Sloka 3
ВІРШ 3
Verš
Текст
gaṅgāyāṁ bhūri-dakṣiṇān
śāradvataṁ guruṁ kṛtvā
devā yatrākṣi-gocarāḥ
ґан̇ґа̄йа̄м̇ бгӯрі-дакшін̣а̄н
ш́а̄радватам̇ ґурум̇ кр̣тва̄
дева̄ йатра̄кші-ґочара̄х̣
Synonyma
Послівний переклад
а̄джаха̄ра — виконав; аш́ва-медга̄н — жертвопринесення коня; трін—три; ґан̇ґа̄йа̄м — берег Ґанґи; бгӯрі — щедро ; дакшін̣а̄н — винагородив; ш́а̄радватам — Кріпачар’ю; ґурум — за духовного вчителя ; кр̣тва̄ — вибравши ; дева̄х̣ — півбогів ; йатра — до; акші — очам; ґочара̄х̣ — видимі.
Překlad
Переклад
Mahārāja Parīkṣit přijal Kṛpācāryu, aby ho vedl jako jeho duchovní mistr, a na břehu Gangy vykonal tři oběti koně. Všem zúčastněným se pokaždé dostalo náležité odměny, a při těchto obětech mohli i obyčejní lidé vidět polobohy.
Вибравши своїм духовним вчителем Кріпачар’ю, Махараджа Парікшіт під його проводом виконав на березі Ґанґи три жертвопринесення коня. Усі учасники церемонії отримали щедру винагороду. Під час тих жертвопринесень навіть звичайні люди на живі очі бачили півбогів.
Význam
Коментар
Z tohoto verše se ukazuje, že meziplanetární cesty jsou pro obyvatele vyšších planet velice snadné. Také z mnoha jiných veršů Bhāgavatamu vyplývá, že polobozi z nebes dříve navštěvovali tuto Zemi, aby se zúčastnili obětí, které vykonávali vlivní králové a vladaři. Zde se také dozvídáme, že při oběti koně Mahārāje Parīkṣita mohli i obyčejní lidé vidět polobohy z jiných planet. Polobozi obvykle nejsou viditelní pro obyčejné lidi, stejně tak jako Pán. Ale právě jako Pán může ze Své bezpříčinné milosti sestoupit, aby Ho mohli spatřit i obyčejní lidé, tak i polobozi se mohou zviditelnit svojí milostí. Přestože nebeské bytosti jsou neviditelné zrakům obyvatel této Země, díky vlivu Mahārāje Parīkṣita i polobozi souhlasili, že mohou být spatřeni. Králové při takových obětech štědře rozdávali bohatství, stejně jako mrak vydává déšť. Mrak není ničím jiným než vodou v jiné podobě, neboť voda se ze země vypařuje a mění se v mraky. Stejně tak milodary, které králové rozdávali při takových obětech, jsou pouze jinou podobou daní vybraných od občanů. Jenže stejně jako deště padají s takovou hojností, že se zdají být větší, než je nutné, milodary takových králů se zdály být štědřejší, než kolik občané skutečně potřebovali. Spokojení obyvatelé nikdy neorganizují vzpoury proti králi, a proto nebylo třeba měnit monarchii.
Цей вірш свідчить, що для жителів вищих планет здійснювати міжпланетні подорожі не є щось складне. У «Бгаґаватам» багато згадок за те, що півбоги з райських планет відвідували Землю, щоб бути присутніми на жертвопринесеннях могутніх царів та імператорів. З цього вірша ми також дізнаємося, що коли Махараджа Парікшіт виконував обряд принесення в жертву коня, навіть пересічні люди мали змогу бачити півбогів. Назагал звичайні люди бачити півбогів, так само як і Господа, не здатні. Але як Господь зі Своєї безпричинної милости часами сходить у цей світ, являючи Себе звичайним людям, так само і півбоги, як їхня ласка, являють себе звичайним людям. Звичайно люди Землі не здатні бачити навіч істот з райських планет, однак впливовість Махараджі Парікшіта була така, що півбоги погодилися відкритися людським очам. Зазвичай на таких жертвопринесеннях царі, наче хмари, що проливають дощ, щедро роздавали багатства. Хмара — це проста вода, але в іншій формі: з землі вода збирається у хмари. І так само милостиня, що її царі роздають під час жертвопринесень, — це ті самі зібрані від громадян податки, але вже в іншому вигляді. Як хмари проливають дощі, видається, понад потрібне, так і милостиня царів, здається, перевищує потреби громадян. Якщо громадяни задоволені, вони не будуть повставати проти царя, а тому ламати монархічний державний устрій потреби немає.
I král jako Mahārāja Parīkṣit potřeboval duchovního mistra. Bez jeho vedení nemůže nikdo udělat pokrok v duchovním životě. Duchovní mistr musí být pravý, a ten, kdo touží po seberealizaci, musí vyhledat pravého duchovního mistra a odevzdat se mu a jen tak může dosáhnout skutečného úspěchu.
Навіть такий цар, як Махараджа Парікшіт, потребував проводу духовного вчителя. Без такого проводу робити поступ у духовному житті неможливо. Духовний вчитель повинен посідати всі належні його становищу якості; і якщо людина прагне усвідомити свою справжню сутність, вона мусить звернутися до такого істинного духовного вчителя і прийняти у нього притулок.