Skip to main content
Library » Śrīmad-Bhāgavatam (Bhāgavata Purāṇa) » Canto 3: The Status Quo » CHAPTER TWELVE

Text 6

6

Devanagari

Деванагарі

सोऽवध्यात: सुतैरेवं प्रत्याख्यातानुशासनै: ।
क्रोधं दुर्विषहं जातं नियन्तुमुपचक्रमे ॥ ६ ॥

Text

Текст

so ’vadhyātaḥ sutair evaṁ
pratyākhyātānuśāsanaiḥ
krodhaṁ durviṣahaṁ jātaṁ
niyantum upacakrame
со ’вадгйа̄тах̣ сутаір евам̇
пратйа̄кгйа̄та̄нуш́а̄санаіх̣
кродгам̇ дурвішахам̇ джа̄там̇
нійантум упачакраме

Synonyms

Послівний переклад

saḥ — he (Brahmā); avadhyātaḥ — thus being disrespected; sutaiḥ — by the sons; evam — thus; pratyākhyāta — refusing to obey; anuśāsanaiḥ — the order of their father; krodham — anger; durviṣaham — too much to be tolerated; jātam — thus generated; niyantum — to control; upacakrame — tried his best.

сах̣  —  він (Брахма); авадгйа̄тах̣  —  зневажений таким чином; сутаіх̣  —  синами; евам  —  так; пратйа̄кгйа̄та  —  відмовившись скоритися; ануш́а̄санаіх̣  —  наказам свого батька; кродгам  —  гнів; дурвішахам  —  нестерпний; джа̄там  —  виник; нійантум  —  приборкати; упачакраме  —  щосили намагався.

Translation

Переклад

On the refusal of the sons to obey the order of their father, there was much anger generated in the mind of Brahmā, which he tried to control and not express.

Коли сини відмовилися виконати батьків наказ, розум Брахми охопив великий гнів. Брахма намагався опанувати його й не подати ніякого знаку.

Purport

Коментар

Brahmā is the director in charge of the mode of passion of material nature. Therefore it was natural for him to become angry on the refusal of his sons to obey his order. Although the Kumāras were right in such acts of refusal, Brahmā, being absorbed in the mode of passion, could not check his passionate anger. He did not express it, however, because he knew that his sons were far enlightened in spiritual advancement and thus he should not express his anger before them.

ПОЯСНЕННЯ: Брахма    —    це повелитель ґуни старсті в матеріальній природі. Тому для нього було цілком природно впасти в гнів, коли сини відмовилися коритися його волі. Хоча Кумари, відмовившись виконати його прохання, вчинили правильно, Брахма, надто занурений в ґуну пристрасті, не зміг стримати свого гніву. Однак він не дав виходу свому гніву, бо знав, що його сини досягли вершин духовної досконалості і перед ними не годиться виявляти свій гнів.