слід вважати досконалішим проти того, хто просто жертвує матеріальною власністю, не маючи такого знання, тому що жертвопринесення, не осяяне світлом знання, здійснюється на матеріальному рівні і не приносить ніякого духовного блага. Справжнє знання сягає своєї довершеності в свідомості Кр̣шн̣и, вищому ступені трансцендентального знання. Жертвопринесення, виконувані без глибокого знання, це просто матеріальна діяльність. Однак, та ж сама діяльність, виконувана на рівні трансцендентального знання, стає духовною. Залежно від свідомості, з якою виконується жертовна діяльність, її інколи називають карма-ка̄н̣д̣а (діяльність задля плодів), а інколи — джн̃а̄на-ка̄н̣д̣а (пізнання істини). Краще, коли метою є знання.

Текст

тад віддгі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄
упадекшйанті те джн̃а̄нам̇
джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣

Послівний переклад

тат—таке знання про різні жертвопринесення; віддгі—намагайся зрозуміти; пран̣іпа̄тена—наближаючись до духовного вчителя; паріпраш́нена—смиренними запитаннями; севайа̄—виконуючи служіння; упадекшйанті—вони посвятять; те—тебе; джн̃а̄нам—в знання; джн̃а̄нінах̣—той, хто усвідомив себе: таттва—істини; дарш́інах̣—провидці.

Переклад

Просто намагайся пізнати істину, звернувшись до духовного вчителя. Розпитуй його смиренно і служи йому. Душі, що усвідомили себе, можуть дати тобі знання, бо вони бачать істину.

Коментар

Шлях духовної реалізації, без сумніву, важкий. Тому Господь радить нам наблизитись до істинного духовного вчителя в лінії учнівської послідовності, що починається від Самого Господа. Ніхто не може бути істинним духовним учителем, якщо він не визнає самого принципу учнівської послідовності. Господь — первинний духовний вчитель, і особистіть, яка перебуває в лінії учнівської послідовності, може передати своєму учневі послання Господа таким, яким воно є. Ніхто не може усвідомити своєї духовної сутності, винаходячи свій власний шлях, що є модним серед недалеких нещирих людей. Бга̄ґаватам (6.3.19) каже: дгармам̇ ту са̄кша̄д бгаґават-пран̣ı̄там — «Сам Господь указує шлях релігії». Тому розумування або ж сухі докази не допоможуть віднайти істинного шляху. Неможливо також розвинути духовність, вивчаючи книги самостійно. Щоб отримати знання, треба наблизитись до істинного духовного вчителя і звернутись до нього. Слід повністю підкоритись такому духовному вчителю і служити йому як самий вірний слуга, відкинувши всякий оманний престиж. У вдоволенні духовного учителя, який усвідомив себе, криється секрет поступу в духовнім житті. Допитливість та смиренність — ось якості, необхідні для духовного усвідомлення. Якщо немає смирення та служіння, розпитування мудрого духовного вчителя не принесе користі. Учитель випробовує учня, і, бачачи щирість бажання учня, він благословляє його правдивим духовним розумінням. У цьому вірші сліпе слідування засуджується так само, як і безглузді питання. Треба не тільки покірно слухати духовного вчителя, але й розпитувати його і служити йому із смиренням й таким чином отримати від нього справжнє знання. Істинний духовний учитель за своєю природою дуже добрий до учня. Тому, якщо учень покірний і завжди готовий служити, взаємообмін питаннями і знанням стає досконалим.

Текст

йадж джн̃а̄тва̄ на пунар мохам
евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і
дракшйасй а̄тманй атго майі

Послівний переклад

йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунах̣ — знов; мохам—ілюзію; евам—як це; йа̄сйасі—ти потрапиш; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; йена—котрим; бгӯта̄ні—живі істоти; аш́еша̄н̣і—усі; дракшйасі—ти побачиш; а̄тмані—у Верховній Душі; атга у—іншими словами; майі—в Мені.

Переклад

Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої.

