TEXT 23
TEXT 23
Текст
Texte
джн̃а̄на̄вастгіта-четасах̣
йаджн̃а̄йа̄чаратах̣ карма
самаґрам̇ правілı̄йате
jñānāvasthita-cetasaḥ
yajñāyācarataḥ karma
samagraṁ pravilīyate
Послівний переклад
Synonyms
ґата-сан̇ґасйа—того, кого не зв’язано ґун̣ами матеріальної природи; муктасйа—звільненого; джн̃а̄на-авастгіта—розташований в трансцендентному; четасах̣—чия мудрість; йаджн̃а̄йа—заради Йаджн̃и (Кр̣шн̣и); а̄чаратах̣—діючи; карма—робота; самаґрам— повністю; правілı̄йате—цілком поглинається.
gata-saṅgasya: de celui qui s’est dégagé des influences de la nature matérielle; muktasya: de celui qui est libéré; jñāna-avasthita: située dans l’Absolu; cetasaḥ: dont la sagesse; yajñāya: uniquement pour Yajña (Kṛṣṇa); ācarataḥ: agissant; karma: l’action; samagram: dans la totalité; pravilīyate: se fond entièrement.
Переклад
Translation
Дії людини, на яку не впливають ґун̣и матеріальної природи і яка осягла глибини трансцендентного знання, стають повністю духовними.
Les actes de celui qui agit avec la connaissance absolue et s’est affranchi de l’influence des trois guṇas se fondent dans la transcendance.
Коментар
Purport
Повністю досягши свідомості Кр̣шн̣и, людина звільнюється від усякої двоїстості й, отже, від скверни матеріальної природи. Вона вже є вільною, бо усвідомлює своє справжнє становище в стосунках з Кр̣шн̣ою і розум її не може зблудити із шляху свідомості Кр̣шн̣и. Таким чином всі її дії присвячені Кр̣шн̣і, який є первинний Вішн̣у, і тому всю її діяльність розглядають як жертвопринесення, бо жертвопринесення здійснюються задля вдоволення Верховної Особи — Вішн̣у, Кр̣шн̣и. Наслідки ж її діяльності розчиняються в трансцендентності й не впливають на таку людину.
Celui qui devient pleinement conscient de Kṛṣṇa s’affranchit de l’emprise des dualités et de la souillure des modes d’influence de la nature. Il peut obtenir la libération car il connaît sa position constitutive en rapport avec Dieu. Ses pensées ne s’écartent donc plus un instant de la conscience de Kṛṣṇa. Il offre tout ce qu’il fait à Kṛṣṇa, le Viṣṇu originel. Chacun de ses actes devient un sacrifice puisqu’il a pour seul objet la satisfaction de la Personne Suprême, Viṣṇu, Kṛṣṇa. Les suites de ses actes se fondent dans la transcendance, il ne subit donc pas d’effets matériels.