ТЕКСТ 1
1
Текст
Текст
джн̃а̄то ’си ме ’дйа сучира̄н нану деха-бха̄джа̄м̇
на джн̃а̄йате бхагавато гатир итй авадйам
на̄нйат твад асти бхагаванн апи тан на ш́уддхам̇
ма̄йа̄-гун̣а-вйатикара̄д йад урур вибха̄си
джн̃а̄то ’сі ме ’дйа сучіра̄н нану деха-бга̄джа̄м̇
на джн̃а̄йате бгаґавато ґатір ітй авадйам
на̄нйат твад асті бгаґаванн апі тан на ш́уддгам̇
ма̄йа̄-ґун̣а-вйатікара̄д йад урур вібга̄сі
Пословный перевод
Послівний переклад
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказал; джн̃а̄тах̣ — известный; аси — Ты являешься; ме — мне; адйа — сегодня; сучира̄т — по прошествии долгого времени; нану — но; деха-бха̄джа̄м — тот, у кого есть материальное тело; на — не; джн̃а̄йате — известный; бхагаватах̣ — Личность Бога; гатих̣ — ход, течение; ити — так; авадйам — великое оскорбление; на анйат — никого кроме; тват — Тебя; асти — существует; бхагаван — о мой Господь; апи — даже если и есть; тат — все, что может быть; на — никогда не; ш́уддхам — абсолютный; ма̄йа̄ — материальная энергия; гун̣а-вйатикара̄т — в результате смешения гун; йат — к которым; урух̣ — трансцендентен; вибха̄си — Ты.
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав; джн̃а̄тах̣ — пізнаний; асі — Ти є; ме — мною; адйа — сьогодні; сучіра̄т — здавна; нану — однак; деха-бга̄джа̄м — наділеного матеріальним тілом; на — не; джн̃а̄йате — відомий; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; ґатіх̣ — рух; іті — так є; авадйам — велика образа; на анйат — ніхто інший; тват — Тебе; асті — є; бгаґаван — Господи; апі — навіть хоча є; тат — все, що може бути; на — ніколи; ш́уддгам — абсолютний; ма̄йа̄ — матеріальної енерґії; ґун̣а-вйатікара̄т — через змішання ґун;
Перевод
Переклад
Господь Брахма сказал: Сегодня, после долгих лет, проведенных в аскезах, я наконец познал Тебя, о мой Господь. Воистину несчастны те живые существа, которые воплотились в материальных телах, ибо они лишены возможности постичь Твою личность! О мой Господь, Ты — единственный объект познания, так как в мире нет ничего превыше Тебя. Все, что может на первый взгляд показаться превосходящим Тебя, на самом деле не является Абсолютом. Являя созидательную силу материи, Ты утверждаешь Свое превосходство надо всем сущим.
Господь Брахма сказав: Мій Господи, сьогодні, після багатьох років аскези, я нарешті пізнав Тебе. О, які нещасні ті втілені живі істоти, котрі не можуть Тебе побачити чи пізнати! Господи, Ти єдиний об’єкт пізнання, тому що не існує нічого вищого за Тебе. Навіть коли щось здається вищим за Тебе, воно не є Абсолютом. Являючи твірну силу матерії, Ти утверджуєш Своє верховне становище.
Комментарий
Коментар
Невежество живых существ, обусловленных материальным телом, ярче всего проявляется в том, что им неведома высшая причина возникновения материального космоса. Разные люди выдвигают различные теории о природе высшей причины, но ни одна из них не соответствует истине. Высшая причина одна — Вишну, но иллюзорная энергия Господа мешает людям осознать это. По воле Господа изумительная материальная энергия создает в материальном мире огромное количество удивительных объектов, которые отвлекают внимание обусловленных душ. Так, введенные в заблуждение все той же материальной энергией, обусловленные души утрачивают способность видеть высшую причину бытия. Поэтому даже самых выдающихся ученых и философов нельзя считать людьми незаурядными. Они только кажутся таковыми, поскольку являются орудием в руках иллюзорной энергии Господа. Пребывая в иллюзии, люди в большинстве своем отрицают существование Верховного Господа и принимают за высшую причину бытия никчемные порождения иллюзорной энергии.