Коментар

Сприймаючи знання від душі, яка усвідомила себе, тобто бачить справжній стан речей, можна зрозуміти, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Бога-Особи, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Відчуття самостійного існування, незалежного від Кр̣шн̣и, називають ма̄йею (ма̄ — не, йа̄ — це). Дехто думає, що у нас немає нічого спільного з Кр̣шн̣ою, що Він — лише видатна історична особистість, і що Абсолют — це безособистісний Брахман. Насправді ж, як стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті, безособистісний Брахман є сяючим випромінюванням Самого Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Верховний Бог-Особа, є причина всього. В Брахма-сам̇гіті ясно визначено, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Навіть незчисленні втілення — це лише різні Його експансії. Так само і живі істоти є експансіями Кр̣шн̣и. Філософи-ма̄йа̄ва̄ді помилково вважають, що, поширюючись у Своїх численних експансіях, Кр̣шн̣а втрачає Своє власне особистісне існування. Така думка матеріалістична за своєю природою. В матеріальному світі ми бачимо, що коли річ розібрано на окремі частини, вона втрачає свою первинну ідентичність. Але філософи-ма̄йа̄ва̄ді не можуть збагнути, що в абсолютному розумінні один плюс один дорівнює одному, і що один мінус один теж дорівнює одиниці. Таким є стан справ в абсолютному світі.

Через брак знань в науці про Абсолют нас зараз покриває ілюзія, і тому ми вважаємо себе незалежними від Кр̣шн̣и. Хоча ми є відокремленими частками Кр̣шн̣и, проте ми не відрізняємось від Нього. Тілесні відмінності живих істот — це ма̄йа̄, тобто нереальність. Наше призначення полягає в тому, щоб вдовольняти Кр̣шн̣у. Лише внаслідок впливу ма̄йі Арджуна вважав, що його тимчасові тілесні стосунки з родичами важливіші за вічний духовний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Усе вчення Ґı̄ти націлене саме на те, що жива істота, як вічна слуга Кр̣шн̣и, не може відокремитись від Кр̣шн̣и і що її почуття індивідуальної незалежності від Кр̣шн̣и називають ма̄йею. Живі істоти, як самостійні невід’ємні частки Всевишнього, мають певне призначення. З давніх-давен, забувши за це призначення, вони знаходять собі місце в різноманітних тілах: людей, тварин, напівбогів тощо. Такі тілесні відмінності виникають внаслідок забуття трансцендентного служіння Господу. Але як тільки жива істота вдається до трансцендентного служіння в свідомості Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від цієї ілюзії. Таке чисте знання можна отримати лише від істинного духовного вчителя і таким чином уникнути помилкової думки, що жива істота рівна Кр̣шн̣і. Досконале знання полягає в тому, що Верховна Душа, Кр̣шн̣а, є вище пристання всіх живих істот, і що, відмовившись од цього пристановища, живі істоти під впливом матеріальної енерґії потрапили в оману і уявляють себе самостійними незалежними особами. Таким чином, так чи інакше ототожнюючи себе з матерією, вони забувають Кр̣шн̣у. Однак, коли такі живі істоти, що заблукали, знаходять своє місце в свідомості Кр̣шн̣и, це означає, що вони вийшли на шлях звільнення, як про те сказано в Бга̄ґаватам (2.10.6): муктір хітва̄нйатга̄- рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. Звільнення означає поновити своє одвічне становище вічного слуги Кр̣шн̣и (свідомість Кр̣шн̣и).

Текст

апі чед асі па̄пебгйах̣
сарвебгйах̣ па̄па-кр̣т-тамах̣
сарвам̇ джн̃а̄на-плавенаіва
вр̣джінам̇ сантарішйасі

Послівний переклад

апі—навіть; чет—якщо; асі—ти є; па̄пебгйах̣—із грішників; сарвебгйах̣—із усіх; па̄па-кр̣т-тамах̣—найбільший грішник; сарвам— усі подібні наслідки гріховних вчинків; джн̃а̄на-плавена—в човні трансцендентального знання; ева — неодмінно; вр̣джінам — океан страждань; сантарішйасі—ти досягнеш другого берега.

Переклад

І навіть якщо ти — найбільший грішник із усіх грішників, піднявшись на корабель трансцендентального знання, ти зможеш переправитись через океан злигоднів.

