Text 5
5
Devanagari
Деванагарі
तन्नैच्छन्मोक्षधर्माणो वासुदेवपरायणा: ॥ ५ ॥
Text
Текст
prajāḥ sṛjata putrakāḥ
tan naicchan mokṣa-dharmāṇo
vāsudeva-parāyaṇāḥ
праджа̄х̣ ср̣джата путрака̄х̣
тан наіччган мокша-дгарма̄н̣о
ва̄судева-пара̄йан̣а̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
tān — unto the Kumāras, as above mentioned; babhāṣe — addressed; svabhūḥ — Brahmā; putrān — unto the sons; prajāḥ — generations; sṛjata — to create; putrakāḥ — O my sons; tat — that; na — not; aicchan — desired; mokṣa-dharmāṇaḥ — pledged to the principles of liberation; vāsudeva — the Personality of Godhead; parāyaṇāḥ — who are so devoted.
та̄н — згаданим вище Кумарам; бабга̄ше — сказав; свабгӯх̣ — Брахма; путра̄н — синам; праджа̄х̣ — нащадків; ср̣джата — творіть; путрака̄х̣ — о мої сини; тат — те; на — не; аіччган — захотіли; мокша-дгарма̄н̣ах̣ — тримаючись принципів звільнення; ва̄судева — Богові-Особі; пара̄йан̣а̄х̣ — щиро віддані.
Translation
Переклад
Brahmā spoke to his sons after generating them. “My dear sons,” he said, “now generate progeny.” But due to their being attached to Vāsudeva, the Supreme Personality of Godhead, they aimed at liberation, and therefore they expressed their unwillingness.
Породивши на світ цих синів, Брахма звернувся до них з такими словами: «Любі діти, приведіть на світ нащадків». Але завдяки своїй прив’язаності до Ва̄судеви, Верховного Бога-Особи, вони прагнули тільки звільнення і тому висловили небажання виконувати батьків наказ.
Purport
Коментар
The four sons of Brahmā, the Kumāras, declined to become family men even on the request of their great father, Brahmā. Those who are serious about gaining release from material bondage should not be entangled in the false relationship of family bondage. People may ask how the Kumāras could refuse the orders of Brahmā, who was their father and, above all, the creator of the universe. The reply is that one who is vāsudeva-parāyaṇa, or seriously engaged in the devotional service of the Personality of Godhead, Vāsudeva, need not care for any other obligation. It is enjoined in the Bhāgavatam (11.5.41):
ПОЯСНЕННЯ: Кумари, четверо синів Брахми, відмовилися від сімейного життя, хоча їх прохав про це сам Брахма, їхній славетний батько. Тим, хто серйозно прагне звільнитися від матеріального рабства, слід остерігатися пут ілюзорних сімейних стосунків. Хтось може запитати, як Кумари могли піти проти волі Брахми, свого батька і, крім того, творця всесвіту. Відповідь полягає в тому, що ва̄судева-пара̄йан̣а̄х̣, або людина, яка серйозно присвятила себе на служіння Богові-Особі, Ва̄судеві, вже не зв’язана жодними обов’язками. «Бгаґаватам» (11.5.41) проголошує:
na kiṅkaro nāyam ṛṇī ca rājan
sarvātmanā yaḥ śaraṇaṁ śaraṇyaṁ
gato mukundaṁ parihṛtya kartam
на кін̇каро на̄йам р̣н̣і ча ра̄джан
сарва̄тмана̄ йах̣ ш́аран̣ам̇ ш́аран̣йам̇
ґато мукундам̇ паріхр̣тйа картам
“Anyone who has completely given up all worldly relationships and has taken absolute shelter of the lotus feet of the Lord, who gives us salvation and who alone is fit to be taken shelter of, is no longer a debtor or servant of anyone, including the demigods, forefathers, sages, other living entities, relatives, and members of human society.” Thus there was nothing wrong in the acts of the Kumāras when they refused their great father’s request that they become family men.
«Хто покинув усі матеріальні обов’язки і повністю віддався під захист лотосових стіп Господа, єдиного достойного притулку і дарителя спасіння, той уже не боржник і не слуга нікого з істот цього світу — ні півбогів, ні пращурів, ні мудреців, ні інших живих істот, ні родичів, ні людей». Отже, коли Кумари відмовилися виконати прохання свого славетного батька і заводити сім’ї, в цьому не було нічого поганого.