ПОЯСНЕННЯ: Невігластво живих істот, зумовлених матеріальними тілами, найбільшою мірою проявляється в тому, що вони не знають вищої причини космічного творіння. Люди створюють різні теорії щодо того, що є найвищою причиною космосу, але жодна з цих теорій не узгоджується з дійсністю. Єдина найвища причина всесвіту — це Вішну, а пелена, яка перешкоджає це побачити — це ілюзорна енерґія Господа. З волі Господа дивовижна матеріальна енерґія створює в матеріальному світі масу чудесних речей, які відвертають увагу зумовлених душ. Введені в оману цією енерґією, вони не можуть зрозуміти вищої причини всього сущого. Тому навіть найвидатніші вчені та філософи не являють собою нічого гідного подиву. Їхні досягнення здаються гідними подиву, тому що вони діють як знаряддя в руках ілюзорної енерґії Господа. Загальна маса людей перебуває в ілюзії і тому, заперечуючи існування Верховного Господа, схиляються перед нікчемними породженнями ілюзорної енерґії.
Постичь высшую причину, Личность Бога, можно только по беспричинной милости Господа, которую Он дарует чистым преданным, подобным Брахме и его последователям в цепи ученической преемственности. Лишь благодаря совершённым аскезам Брахме удалось увидеть Гарбходакашайи Вишну, и, только увидев Его, Брахма смог действительно постичь Господа. Созерцая царственную красоту и великолепие Господа, Брахма испытал высшее удовлетворение и признал, что все остальное меркнет в сравнении с Ним. Красота и великолепие Господа открываются только тому, кто совершает аскезы, а для того, кому открылась Его красота и великолепие, все остальное утрачивает всякую привлекательность. Это подтверждает также «Бхагавад-гита» (2.59): парам̇ др̣шт̣ва̄ нивартате.
Верховну причину всього сущого, Бога-Особу, можна пізнати тільки з Його безпричинної милості, яку Він дарує Своїм чистим відданим, як оце Брахма та його послідовники в учнівській традиції від нього. Тільки завдяки аскезі Брахма зміг побачити Ґарбгодакашаї Вішну, і тільки побачивши Його він зміг пізнати Господа таким, який Він є. Побачивши розкішну велич і красу Господа, Брахма звідав якнайглибше вдоволення і визнав, що з Господом не може зрівнятися ніщо. Пізнати красу і велич Господа можна тільки завдяки аскезі, а той, хто пізнав їх, більше не приваблюється ні до чого іншого. Те саме сказано і в «Бгаґавад-ґіті» (2.59): парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате.
Здесь Брахма осуждает тех глупцов, которые не стремятся постичь высшую красоту и великолепие Господа. Пытаться постичь Господа — долг каждого, и если человек не делает этого, его жизнь проходит впустую. Материальная красота и богатства привлекают только тех живых существ, которые подобны воронам. Вороны только тем и занимаются, что копаются в отбросах, и потому белоснежные лебеди сторонятся их. Вместо того, чтобы общаться с воронами, лебеди наслаждаются, плавая по глади кристально чистых, заросших лотосами озер, по берегам которых цветут великолепные сады. И те, и другие, безусловно, птицы, но птицы разного полета.
В цьому вірші Брахма засуджує тупість людей, котрі не намагаються пізнати верховну красу і велич Господа. Шукати знання про Господа — це обов’язок кожної людини, а якщо вона не докладає до цього зусиль, її життя минає марно. Ті, хто шукає насолоди в матеріальній красі і величі, подібні до ворон. Ворони завжди порпаються в смітті, тому білі лебеді тримаються від них осторонь. Лебеді насолоджуються в озерах з чистою водою, вкритих лотосами і оточених чудовими садами. І ворони, і лебеді, безперечно, птахи, але птахи різної природи.