Коментар

Правильне розуміння свого справжнього конституціонального становища у взаємостосунках із Кр̣шн̣ою настільки прекрасне, що воно може одразу ж підняти людину над боротьбою за існування, що триває в океані незнання. Цей світ інколи розглядають як океан незнання, а інколи — як палаючий ліс. Людина може бути чудовим плавцем, але у відкритому океані врятуватись дуже важко. Якщо ж хто-небудь приходить на допомогу й витягує знеможеного плавця з океану, то він і є справжнім спасителем. Досконале знання, отримане від Верховного Бога-Особи, вказує на шлях звільнення. Рятівний човен свідомості Кр̣шн̣и зовсім простий, але водночас найвеличніший.

Текст

йатгаідга̄м̇сі саміддго ’ґнір
бгасма-са̄т куруте ’рджуна
джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і
бгасма-са̄т куруте татга̄

Послівний переклад

йатга̄—як; едга̄м̇сі—дрова; саміддгах̣—що палає; аґніх̣—вогонь; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—перетворює; арджуна—о Арджуно; джн̃а̄на-аґніх̣—вогонь знання; сарва-карма̄н̣і—всі наслідки матеріальної діяльності; бгасма-са̄т—у попіл; куруте—він перетворює; татга̄—подібним же чином.

Переклад

О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності.

Коментар

Досконале знання про себе, про Верховну сутність та їхні взаємостосунки порівняне тут з вогнем. Такий вогонь вщент спалює не лише наслідки нечестивих вчинків, але й наслідки благочестивих, перетворюючи їх на попіл. Наслідки діяльності можуть перебувати в різних фазах: наслідки, що проявляються, наслідки, що визрівають, наслідки, вже отримані та наслідки апріорі. Але знання про одвічне становище живої істоти спалює все дотла. Коли людина оволодіває досконалим знанням, усі наслідки, як апріорі, так і апостеріорі, знищуються. У Ведах (Бр̣хад-а̄ран̣йака Упанішада 4.4.22) сказано: убге ухаіваіша ете таратй амр̣тах̣ са̄дгв- аса̄дгӯнı̄ — «на істоту більше не впливають наслідки ні гріховної, ні благочестивої діяльності».

Текст

на хі джн̃а̄нена садр̣ш́ам̇
павітрам іха відйате
тат свайам̇ йоґа-сам̇сіддгах̣
ка̄лена̄тмані віндаті

Послівний переклад

на—ніщо; хі—неодмінно; джн̃а̄нена—зі знанням; садр̣ш́ам—у порівнянні; павітрам—освячений; іха—у цьому світі; відйате—існує; тат—те; свайам—сам; йоґа—у відданості; сам̇сіддгах̣—зрілий; ка̄лена—належного часу; а̄тмані—в собі; віндаті—насолоджується.

Переклад

В цьому світі немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж трансцендентальне знання. Це знання — зрілий плід усього містицизму. І той, хто досяг досконалості у відданому служінні, в належний час насолоджуватиметься таким знанням сам у собі.

Коментар

Коли ми обговорюємо трансцендентальне знання, ми користуємось духовними термінами. По суті, немає нічого більш піднесеного й чистого, ніж трансцендентальне знання. Причиною нашого матеріального рабства є невігластво, а знання — причина нашого звільнення. Це знання — зрілий плід відданого служіння і, коли людина пізнає трансцендентне, їй нема потреби шукати миру десь далеко, бо вона насолоджується миром сама у собі. Іншими словами, це знання і вмиротвореність сягають довершеності в свідомості Кр̣шн̣и. Таким є остаточний висновок Бгаґавад-ґı̄ти.

Текст

ш́раддга̄ва̄л лабгате джн̃а̄нам̇
тат-парах̣ сам̇йатендрійах̣
джн̃а̄нам̇ лабдгва̄ пара̄м̇ ш́а̄нтім
ачірен̣а̄дгіґаччгаті

Послівний переклад

ш́раддга̄-ва̄н—той, хто вірує; лабгате—досягає; джн̃а̄нам—знання; тат-парах̣—дуже прихильний до цього; сам̇йата—опановані; індрійах̣—чуття; джн̃а̄нам—знання; лабдгва̄—досягнувши; пара̄м— трансцендентного; ш́а̄нтім—спокою; ачірен̣а—дуже швидко; адгіґаччгаті—досягає.

