TEXT 31
VERŠ 31
Текст
Verš
ека-стгам анупаш́йаті
тата ева ча віста̄рам̇
брахма сампадйате тада̄
eka-stham anupaśyati
tata eva ca vistāraṁ
brahma sampadyate tadā
Послівний переклад
Synonyma
йада̄—коли; бгӯта—живих істот; пр̣тгак-бгавам—окремі тотожності; ека-стгам—розташовані в єдиному; анупаш́йаті—намагатися бачити, покладаючись на авторитети; татах̣ ева—відтоді; ча— також; віста̄рам—експансія; брахма—Абсолют; сампадйате—він досягає; тада̄—тоді.
yadā — keď; bhūta — živá bytosť; pṛthak-bhāvam — oddelené identity; eka-stham — umiestnené v jedinom; anupaśyati — snažia sa vidieť veci očami autority; tataḥ eva — potom; ca — tiež; vistāram — expanzie; brahma — absolútno; sampadyate — dosiahne; tadā — v tom okamihu.
Переклад
Překlad
Коли розважлива людина перестає бачити відмінність живих істот, яку зумовлює різниця між їхніми матеріальними тілами, і бачить, що живі істоти перебувають скрізь, — вона приходить до усвідомлення Брахмана.
Ak rozumný človek prestane hľadieť na rôznorodé bytosti podľa ich hmotných tiel a zbadá, ako sa bytosti rozpínajú všade, dosiahne úroveň Brahmanu.
Коментар
Význam
Коли людина здатна бачити, що різноманітні тіла живих істот породжують різні бажання індивідуальної душі й що вони не мають нічого спільного з самою душею, — вона бачить істину. Керуючись матеріальним уявленням про життя, ми одного вважаємо за напівбога, другого — за людину, ще іншого — за собаку, кішку тощо. Таке бачення є матеріальне, воно не істинне. Подібний матеріалістичний поділ виникає внаслідок матеріалістичного уявлення про життя. Після руйнування матеріального тіла духовна сутність лишається незмінною. Духовна душа, торкаючись матеріальної природи, отримує різні тіла. Здатний бачити це отримує духовне бачення; звільнившись таким чином від звички до означень, таких як «люди», «тварини», «великий», «нікчемний» тощо, він очищує свою свідомість і стає здатним розвинути свідомість Кр̣шн̣и в згоді з своєю духовною сутністю. В дальшому вірші пояснено, як така людина сприймає світ.
Keď človek pochopí, že rôzne telá živých bytostí majú svoju pôvod v rôznych túžbach duše a že v skutočnosti samotnej duši nepatria, znamená to, že vpravde vidí. V hmotnom poňatí života niekoho považujeme za poloboha, za človeka, mačku alebo psa. Tento materialistický pohľad na vec nie je správny. Materialistické rozlišovanie pochádza z hmotného poňatia života. Duša si zachováva svoju identitu aj po zániku hmotného tela, no v styku s hmotnou prírodou dostáva rôzne telá. Ten, kto takto vidí, má duchovný pohľad. To znamená, že nerobí rozdiely medzi človekom, zvieraťom, vysokým, nízkym atď., ale očistí svoje vedomie a vyvinie vedomie Kṛṣṇu vo svojej duchovnej totožnosti. V nasledujúcom verši bude vysvetlené, ako sa na to pozerá.