TEXT 31
ТЕКСТ 31
Текст
Текст
ека-стгам анупаш́йаті
тата ева ча віста̄рам̇
брахма сампадйате тада̄
эка-стхам анупаш́йати
тата эва ча виста̄рам̇
брахма сампадйате тада̄
Послівний переклад
Пословный перевод
йада̄—коли; бгӯта—живих істот; пр̣тгак-бгавам—окремі тотожності; ека-стгам—розташовані в єдиному; анупаш́йаті—намагатися бачити, покладаючись на авторитети; татах̣ ева—відтоді; ча— також; віста̄рам—експансія; брахма—Абсолют; сампадйате—він досягає; тада̄—тоді.
Переклад
Перевод
Коли розважлива людина перестає бачити відмінність живих істот, яку зумовлює різниця між їхніми матеріальними тілами, і бачить, що живі істоти перебувають скрізь, — вона приходить до усвідомлення Брахмана.
Когда разумный человек перестает видеть разницу между живыми существами, заключенными в разные материальные тела, и начинает понимать, что живые существа находятся всюду, он достигает Брахмана.
Коментар
Комментарий
Коли людина здатна бачити, що різноманітні тіла живих істот породжують різні бажання індивідуальної душі й що вони не мають нічого спільного з самою душею, — вона бачить істину. Керуючись матеріальним уявленням про життя, ми одного вважаємо за напівбога, другого — за людину, ще іншого — за собаку, кішку тощо. Таке бачення є матеріальне, воно не істинне. Подібний матеріалістичний поділ виникає внаслідок матеріалістичного уявлення про життя. Після руйнування матеріального тіла духовна сутність лишається незмінною. Духовна душа, торкаючись матеріальної природи, отримує різні тіла. Здатний бачити це отримує духовне бачення; звільнившись таким чином від звички до означень, таких як «люди», «тварини», «великий», «нікчемний» тощо, він очищує свою свідомість і стає здатним розвинути свідомість Кр̣шн̣и в згоді з своєю духовною сутністю. В дальшому вірші пояснено, як така людина сприймає світ.
Тот, кто видит, что разнообразные тела, в которых находятся живые существа, порождены различными желаниями индивидуальной души, но не принадлежат ей самой, обладает совершенным видением. Материальные представления о жизни заставляют нас считать одно живое существо полубогом, другое — человеком, третье — собакой, кошкой и т. д. Это материальное видение, далекое от понимания истинной природы вещей. Оно порождено материальными представлениями о жизни. Все души качественно одинаковы, и это проявляется, когда материальное тело умирает. Душа облачается в разные материальные тела только из-за того, что соприкасается с материальной природой. Тот, кто видит это, обладает духовным видением. Перестав делить живые существа на людей и животных, на больших и маленьких и т. д., человек очищает свое сознание и обретает способность развить в себе сознание Кришны и постичь свою духовную природу. О том, как такой человек смотрит на мир, говорится в следующем стихе.