TEXT 11
TEXT 11
Devanagari
Деванагарі
परस्परं भावयन्तः श्रेयः परमवाप्स्यथ ॥ ११ ॥
Text
Текст
te devā bhāvayantu vaḥ
parasparaṁ bhāvayantaḥ
śreyaḥ param avāpsyatha
те дева̄ бга̄вайанту вах̣
параспарам̇ бга̄вайантах̣
ш́рейах̣ парам ава̄псйатга
Synonyms
Послівний переклад
devān — demigods; bhāvayatā — having pleased; anena — by this sacrifice; te — those; devāḥ — demigods; bhāvayantu — will please; vaḥ — you; parasparam — mutually; bhāvayantaḥ — pleasing one another; śreyaḥ — benediction; param — the supreme; avāpsyatha — you will achieve.
дева̄н — напівбоги; бга̄вайата̄ — вдоволені; анена — жертвопринесенням; те — ті; дева̄х̣ — напівбоги; бга̄вайанту — задовольнять; вах̣ — тебе; параспарам — взаємно; бга̄вайантах̣ — задовольняючи один одного; ш́рейах̣—благо; парам—вищий; ава̄псйатга—ти досягнеш.
Translation
Переклад
The demigods, being pleased by sacrifices, will also please you, and thus, by cooperation between men and demigods, prosperity will reign for all.
Напівбоги, вдоволені жертвопринесеннями, задовольнять також і тебе, й завдяки такій взаємодії людей та напівбогів запанує загальний добробут.
Purport
Коментар
The demigods are empowered administrators of material affairs. The supply of air, light, water and all other benedictions for maintaining the body and soul of every living entity is entrusted to the demigods, who are innumerable assistants in different parts of the body of the Supreme Personality of Godhead. Their pleasures and displeasures are dependent on the performance of yajñas by the human being. Some of the yajñas are meant to satisfy particular demigods; but even in so doing, Lord Viṣṇu is worshiped in all yajñas as the chief beneficiary. It is stated also in the Bhagavad-gītā that Kṛṣṇa Himself is the beneficiary of all kinds of yajñas: bhoktāraṁ yajña-tapasām. Therefore, ultimate satisfaction of the yajña-pati is the chief purpose of all yajñas. When these yajñas are perfectly performed, naturally the demigods in charge of the different departments of supply are pleased, and there is no scarcity in the supply of natural products.
Напівбогів уповноважено керувати матеріальними справами. Постачання повітря, світла, води й інших благ, необхідних для існування тіла й душі кожної живої істоти, довірено незліченним напівбогам, які перебувають в різних частинах тіла Верховного Бога-Особи і служать Йому. Вдоволеність чи невдоволеність напівбогів залежать від того, як людина виконує йаджн̃у. Деякі з жертвопринесень призначені на задоволення конкретних напівбогів, але навіть і в такому випадку Господа Вішн̣у вшановують як головного Владику всіх жертв. У Бгаґавад-ґı̄ті вказано також, що Сам Кр̣шн̣а є мета всіх жертвопринесень: бгокта̄рам̇ йаджн̃а- тапаса̄м. Тому головною метою всіх жертвопринесень є вдовольнити в першу чергу йаджн̃а-паті. Природно, що за правильного виконання жертвопринесень, напівбоги, що відповідальні за окремі сфери постачання, вдовольняються і дають все необхідне навіть з надлишком.
Performance of yajñas has many side benefits, ultimately leading to liberation from material bondage. By performance of yajñas, all activities become purified, as it is stated in the Vedas: āhāra-śuddhau sattva-śuddhiḥ sattva-śuddhau dhruvā smṛtiḥ smṛti-lambhe sarva-granthīnāṁ vipramokṣaḥ. By performance of yajña one’s eatables become sanctified, and by eating sanctified foodstuffs one’s very existence becomes purified; by the purification of existence finer tissues in the memory become sanctified, and when memory is sanctified one can think of the path of liberation, and all these combined together lead to Kṛṣṇa consciousness, the great necessity of present-day society.
Здійснення жертвопринесень приносить чимало додаткової користі, і, врешті-решт, приводить до звільнення з матеріального полону. Завдяки йаджн̃і, як стверджують Веди, діяльність стає чистою: а̄ха̄ра-ш́уддгау саттва-ш́уддгіх̣ саттва-ш́уддгау дгрува̄ смр̣тіх̣ смр̣ті-ламбге сарваґрантгı̄на̄м̇ віпрамокшах̣. Здійснення йаджн̃и освячує їжу, а освячена їжа очищує саме існування людини, завдяки очищенню існування освячуються тонкі тканини пам’яті, а з просвітленою пам’яттю людина спроможна згадати про звільнення. Сукупніть усіх цих чинників приводить до свідомості Кр̣шн̣и, якої так потребує сучасне суспільство.