Переклад

Сповнена віри людина, яку приваблює трансцендентальне знання і яка приборкала свої чуття, гідна такого знання, і, досягши його, вона швидко віднаходить вище духовне вмиротворення.

Коментар

Такого знання в свідомості Кр̣шн̣и може досягти побожна людина, яка сповнена твердої віри в Кр̣шн̣у. Віруючий — це той, хто вважає, що просто діючи в свідомості Кр̣шн̣и він може досягти найвищої досконалості. Такої віри досягають шляхом здійснення відданого служіння й оспівування Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, що очищує серце від усякого матеріального бруду. Крім цього, людина повинна владати своїми чуттями. Той, хто беззастережно вірить в Кр̣шн̣у й опанував свої чуття, може легко досягти досконалого знання в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

аджн̃аш́ ча̄ш́раддадга̄наш́ ча
сам̇ш́айа̄тма̄ вінаш́йаті
на̄йам̇ локо ’сті на паро
на сукгам̇ сам̇ш́айа̄тманах̣

Послівний переклад

аджн̃ах̣—невіглас, що не знає загальновизнаних писань; ча—і; аш́раддадга̄нах̣—без віри в явлені писання; ча—також; сам̇ш́айа— сумнівів; а̄тма̄—людина; вінаш́йаті—падає; на—ніколи; айам—у цьому; локах̣—світ; асті—є; на—не; парах̣—до наступного життя; на—не; сукгам̇—щастя; сам̇ш́айа—той, хто сумнівається; а̄тманах̣—особи.

Переклад

Але необізнані й невіруючі люди, які піддають сумніву явлені священні писання, не досягають Божої свідомості й падають униз. Для душі, яка сумнівається, немає щастя ні в цьому житті, ні в наступному.

Коментар

З багатьох загальновизнаних і авторитетних явлених ш́а̄стр найкращим є Бгаґавад-ґı̄та̄. Люди, що майже подібні до тварин, не мають ні віри в, ні знання про загальновизнані священні писання. Деякі, хоча й мають уявлення про них або здатні цитувати з них уривки, насправді не вірять у ці слова. І хоча інші можуть навіть і вірити таким ш́а̄страм, як Бгаґавад-ґı̄та̄, вони не вірують у Бога-Особу, не вшановують Його, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у. Такі люди завсім нестійкі в свідомості Кр̣шн̣и і зрештою падають. З вищезгаданих особистостей, ті, що не мають віри і завжди сумніваються, не здатні ні на який поступ. Люди без віри в Бога і в Його явлене слово не знаходять нічого доброго ні в цьому світі, ні в дальшому. Для них ніде немає щастя. Тому потрібно з вірою дотримуватись заповідей явлених ш́а̄стр й таким чином віднайти знання. Тільки знання допоможе піднятись на трансцендентний рівень духовного розуміння. Іншими словами, в питаннях духовної емансипації люди, що сповнені сумнівів, займають дуже непевну позицію. Тому треба слідувати стопами великих а̄ча̄рій, приналежних до лінії учнівської послідовності, й відтак досягти успіху.

Текст

йоґа-саннйаста-карма̄н̣ам̇
джн̃а̄на-сан̃чгінна-сам̇ш́айам
а̄тмавантам̇ на карма̄н̣і
нібадгнанті дганан̃джайа

Послівний переклад

йоґа—відданим служінням у карма-йозі; саннйаста—того, хто відрікся; карма̄н̣ам—плодів діяльності; джн̃а̄на—знанням; сан̃чгінна—відсікши; сам̇ш́айам—сумніви; а̄тма-вантам—розташований в своїй сутності; на—ніколи; карма̄н̣і—робота; нібадгнанті—зв’язує; дганан̃джайа—завойовник багатств.

Переклад

Той, хто відмовляється од плодів своєї діяльності, спрямовуючи її в річище відданого служіння, і чиї сумніви розвіяно за допомогою трансцендентального знання, той насправді віднайшов себе. Його більше не зв’язують наслідки діяльності, о завойовнику багатств.

Коментар

У того, хто дотримує настанов Бгаґавад-ґı̄ти, якою її сповістив Сам Господь, Верховний Бог-Особа, з милості трансцендентального знання щезають усі сумніви. Усвідомлюючи себе невід’ємною часткою Господа, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, він вже досяг вершини самопізнання. І тому, безсумнівно, він звільнюється з рабства діяльності.

