Text 29
ВІРШ 29
Texto
Текст
sneha-snuta-payodharāḥ
harṣa-vihvalitātmānaḥ
siṣicur netrajair jalaiḥ
снеха-снута-пайодгара̄х̣
харша-віхваліта̄тма̄нах̣
сішічур нетраджаір джалаіх̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
та̄х̣—усі вони; путрам—сина; ан̇кам—на коліна; а̄ропйа— посадивши ; снеха - снута — з любови зволожені ; пайодгара̄х̣— груди наповнилися; харша — щастям; віхваліта-а̄тма̄нах̣ — охоплені; сішічух̣ — вологий від; нетраджаіх̣ — з очей; джалаіх̣ — водою.
Traducción
Переклад
Las madres, después de abrazar a su hijo, lo sentaron en sus regazos. Debido al afecto puro, comenzó a manar leche de sus pechos. Ellas estaban rebosantes de alegría, y las lágrimas de sus ojos mojaron al Señor.
Обійнявши сина Крішну, кожна матір садовила Його собі на коліна, і від чистої любови до Нього їм з грудей текло молоко. Від щастя вони не пам’ятали себе і зрошували Господа сльозами, що котилися їм з очей.
Significado
Коментар
Cuando el Señor Kṛṣṇa estaba en Vṛndāvana, hasta las vacas se humedecían debido al afecto que sentían por Él, y Él hacía salir leche de los pezones de cada ser viviente afectuoso, así que ni qué hablar de las madrastras, quienes ya eran como Su propia madre.
Коли Господь Крішна був у Вріндавані, від любови до Нього навіть у корів текло з вимені молоко. Від любови до Нього в кожної живої істоти точилося з сосків молоко, а за мачух, які були Господу наче рідні матері, годі й казати.