Текст

тасма̄д аджн̃а̄на-самбгӯтам̇
хр̣т-стгам̇ джн̃а̄на̄сіна̄тманах̣
чгіттваінам̇ сам̇ш́айам̇ йоґам
а̄тішт̣готтішт̣га бга̄рата

Послівний переклад

тасма̄т—тому; аджн̃а̄на-самбгӯтам—породжений невіглаством; хр̣т-стгам—розташований у серці; джн̃а̄на—знання; асіна̄—зброєю; а̄тманах̣ — себе; чгіттва̄ — відсікаючи; енам — цей; сам̇ш́айам—сумнів; йоґам—у йозі; а̄тішт̣га—бувши розташованим; уттішт̣га—підіймись на герць; бга̄рата—нащадок Бгарати.

Переклад

Отож, мечем знання зітни всі сумніви, що зринули в твоєму серці від невігластва. Озбройся йоґою, о Бга̄рато, підіймись і стань до бою!

Коментар

Систему йоґи, що її було викладено в цій главі, називають сана̄тана-йоґою, або вічною діяльністю живої істоти. Цю йоґу складають два різновиди жертовних дій: перший — це принесення в жертву матеріальної власності, а другий називають знанням своєї сутності, і він є чистою духовною діяльністю. Якщо жертву матеріальною власністю не супроводжує духовне усвідомлення, то така жертва стає матеріальною. Але той, хто здійснює жертвопринесення, прагнучи духовних досягнень, тобто у відданому служінні, приносить досконалу жертву. Звертаючись до духовної діяльності, ми виявляємо, що вона також поділяється на два порядки: усвідомлення своєї власної сутності (тобто свого справжнього становища) й осягнення істини про Верховного Бога-Особу. Той, хто слідує шляхом, на який вказує Бгаґавад-ґı̄та̄, якою вона є, може легко зрозуміти ці дві важливі галузі духовного знання. Він без перешкод набуває досконалого знання про себе, як про невід’ємну Господню частку. Усвідомлення такого факту — благо для людини, бо воно відкриває шлях до пізнання трансцендентних діянь Господа. На початку глави Сам Верховний Господь розповідав про Свою трансцендентну діяльність. Той, хто не розуміє повчань Ґı̄ти, є невіруючим, і слід знати, що він неправильно використовує часткову незалежність, якою наділив його Господь. Той, хто, незважаючи на ці вказівки, не розуміє справжньої природи Господа, як вічного, сповненого блаженства всезнаючого Бога-Особи — той воістину найперший невіглас. Невігластва можна позбутись, поступово усвідомлюючи засади свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и можна пробудити за допомогою різного роду жертвопринесень: напівбогам, жертвування Брахману, жертвопринесень шляхом целібату, впорядкованого сімейного життя, через приборкання чуттів, практику містичної йоґи, покутою, зреченням від матеріальної власності, вивченням Вед й участю в суспільному устрої під назвою варн̣а̄ш́рама-дгарма. Все це є жертвопринесенням і всі вони засновані на впорядкованій діяльності. Але у всій такій діяльності головним чинником є самоусвідомлення. Істинний учень Бгаґавад-ґı̄ти — це той, хто прагне такої мети, але той, хто сумнівається в авторитеті Кр̣шн̣и, падає вниз. Тому нам дано пораду вивчати Бгаґавад-ґı̄ту або інше Святе Письмо під керівництвом істинного духовного вчителя, із смиренням слугуючи йому. Істинний духовний учитель перебуває в лінії учнівської послідовності, що триває з прадавніх часів, і він ні на йоту не відхиляється од повчань Верховного Господа, що їх було передано мільйони років тому богові Сонця, від якого вони перейшли на Землю. Тому потрібно слідувати шляхом, на який указує Бгаґавад-ґı̄та̄, як про те сказано в самій Ґı̄тı̄, остерігаючись людей, що цікавляться лише власним возвеличенням і збивають інших з істинного шляху. Безумовно, що Господь — це Верховна особистість, і Його діяльність — трансцендентна. Той, хто розуміє це, з самого початку вивчення Бгаґавад-ґı̄ти вже є звільненою особистістю.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до четвертої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розповідалося про трансцендентальне знання.